Рішення № 10612540, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/33215.07.10 За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Верхньодніпровський                                         авторемонтний завод»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані»

Про                              стягнення 93776,16 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача           Чадріна Т.В. –за дов.

від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Верхньодніпровський авторемонтний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» про стягнення з останнього 93776,16 грн., в тому числі: 40000 грн. основного боргу, 26981,87 грн. пені, 22995,14 грн. інфляційних та 3799,15 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за договором поставки № 72/10-П від 15.10.2007 р..

Ухвалою суду від 02.07.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/332 та призначено розгляд на 15.07.2010 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання представників не направив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.10.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Верхньодніпровський авторемонтний завод» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» (замовником) було укладено договір поставки № 72/10-П (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність замовника напівпричіп ВАРЗ-НПС у кількості 2-х одиниць (далі –продукція), а замовник прийняти товар і сплатити за нього.

Відповідно до п. 2.2 Договору ціна договору складає 410000 грн..

Згідно з п. 4.2 Договору постачальник зобов'язався виготовити продукцію замовнику протягом 60 днів з моменту отримання авансового платежу на розрахунковий рахунок постачальника, в розмірі, зазначеному п. 6.1 Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунок за продукцію здійснюється у національній валюті шляхом перерахування замовником на рахунок постачальника 50% від вартості замовлення, що дорівнює 205000,00 гривень.

Згідно з п. 6.2 Договору сплату частини вартості замовлення, яка залишилася, замовник повинен здійснити після отримання листа-повідомлення про виконання замовлення, але не пізніше строку, зазначеного в п. 4.2 Договору.

30.11.2007 р. постачальник на підставі актів приймання-передачі № 597992 та № 59/11 передав замовнику продукцію.

Замовником поставлений товар оплачено частково на суму 370000 грн.

За твердженням позивача, розмір заборгованості замовника перед постачальником за Договором становить 40000 грн..

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 40000 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність замовника для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач жодних доводів на спростування тверджень позивача не навів.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 40000 грн. належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 40000 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що за невиконання зобов'язань згідно п. 4.5 замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати суми, яка залишилася.

Відповідно до розрахунку позивача, який судом приймається як вірний, пеня підлягає стягненню в розмірі 26281,87 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, який судом приймається як вірний, інфляційна складова боргу становить 22995,14 грн. (62995,14 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції) три проценти річних становлять 3799,15 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» (03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 10, код 25402024) на користь відкритого акціонерного товариства «Верхньодніпровський авторемонтний завод» (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Палехи, буд. 109, код 05461390) 62995,14 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3799,15 грн. трьох процентів річних, 26981,87 грн. пені, 937,76 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 28.07.2010 р.