Рішення № 10611946, 29.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2010Справа №2-33/1683-2010 За позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а)

до відповідача закритого акціонерного товариства «Теодосія» (98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б)

про спонукання до підписання договору.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: Чки Ельвина Нуриєвна, представник, доручення №178 від 18.01.2010р.; Андрюшко Миколай Іванович, представник, довіреність від 23.06.2008р. № 2366, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз».

Від відповідача: Яницький Олексій Валерійович, представник, довіреність від 10.07.2009о. № 7/Д.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, закритого акціонерного товариства «Теодосія», та просить суд зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами на 2010 рік. Також позивач просить вважати договір таким, що набрав чинності та регулює правовідносини сторін, з дати його підписання.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що укладення договору про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами передбачено чинним законодавством України та є необхідним для подальшої діяльності позивача та обґрунтовані посиланнями на положення постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Ліцензійними умовами проведення господарської діяльності з проведення господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу.

В процесі розгляду справи позивач надав суду уточнення на позов та просив зобов’язати закрите акціонерне товариство «Теодосія» укласти з відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами на 2010 рік в редакції позивача від 14 червня 2010 року № 5/Т (а.с. 87, 95).

В судовому засіданні, що відбулося 22 липня 2010 року, відповідач надав суду клопотання, в якому просить в порядку частини 2 статті 187 Господарського кодексу України розповсюдити дію договору, зобов’язання укласти який є предметом даного спору, на правовідносини між сторонами, що виникли з 01 січня 2010 року.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

Між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» та закритим акціонерним товариством «Теодосія» 10 квітня 2009 року був укладений договір про надання послуг на транспортування природного газу розподільними трубопроводами на 2009 рік № 5/Т (а.с.48-51).

Відповідно до пункту 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склалися з 01 січня 2009 року і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

18 січня 2010 року позивач направив на адресу відповідача 2 примірника проекту договору від 18 січня 2010 року № 5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами на 2010 рік для погодження та підписання. Однак відповідач договір не підписав, заперечення з підписання даного договору не надав.

Судом було встановлено та не заперечувалося сторонами у справі, що закрите акціонерне товариство «Теодосія» транспортує природний газ по своїм газорозподільним мережам споживачам відкритого акціонерного товариства «Кримгаз».

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року № 12 у відповідності з Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Указом Президента України від 14 березня 1995 року № 213 «Про заходи відносно забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» та постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» були затверджені Ліцензійні умови проведення господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу.

Дія цих Ліцензійних умов розповсюджується на суб’єкті господарювання, які отримали ліцензію на проведення господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу.

Також було встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» має ліцензії на постачання та розподіл природного та нафтового газу (а.с. 52, 53).

Абзацом 4 пункту 1.3 Ліцензійних умов газорозподільне підприємство визначено як суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність з розподілу природного і нафтового газу шляхом його транспортування розподільними трубопроводами, які перебувають у його власності чи користуванні.

Пунктом 2 Ліцензійних умов визначені умови провадження господарської діяльності з розподілу газу, зокрема: наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користування та наявності в ліцензіата договорів із замовниками та\або газопостачальними підприємствами про транспортування газу розподільними трубопроводами.

Таким чином, позивач вважає, що для виконання ліцензійної діяльності з транспортування та розподілу природного газу споживача Феодосійського регіону відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» повинно укласти договір про транспортування природного газу розподільними трубопроводами, що належать закритому акціонерному товариству «Теодосія» та укладення цього договору є обов’язковим та передбачено чинним законодавством.

Вказане з’явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» із даною позовною заявою до суду з вимогою зобов’язати закрите акціонерне товариство «Теодосія» укласти з відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами на 2010 рік в редакції позивача від 01 січня 2010 року.

В процесі розгляду справи, відповідачем був підписаний проект спірного договору, наданий позивачем, однак останній вважає особу, яка його підписала, неуповноваженою на вчинення таких дій, оскільки датою укладання договору зазначено «18.01.2010р.», тоді як на той час у Козловського Є.В. відповідні повноваження були відсутні.

У зв’язку з чим, позивачем було змінено в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, предмет позову (а.с.87,95) та ним було надано іншу редакцію договору з датою укладення «14.06.2010р.» для її підписання відповідачем (а.с.89-93).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами через переддоговірний спір щодо розбіжностей при укладенні договору про надання послуг з транспортування природного газу, вони повинні регулюватися Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Законом України «Про нафту і газ», Ліцензійними умовами проведення господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу, а також главами 52, 53 Цивільного кодексу України та главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 зазначеної правової норми встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» зробило пропозицію укласти договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами на 2010 рік.

У відповідності до частин 2, 3, 4, 5 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Враховуючи, що відповідач не виказав ані згоди, ані заперечень щодо укладення договору в запропонованій позивачем редакції, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» звернулося для врегулювання цього спору у судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Так, позивач посилається на передбачений законом обов’язок відповідача, як суб’єкта природної монополії, укласти з відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», як споживачем послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, договір про транспортування газу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов (частина 2 статті 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).

Постановою Національної комісії регулювання електроенергією України від 13 січня 2010 року № 12 у відповідності з Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Указом Президента України від 14 березня 1995 року № 213 «Про заходи відносно забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» були затверджені Ліцензійні умови проведення господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу (далі - Ліцензійні умови).

Пунктом 1.2 Ліцензійних умов визначено, що дія цих умов поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу.

Позивач, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», має ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ) на право розподілу природного і нафтового газу серії АВ № 331975, яка діє з 29 березня 2000 року по 28 березня 2010 року (а.с.53).

29 травня 2010 року відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» отримана ліцензія НКРЕ на право розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ серії АВ № 527176 (а.с. 52).

Абзацом 4 пункту 1.3 Ліцензійних умов газорозподільне підприємство визначено як суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність з розподілу природного і нафтового газу шляхом його транспортування розподільними трубопроводами, які перебувають у його власності чи користуванні.

Так, пунктом 2 Ліцензійних умов визначені умови провадження господарської діяльності з розподілу газу, зокрема: наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користування та наявності в ліцензіата договорів із замовниками та\або газопостачальними підприємствами про транспортування газу розподільними трубопроводами.

Статтею 5 Закону України «Про природні монополії» транспортування природного та нафтового газу трубопроводами, його розподіл віднесено до сфери діяльності суб’єктів природних монополій. Перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.

Так, згідно з пунктом 6.4 Положення про складання та ведення переліку суб’єктів природних монополій, затвердженого Антимонопольним комітетом України від 12 грудня 2006 року 537-р, перелік суб'єктів природних монополій в установленому порядку розміщується на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua).

Відповідно до зазначеного переліку закрите акціонерне товариство «Теодосія» є суб’єктом природної монополії на ринку транспортування природного газу розподільними газопроводами та має ліцензію НКРЕ України на право здійснення підприємницької діяльності з транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами серії АВ № 331931 від 26 червня 2007 року.

Статтею 8 Закону України «Про нафту і газ» визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток нафти і газу, транспортування нафти трубопроводами, транспортування і розподіл природного газу, і визнані в установленому законодавством порядку монополістами на ринках нафти і газу, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіцити нафти чи газу, якщо необхідність такого обмеження не встановлена чинним законодавством.

Тобто, позивач, як споживач послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, не має у межах визначеного ринку у місті Феодосії інших джерел одержання послуг ніж у відповідача – закритого акціонерного товариства «Теодосія».

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до пункту 9 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» здійснює реалізацію природного газу населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємствам комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств (в обсягах, що використовуються на виробництво електричної енергії, а також теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій, за умови ведення ними окремого бухгалтерського обліку та приладового обліку тепла і гарячої води, поставлених зазначеним споживачам) через дочірню компанію «Газ України», дочірнє підприємство «Газ-тепло» та суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом.

Споживачі, які не уклали договорів на закупівлю природного газу та не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і надані послуги з його транспортування, відключаються від газопостачання в установленому порядку.

Крім того, як вже було зазначено вище, пунктом 2 Ліцензійних умов вказані умови провадження господарської діяльності з розподілу газу, зокрема: наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користування та наявності в ліцензіата договорів із замовниками та\або газопостачальними підприємствами про транспортування газу розподільними трубопроводами.

Тобто, для виконання ліцензійної діяльності з транспортування та розподілу природного газу сторони повинні укласти договір про транспортування природного газу розподільними трубопроводами, що належать закритому акціонерному товариству «Теодосія».

Також, судом в процесі розгляду справи було встановлено та ці обставини не заперечувалися сторонами у справі, що на даний час газ транспортується відповідачем та отримується позивачем, але ці правовідносини, починаючи з 01 січня 2010 року, не врегулювані та не закріплені у договірному порядку.

Також, слід звернути увагу на те, що постановою НКРЕ від 11 лютого 2010 року відповідач притягнутий до відповідальності за порушення Ліцензійних умов, в частині відсутності договорів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами (а.с.18-19).

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач в процесі розгляду справи вчинів дії, спрямовані на укладення відповідного договору (а.с. 69), суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

В процесі розгляду справи, відповідачем було заявлене клопотання про розповсюдження дії договору про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами на 2010 рік на правовідносини між сторонами, що виникли з 01 січня 2010 року (а.с. 102).

Представники позивача заперечували проти задоволення цього клопотання.

Суд вважає вказане клопотання таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, суд вважає за необхідне надати правову оцінку наступним обставинам.

Звернувшись із даним позовом відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» просило зобов’язати відповідача укласти договір № 5\Т в редакції від 18 січня 2010 року (а.с.8-16). При цьому, пункт 10.1 цього договору був викладений наступним чином: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скраплення печаткам сторін, поширює дію на відносини, що склалися з 01 січня 2010 року і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором».

На запит суду представником позивача були надані пояснення, з яких вбачається, що правовідносини щодо транспортування газу склалися між сторонами у даній справі декілька років тому та не переривались, однак починаючі з січня 2010 року відповідач ухиляється від їх врегулювання у договірному порядку.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві посилався на частину 3 статті 631 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Дані обставини не заперечувалися і представником відповідача.

В процесі розгляду справи, 31 травня 2010 року відповідачем був підписаний проект договору (а.с. 61-69), у зв’язку чим він просив припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору (а.с. 60).

При цьому, вказана редакція позивача була підписана керівником юридичного відділу Козловським Є.В. на підставі наказу № 14к від 30 квітня 2010 року (а.с. 70).

В судовому засіданні 31 травня 2010 року представники позивача заперечували проти припинення провадження у справі, оскільки підписаний примірник договору на адресу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» не надходив (а.с. 71).

В наступному судовому засіданні 22 червня 2010 року представники позивача надалі пояснення (а.с. 74), згідно з якими позивач відмовився вважати договір укладеним з огляду на те, що повноваження на підписання договору були надані Козловському Є.В. починаючі з квітня 2010 року, тоді як датою укладення договору зазначено «18.01.2010р.».

У зв’язку з цим, позивачем було надано заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просив зобов’язати відповідача укласти з ним договір в редакції від 14 червня 2010 року, при цьому виклавши його пункт 10.1 у наступній редакції «цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за цим договором» (а.с. 87).

Згідно з пунктом 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Як вже зазначалося, відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, однак заявив клопотання, в порядку частини 2 статті 187 Господарського кодексу України розповсюдити дію договору, зобов’язання укласти який є предметом даного спору, на правовідносини між сторонами, що виникли з 01 січня 2010 року (а.с. 102).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про нафту і газ» регулювання відносин у нафтогазовій галузі має особливості, пов'язані з об'єктивними умовами функціонування галузі, зокрема, постійним і безперервним збалансуванням видобутку, постачання і споживання газу.

Тобто, як вже було зазначено, споживачі використовують розподільні мережі відповідача для транспортування газу безперервно.

Відповідно до пункту 3.1 спірного договору газорозподільне підприємство здійснює протягом 2010 року транспортування газу газопостачальному підприємству в певних обсягах.

Згідно з частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Здійснивши аналіз вищевказаних правових норм та дослідивши обставини даної справи, суд з огляду на положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 187 Господарського кодексу України, а також враховуючі позицію позивача, заявлену ним при зверненні з даним позовом, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача, викласти пункт 10.1 договору № 5/Т 10.1 в наступній редакції: «цей договір набуває чинності з дня набрання рішенням господарського суду АР Крим від 29 липня 2010 року у справі № 2-33/1683-2010 законної сили, поширює дію на відносини, що склались з 01 січня 2010 року, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором».

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Клопотання закритого акціонерного товариства «Теодосія» про розповсюдження дії договору на правовідносини, що виникли між сторонами з 01 січня 2010 року – задовольнити.

3.          Зобов’язати закрите акціонерне товариство «Теодосія» (м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б) укласти з відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а) договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, в наступній редакції:

«Закрите акціонерне товариство «Теодосія» (ліцензія НКРЕ України на право здійснення підприємницької діяльності з транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами серії АВ № 331931 від 26 червня 2007 року), що іменується надалі «Газорозподільне підприємство», в особі ____, що діє на підставі ___, з однієї сторони, та

Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз», що іменується надалі «Газопостачальне підприємство», в особі першого заступника голови правління Манасова Олександра Георгийовича, що діє на підставі довіреності від 19.10.2009р. № 840 з іншої сторони, що іменуються разом – «Сторони», а окремо –«Сторона», керуючись Законом України «Про трубопровідний транспорт», Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом» № 1729 від 27 грудня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), Порядком забезпечення споживачів природним газом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27 грудня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими Наказом Держкомнафтогазу України № 355 від 01 листопада 1994 року, наказом Міністерства палива і енергетики України від 27.12.2005р. №618 «Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 р. N 12, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 січня 2010 р. за N 29/17324, іншими чинними в Україні актами законодавства, уклали цей договір про наступне:

1. Терміни, що вживаються в цьому договорі

1.1. Газорозподільні мережі (розподільні газопроводи) - майновий виробничий комплекс, який складається з організаційно і технологічно пов'язаних об'єктів, призначених для транспортування природного і нафтового газу від газорозподільних станційbдоbспоживачів.

1.2. Газопостачальне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює постачання природного газу на підставі відповідної ліцензії безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

1.3. Вузол обліку газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та додаткового обладнання, призначеного для вимірювання об'єму газу, зведеного до стандартних умов.

1.4. Комерційний вузол обліку газу - вузол обліку газу, що визначається сторонами в договорі про постачання природного газу і технічні характеристики якого відповідають умовам, установленим нормативами та стандартами України.          

1.5. Газорозподільне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність з розподілу природного і нафтового газу шляхом його транспортування розподільними трубопроводами, які перебувають у його власності чи користуванні.

1.6. Розподіл (транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами) - вид господарської діяльності з надання послуг з транспортування природного і нафтового газу (далі - природного газу) розподільними трубопроводами замовникам, що проводиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за встановленими законодавством України правилами ціноутворення та на певній географічній території, з метою його доставки споживачам. 1.7. Споживач природного газу - юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа, що отримує природний газ відповідно до договору. 1.8. Тариф на транспортування природного газу - установлений НКРЕ розмір оплати послуг з транспортування 1000 кубічних метрів природного газу розподільними трубопроводами.

1.9. Газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами та його зберігання з використанням об'єктів газотранспортної системи, які перебувають у його власності чи користуванні, іншими чинними в Україні актами законодавства. 2. Предмет договору

2.1. За цим договором Газорозподільне підприємство зобов'язується прийняти природний газ Газопостачального підприємства від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними трубопроводами та передати його Газопостачальному підприємству, а Газопостачальне підприємство зобов'язується прийняти природний газ в місцях приймання-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені цим Договором.

3. Кількість газу, що транспортується

3.1. Газорозподільне підприємство здійснює протягом 2010 року транспортування газу Газопостачальному підприємству в обсязі 5398,000 тис. м3, в тому числі:

3.1.1. Для споживачів Газопостачального підприємства (населення) в обсязі 4669,000 тис. м3, в тому числі по місяцях:

3.1.2.          Для власних потреб Газопостачального підприємства в обсязі 16,000 тис. м3, в тому числі по місяцях:

3.1.3.           Для виробничо-технологічних втрат та виробничо-технологічних витрат Газопостачального підприємства в обсязі 410,000 тис. м3, в тому числі по місяцях

3.1.4. Для промислових споживачів Газопостачального підприємства в обсязі 267,900 тис. м3, в тому числі по місяцях:

3.1.5.          Для бюджетних установ та організацій Газопостачального підприємства в обсязі 26,000 тис, м3, в тому числі по місяцях:

3.1.6. Для підприємств теплоенергетики в обсязі 8,000 тис. м3 , в тому числі по місяцях:

3.1.7. Для потреб релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) в обсязі 1,100 тис. м3, в тому числі по місяцях:

3.2. Транспортування обсягів газу, що визначені в п. 3.1. Договору здійснюється протягом місяця рівномірно, виходячи з середньодобових обсягів газу, що постачається. Можливі зміни місячних обсягів газу встановлюються за згодою сторін. Свої пропозиції по місячному обсягу транспортування газу Газопостачальне підприємство надає Газорозподільному підприємству за 15 днів по початку місяця. За необхідності відступу від середньодобової норми Газорозподільним підприємством встановлюється нерівномірна подача газу по взаємно погоджених графіках, які готуються Газопостачальним підприємством та надаються Газорозподільному підприємству за 24 години по каналах диспетчерського зв'язку та приймаються до виконання після одержання Газопостачальним підприємством підтвердження про технічну можливість таких змін. 3.3. Одиницею виміру кількості газу при його передачі та прийомі (обліку) є один кубічний метр сухого газу при температурі 20° С та тиску 760 міліметрів ртутного стовпу. 4. Якість газу, що транспортується

4.1. Порядок та строки надання паспорту якості газу визначаються окремою технічною угодою між Сторонами.

4.2. Одоризація газу здійснюється Газотранспортним підприємством відповідно до вимог чинного в Україні законодавства.

5. Ціна договору та порядок розрахунків

5.1. Ціна договору та вартість послуг з транспортування газу визначаються виходячи з встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифу на транспортування природного та нафтового газу розподільними газопроводами в розмірі 160,80 грн. (сто шістдесят грн. 80 коп.), в тому числі ПДВ 26,80 грн. за одну тисячу кубічних метрів газу, що фактично транспортувався, та з урахуванням заявлених Газопостачальним підприємством в п. 3.1. Договору обсягів газу попередньо складає 867998,40 грн. (Вісімсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 40 коп.)

5.2. Тариф на транспортування газу може змінюватися відповідними нормативними актами уповноважених державних органів України та приймається Сторонами до виконання без укладення додаткової угоди, про що Газорозподільне підприємство письмово інформує Газопостачальне підприємство.

5.3. Оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу здійснюється Газопостачальним підприємством авансовими платежами в розмірі 50% згідно із заявленими обсягами природного газу, до 15 числа місяця, в якому надаються послуги з транспортування газу.

5.4. Остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу здійснюються Газопостачальним підприємством щомісяця в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості наданих у звітному місяці послуг до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним.

5.5. Підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, які готуються Газорозподільним підприємством та направляються Газопостачальному підприємству разом з актами приймання-передачі газу. 5.6. В разі виникнення між Сторонами спору з приводу обсягів або вартості наданих послуг, Газопостачальне підприємство в зазначеному п. 5.4. Договору порядку перераховує грошові кошти в розмірі вартості (обсягу) послуг, що не оспорюється. 5.7. Сторони зобов'язуються щомісячно здійснювати звірку розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу шляхом підписання актів звірки, які готуються Газорозподільним підприємством та направляються Газопостачальному підприємству не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Газопостачальне підприємство протягом п'яти робочих днів від дня отримання акту звірки розглядає його, підписує та направляє на адресу Газорозподільного підприємства. 6. Права та обов'язки сторін 6.1.          Газорозподільне підприємство зобов'язується: 6.1.1. прийняти газ Газопостачального підприємства від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування розподільними трубопроводами та передати його Газопостачальному підприємству в місцях приймання-передачі газу в обсягах, що передбачені п. 3.1. Договору; 6.1.2. здійснювати оперативний контроль за транспортуванням газу Газопостачальному підприємству, здійснювати щомісячний облік поставленого ним газу; 6.1.3. щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, оформлювати акт приймання-передачі газу, акт приймання-передачі послуг з транспортування газу та направляти їх Газопостачальному підприємству; 6.1.4. надавати Газотранспортній організації оперативну інформацію про обсяги поставленого Газопостачальним підприємством газу;

6.1.5. щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, надсилати поштою або передавати через уповноважену особу Газопостачальному підприємству податкові накладні на надані послуги.

6.2.          Газорозподільне підприємство має право:

6.2.1. в разі понадлімітного споживання газу споживачами Газопостачального підприємства скоротити транспортування газу до встановлених лімітів по завершенню 24 годин після письмового попередження або надати відповідні пропозиції Газотранспортній організації; 6.2.2.          скоротити або припинити транспортування газу для виконання запланованих капітальних ремонтів та при приєднанні газових мереж після повідомлення Газопостачального підприємства (ФУЕГГ ВАТ «Кримгаз») у встановлений чинним в Україні законодавством строк; 6.2.3.          припинити транспортування газу на час аварій та термінових ремонтних робіт, повідомивши про причини припинення транспортування Газопостачальне підприємство (ФУЕГГ ВАТ «Кримгаз») по диспетчерських каналах зв'язку. 6.2.4.          обмежити або припинити транспортування газу у випадках, що передбачені п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729; 6.2.5. в разі незадоволення вимоги про оплату послуг з транспортування природного газу та безпідставної відмови від підписання двосторонніх актів приймання-передачі послуг з транспортування газу припинити транспортування газу шляхом відключення, крім населення. Відновлення транспортування газу проводиться після того, як Газопостачальне підприємство підпише акт (акти) приймання-передачі послуг та розрахується по основному боргу в повному обсязі за зазначений в акті період. 6.3. Газопостачальне підприємство зобов'язується: 6.3.1.          прийняти газ від Газорозподільного підприємства в обсягах, що встановлені п. 3.1. Договору, та підписати акти приймання-передачі газу в порядку та строки, що встановлені цим Договором; 6.3.2.          підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування газу в порядку та строки, що встановлені цим Договором; 6.3.3.          оплатити вартість послуг з транспортування газу в порядку та строки, що встановлені цим договором; 6.3.4. допускати представників Газорозподільного підприємства для вільного огляду вузлів обліку газу, контролю споживання газу споживачами при попередньому повідомленні Газопостачального підприємства про таку перевірку за 2 робочих дні. При цьому Газопостачальне підприємство зобов'язане забезпечити присутність своїх фахівців при такому огляді; 6.3.5. дотримуватися Правил подачі та використання газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Держкомнафтогазу України № 355 від 01 листопада 1994 року, Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Держнаглядохоронпраці № 254 від 01 жовтня 1997 року, Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива і енергетики України від 27.12.2005р. № 618, інших чинних в Україні нормативних актів; 6.3.6.          забезпечити контроль за ощадливим і раціональним використанням газу споживачами; 6.3.7.          нести повну відповідальність за відповідність системи газопостачання проектної і виконавчої документації, безпечну експлуатацію газового господарства, включаючи всі пункти редукування, що відключають газоспоживаючі прилади, а також забезпечення протипожежних заходів у своєму газовому господарстві. 6.4. Газопостачальне підприємство має право:

6.4.1.          зупинити відбір газу повністю або частково в разі планового ремонту обладнання після повідомлення Газорозподільного підприємства у встановлений чинним в Україні законодавством строк;

6.4.2.          припинити відбір газу на час аварій та термінових ремонтних робіт, повідомивши про причини припинення відбору газу Газорозподільне підприємство по диспетчерських каналах зв'язку.

7. Облік та приймання-передача газу

7.1.          Облік газу здійснюється відповідно до Правил подачі та використання газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Держкомнафтогазу України №355 від 01 листопада 1994 року, Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива і енергетики України від 27.12.2005р. № 618 та Технічної угоди, підписаної між ЗАТ «Теодосія» та ВАТ «Кримгаз». 7.2.          Вузол обліку газу є газовий лічильник з коректором.

Облік переданого Газопостачальному підприємству газу за наявності лічильника з коректором вважається дійсним при наступних умовах:

-          лічильник встановлюється на місці розмежування газопроводів і устаткування згідно актів (місцях приймання-передачі газу) між Сторонами і ТУ на підключення, що видаються Газорозподільним підприємством; -          лічильник повинен відповідати наступним вимогам: а)           внесений до реєстру Держстандарту України;

б) наявність пломб, встановлених Держстандартом і заводом-виготовлювачем;

в) наявність перетворювача обсягу газу (електронний коректор обсягу газу), що відповідає вимогам чинних в Україні нормативних актів;

г)           наявність пломб Сторін в місці приєднання лічильника до трубопроводута на бай пасі;

д) клас точності 1,0.

Вузол обліку приймається сторонами у ході роботи спільної комісії за актом та вважається комерційним після підписання зазначеного акту та опломбування.

7.3.          За відсутності вузлу обліку або за його несправності кількість переданого газу визначається за показаннями вузлів обліку споживачів Газопостачальної організації. В разі їх відсутності відповідно до Правил подачі та використання газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Держкомнафтогазу України № 355 від 01 листопада 1994 року, а в населення - за затвердженими Кабінетом Міністрів України нормам. Перерахунок здійснюється з початку місяця, в якому виявлено несправність.

7.4.          Передача газу, що транспортується, здійснюється за актами приймання-передачі газу, які готуються Газорозподільним підприємством та не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, направляються Газопостачальному підприємству, яке розглядає, підписує та повертає перші екземпляри актів протягом п'яти днів з моменту отримання.

7.5.          В разі незгоди Газопостачального підприємства з обсягами газу, останнє підписує акт з розбіжностями та повертає перші екземпляри актів протягом десяти днів. Спори, що виникають з приводу обсягів газу, що транспортується, вирішуються сторонами шляхом переговорів з урахуванням положень п. 5.6. Договору або в судовому порядку

7.6.          Для контролю кількості газу, що транспортується, Газорозподільне підприємство на вимогу Газопостачального підприємства надає для огляду вузли обліку природного газу, що знаходяться в законному володінні (експлуатації) Газорозподільного підприємства.

7.7. Розбаланс природного газу (втрати, притоки) розподіляється щомісячно відповідно до п. 2.3.3.5. «Порядку доступу до газотранспортної системи», затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» від 26 березня 2001 року № 79. Розбаланс обсягів визначається до 5-ого числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому надаються послуги з транспортування газу, комісією з участю представників Газопостачального підприємства та Газорозподільного підприємства, з підписанням акту, що складається згідно додатку 1 до «Інструкції щодо механізму обрахування підприємствами з газопостачання та газифікації обсягів надходження та реалізації природного газу споживачам», затвердженої наказом НАК «Нафтогаз України» № 560 від 04.10.2005р. Обсяги розбалансу, визначені в односторонньому порядку, вважаються недійсними.

8. Відповідальність сторін

8.1.          За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного в Україні законодавства.

8.2.          Недобір газу за ініціативою Газопостачального підприємства не вважається порушенням умов Договору та не надає права Газорозподільному підприємству вимагати оплати за транспортування недібраного газу.

8.2. Відповідальність за наслідки, що пов'язані з припиненням транспортування газу внаслідок несвоєчасних розрахунків Газопостачального підприємства за газ або за послуги з його транспортування, несе Газопостачальне підприємство.

8.3. Газопостачальне підприємство несе відповідальність за збитки, надані Газорозподільному підприємству в результаті витоків природного газу внаслідок несправності систем газопостачання та обладнання на них, що знаходяться на балансі Газопостачальної організації. Обсяг втрат газу визначається розрахунковим методом та оформлюється двостороннім актом з розрахунком втрат з моменту їх виявлення та до моменту виправлення. Момент виявлення витоку визначається часом звернення представника Газорозподільного підприємства до Газопостачального підприємства із заявою про виявлення витоку (письмово або за диспетчерськими каналами зв'язку із фіксацією повідомлення), а момент виправлення - двостороннім актом.

8.4. За невчасне здійснення оплати за надані послуги з транспортування газу Газопостачальне-підприємство сплачує Газорозподільному підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період створення та існування заборгованості, розрахованої від суми простроченої оплати, за кожний день.

8.5. В разі ненадання актів приймання-передачі газу в строки, встановлені в п.6.1.3., вважати подію по надання послуг такою, що не відбулась.

9. Підстави звільнення від відповідальності (форс-мажор)

9.1. Сторона звільняється від визначеної цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим Договором порядку.

9.1.1.          Під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміються випадок, непереборна сила. 9.1.2.          Під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню. 9.1.3.          Під випадком у цьому Договорі розуміються будь-які обставини, які не вважаються непереборною силою за цим Договором і які безпосередньо не обумовлені діями Сторін та не пов'язані із ними причинним зв'язком, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути). 9.1.4.          Не вважаються випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом тієї Сторони, що порушила цей Договір, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання цього Договору, відсутність у Сторони, що порушила Договір, необхідних коштів. 9.1.5.          Настання непереборної сили має бути засвідчене компетентним органом, що визначений чинним в Україні законодавством. 9.1.6.          Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього Договору. 9.1.7.          Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього Договору, то виконання цього Договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим. 10. Заключні положення 10.1. Цей договір набуває чинності з дня набрання рішенням господарського суду АР Крим від 29 липня 2010 року у справі № 2-33/1683-2010 законної сили, поширює дію на відносини, що склались з 01 січня 2010 року, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. 10.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу. 10.3. Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору. 10.4. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін. 10.5. Усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства. 10.6. Цей Договір складений українською мовою, у двох оригінальних аутентичних примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу. 10.8. Сторони за цим договором є: Газорозподільне підприємство - платник податку на прибуток на загальних підставах; Газопостачальне підприємство - платник податку на прибуток на загальних підставах.           10.9. Вільні місця Газопостачальне підприємство заповнює самостійно, виходячи із потреб в транспортуванні газу, та несе відповідальність за правильність вказаних відомостей. 11. Реквізити та підписи Сторін           4.          В частині викладення пункту 10.1 договору № 5/Т, в редакції позивача від 14 червня 2010 року – в позові відмовити. 5.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Теодосія» (м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, р\р 26009013315 в КФ ВАТ «Інтерпромбанк», м. Феодосія, МФО 384481, ЗКПО 30689644) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а, р\р 26007054900922 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЗКПО 03348117) 85.00 грн. держаного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу. 6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.