Рішення № 10612801, 22.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/37022.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»

До Закрите акціонерне товариство «Піастрелла»

про стягнення 54478,40 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Клімушев Є.В. –представник за довіреністю

Від відповідача Ілін А.А. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 39736,13 грн. по заявкам-договорам б/н, інфляційних втрат –2364,58 грн., пені –3864,87 грн., штраф –7947,23 грн., 3% річних –565,59 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 544,78 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 було порушено провадження у справі № 47/370, розгляд справи було призначено на 22.07.2010р.

В судовому засіданні 22.07.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договорів-заявок № б/н від 20.11.2009р., № 130911-5563 від 28.10.2008р., № 130911-2 від 27.10.2009р., не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 57848,88 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 18112,74 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –39736,13 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, штрафу та в порядку статті 625 ЦК України втрати від інфляції, 3 % річних.

В судовому засіданні 22.07.2010р. представник відповідача надав письмові пояснення, якими заперечував проти заявлених вимог щодо нарахування штрафних санкцій, посилаючись на те, що штраф та пеня є формами неустойки, а відповідно до статті 61 Конституції, за одне й те саме правопорушення особа не може бути притягнена двічі. Також відповідач не погоджується з розрахунками втрат від інфляції, оскільки за розрахунками відповідача розмір втрат від інфляції складає 2189,95 грн.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

27 жовтня 2009р. між позивачем –ТОВ «Рабен Україна», як експедитором, та відповідачем –ТОВ «Піастрелла», як замовником було укладено заявку-договір № 130911-2, відповідно до умов якої сторони погодили маршрут перевезення вантажу Київ –Приштина (п. 1), рахунок на оплату виписується експедитором та надається замовнику після надання послуг. Підтвердженням надання послуг є відмітка вантажоодержувача на CMR на отримання вантажу (п. 6), оплата наданих послуг здійснюється замовником в такому співвідношенні 50% в момент завантаження 50% відстрочка 10 календарних днів з дати отримання рахунку-фактури шляхом перерахування грошових на розрахунковий рахунок експедитора (п. 7), за порушення замовником строків оплати, він сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки та штраф в розмірі 20% від вартості замолених послуг за використання цих засобів (п. 15), ціна договору 23225,48 грн. (п. 16).

28 жовтня 2009р. між позивачем –ТОВ «Рабен Україна», як експедитором, та відповідачем –ТОВ «Піастрелла», як замовником було укладено заявку-договір № 130911-5563, відповідно до умов якої сторони погодили маршрут перевезення вантажу Київ –Сараєво (п. 1), рахунок на оплату виписується експедитором та надається замовнику після надання послуг. Підтвердженням надання послуг є відмітка вантажоодержувача на CMR на отримання вантажу (п. 6), оплата наданих послуг здійснюється замовником в такому співвідношенні 50% в момент завантаження 50% відстрочка 10 календарних днів з дати отримання рахунку-фактури шляхом перерахування грошових на розрахунковий рахунок експедитора (п. 7), за порушення замовником строків оплати, він сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки та штраф в розмірі 20% від вартості замолених послуг за використання цих засобів (п. 15), ціна договору 43246,80 грн. (п. 16).

20 листопада 2009р. між позивачем –ТОВ «Рабен Україна», як експедитором, та відповідачем –ТОВ «Піастрелла», як замовником було укладено заявку-договір б/н, відповідно до умов якої сторони погодили маршрут перевезення вантажу Чехія –Україна (п. 1), рахунок на оплату виписується експедитором та надається замовнику після надання послуг. Підтвердженням надання послуг є відмітка вантажоодержувача на CMR на отримання вантажу (п. 6), оплата наданих послуг здійснюється замовником в такому співвідношенні 50% в момент завантаження 50% відстрочка 10 календарних днів з дати отримання рахунку-фактури шляхом перерахування грошових на розрахунковий рахунок експедитора (п. 7), за порушення замовником строків оплати, він сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки та штраф в розмірі 20% від вартості замолених послуг за використання цих засобів (п. 15), ціна договору 13000,00 грн. (п. 16).

Згідно з CMR накладними, а саме: № 410485, 014610, 29484677 позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутами зазначеними в договорах-заявках, що підтверджується відбитками штампу вантажовідправника, перевізника, та вантажоодержувача в графах № 22-24.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № КІ-0004004 на суму 21623,40 грн., № КІ-0003789 на суму 23225,48 грн., № КІ-0004146 на суму 13000,00 грн., підписаними представником позивача (експедитора) та посвідченими печаткою позивача (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг перевезення складає –57848,88 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-фактури, а саме: № КІ-0004004 від 10.11.2009р. на суму 21623,40 грн., № КІ-0003789 від 02.11.2009р. 23225,48 грн., № КІ-0004146 від 26.11.2009р. на суму 13000,00 грн., а загалом на суму - 57848,88 грн.

Згідно з виписками з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг перевезень, а саме: 11612,74 грн. по рахунку № КІ-0003789, 6500,00 грн. по рахунку № КІ-0004146.

26.01.2010р. позивач, цінним листом, направив на адресу відповідача, рахунки фактури, акти виконаних робіт та податкові накладні, а також претензію № КІ 1001-51 від 21.01.2010р. якою вимагав останнього здійснити оплату наданих послуг перевезень на загальну суму –39736,13 грн., що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком Укрпошти.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договорів-заявок № б/н від 20.11.2009р., № 130911-5563 від 28.10.2008р., № 130911-2 від 27.10.2009р., не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 57848,88 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 18112,74 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –39736,13 грн.

Представник відповідача в письмових поясненнях, проти заявлених вимог заперечував щодо нарахування штрафних санкцій, посилаючись на те, що штраф та пеня є формами неустойки, а відповідно до статті 61 Конституції, за одне й те саме правопорушення особа не може бути притягнена двічі. Також відповідач не погоджується з розрахунками втрат від інфляції, оскільки за розрахунками відповідача розмір втрат від інфляції складає 2189,95 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як експедитор на виконання умов Договорів-заявок № б/н від 20.11.2009р., № 130911-5563 від 28.10.2008р., № 130911-2 від 27.10.2009р. надав послуги перевезення на загальну суму –57848,88 грн., що підтверджується CMR накладними, а відповідач своє зобов’язання по оплаті наданих послуг в строк передбачений п. 7 договорів-заявок, тобто протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку-фактури, не виконав, а лише здійснив часткову оплату 18112,74 грн. Суд дослідивши акти виконаних робіт (надання послуг) встановив, що відповідачем акти приймання передачі виконаних робіт (надання послуг) підписано не було, але жодних заперечень щодо якості та кількості наданих послуг надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по Договорів-заявок № б/н від 20.11.2009р., № 130911-5563 від 28.10.2008р., № 130911-2 від 27.10.2009р., існує непогашена заборгованість в сумі –39736,13 грн. (57848,88 (надано послуг перевезення) –18112,74 (часткова оплата) = 39736,13), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі –39736,13 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг по договорам-заявкам втрат від інфляції –2364,58 грн., пені –3864,87 грн., штраф –7947,23 грн., 3% річних –565,59 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасники господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Твердження відповідача про те, що неустойка є видом відповідальності, штраф та пеня є формами неустойки, а Конституцією України встановлено що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення судом відхиляється з огляду на вищевикладене.

Відповідно до Господарського кодексу України, штраф та пеня не є формами неустойки, а є окремими господарськими санкціями, а тому застосування штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу не суперечить Конституції України, оскільки Конституцією заборонено застосування саме юридичної відповідальності одного виду.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг по договорам-заявкам б/н від 20.11.2009р., № 130911-5563 від 28.10.2008р., № 130911-2 від 27.10.2009р. у строк передбачений п. 7 договорів-заявок, тобто протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку-фактури, а саме до 05.02.2010р. (10 днів з моменту направлення рахунків цінним листом 26.01.2010р.), станом на момент прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 39736,13 грн., а позивачем заявлено до стягнення з відповідача, штраф, пеню та 3% річних, втрати від інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, з посиланням на конкретний періоди існування боргу, з посиланням на конкретні документи, з визначенням граничної дати 13.05.2010р. дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача, 3% річних, втрат від інфляції, штрафу та пені - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, однак такою що підлягає задоволенню частково з огляду на нижчевикладене. Відповідно до розрахунку штрафу наданого позивачем, який судом перевірено і з яким суд погоджується, розмір штрафу складає 7947,23 грн.

Розмір пені за розрахунками суду складає:

39736,13 (сума боргу) х 20,50% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 (днів у році) х 97 (днів прострочено з 05.02.2010р. по 13.05.2010р. (дата визначена позивачем самостійно)) = 2164,80 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розмір 3% річних складає:

39736,13 (сума боргу) х 3% (річних) / 365 (днів у році) х 97 (днів прострочено з 05.02.2010р. по 13.05.2010р. (дата визначена позивачем самостійно)) = 316,80 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розмір втрат від інфляції за розрахунками суду складає:

39736,13 (сума боргу) х 1,019 (індекс інфляції за лютий 2010р.) х 1,009 (індекс інфляції за березень 2010р.) = 1119,41 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 39736,13 грн. –основного боргу, пені 2164,80 грн., штраф 7947,23 грн., 3% річних 316,80 грн., втрат від інфляції 1119,41 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Піастрелла»(код ЄДРПОУ 33293530, адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(код ЄДРПОУ 32306522, юридична адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 7; фактична адреса: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150) суму боргу в розмірі 39736 (тридцять дев’ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 13 коп., втрат від інфляції –1119 (тисяча сто дев’ятнадцять) грн. 41 коп., пені –2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 80 коп., штраф –7947 (сім тисяч дев’ятсот сорок сім) грн. 23 коп., 3% річних - 316 (триста шістнадцять) грн. 80 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –512 (п’ятсот дванадцять) грн. 84 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –222 (двісті двадцять дві) грн. 16 коп. В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя           С.Р. Станік

Дата підписання рішення –30.07.2010