Рішення № 10612500, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/16309.07.10 За позовом публічного акціонерного товариства “Дарницький завод ЗБК”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване управління № 630”

про стягнення 57 055, 27 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Ружицький І.Г. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване управління № 630” про стягнення 57 055, 27 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу № 94 від 03.05.07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2010 порушено провадження у справі № 43/163 та призначено її розгляд на 15.04.2010.

14.04.10 через канцелярію господарського суду м. Києва від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю направлення в судове засідання повноважного представника.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю витребування нових доказів та враховуючи клопотання Відповідача, розгляд справи було відкладено на 20.05.10.

12.05.10 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з Відповідача 35000, 00грн. основного боргу, 3932, 95 грн. пені, 13475, 00 грн. інфляційних нарахувань та 1050, 00 грн. 3 % річних.

20.05.10 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання повноважного представника.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача в судове засідання призначене на 20.05.10 повторно не з’явився.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 10.06.10.

В судовому засіданні представник Позивача заявив клопотання про зміну назви Позивача з відкритого акціонерного товариства “Дарницький завод ЗБК” на публічне акціонерне товариство “Дарницький завод ЗБК”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.10 було здійснено заміну назви Позивача з відкритого акціонерного товариства “Дарницький завод ЗБК” на публічне акціонерне товариство “Дарницький завод ЗБК”.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 09.07.10.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.07 між публічним акціонерним товариством “Дарницький завод ЗБК” (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване управління № 630”(далі - Відповідач) було укладено договір № 94 (далі –Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити Товар в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач у період з 15.01.08 по 30.01.08 передав Відповідачу товар загальною вартістю 165814, 02 грн., що підтверджується накладними переліченими в позовній заяві, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно п. 4.2 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати Товар шляхом 100 % попередньої оплати.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семеденний строк від дня пред'явлення вимоги.

На виконання вимог ст. 530 ЦК України, Позивач 10.11.09 звернувся до Відповідача з претензією № 431 з вимогою оплатити поставлений товар.

Відповіді на вимоги не надійшло, товар Відповідач не оплатив.

Таким чином, зобов’язання щодо оплати поставленого товару у Відповідача виникло з 18.11.09.           

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 94 від 03.05.07 складає: 35000, 00 грн. основного боргу, 3932, 95 грн. пені, 1050, 00 грн. 3 % річних та 13475, 00 грн. інфляційних нарахувань. Сплата пені передбачена п. 5.3 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Заперечення Відповідача грунтуються на тому, що в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 24/371-б про визнання Відповідача банкрутом, отже, з моменту її порушення введено мораторій за задоволення вимог кредиторів протягом дії якого, не нараховуються неустойка та не застосовуються інші санкції за невиконання або несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване управління № 630” було порушено 08.06.07, що підтверджується ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 24/371-б.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено такі категорії кредиторів:

- конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство;

- поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону).

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону).

(Рекомендація, Вищий господарський суд, від 04.06.2004, № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника»).

Отже, враховуючи, що зобов’язання Відповідача щодо оплати поставленої продукції виникло після порушення провадження у справі про банкрутство, заявлені вимоги є поточними, отже, дія мораторію на них не розповсюджується.

За таких обставин, заперечення Відповідача, судом до уваги не приймаються як таки, що не ґрунтуються на вимог чинного законодавства.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване управління № 630” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б, код ЄДРПОУ 05427269, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь публічного акціонерного товариства “Дарницький завод ЗБК” (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11, код ЄДРПОУ 01373298) 35 000 (тридцять п’ять тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 13 475 (тринадцять тисяча чотириста сімдесят п’ять) гривень 00 коп. інфляційних нарахувань, 1050 (одну тисячу п’ятдесят) гривень 00 коп. 3 % річних, 3932 (три тисячі дев’ятсот тридцять дві) гривні 95 коп. пені, 570 (п’ятсот сімдесят) гривень 55 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____