Рішення № 10613009, 05.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.10 Справа № 1/110

За первісним позовом Акціонерного банку “Український комунальний банк”, м. Луганськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 563254 грн. 63 коп.

та зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області

до Акціонерного банку “Український комунальний банк”, м. Луганськ

про визнання додаткової угоди від 10.10.08 недійсною

С у д д я Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и:

від позивача за первісним позовом Суркова А.Ю., довіреність № 479 від 07.08.09;

від відповідача за первісним позовом не прибув;

Суть спору за первісним позовом: про стягнення 409000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 114788 грн. 94 коп. заборгованості по відсотках, 30979 грн. 20 коп. пені за прострочений кредит, 8786 грн. 49 коп. пені за прострочені відсотки за кредитним договором від 01.03.07 № 63/07-Ю.

Суть спору за зустрічним позовом: про визнання додаткової угоди від 10.10.08 до кредитного договору від 01.03.07 № 63/07-Ю недійсною.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача за первісним позовом, суд дійшов до наступного.

Так, відповідач за первісним позовом у відзиві за листом від 15.06.10 визнає його частково на суму 409000 грн. 00 коп. боргу по кредиту та 37488 грн. 02 коп. відсотків, у решті відсотків відповідач за первісним позовом посилається на їх сплату за відповідними квитанціями.

За листом від 15.06.10 відповідач також подав клопотання про зменшення суми боргу, яке обгрунтоване посиланням на призупинення підприємницької діяльності, що стало наслідком дії мирової фінансової кризи.

У ході розгляду справи господарським судом був прийнятий до провадження зустрічний позов приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди від 10.10.08 до кредитного договору від 01.03.07 № 63/07-Ю недійсною.

Відповідач за зустрічною позовною заявою у відзиві за листом від 11.06.10 № 2777 проти задоволення зустрічного позову заперечує, у звязку з його необґрунтованістю та вважає, що позивач за зустрічною позовною заявою свідомо відмовляється погашати борг за первісним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступних підстав.

Так, 10.10.08 між сторонами у справі було підписано додаткову угоду до кредитного договору № 63/07-Ю від 01.03.07, за умовами якої п. 1.1 кредитного договору викладено у наступній редакції: банк надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом 410000 грн. 00 коп. для придбання сировини, нерухомості, обладнання та для будівлі складських приміщень на строк по 28.02.10 зі сплатою 26% річних.

В обгрунтування вимог за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом посилається, на те, що оспорювана додаткова угода була укладена внаслідок протиправного впливу посадових осіб банку шляхом штучного створення важких обставин. Зокрема, позивач зазначає, що на час укладання додаткової угоди він повинен був сплатити відразу 523788 грн. 94 коп. боргу, хоча на той час доход складав 195613 грн. 27 коп., тому сплата всієї суми відразу призвела б до банкрутства, а також невиконання зобовязань за іншим кредитним договором № 1208/0908/45-031, укладеним з ВАТ "Сведбанк", що призвело б до застосування заходів повернення предмета іпотеки та загрози втратити житло.

У якості нормативно-правової підстави зустрічного позову позивачем за зустрічним позовом зроблено посилання на ст. 233 ч. 1 ЦК України, якою передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Позивач за зустрічним позовом посилається на існування загрози втратити житло та загрозу банкрутства.

Але до зустрічного позову не додані докази, які підтверджують ймовірність банкрутства у разі неукладання оспорюваної додаткової угоди.

Посилання на загрозу втратити житло не приймаються судом, оскільки застосування процедури звернення стягнення на предмет іпотеки мало відбуватись за іншим кредитним договором.

Тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

При розгляді первісного позову суд дійшов до наступного.

Так, 01.03.07 між Акціонерним банком «Український комунальний банк»в особі Сєвєродонецької філії та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 63/07-Ю з додатковими угодами від 10.10.08, 01.12.08, за умовами яких позивач прийняв зобовязання надати відповідачу кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 410000 грн. 00 коп. строком до 28.02.10 із сплатою 23% річних.

Згідно з випискою з особового рахунку з 26.06.09 по 15.12.09 приватному підприємцю ОСОБА_1 надано кредит у сумі 409000 грн. 00 коп.

Правове регулювання відносин кредиту здійснюється главою 71 ЦК України, зокрема, ст. 1054 даного Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також законодавець передбачив, що до відносин по кредитному договору застосовуються положення параграфу 1 даної глави "Позика", якщо інше не встановлено параграфом "Кредит" та не витікає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України, яка визначає наслідки порушення договору позичальником, а договір кредиту є різновидом договору позики, встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому на підставі ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми займу, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок отримання процентів встановлюється договором. При відсутності іншої домовленості сторін проценти сплачуються щомісячно до дня повернення позики.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Тому матеріалами справи підтверджено факт прострочення сплати боргу відповідачем за первісним позовом за кредитним договором від 01.03.07.

Наданими позивачем за первісним позовом документами /випискою з особового рахунку/ підтверджено належне зарахування платежів, проведених відповідачем у рахунок сплати заборгованості за квитанціями №№ 10/3, 3502124, 14, 35050057, 35020708, 35050794, 201018, 6022.

Щодо решти вимог, то відповідальність за несвоєчасну сплату кредиту та процентів передбачена сторонами у п. 5.1 кредитного договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення.

Пеня за прострочку сплати кредиту складає 30979 грн. 20 коп. /за період з 01.11.09 по 29.04.10/, процентів - 8486 грн. 49 коп. /за період з 01.11.09 по 29.04.10/.

Проценти за користування кредитом нараховані позивачем за період з 01.04.09 по 29.04.10 у сумі 114788 грн. 94 коп., які також заявлені до стягнення обгрунтовано.

Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення суми боргу та відмову у стягненні пені відхиляється судом за відсутності такого права у суду.

За таких обставин первісний позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача за первісним позовом у відповідності до ст. 49 ГПК України.

У задоволенні зустрічного позову слід відмовити, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного банку "Український комунальний банк", м. Луганськ, вул. В.В.Шевченко, б. 18а, ідент. код 24191588 - 409000 грн. 00 коп. боргу по кредиту, 114788 грн. 94 коп. заборгованості по відсотках, 30979 грн. 20 коп. пені за прострочений кредит, 8486 грн. 49 коп. пені за прострочені відсотки, витрати по сплаті державного мита у сумі 5632 грн. 55 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 12.07.10.

СуддяН.М.Зюбанова

Помічник судді А.В.Бабаян