Рішення № 10612281, 27.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.10 р.                     Справа № 10/109                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т. В.;

за участю представники сторін:

від позивача - Ю’рєв М. Г. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Триест-Дон” м. Донецьк

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „ДОР ІНВЕСТ” м. Краматорськ,

про стягнення 30932,06грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Триест-Дон” м. Донецьк, з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „ДОР ІНВЕСТ” м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 20000,00грн., інфляційних в сумі 2107,09грн., 3% річних в сумі 751,46грн., штрафу в сумі 3395,58грн. та пені в сумі 2677,93грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір б/н від 08.01.2009р., видаткову накладну №3068 від 07.05.2009р. та довіреність №05/07 від 07.05.2009р., часткову сплату відповідачем суми боргу у розмірі 11955,86 грн., розрахунок заборгованості, порушення відповідачем умов договору.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, відзив не надав, поважних причин нез’явлення не сповістив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення №377928.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності відповідача, рішення прийнято за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені позивачем документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір б/н від 08.01.2009р. (далі – Договір), згідно якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити нафтопродукти, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, що викладені у договорі (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п.8.8, 8.9 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р., та вважається продовженим на тих саме умовах, за відсутності заяви від однієї з сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно п.п. 2.2-2.4 Договору, сторони встановили, що передача товару провадиться на підставі заявки, згідно якої оформлюється рахунок-фактура покупця на умовах FCA або EXW Інкотермс-2000.

Пунктом 2.8 Договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється покупцем за ціною, що вказана в накладній протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару.

Згідно наявних в матеріалах справи копій видаткової накладної № 3068 від 07.05.2009р. та довіреності № 05/07 від 07.05.2009р. на ім’я Шурупова О. А., позивачем на адресу відповідача було поставлено товару – дизпалива Л-0,2, на загальну суму 33955,86грн. з ПДВ, про що свідчать підписи уповноважених осіб на вказаних документах та виставлено покупцю рахунок від 07.05.2009р.

Відповідачем було частково здійснено оплату товару на загальну суму 11955,86грн., про що свідчать копії банківських виписок від 26.05.2009р., 27.05.2009р., 05.06.2009р., 08.09.2009р. та копії банківських виписок.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Як вже встановлено судом, п. 2.8 Договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється покупцем за ціною, що вказана в накладній протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару.

Позивачем на адресу відповідача було поставлено товару на загальну суму 33955,86грн. з ПДВ, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній №3068 від 07.05.2009р. та виставлено покупцю рахунок від 07.05.2009р.

Судом встановлено, що поставка вказаного товару була здійснена саме за умовами Договору, про що свідчить графа „призначення платежу” у копіях банківських виписок від 26.05.2009 р., 27.05.2009 р., 05.06.2009р., з оплати товару, в якій вказано „оплата за дизтопливо согл. дог. б/н от 08.01.09...” та „оплата за дизтопливо согл. сч. .... от 07.05.09...”.

З матеріалів справи убачається, що відповідач частково здійснив оплату товару на загальну суму 11955,86грн., про що свідчать копії банківських виписок від 26.05.2009 р., 27.05.2009 р., 05.06.2009 р., 08.09.2009 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч умовам договору та приписам вищевказаних норм, відповідач не виконав обов’язки покупця та не сплатив повністю вартість отриманого товару, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 22000 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 22000 грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Розглянув розрахунок позивача інфляційних витрат та 3 % річних суд вважає його таким , що підлягає перевірці. Крім того, судом враховані оплати відповідача, які ним здійснювались протягом травня - серпня 2009 р.

Арифметичний підрахунок індексу інфляції та 3 % річних здійснено судом за допомогою відповідної програми інформаційної бази «Законодавство» та встановлено, що заявлена сума інфляційних витрат та 3 % річних підлягає частковому задоволенню: в частині інфляційних на суму 2 089,98 грн. за період червня 2009 р. по березень 2010 р., в частині 3 % річних - на суму 742,28 грн. за період з 14.05.2009 р. по 10.06.2010 р.

В іншій частині позову про стягнення інфляційних на суму 17,11 грн. та 3 % річних в сумі 8,18 грн. суд відмовляє.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 3 395,58 грн. та пені в сумі 2 677,93 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяв про застосування строків позовної давності від сторін по справі не надходило.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п.4.3) сторони встановили, що в разі неналежного здійснення покупцем обов’язків по оплаті товару, покупець виплачує пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару.

Згідно п. 4.4 Договору сторони передбачили відповідальність за прострочення оплати товару, що перевищує 10 календарних днів у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми, що належить до оплати.

Розглянувши розрахунок штрафу, враховуючи наявність прострочки оплати товару суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 3 395,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглянув розрахунок пені, що наданій позивачем, суд приходить до висновку про її невірний розрахунок. З урахуванням розрахунку суду здійсненої відповідно до програми інформаційної бази «Законодавство» розмір пені складає 2 606,81 грн. за період 14.05.2009р. по 11.11.2009 р. В іншій частині вимог про стягнення пені в сумі 71,12 грн. суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Триест-Дон” м. Донецьк заявлені до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „ДОР ІНВЕСТ” м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 20000 грн., інфляційних в сумі 2 107,09 грн., 3% річних в сумі 751,46грн., штрафу в сумі 3 395,58 грн. та пені в сумі 2677,93 грн.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДОР ІНВЕСТ” (84301, м. Донецьк, вул. Дворцова, 10/66, ЄДРПОУ 35419803) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Триест-Дон” (83059, м. Донецьк, вул. Данилевського, 2-а, ЄДРПОУ 33135428) заборгованість у розмірі 20000 грн., інфляційні в сумі 2089,98 грн., 3 % річних в сумі 742,28 грн., штраф в сумі 3 395,58 грн. та пеню в сумі 2606,81грн.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Триест-Дон” м. Донецьк заявлені до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „ДОР ІНВЕСТ” м. Краматорськ, про стягнення інфляційних в сумі 17,11 грн., 3 % річних в сумі 9,18 грн. та пені в сумі 71,12 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДОР ІНВЕСТ” (84301, м. Донецьк, вул. Дворцова, 10/66, ЄДРПОУ 35419803) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Триест-Дон” (83059, м. Донецьк, вул. Данилевського, 2-а, ЄДРПОУ 33135428) витрати по сплаті державного мита в сумі 306,35 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,26 грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.