Рішення № 10612307, 15.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2010 р.Справа № 6/630

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Товянська І.О. - довіреність №06-197 від 26.03.2010р.;

Матяш О.Б. - виконавчий директор (наказ №02-К від 20.08.2007р.);

від відповідача ОСОБА_3 - приватний підприємець;

ОСОБА_4 - довіреність від 18.05.2010р.

Розглянув справу за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Новоград-Волинський)

про стягнення 37460,73 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Новоград-Волинський)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (м.Житомир)

про стягнення 41000,00 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.06.10 до 15.06.10 о 16:30.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача4628,73 грн. боргу по орендній платі, 202,20 грн. - інфляційних, 34,01 грн. - 3% річних та 32832,00грн. - неустойки. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

08.06.2010р. до суду від ФОП ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс" 41000,00 грн. та зобов'язання надати в користування позивачу частину території Житомирського автовокзалу площею 25,2 кв.м. для встановлення кіоску під торгівлю книг, канцтоварів, друкованої продукції та продовольчими товарами (а.с.31-32).

Представник відповідача в судовому засіданні подав заяву про уточнення зустрічної позовної заяви, згідно якої ФОП ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача 41000,00грн.

Згідно приписів статті 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Дослідивши подану зустрічну позовну заяву та заяву про уточнення зустрічної позовної заяви, суд приймає її до розгляду разом з первісним позовом, оскільки вони взаємопов'язані предметом позовних вимог, а саме, договором оренди №193 від 01.04.2009р.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, надав уточнення до первісної позовної заяви від 15.06.2010р., відповідно до якої просить стягнути з відповідача за первісним позовом 202,20 грн. - інфляційних, 34,01 грн. -3% річних та 32832,00 грн. - неустойки, а також судові витрати. Дана заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог. Відповідно до ст.22 ГПК України дана заява прийнята судом до розгляду. Проти зустрічного позову заперечив з вказаних у відзиві на зустрічний позов мотивів (а.с.52-55).

Відповідач за первісним позовом в засіданні суду проти позову заперечив, відзиву на позовну заяву не надав. Підтримав зустрічну позовну заяву з врахуванням уточнення, відповідно до яких просить стягнути з ТОВ "Житомиравтотранс" 41000,00 грн. за неналежне виконання умов договору щодо надання території автовокзалу в оренду (а.с.50).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (Позивач) та ФОП ОСОБА_3 (Відповідач) було укладено договір №193 про оренду частини території Житомирського автовокзалу (м.Житомир, вул.Київська, 93), за умовами якого Орендодавець (позивач) здає Орендареві (відповідач) в тимчасове користування частину території Житомирського автовокзалу площею 25,2 кв.м. для встановлення кіоску під реалізацію книг, журналів, канцтоварів та іншої друкованої продукції і продуктів харчування, крім напоїв кави та чаю, кондитерських виробів, безалкогольних напоїв, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, соків, морозива, мучних виробів з різними начинками (а.с.16).

Згідно розділу 2 договору орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за призначенням та з додержанням умов цього договору.

Термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами до 31.12.2009р. (п.4.1 договору).

Пунктом 2.1.2. договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі платити орендну плату.

Орендна плата згідно договору визначена в сумі 3420,00 грн., ПДВ - 684,00 грн. (п.3.1 договору).

Орендар повинен перераховувати орендну плату не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за звітним (п.3.4 договору).

Однак, відповідач за первісним позовом в порушення п. 3.4 договору орендну плату за частину листопада та грудень 2009 року не сплатив.

Згідно розрахунку позивача на день звернення з позовом до суду загальна заборгованість складає 4395,52 грн.

10.11.2009р. позивач за первісним позовом надіслав відповідачу лист, в якому повідомив, що строк дії договору оренди закінчився.

11.01.2010р. ФОП ОСОБА_3 було направлено лист з вимогою про термінове звільнення на протязі 10 днів займаної території, який залишився без виконання.

25.01.2010р. ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс" направило ПП ОСОБА_3 претензію №1 з вимогою терміново звільнити об'єкт оренди в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, яка також залишилась без виконання.

09.04.2010р. відповідачу за первісним позовом направлялась претензія №2 з вимогою сплати боргу з врахуванням інфляційних, річних та неустойки (а.с.23).

Оскільки відповідач за первісним позовом і на день звернення до суду орендоване приміщення власнику не повернув, позивачем відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України йому нарахована неустойка в розмірі 32832,00 грн. (а.с. 35).

Також на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 34,01грн. за весь час прострочення платежів та 202,20 грн. інфляційних (а.с. 35, 36).

Під час розгляду справи позивач за первісним позовом уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача інфляційні, річні та неустойку в загальній сумі 33068,21 грн., оскільки борг по орендній платі відповідачем сплачено.

Відповідач за первісним позовом заперечує позовні вимоги, оскільки вважає, що ВАТ "Компанія "Житомиравтотранс" неналежним чином виконало умови договору щодо надання в оренду частини автовокзалу.

У зустрічному позові (а.с.31-32), зокрема, зазначив, що згідно договору від 01.04.2009р. Товариство взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_3 в тимчасове користування частину території Житомирського автовокзалу площею 25,2 кв.м. для встановлення кіоску під торгівлю книг, канцтоварів, друкованої продукції та продовольчими товарами. Товариство за адресою м.Житомир, вул.Київська, 93 є власником автостанції, а саме приміщення, автовокзалу та накриття. Товариство не надало в користування частину автовокзалу згідно з умовами договору від 01.04.2009р. Враховуючи, що умови договору Товариство не виконало, об'єкт оренди не передало, відповідач за первісним позовом просить стягнути з позивача за первісним позовом 41000,00 грн. безпідставно сплачених орендних платежів.

Відповідач за зустрічним позовом у письмовому відзиві (а.с.52-55) в повному обсязі заперечив вказані ФОП ОСОБА_3 обставини та вимоги, оскільки вважає, що: 01.04.2009р. між ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс" та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди частини території Житомирського автовокзалу. Під час укладання цього договору та попередніх договорів від 06.06.2004р. та від 01.09.2007р. сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та зобов'язання за даними договорами виконувались обома сторонами. Договори під час їх дії недійсними не визнавались. Правові наслідки, обумовлені договорами, настали: ФОП ОСОБА_3 користувався частиною території автовокзалу на протязі 6 років, а Товариство отримувало орендну плату, передбачену договором за надані послуги оренди.

Оцінивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, викладених у первісному позові, та про відмову в зустрічному позові з огляду на наступне.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру 3% річних та інфляційних, які становлять відповідно 34,01 грн. та 202,20 грн., суд приходить до висновку, що вони розраховані правильно.

Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст.785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка згідно розрахунку позивача становить 32832,00 грн. за період з січня по квітень 2010р.

Таким чином, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_3 за первісним позовом становить 33068,21 грн., з яких: 202,20 грн. - інфляційні, 34,01 грн. - 3% річних та 32832,00 грн. - неустойка.

Стосовно зустрічного позову слід зазначити, що відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори, інші правочини та інші юридичні факти.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас слід зазначити, що згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Згідно з умовами укладеного договору від 01.04.2009р. орендодавець здає орендарю в тимчасове користування частину території автовокзалу (частину платформи) площею 25,2 кв.м., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Київська, 93.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата вноситься не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним в сумі 4104,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Під час дії договору зобов'язання виконувались обома сторонами належним чином, договір від 01.04.2009р. ніким не оскаржувався, недійсним не визнавався.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами безпідставність сплати орендної плати.

Враховуючи викладене, підстави для стягнення сплаченої ФОП ОСОБА_3 орендної плати на виконання умов договору оренди частини території Житомирського автовокзалу від 01.04.2009р. відсутні.

Судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача, а за зустрічним позовом - на ФОП ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,60,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Прийняти зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

2. Первісний позов задоволити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (10014, м.Житомир, вул.Лятошинського,11, код 03120590) - 202,20грн. - інфляційних втрат, 34,01грн. - 3% річних, 32832,00грн. - неустойки, а також 330,68грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарськогосуду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Дата підписання рішення : 21 червня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам