Рішення № 10612298, 03.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" червня 2010 р.Справа № 17/407

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача Мельниченко Т.М. - дов. №30-к від 18.03.2010р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "Маркомі Лімітед" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 7914,13грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7914,13грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №33 від 05.01.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару (нафтопродуктів) у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 03.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 6914,13грн. заборгованості та повідомив суд про сплату відповідачем заборгованості в сумі 1000,00грн.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю - Фірмою "Маркомі Лімітед" - постачальник (позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - споживач (відповідач у справі) договору №33 від 05.01.2009р. (а.с. 7), позивач поставив відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 10701,00грн., що підтверджується накладними: №389 від 13.04.2009р., №410 від 21.04.2009р. та відомостями видачі нафтопродуктів (а.с. 8-13), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пунктах 2.3, 2.4 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався проводити звірку розрахунків за одержані в поточному місяці нафтопродукти не пізніше 5-го числа наступного місяця. У разі виявлення заборгованості за розрахунками відповідач не пізніше п'яти днів після проведення звірки перераховує суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача.

Отже, строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого товару не встановлений.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 18.12.2009р. №55 (поштова квитанція № 9022 (а.с. 15,16)) про сплату боргу.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 7914,13грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2010р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 01.04.2010р. за вх.№613), відповідач сплатив позивачу 1000,00грн. боргу, що підтверджується квитанцією №69 від 23.04.2010р. (а.с. 34).

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6914,13грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 6914,13грн. заборгованості. В частині стягнення 1000,00грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 80 п. 1.1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "Маркомі Лімітед", 10001, м.Житомир, вул. Київська, 81, ідентифікаційний код 13565293 - 6914,13грн. заборгованості, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1000,00грн. заборгованості провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.