Рішення № 10612455, 28.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/24728.07.10

За позовом Приватного підприємства "СИНЄВІР"

до Управління освіти Дарницької районної в м. Києві адміністрації

про стягнення боргу 51151,17 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача –не з'явився

від відповідача –Дзядзьо О.М. –дов. № 1777 від 09.09.2009 р.

Присутній від позивача Токар Я.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ

Приватне підприємство "Синєвір" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Управління освіти Дарницької районної в м. Києві адміністрації 51151,17 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач-підрядник вказав на невиконання відповідачем-замовником зобов’язання за договором підряду в частині оплати виконаних і прийнятих робіт на суму 42030,00 грн. внаслідок чого у останнього виникло додаткове зобов’язання сплатити інфляційні втрати.

17.05.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.

Розгляд справи відкладався відповідно до положень ст. 77 ГПК України.

В судове засідання від позивача з’явився представник Токар Я.М, на підставі довіреності виданої адвокатом Гамалай А.В. в порядку ст.8 Закону України «Про адвокатуру».

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про адвокатуру»помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

В силу ч.1, ч.3 ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Право представляти та захищати права та охоронювані законом інтереси позивача адвокат Гамалай А.В. має на підставі довіреності від 04.02.10. Довіреність видано у простій письмовій формі та підписано директором ПП. «Синєвір»Веретельником В.М., скріплено печаткою. Довіреність видана з правом передоручення.

Отже, Токар Я.М. діяв в інтересах та від імені ПП «Синєвір»на підставі довіреності, виданої без дотримання вимог ч.2 ст.8 Заокну України «Про адвокатуру»та ч.3 ст.28 ГПК України, проте виданої в порядку передоручення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює жодних правових наслідків крім тих, що пов’язані із його недійсністю.

При наданні повноважень щодо представництва Токарем Я.М. ПП «Синєвір»згідно довіреності від 01.07.10 вимог закону щодо нотаріального посвідчення дотримано не було, та відповідно в силу наведених положень довіреність на підставі якої представник мав діяти не створює правових наслідків та не наділяє повноваженнями Токаря Я.М. діяти від імені ПП «Синєвір».

В ході розгляду відповідач надав відзив у якому визнавав суму основної заборгованості та не погоджувався з розміром нарахованих штрафних санкцій з посиланням н аумови договору, якими надано відстрочку. Крім того, відповідач просив відстрочити виконання рішення до 30.11.10 або розстрочити його виконання рівними частками на термін з вересня по грудень 2010 року.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

15.05.08 між Управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві адміністрації (за Договором - Замовник) та Приватним підприємством "Синєвір" (за Договором - Виконавець) був укладений договір підряду № 34 (надалі - Договір) на виконання капітального ремонту дахів шкіл-дитячих садків та дошкільних навчальних закладів.

У відповідності з п. 3.5. Договору розрахунки за виконані роботи проводяться по факту виконаних робіт на основі актів виконаних робіт.

Пунктом 3.7. договору розрахунки «Замовника»з «Підрядником»виконуються згідно актів виконаних робіт з урахуванням, що кошти надходять нерівномірно, але не пізніше 31 грудня 2008.

Крім того, п.3.8 договору передбачено, що відповідач вправі затримати кінцевий розрахунок за роботи у випадку відсутності фінансування не більше ніж на 60 календарних днів.

Між сторонами у справі виникли правовідносини будівельного підряду.

На виконання умов договору Позивач виконав свої зобов'язання, виконавши роботи на загальну суму 292700,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленим печатками сторін Актами виконаних робіт форми КБ-2в. Під час підписання Акту ніяких недоліків виявлено не було, Замовником, претензій щодо якості чи будь-яких інших заперечень до Виконавця не пред'явлено.

Договір, акти приймання виконаних робіт підписані представниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Відповідачем частково сплачено заборгованість за виконані роботи на суму 250670,00 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.01.09.

Таким чином, на теперішній час загальна сума основного боргу Замовника перед Виконавцем складає 42030,00 грн., що визнає і відповідач.

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за виконані роботи розрахувався не в повному обсязі, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 42030,00 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 42030,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт позивач просить стягнути з відповідача 9121,17 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень пунктів 3.7 ,3.8 договору, право вимоги штрафних санкцій виникає з 01.01.09.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню втрати від інфляції в сумі 7377,13 грн. за період з 01.01.09 по день подання позовної заяви, розмір яких визначений за перевіреним розрахунком суду.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам..

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зважаючи на тяжке матеріальне становище відповідача, значне та систематичне недофінансування бюджетних організацій та установ до яких відноситься управління, як загальновідомий факт, що не потребує додаткового встановлення і доведення, розмір заборгованості перед позивачем господарський суд вважає за необхідне скористатися наданим йому правом, задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення до 30.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в м. Києві адміністрації (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе 168-к, код ЄДРПОУ 26078028) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення заборгованість в сумі 42030 (сорок дві тисячі тридцять), 00 грн., 7377 (сім тисяч триста сімдесят сім) грн. 13 коп. –втрат від інфляції, 494 (чотириста дев’яносто чотири) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Приватного підприємства "СИНЄВІР" (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 16, код ЄДРПОУ 32527090). відстрочивши виконання рішення суду до 30.11.2010 року.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяІ.Д. Курдельчук