Рішення № 10612796, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/30615.07.10 За позовом Фізичної особи підприємця Машовець Олександр Григорович

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»

про стягнення 9213,77 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Поклад О.В. –представник за довіреністю

Від відповідача Гримашевич О.О. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 8500,00 грн. по договору на транспортне обслуговування № 022/02/10 від 19.02.2010, інфляційних втрат –50,77 грн., пені –663,00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 102,00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 було порушено провадження у справі № 47/306, розгляд справи було призначено на 15.06.2010., ухвалою від 15.06.2010р. відкладено на 15.07.2010р.

В судовому засіданні 15.07.2010р. позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору на транспортне обслугування UA 022/02/10 від 19 лютого 2010р., не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму 8500,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 8500,00 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені та в порядку статті 625 ЦК України втрати від інфляції.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2010р. проти факту здійснення перевезення та наявності боргу - не заперечував.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

19 лютого 2010р. між позивачем –ФОП Полятикін О.І., як перевізником, та відповідачем –ТОВ «Трейдінг Восток», як експедитором, було укладено Договір на транспортне обслугування UA 022/02/10 (далі –Договір), відповідно до умов якого, перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобов’язання оплачувати послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в даному договорі. Конкретні умови перевезення вантажів, наданих експедитором зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг перевізника –зазначаються в заявках на перевезення, які є невід’ємними частинами даного договору і надаються експедитором перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка-замовлення на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками перевізника і експедитора. Сторони визнають юридичну заявки-замовлення на перевезення, переданої шляхом факсимільного зв’язку (п. 1.1).

Умовами Договору сторони погодили, що оплата вартості послуг перевізника, що надаються ним за даним договором здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено (п. 4.1), оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів –рахунку перевізника, виставленого згідно умов даного договору, акту виконаних робіт та оригіналу CMR (п. 4.2), оплата здійснюється через 7-10 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п. 4.2 Банківські витрати по перевезенню коштів перевізнику відносяться на рахунок експедитора, якщо інше не передбачено в заявці (п. 4.3), у випадку прострочення оплати рахунків перевізника, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 4.4).

Відповідно до заявки № 500_051/10 до договору № UA 022/02/10 від 19.02.2010р., сторонами було погоджено маршрут перевезення Польща –Україна, вартість перевезення 8500,00 грн., розрахунок на протязі 10 днів після отримання оригіналів документів.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунок фактуру № 250210 від 25.02.2010р. відповідно до якого сума перевезення складає –8500,00 грн.

Згідно з CMR накладною позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутом зазначеним в заявці, що підтверджується відбитками штампу вантажовідправника, перевізника, та вантажоодержувача в графах № 22-24.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт № 250210 від 25.02.2010р. підписаним повноважними представниками позивача (перевізника) та відповідача (експедитора), посвідченим печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг складає –8500,00 грн.

Позивачем на підтвердження направлення документів зазначених в п. 4.2 договору. долучено до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким відповідач отримав документи 01.03.2010р.

10.04.2010р. позивач, рекомендованим листом, направив на адресу відповідача претензію, з вимогою здійснити оплату наданих послуг перевезення по договору № UA 022/02/10 від 19.02.2010р. на суму –8500,00 грн., яку відповідач отримав 12.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору на транспортне обслугування № UA 022/02/10 від 19 лютого 2010р., не було здійснено оплату наданих послуг перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму 8500,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача, складає –8500,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник на виконання умов договору на транспортне обслугування № UA 022/02/10 від 19 лютого 2010р. надав послуги перевезення на загальну суму –8500,00 грн., що підтверджується CMR накладною, які відповідачем було прийнято, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт, а відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, в строк передбачений п. 4.3 договору, тобто протягом 10 днів з моменту отримання оригіналів документів зазначених в п. 4.2, не виконав, представник відповідача проти наявності боргу не заперечував. Оплата в сумі 8500,00 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по Договору на транспортне обслугування № UA 022/02/10 від 19 лютого 2010р., існує непогашена заборгованість в сумі –8500,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі –8500,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг по договору на транспортне обслугування № UA 022/02/10 від 19 лютого 2010р., інфляційних втрат –50,77 грн., пені –663,00 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг по договору на транспортне обслугування № UA 022/02/10 від 19 лютого 2010р. у строк передбачений п. 4.3 договору, тобто 10 днів з моменту отримання оригіналів документів зазначених в п. 4.2, а саме до 11.03.2010р., станом на момент прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 8500,00 грн., а позивачем заявлено до стягнення з відповідача, втрати від інфляції на підставі ст. 625 ЦК України та пені, з посиланням на конкретний періоди існування боргу, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача, втрат від інфляції та пені - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунку втрат від інфляції та пені наданого позивачем, який судом перевірено і з яким суд погоджується, розмір втрат від інфляції складає 50,77 грн., пені 663,00 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 8500,00 грн. –основного боргу, втрати від інфляції 50,77 грн., пені 663,00 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»(код ЄДРПОУ 36058165, адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігоревська, 12-А) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи - підприємця Машовець Олександра Григоровича (ідентифікаційний номер 2282505132, адреса: 08140, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Лісна, 29) суму боргу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) грн. 00 коп., втрат від інфляції –50 (п’ятдесят) грн. 77 коп., пені –663 (шістсот шістдесят три) грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –30.07.2010