Рішення № 10612881, 06.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.10                                                                                 Справа № 18/110

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом малого приватного підприємства «ТіТ», м. Луганськ

до приватного підприємства «Донбас екологічне будівництво», м. Луганськ

про стягнення 12467,40 грн.

за участю представників:

від позивача:                              Толмачов О.О. за дов. від 27.08.2009;

від відповідача:                    Гарагуля В.Ф. за дов. від 20.05.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

-          боргу в сумі 8200 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 16.10.2009 № 1, втрат від інфляції в сумі 440,90 грн. та трьох процентів річних в сумі 123,40 грн.;

-          боргу в сумі 500 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 23.10.2009 № 1, втрат від інфляції в сумі 63,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 9,82 грн.;

-          боргу в сумі 500 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 23.10.2009 № 2, втрат від інфляції в сумі 63,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 9,82 грн.;

-          боргу в сумі 2300 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 28.10.2009 № 1, втрат від інфляції в сумі 217,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 38,70 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.05.2010 проти позову заперечує посилаючись на повну оплату послуг, наданих за першими вищевказаними трьома договорами-заявками; за останнім договором-заявкою від 28.10.2009 № 1 на думку відповідача строк оплати не наступив; штрафні санкції (втрати від інфляції та три проценти річних) договорами-заявками не передбачені.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно разовому договору-заявці про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 16.10.2009 № 1, укладеному між сторонами за позовом, позивач надав відповідачу послуги перевезення вантажу на суму 12500 грн., що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (їх завірені копії залучені до матеріалів справи) та визнано відповідачем.

          Відповідач в свою чергу зобов’язався сплатити позивачу вартість наданих послуг в сумі 12500 грн. протягом трьох банківських днів надання послуги, одержання оригіналів документів: ТТН (СМR), податкової накладної, актів виконаних робіт, рахунку, надходження оплати він вантажовідправника на рахунок замовника.

Після надання послуги перевезення, 29.10.2009 відповідачу був виставлений рахунок № СФ-0000447 та передані інші документи, що підтверджується платіжним дорученням відповідача від 23.12.2009 № 397 на суму 4300 грн. (у платіжному дорученні йдеться про оплату рахунку від 29.10.2009 № СФ-0000447).

          Залишилися неоплаченими послуги в сумі 8200 грн. (12500 –4300).

          Згідно разовому договору-заявці про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2009 № 1, укладеному між сторонами за позовом, позивач надав відповідачу послуги перевезення вантажу на суму 4100 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (її завірена копія залучена до матеріалів справи), актом здачі-прийняття робіт, який підписано повноважними представниками сторін за договором та визнано відповідачем.

          Відповідач в свою чергу зобов’язався сплатити позивачу вартість наданих послуг в сумі 4100 грн. протягом семи банківських днів по факту одержання оригіналів документів: ТТН (СМR), податкової накладної, актів виконаних робіт, рахунку.

Після надання послуги перевезення, 31.10.2009 відповідачу був виставлений рахунок № СФ-0000481 та передані інші документи, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 11.12.2009 № 387 на суму 2100 грн., від 17.12.2009 № 389 на суму 1000 грн., від 20.01.2010 № 3 на суму 500 грн. (у платіжних дорученнях йдеться про оплату рахунку від 29.10.2009 № СФ-0000481).

Залишилися неоплаченими послуги в сумі 500 грн. (4100 –2100 –1000 –500).

          Згідно разовому договору-заявці про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2009 № 2, укладеному між сторонами за позовом, позивач надав відповідачу послуги перевезення вантажу на суму 4100 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (її завірена копія залучена до матеріалів справи), актом здачі-прийняття робіт, який підписано повноважними представниками сторін за договором та визнано відповідачем.

          Відповідач в свою чергу зобов’язався сплатити позивачу вартість наданих послуг в сумі 4100 грн. протягом семи банківських днів по факту одержання оригіналів документів: ТТН (СМR), податкової накладної, актів виконаних робіт, рахунку.

Після надання послуги перевезення, 31.10.2009 відповідачу був виставлений рахунок № СФ-0000480 та передані інші документи, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 11.12.2009 № 386 на суму 2100 грн., від 17.12.2009 № 390 на суму 1000 грн., від 20.01.2010 № 4 на суму 500 грн. (у платіжних дорученнях йдеться про оплату рахунку від 29.10.2009 № СФ-0000480).

Залишилися неоплаченими послуги в сумі 500 грн. (4100 –2100 –1000 –500).

          Згідно разовому договору-заявці про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 28.10.2009 № 1, укладеному між сторонами за позовом, позивач надав відповідачу послуги перевезення вантажу на суму 9800 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (її завірена копія залучена до матеріалів справи) та визнано відповідачем.

          Відповідач в свою чергу зобов’язався сплатити позивачу вартість наданих послуг в сумі 9800 грн. протягом трьох банківських днів надання послуги, одержання оригіналів документів: ТТН (СМR), податкової накладної, актів виконаних робіт, рахунку, надходження оплати він вантажовідправника на рахунок замовника.

Після надання послуги перевезення, 02.11.2009 відповідачу був виставлений рахунок № СФ-0000484 та передані інші документи, що підтверджується платіжним дорученням відповідача від 27.11.2009 № 382 на суму 7500 грн. (у платіжному дорученні йдеться про оплату рахунку від 29.10.2009 № СФ-0000484).

Залишилися неоплаченими послуги в сумі 2300 грн. (9800 –7500).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

-          боргу в сумі 8200 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 16.10.2009 № 1, втрат від інфляції в сумі 440,90 грн. та трьох процентів річних в сумі 123,40 грн.;

-          боргу в сумі 500 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 23.10.2009 № 1, втрат від інфляції в сумі 63,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 9,82 грн.;

-          боргу в сумі 500 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 23.10.2009 № 2, втрат від інфляції в сумі 63,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 9,82 грн.;

-          боргу в сумі 2300 грн. по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу, наданих відповідачу за разовим договором-заявкою від 28.10.2009 № 1, втрат від інфляції в сумі 217,60 грн. та трьох процентів річних в сумі 38,70 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.05.2010 проти позову заперечує посилаючись на повну своєчасну оплату послуг, наданих за першими вищевказаними трьома договорами-заявками; за останнім договором-заявкою від 28.10.2009 № 1 на думку відповідача строк оплати не наступив, так як позивач не направляв відповідачу рахунку та інших документів, встановлених договором; штрафні санкції (втрати від інфляції та три проценти річних) договорами-заявками не передбачені; за договорами-заявками від 16.10.2009 та від 23.10.2009 вантажовідправники несвоєчасно розрахувалися з відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

На дату пред’явлення позову (позов пред’явлено 16.04.2010) відповідач мав наступну заборгованість перед позивачем:

-          за договором-заявкою від 16.10.2009 № 1 в сумі 8200 грн.;

-          за договором-заявкою від 23.10.2009 № 1 в сумі 500 грн.;

-          за договором-заявкою від 23.10.2009 № 2 в сумі 500 грн.;

-          за договором-заявкою від 28.10.2009 № 1 в сумі 2300 грн.,

що підтверджується вищевказаними договорами заявками, рахунками позивача та платіжними дорученнями відповідача (їх завірені копії залучені до матеріалів справи).

Після пред’явлення позову, відповідач платіжним дорученням від 22.04.2010 № 21 на суму 1700 грн. повністю погасив заборгованість за договорами-заявками від 23.10.2009 № 1 та № 2, а також частково (на суму 700 грн.) заборгованість за договором-заявкою від 16.10.2009 № 1.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 1700 грн. підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, у відповідача перед позивачем мається борг по оплаті послуг перевезення, наданих відповідачу за договорами заявками від 16.10.2009 № 1 та від 28.10.2009 № 1 в загальній сумі 9800 грн. (8200 –700 (за договором від 16.10.2009) + 2300 (за договором від 28.10.20090)).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню на суму 9800 грн.

Доводи відповідача про те, що позивач не направляв йому рахунки та інші документи, які є підставою для оплати послуг, не приймаються судом до уваги, в зв’язку з тим, що ці доводи спростовуються платіжними дорученнями самого відповідача, у яких є посилання на рахунки позивача.

Крім того, сам факт оплати відповідачем наданих послуг свідчить про одержання останнім усіх необхідних для здійснення платежів документів.

Доводи відповідача про те, що вантажовідправники несвоєчасно з ним розрахувалися, також не приймаються судом до уваги в зв’язку з неподанням доказів цих своїх доводів.

При чому відповідач не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції (ч. 1 ст. 101 ГПК України).

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

          Згідно обґрунтованому розрахунку позивача втрати від інфляції складають 785,70 грн. (440,90 + 63,60 + 63,60 + 217,60), три проценти річних складають 181,74 грн. (123,40 + 9,82 + 9,82 + 38,70) та підлягають стягненню з відповідача.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 124,67 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача, так як борг в сумі 1700 грн. сплачений відповідачем після пред’явлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Донбас екологічне будівництво», м. Луганськ, вул. Олександрівська, 21, ідентифікаційний код 35845013, на користь малого приватного підприємства «ТіТ», м. Луганськ, вул. Сосюри, 137, ідентифікаційний код 21812506, заборгованість в сумі 9800 грн. по оплаті послуг перевезення, втрати від інфляції в сумі 785,70 грн., три проценти річних в сумі 181,74 грн., витрати на державне мито в сумі 124,67 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову провадження у справі припинити.

06 липня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 12 липня 2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко