Рішення № 10612949, 05.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.10                                                                                 Справа № 17/122

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецьк-електрооптторг”, м. Донецьк

до Державного підприємства „Шахта „Перевальська”, м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 5214 грн. 87 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Ротар Т.І., представник, довіреність № 01-13 від 12.01.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 4778,40 грн., 3 % річних у сумі 37,31 грн. та інфляційні нарахування у сумі 138,57 грн.

Від позивача до канцелярії суду 01.07.2010 надійшла заява про збільшення позовних вимог № 34/31-151 від 25.06.2010, згідно якої позивач збільшив вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань та просить стягнути з відповідача окрім основного боргу, інфляційні нарахування у сумі 353,60 грн. та 3% річних у сумі 82,87 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, збільшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представників у зв’язку з тяжким фінансовим становищем. Дане клопотання задовольняється судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2010 надав відзив № 01-276 від 05.07.2010 на позовну заяву, згідно якого визнає позовні вимоги в повному обсязі в сумі 4954,28 грн. Штрафні санкції в сумі 37,31 грн. та інфляційні нарахування у сумі 138,57 грн. просить не стягувати, у зв’язку із важким фінансовим становищем.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

На підставі гарантійного листа № 01-463 від 03.09.2009, згідно видаткової накладної № 40721/02 від 03.09.2009, за довіреністю №211 від 03.09.2009, що видана відповідачем на ім’я Скороходцеві С.В., позивач поставив відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення на суму 4862,40 грн.

Станом на 14.09.2009 на поточному рахунку позивача знаходився залишок в розмірі 84,00 грн., який був перерахований відповідачем раніше.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 136 від 22.09.2009 про виконання обов’язку по оплаті заборгованості за отриманий товар в сумі 4778,40 грн., однак вона відповідачем задоволена не була.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов’язання по оплаті вартості отриманої продукції у відповідача виник борг у розмірі 4778,40 грн., за стягненням якого позивач звернувся до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 353,60 грн. за період з жовтня 2009 року по травень 2010 року та 3% річних у сумі 82,87 грн. за період з 13.10.2009 по 11.05.2010.

Відповідач позовні вимоги визнає повністю з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено частинами 1-2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення на суму 4862,40 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною підписаною обома сторонами та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, доданих до матеріалів справи (а.с.11-12).

Сторонами за матеріалами справи не надано документів, які б свідчили про узгодження строків оплати товару.

Статтею 530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з тим, що поставлений товар оплачений відповідачем не був, позивачем була направлена відповідачу претензія № 136 від 22.09.2009 про сплату в семиденний строк 4778,40 грн. –вартості поставленої за видатковою накладною № 40721/02 від 03.09.2009 продукції виробничо-технічного призначення, з урахуванням залишку у розмірі 84,00 грн.

Оскільки позивачем доказів надіслання претензії відповідачу не пред’явлено, то строк для добровільного виконання зобов’язання буде обчислюватись з дати відповіді на претензію № 01-523 від 05.10.2009. Таким чином, порушення зобов’язання щодо оплати за поставлену продукцію у відповідача починається з 13.10.2009.

Отже, факт наявності боргу в сумі 4778,40 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 353,60 грн. за період з жовтня 2009 року по травень 2010 року та 3% річних у сумі 82,87 грн. за період з 13.10.2009 по 11.05.2010.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 82,87 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення інфляційних нарахувань суд дійшов висновку про часткове їх задоволення з огляду на таке.

У заявлений позивачем період з жовтня 2009 року по травень 2010 року середній індекс інфляції складає 106,8 % (жовтень –100,9 %; листопад –101,1 %; грудень –100,9 %; січень –101,8 %; лютий –101,9 %; березень –100,9 %; квітень –99,7 %; травень –99, 4 %), тоді як позивачем середній індекс інфляції за вказаний період визначений як 107,4 %.

Отже обґрунтованими та вірно нарахованими є інфляційні витрати в сумі 324, 93 грн. (4778,40 * 106,8% = 5103,33-4778,40=324,93).

Клопотання відповідача про звільнення його від сплати штрафних санкцій у зв’язку із важким фінансовим станом судом не задовольняється у зв’язку з тим, що 3 % річних та інфляційні нарахування не є штрафними санкціями.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 4778,40 грн., 3% річних у сумі 82,87 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, а вимога про стягнення інфляційних нарахувань задовольняється частково у сумі 324,93 грн. В решті вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Шахта „Перевальська”, м. Перевальськ Луганської області, вул. Технічна, 1, ідентифікаційний код 26497452, на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькелектрооптторг”, м. Донецьк, Куйбишевський р-н, пр. Веселий, 74, ідентифікаційний код 01881190, заборгованість у сумі 4778,40 грн., 3 % річних у сумі 82,87 грн. та інфляційні нарахування у сумі 324,93 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 101,44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234,70 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 12.07.2010.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова