Рішення № 10611950, 28.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2010Справа №2-30/2976-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (ЄДРПОУ 19357325).

До відповідача Фізичної особи-підприємця Вітюк Сергія Михайловича, Сакський район, с. Орлянка, пров. Овочевий, 3 (ідентифікаційний код 2833314895).

Про стягнення 102037,04грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Фоміних С.С., представник за довіреністю №101-Ф/10 від 26.01.2010р., у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ(ЄДРПОУ 19357325) звернулося до господарського суду АРК з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Вітюк Сергія Михайловича, Сакський район, с. Орлянка (ідентифікаційний код 2833314895) про стягнення 102037,04грн., з яких поточна сума кредиту – 33340,00грн., прострочена сума кредиту – 43329,00грн., сума поточних відсотків – 48,80грн., сума прострочених відсотків – 17768,69грн., пеня – 6822,17грн., відсотки за фактичний період користування кредитними коштами з 01.03.2010р. по 15.03.2010р. – 728,78грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачу - фізичній особі-підприємцю Вітюк Сергію Михайловичу Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» був виданий кредит у сумі 100000,00грн. відповідно до кредитного договору №1/К-08 від 12.01.2008р. і повністю перераховані на його рахунок. Свої зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом та самого кредиту відповідач не виконав. Внаслідок чого за відповідачем станом на 16.03.2010р. утворилась заборгованість за прострочення платежів у розмірі 102037,04грн., а саме: поточна сума кредиту – 33340,00грн., прострочена сума кредиту – 43329,00грн., сума поточних відсотків – 48,80грн., сума прострочених відсотків – 17768,69грн., пеня – 6822,17грн., відсотки за фактичний період користування кредитними коштами з 01.03.2010р. по 15.03.2010р. – 728,78грн.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. В матеріалах справи є довідка з ЄДРПОУ від 19.07.2010р. (а.с. 54), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В02 №181647 (а.с. 57), в яких вказано, що відповідач Вітюк Сергій Михайлович зареєстрований як фізична особа-підприємець та має місце проживання: Сакський район, с. Орлянка, пров. Овочевий, 3 По вказаній адресі був скерований позов та ухвали суду, які повернулись з позначкою пошти «за зазначеною адресою не проживає» Вимоги суду не виконав, документи не надав. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до частини другої статті 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Також ухвалою господарського суду від 12.07.2010р. відповідач був попереджений про те, що у разі невиконання вимог суду та таким чином затягування судового процесу, господарський суд під час винесення рішення стягне у дохід Державного бюджету України штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.06.2010р. в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, було відмовлено.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Судовий процес фіксувався технічними засобами.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд –

в с т а н о в и в:

12 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (банк) та фізичною особою-підприємцем Вітюк Сергієм Михайловичм (позичальник) був укладений кредитний договір №1/К-08 (а.с. 14-20).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно п. 1.1 договору банк надає позичальнику кредит в грошовій формі у сумі 100000,00грн. на умовах, передбачених договором. Мета використання кредиту – поповнення обігових коштів. Кінцевий термін повернення кредиту – 11 січня 2011 року. За користування кредитом позичальник повинен сплачувати процентну ставки у розмірі 18,5% річних.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що строк користування кредитом починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку.

Відповідно до п. 4.1 договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка повернення заборгованості (додаток №1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений – не пізніше кінцевої дати повернення кредиту, передбаченої п.1.1 договору.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 договору.

Згідно з п. 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховується за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Нарахування процентів банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається (п. 4.3 договору).

У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 20,5% процентів річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6 договору).

Строк дії договору встановлений розділом 10 договору, зокрема відповідно до п. 10.1 договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов’язань за цим договором.

18 липня 2008 року сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень №1/1 до кредитного договору №1/К-08 від 20.01.2008р.(а.с. 22), відповідно до змісту якого пункт 1.1 договору був викладений у наступній редакції: «Банк надає позичальнику кредит в грошовій формі у сумі 100000,00грн. на умовах, передбачених договором. Мета використання кредиту – поповнення обігових коштів. Кінцевий термін повернення кредиту – 11 січня 2011 року. За користування кредитом позичальник повинен сплачувати процентну ставки у розмірі 22,0% річних»; пункт 4.6 договору викладений у наступній редакції: «У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 24,0% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.».

Матеріали справи свідчать про те, що позивач згідно з умовами кредитного договору №1/К-08д від 12.01.2008р. виконував свої зобов’язання належним чином, а саме перерахував відповідачу суму кредиту у розмірі 100000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 12.01.2008р. (а.с. 23).

Відповідно до п. 6.1.2 договору позичальник зобов’язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

Порушуючи прийняті на себе зобов’язання відповідач - Фізична особа-підприємець Вітюк Сергій Михайлович кредит і відсотки, нараховані за користування кредитом за кредитним договором не сплатив належним чином.

Так, станом на 16.03.2010р. заборгованість за кредитним договором, яка винесена на рахунок прострочених платежів становить 95214,87грн., а саме: поточна сума кредиту – 33340,00грн., прострочена сума кредиту – 43329,00грн., сума поточних відсотків – 48,80грн., сума прострочених відсотків – 17768,69грн., відсотки за фактичний період користування кредитними коштами з 01.03.2010р. по 15.03.2010р. – 728,78грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції (ч. 1 ст. 339 ГК України).

В ч. 1 ст. 345 ГК України зазначено, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 ГК України).

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В розумінні статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.2 договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Пунктом 8.1 договору встановлено, що у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно, керуючись умовами кредитного договору, зробив розрахунок пені, за несвоєчасність повернення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту (а.с. 21) за період з 02.02.2009р. по 15.03.2010р. – 4878,48грн., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 02.02.2009р. по 15.03.2010р. – 1943,69грн.

Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок пені (а.с. зворотній бік а.с. 8) за невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, складений відповідно до вимог чинного законодавства на підставі кредитного договору, та є обґрунтованим.

З викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, основані на нормах закону та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 28 липня 2010р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 29 липня 2010р.

З огляду на викладене, керуючись ст. 49, ст. 75, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вітюк Сергія Михайловича, Сакський район, с. Орлянка, пров. Овочевий, 3 (ідентифікаційний код 2833314895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (р/р 32000175001 у Головному Управлінні НБУ по м. Києву та Київській обл.., МФО 321024, ЄДРПОУ 19357325) 102037,04грн., з яких поточна сума кредиту – 33340,00грн., прострочена сума кредиту – 43329,00грн., сума поточних відсотків – 48,80грн., сума прострочених відсотків – 17768,69грн., пеня – 6822,17грн., відсотки за фактичний період користування кредитними коштами – 728,78грн., 1020,37 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.