Рішення № 10612731, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/26326.07.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ"

доКомунального підприємства Київської міської ради "Київдорсервіс"

простягнення 177 820,84 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Самойленко В.В.

від відповідача:Берладин В.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київської міської ради "Київдорсервіс" (надалі –"Підприємство") про стягнення 213 046,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №110/110 від 05.05.2008 р. позивач здійснив поставку освітлювального устаткування, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 170 513,88 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 42 532,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.05.2010 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 25.05.2010 р. та 09.06.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався до 09.06.2010 р. та 23.06.2010 р., відповідно.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивачем зменшено розмір вимоги про стягнення 3% річних до 7 306,96 грн., в іншій частині позову позовні вимоги підтримує.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 26.07.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить з урахуванням заяви про уточнення задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав відзив на позов, в якому суму заборгованості визнає, однак вказує на відсутність коштів для її погашення. При цьому, вказує номер рахунку з якого можуть бути стягнуті кошти.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 р. між Товариством (продавець) та Підприємством (покупець) було укладено договір №110/110 (надалі –"Договір").

Положеннями п.п. 1.1, 1.2 Договору визначено, що продавець зобов’язується поставити устаткування освітлення (знаки дорожні), а покупець прийняти та сплатити вартість товару, в кількості та якості, згідно з специфікацією. Постачання товару може здійснюватися частинами, асортимент та кількість зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Додатком №1 до Договору (специфікація) сторонами погоджено найменування, одиниці вимірювання, кількість, ціну та вартість товару, що поставляється за Договором.

Згідно із п.п. 2.2, 2.3 Договору сума договору складає 4 354 395,24 грн. Сума договору складається з загальної суми фактично поставленого продавцем товару, яка підтверджується накладною та/чи актами приймання-передачі та визначаються специфікацією, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 3.2-3.6 Договору погоджено, що продавець передає у власність покупця товар на умовах DDP-Київ (Інкотермс у редакції 2000 р.) за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 56. Продавець здійснює доставку товару у пункт поставки за власний рахунок. Навантаження-розвантаження товару здійснюється продавцем за власний рахунок. Перехід права власності на товар до покупця відбудеться в момент передачі товару та підписання відповідних документів (накладних, довіреностей, актів приймання-передачі, тощо). Ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця з моменту виникнення у нього права власності.

Із змісту пункту 8.2 Договору вбачається, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України, за фактом постачання, але не раніше 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару, на підставі накладної та/чи актів приймання-передачі.

Положеннями п. 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та в частині поставки товару діє до 31.12.2008 р.

На виконання умов Договору, у період з 21.05.2008 р. по 15.10.2008 р., позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 838 420,92 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №PR-00000351 від 21.05.2008 р., №PR-00000378 від 28.05.2008 р., №PR-00000392 від 30.05.2008 р., №PR-00000624 від 11.08.2008 р., №PR-00000691 від 04.09.2008 р., №PR-00000709 від 09.09.2008р. та №PR-00000835 від 15.10.2008 р.

Від імені відповідача вказані видаткові накладні підписані повноважною особою, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБМ №878539 від 30.05.2008 р., серії НБМ №878652/109 від 07.08.2008 р., серії НБМ №878693/150 від 02.09.2008 р., серії НБМ №878202/159 від 09.09.2008 р. та серії НБМ №878268/225 від 15.10.2008 р.

На підставі здійсненої поставки товару позивачем було складено та направлено відповідачу рахунки-фактури на його оплату.

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар у розмірі 667907,04грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Претензією №01/08-02 від 08.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість за поставлений згідно Договору товар у розмірі 170 513,88 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 170 513,88 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка відповідачу товару за Договором на загальну суму 838 420,92 грн., що не заперечується представником відповідача у відзиві.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 8.2 Договору, грошове зобов’язання відповідача по оплаті поставленого за Договором товару на момент розгляду справи настало.

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем згідно Договору товар, сплативши 667907,04 грн., а відтак заборгованість відповідача становить 170 513,88 грн. (товар поставлений за останніми видатковими накладними - №PR-00000709 від 09.09.2008р. та №PR-00000835 від 15.10.2008 р.).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 170 513,88 грн. на підставі Договору за поставлений товар. Представником відповідача розмір заборгованості визнано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 170 513,88 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 7 306,96 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд вважає за можливе задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за визначений позивачем період у розмірі 7 306,96грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 170 513,88 грн. та 3% річних у розмірі 7 306,96 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради "Київдорсервіс" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 56; ідентифікаційний код 32955518; з р/р 35446007002842 в ГУ Державного казначейства України в місті Києві, МФО 820019, КФК 150101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ" (03134, м. Київ, вул.Трублаїні, 2; ідентифікаційний код 30439872) заборгованість у розмірі 170 513,88 грн., 3% річних у розмірі 7 306,96грн., державне мито у розмірі 1 778,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко