Рішення № 10612308, 17.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" червня 2010 р. Справа № 2/505

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача Остапчук С.Л. (довіреність від 28.12.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

До Приватного підприємства "Теплогазенергосервіс" (м.Житомир)

про стягнення 3183,09 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з ПП "Теплогазенергосервіс" на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" 3183,09грн., у тому числі надлишково переплачена сума 1350,00грн. та сума 1833,09грн. збитків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2009 між Новоград-Волинським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим підрозділом ВАТ"ЕК"Житомиробленерго" (замовник) та Приватним підприємством "Теплогазенергосервіс" (виконавець) була укладена угода №27-Т09, за умовами якої замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов'язується виконати комплекс робіт по державній повірці та технічному обслуговуванню лічильника тепла в приміщенні Новоград-Волинського РЕМ, за адресою:м.Новоград-Волинський, вул.Пушкіна,9.

За ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За п.1.2 договору, ремонт приладів виконується за заявкою замовника, в залежності від складності ремонту на протязі трьох місяців.

Сума угоди визначається обсягом прийнятих до виконання робіт і згідно кошторису становить 1350,00грн. (а.с.9).

02.06.09 відповідач виставив для оплати за виконання робіт по угоді, рахунок-фактуру №СФ-0000026 на суму 1350,00грн., яку позивач оплатив , що підтверджується платіжним дорученням №371 від 12.06.09 на суму 1350,00грн. В графі "Призначення плтежу" у вказаному платіжному дорученні зазначено - "оплата за державну повірку теплового лічильника згідно рахунку №СФ-0000026 від 02.06.09" (а.с.12).

Платіжним дорученням №385 від 15.06.09 позивач повторно перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 1350,00грн., що вбачається із зазначеного платіжного доручення, оскільки в графі "Призначення плтежу" у вказаному платіжному дорученні зазначено - "оплата за державну повірку теплового лічильника згідно рахунку №СФ-0000026 від 02.06.09" .

Відповідно до ст. 1212 ч.1 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується із посиланням позивача на те, що кошти в сумі 1350,00грн. були зайво (безпідставно) перераховані на рахунок відповідача, а тому підлягають поверненню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1833,09грн. збитків, що становить різницю між нарахуванням за спожиту теплову енергію виходячи із опалювальної площі приміщення та середньодобовим споживанням теплової енергії по лічильнику, посилаючись на те, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по угоді позивач був позбавлений можливості користуватися лічильником, а тому був змушений сплачувати за спожиту теплову енергію виходячи із опалювальної площі приміщення, що на 1833,09грн. більше ніж нарахування за показниками лічильника.

Згідно акту приймання-здачі робіт та акту вводу лічильника тепла перед опалювальним сезоном від 22.10.09, відповідачем були виконані роботи станом на 22.10.09, а не до 02.09.09 як встановлено п.1.2 договору (а.с.10,24).

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем робіт по повірці лічильника з початку опалювального сезону і до 22.10.09, тобто за 9 днів, нарахування за спожиту теплову енергію проводились виходячи із опалювальної площі приміщення.

Згідно рахунку №1772 від 29.10.09, який був виставлений позивачу для оплати за спожиту теплову енергію , за період з 14.10.09 (початок опалювального сезону) по 31.10.09, сума до сплати становить 4550,56грн. (а.с.14), яка була оплачена позивачем за платіжним дорученням №668 від 05.11.09 (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст.220, ч.2 ст. 224 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Різниця між нарахуванням за спожиту теплову енергію виходячи із опалювальної площі приміщення та середньодобовим споживанням теплової енергії по лічильнику, згідно розрахунку позивача, за період з 14.10.09 по 22.10.09, становить 1833,09грн.(а.с.18).

Вказані витрати є для позивача збитками, оскільки позивач змушений був сплатити ці кошти, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по договору.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Теплогазенергосервіс" (м.Житомир, вул.Черняховського,10а; код 34394343) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир, вул.Пушкінська,32/8; код 22048622) - 1350,00грн. боргу, 1833,09грн. збитків, 102,00грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.