Рішення № 10612279, 28.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.10 р.                     Справа № 7/256                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий суддя - Е.В. Сгара, судді – І.В. Приходько, В.М. Татенко,

при секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства „Добропіллявугілля” м.Добропілля          

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики „Добропільська” м.Добропілля

За участю третої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Вугілля України" м.Київ

За участю третої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС м.Львів

Предмет спору: стягнення 20683, 88 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явились

від відповідача: КожухарьТ.І. - довір.

від третьої особи ВАТ ЦЗФ „Добропільська”: не з’явились

від третьої особи ДП "Вугілля України": не з’явились

від третьої особи ВАТ "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ                                                            У судовому засіданні 14.07.2010р.                                                                                           оголошувалась перерва до                                                                                                     28.07.2010р. відповідно до ст. 77                                                                                           ГПК України.

ДП „Добропіллявугілля” м.Добропілля звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення 20683, 88 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на постанову про накладення штрафу №388-Ш від 17.07.2006р.; платіжні доручення №5032 від 14.09.2006р. на суму 5000,00 грн., №5434 від 04.10.2006р. на суму 5000,00 грн., №7488 від 15.01.2007р. на суму 10683,88 грн.; претензію №1/1068 від 12.06.2007р. на суму 20683, 88 грн.; відповідь на претензію №1238 від 19.06.2007р.; договір на переробку рядового вугілля №11 від 01.06.2005р. з протоколом, додатковими угодами та додатками (специфікаціями) до нього; акт приймання-передачі вугільної продукції від 31.03.2006р.; розрахунок знижок/надбавок ціни та вартості вугілля по акту кількості та якості звіряння вугільної продукції №249 від 31.03.2006р.

В письмових поясненнях, на заперечення відповідача, позивач зазначив, що у відповіді №1238 від 19.06.2007р. на претензію ТОВ „Енергоімпекс” визнало її обґрунтованою та визнало суму штрафу у повному обсязі, а отже і визнало свою вину та факт завдання збитків позивачу. Зазначив про переривання строку позовної давності саме відповіддю №1238 від 19.06.2007р.

У відзивах, письмових поясненнях та у судових засіданнях відповідач проти позову заперечив, посилаючись на той факт, що позивачем не доведено того, що штраф йому виписано саме за продукцію, яка була поставлена відповідачем, а отже, не доведена вина відповідача по справі. Також відповідач посилається на те, що акт приймання вугілля №1508 від 19.02.2006р. був складений невірно, із нього не вбачається того факту, що представник вантажовідправника був присутнім на обопільному опробуванні вугільної продукції. Зазначив про відсутність доказів належного повідомлення вантажовідправника про приймання вугільної продукції. Вважає, що відповідь на претензію №1238 від 19.06.2007р. не перериває строк позовної давності, оскільки листом №1250 від 22.07.2007р. дану відповідь було відкликано.

Ухвалою від 01.03.2010р. до участі у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ ЦЗФ „Добропільська” м.Добропілля.

У відзиві третя особа – ВАТ ЦЗФ „Добропільська” підтримала позицію відповідача, зазначила, що до спірних відносин необхідно застосувати строк позовної давності, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою від 08.06.2010р. до участі у справу залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП „Вугілля України” м. Київ та ВАТ „Західенерго” м.Львів в особі Бурштинської ТЕС.

Третя особа – ВАТ „Західенерго” зазначив про неможливість надання суду договору у зв’язку із неотриманням від позивача позовних матеріалів, просить розглянути спір без її участі.

Третя особа – ДП „Вугілля України” письмових пояснень по справі не надала, на вимогу суду представила додаткові документи, зокрема договір поставки №4-01/1-П від 28.01.2004р.

З метою повного та всебічного розгляду спору в порядку ст.30 ГПК України господарським судом було викликано представника ДП „Донецькстандартметрологія” для дачі пояснень щодо проведення спірної перевірки позивача та стягнення з позивача штрафу на спірну суму.

Згідно письмових та усних пояснень представника ДП „Донецькстандартметрологія” на ДП „Добропіллявугілля” було проведено планову перевірку додержання вимог стандартів, норм і правил при виробництві, реалізації продукції підприємством. Під час перевірки державним інспектором ДП „Донецькстандартметрологія” був встановлений факт реалізації у березні 2006р. для пиловидного спалювання 346 тн вугілля марки Г класу 0-13 мм з фактичною масовою часткою загальної вологи у робочому стані палива 14,1% замість потрібного – не більше 12,0% за вимогами ТУ У 10.1-30962337-001:2005. Вартість реалізованої нестандартної продукції складає 82735, 52 грн. На підставі наведеного, головним державним інспектором Донецької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил позивачу була видана постанова про накладення штрафу №388-Ш від 17.07.2006р. за реалізацію підприємством позивача продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил у розмірі 25% вартості реалізованої продукції – в сумі 20683,88 грн.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб та ДП „Донецькстандартметрологія” суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір на переробку рядового вугілля №11 від 01.06.2005р. (далі по тексту – Договір). Договір укладено з протоколом, додатковими угодами та додатками (специфікаціями) до нього.

Пунктом 8.1 Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.01.2006р. до Договору, підписаною обома сторонами без зауважень та скріпленою печаткою обох підприємств, передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2006р., а за фінансовими зобов’язаннями до повного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.п.1.1 Договору, замовник (позивач) зобов’зується поставити виконавцю (відповідачу) рядове вугілля на умовах СРТ – вантажовідправники – ВАТ ЦЗФ „Добропільська”, ВАТ ЦЗФ „Октябрська”, ЗАТ ЦЗФ „Селидівська”, філія ЦЗФ „Торезька” ТОВ „Енергоімпекс” (в редакції „Інкотермс” – 2000) найменуванням, у кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно до специфікацій, які оформлюються окремими додатками та є невід’ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що виконавець зобов’язується переробити рядове вугілля та відвантажити отримані продукти збагачення на умовах FCA – станція відправлення збагачувальних фабрик, вказаних в п.1.1 Договору (в редакції „Інкотермс” – 2000) за рахунок та ризик замовника за реквізитами, вказаними замовником, а замовник зобов’язується оплатити вартість робіт з переробки рядового вугілля.

Згідно п.1.6 Договору, рядове вугілля, що поступило на переробку, та отриманий вугільний концентрат є власністю замовника.

Пунктами 2.2.2 та 2.2.4 Договору передбачено, що виконавець зобов’язаний здійснити переробку рядового вугілля у відповідності з умовами цього Договору, відвантажити замовнику продукти збагачення з дотриманням технічних умов навантаження.

Кількість, якість та порядок приймання переробленого вугілля узгоджені сторонами у розділі 3 Договору.

Якість рядового вугілля, яке поступає на збагачення, повинно відповідати нормам показників шахт-вантажовідправників, якість відвантаженого концентрату повинна відповідати технічним умовам на даний вид споживання, вказаний у специфікаціях (п.3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що відбір проб рядового вугілля шахт-вантажовідправників та визначення їх якості визначається опробувальним пунктом, обслуговуючим ЦЗФ – вантажовідправника, у відповідності з положенням про опробувальний пункт з обов’язковою участю представника ЦЗФ – вантажоотримувача (на ЦЗФ „Селидівська”, філія ЦЗФ „Торезька” ТОВ „Енергоімпекс” відбір проб рядового вугілля та визначення його якості здійснює ОТК та хімічна лабораторія ЦЗФ). Відбір та обробка проб здійснюється відповідно ДСТУ 4096-2002. Результати опробування, оформлені посвідченням якості, є розрахунковими для визначення виходу продуктів збагачення.

Відповідно до п.3.3 Договору, якість продуктів збагачення визначається у вантажовідправника робітниками ОТК фабрик, на підставі ГОСТ 1137-64. Відбір та обробка проб здійснюється відповідно ДСТУ 4096-2002. Результати опробування підтверджуються посвідченням якості, виданим вантажовідправником та є кінцевими для розрахунків із споживачем.

У разі розбіжностей показників якості продуктів збагачення (одноразово відвантаженої партії) у споживача (вантажоотримувача) з даними, вказаними у посвідченнях якості, а кількості – за вагою, вказаному у транспортній накладній, приймання партії у споживача здійснюється згідно Інструкціям №П-7 від 25.04.1966р. та №П-6 від 15.06.1965р. відповідно з доповненнями та змінами, з обов’язковим визовом представників вантажовідправника, про що замовник повинен передбачити у Договорі на поставку продукції.

Додатком до Договору „Специфікація на березень 2006р.” сторони визначили наступні показники на вугільний концентрат: найменування підприємства – ЦЗФ „Добропілдьська”, марка вугілля ГСШ 0-13, зольність Ad % не більше 30%, масова доля загальної вологи Wt2 % не більше 12,0.

Пунктом 2.2.11 Договору передбачено, що у разі порушень умов Договору, виконавець зобов’язується оплатити штрафні санкції та відшкодувати замовнику у повному обсязі понесені збитки у зв’язку з невиконанням зобов’язань по даному Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, всі умови Договору, у тому числі його додатків (специфікацій), які є невід’ємною частиною договору, є обов’язковими для виконання сторонами.

У виконання умов Договору протягом березня 2006р. позивач передав на переробку відповідачу рядове вугілля та отримав перероблений концентрат, що підтверджується наявним у справі актом звірки на рядове вугілля, яке надійшло та відвантажений концентрат б/н підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, а також представниками обох сторін.

Перероблену (збагачену) вугільну продукцію за Договором, яка отримана від ТОВ „Енергоімпекс”, позивачем було реалізовано та передано у кількості 4886 тн ДП „Вугілля України”, на підставі договору постачання №40-01/2-К від 01.06.2005р., що підтверджено наявними у справі актом приймання – передачі вугільної продукції від 31.03.2006р., квитанцією про приймання вантажу №52733978, а також представником позивача та ДП „Вугілля України”.

З матеріалів справи, у тому числі з розрахунку знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля б/н укладеного між позивачем та третьою особою – ДП „Вугілля України”, актом приймання вугілля на Бурштинській ТЕС №1508 від 19.02.2006р. (акт приймання вугілля по якості від позивача третій особі - ДП „Вугілля України”), актом звіряння кількості та якості вугільної продукції №249 від 31.03.2006р. підписаного позивачем та Бурштинською ТЕС, вбачається, що отримане від відповідача вугілля, яке було в подальшому реалізовано позивачем, не відповідає якісним показникам максимального значення вологи (12%), узгодженого сторонами у специфікації на березень 2006р. до Договору та вказаного у посвідченні якості №67 від 15.03.2006р., виданого ЦЗФ „Добропільська” і фактично складає 14,1%.

Зазначений факт підтверджений матеріалами справи, доведений позивачем та відповідачем не спростований.

У липні 2006р. на ДП „Добропіллявугілля” було проведено планову перевірку додержання вимог стандартів, норм і правил при виробництві, реалізації продукції підприємством. Під час перевірки державним інспектором ДП „Донецькстандартметрологія” був встановлений факт реалізації позивачем у березні 2006р. для пиловидного спалювання 346 тн вугілля марки Г класу 0-13 мм з фактичною масовою часткою загальної вологи у робочому стані палива 14,1% замість не більше 12,0% за вимогами ТУ У 10.1-30962337-001:2005. Вартість реалізованої нестандартної продукції складає 82735, 52 грн., що зафіксовано в акті перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил №388 від 17.07.2006р., який міститься у справі. На підставі наведеного, головним державним інспектором Донецької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Державному підприємству „Добропіллявугілля” була видана постанова про накладення штрафу №388-Ш від 17.07.2006р. за реалізацію підприємством позивача продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил у розмірі 25% вартості реалізованої продукції – в сумі 20 683, 88 грн.

Зазначена сума сплачена позивачем у повному обсязі, в підтвердження чого у справі містяться платіжні доручення №5032 від 14.09.2006р. на суму 5000,00 грн., №5434 від 04.10.2006р. на суму 5000,00 грн., №7488 від 15.01.2007р. на суму 10683,88 грн. Зазначений факт також підтверджено представником ДП „Донецькстандартметрологія” у судовому засіданні.

Посилаючись на понесення збитків у розмірі 20683, 88 грн. у зв’язку із отриманням неякісного вугільного концентрату із показниками вологи – 14,1%, що перевищують Договірні показники вологи – 12%, позивач звернувся до відповідача із претензією №1/1068 від 12.06.2007р. на суму 20683, 88 грн.

Відповіддю на претензію №1238 від 19.06.2007р. відповідач визнав вищезазначену претензію позивача обґрунтованою та визнав суму претензії в повному обсязі.

У зв’язку з несплатою відповідачем 20683, 88 грн., позивач звернувся до суду із вимогою відшкодувати завдані збитки у розмірі 20683, 88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, із тексту позову та пояснень позивача, спірна сума є збитками, які ДП „Добропіллявугілля” понесло внаслідок отримання від відповідача неякісного вугільного концентрату із завищеними показниками вологи 14,1% і порівнянні із Договірними показниками якості та допустимими нормами ТУ (12%).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (п.2 ст.224 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 623 Цивільного кодексу України, сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Факт понесення позивачем збитків на суму 20683, 88 грн., як вказано вище, доведений матеріалами справи. Позивач зазнав збитків шляхом сплати суми штрафу – 20683, 88 грн. на користь іншої особи саме за реалізацію отриманого від відповідача неякісного вугільного концентрату.

Той факт, що спірне неякісне вугілля було отримано саме від ТОВ „Енергоімпекс” підтверджений посвідченням якості №67 від 15.03.2006р. Зазначене посвідчення якості видано ЦЗФ „Добропільська”. Як вбачається з умов Договору №11 від 01.06.2005р. та специфікації до нього, відповідач взяв на себе зобов’язання по переробці рядового вугілля позивача, у тому числі на ЦЗФ „Добропільська”. У зв’язку з наведеним, заперечення відповідача про недоведеність факту, що спірний вугільний концентрат був виданий саме за Договором №11 від 01.06.2005р. судом до уваги не приймається.

Заперечення відповідача стосовно того, що акт приймання вугілля №1508 від 19.02.2006р. був складений невірно, із нього не вбачається того факту, що представник вантажовідправника був присутнім на обопільному опробуванні вугільної продукції та щодо відсутності доказів належного повідомлення вантажовідправника про приймання вугільної продукції судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

У квитанції про приймання вантажу №52733978 вантажовідправником зазначена третя особа – ЦЗФ „Добропільська”. Із акта спільного опробування вбачається, що у складі комісії, що здійснювала опробування вугілля за актом №1508, був присутній, в тому числі представник вантажовідправника ЦЗФ „Добропільська”.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності у 3 роки.

Оскільки відповідач в ході розгляду справи наполягав на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого права щодо стягнення збитків на спірну суму, суд відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України при розгляді справи застосовує позовну давність.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідач просить застосувати строк позовної давності, посилаючись на той факт, що право вимоги на стягнення суми збитків у сумі 20683, 88 грн. виникло у позивача разом із отриманням постанови про накладення штрафу від 17.06.2006р. №388-Ш.

Позивач заперечив проти перебігу строку позовної давності щодо стягнення з відповідача спірної суми, посилаючись на переривання цього строку, в результаті вчинення відповідачем дій, направлених на визнання спірної суми, викладених у відповіді на претензію №1238 від 19.06.2007р., вважає, що строк позовної давності почав свій перебіг у відповідності до приписів чинного законодавства саме з 19.06.2007р., у зв’язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, перебіг позовної давності переривається у разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу.

В обґрунтування факту переривання строку позовної давності, позивач посилається на відповідь на претензію №1238 від 19.06.2007р., якою відповідач визнав претензію обґрунтованою, а суму претензії визнав у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень щодо відсутності факту переривання строку позовної давності, відповідач посилається на лист №1250 від 22.07.2007р., яким ТОВ „Енергоімпекс” нібито відізвало свою відповідь на претензію.

Із змісту зазначеного листа №1250 від 22.07.2007р. вбачається, що ТОВ „Енергоімпекс” лише просить позивача надати додаткові документи (акт приймання товару за якістю) та гарантує оплату суми претензії після отримання такого акта.

Отже, зазначений лист за своїм змістом є документом, що гарантує оплату суми претензії після отримання додаткових документів, а не документом, яким відповідач відзиває свою попередню відповідь на таку претензію.

Зазначені вище відповідь на претензію №1238 від 19.06.2007р. та лист №1250 від 22.07.2007р. підписані директором ТОВ „Енергоімпекс” та скріплені печаткою цього підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що направивши позивачу вищевказані обидва документа, відповідач фактично здійснив дії, направлені на визнання ним суми претензії у повному обсязі, наслідком чого, у відповідності до приписів діючого законодавства та ст.264 Цивільного кодексу України, є переривання строку позовної давності та початком його перебігу заново.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права 02.12.2009р., господарський суд дійшов висновку про вчинення відповідачем дій, направлених на визнання спірної суми, тобто про переривання строку позовної давності та початку його перебігу заново, у зв’язку з чим строк позовної давності для спірних взаємовідносин не є пропущеним, а вимоги позивача є обґрунтованими.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 22, 256, 257, 261, 264, 267, 526, 527, 610, 611, 623, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 69, 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Добропіллявугілля” м.Добропілля до про стягнення 20683, 88 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м.Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м.Донецьк, вул.Майська, 66, ЄДРПОУ 30962337, п/р 26005301750064 у філії ГУ Промінвестбанку України в Донецькій області, МФО 334635) на користь Державного підприємства „Добропіллявугілля” (пр.Шевченка, 2, м.Добропілля, Донецька обл.., 85000, ЄДРПОУ 32186934, п/р 26003309571068 у філії Відділення промінвестбанку в м.Добропілля Донецької області”, МФО 334118) 20683, 88 грн., 106, 84 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя