Рішення № 10611943, 29.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2010Справа №2-17/61-2006 За позовом ТОВ «Аніс»

До відповідача Підприємства “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” НКСІУ

про стягнення 90 757 039,19 грн.

По зустрічному позову Підприємства “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України

До відповідача ТОВ «Аніс»

про стягнення 65 874 601,99 грн.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

1. Міністерство праці та соціальної політики України

2. Національний комітет спорту інвалідів України

3. Головне Управління державного казначейства України в АР Крим

4. Відділення державного казначейства в м. Євпаторія

5. Контрольно-ревізійне управління в АР Крим

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача (відповідача по зустрічному позову) - Незнайко О.А., керівник

Від відповідача (позивача по зустрічному позову) - Любович Є.Л., представник, Арнаутов С.В., представник

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ГУ Державного казначейства в АР Крим – ГетманчукІ.І., представник

Сутність спору: Позивач згідно з позовом та уточненням до нього просить стягнути з відповідача вартість робіт та послуг, а також економічні санкції за порушення законодавства та компенсацію моральної шкоди на загальну суму 90757039,19 грн., у тому числі: основний борг - 25510519,80 грн., інфляційні витрати - 19592079,21 грн., 3 % річних – 4055124,27 грн., пеню в розмірі 0,05 % за кожен день прострочення виконання – 24643162,13 грн., штраф 7% - 1785736,39 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами - 13170417,40 грн., матеріальну компенсацію моральної шкоди – 2000000,00 грн.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.2004 року по справі № 2-17/896-2002), та

інформаційному листу Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Відповідач по первісному позову проти позову заперечує, і вказує, що вимоги не доведені та не відповідають законодавству. Відповідач вказує про те, що сам позивач указав невірні дані в актах приймання виконаних підрядних робіт, в результаті чого закінчився бюджетний рік, що робить не можливою сплату.

Відповідач - Підприємство “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України згідно зі зустрічною позовною заявою та уточненням до неї просить стягнути з ТОВ «Аніс» за Договором № 18/09 від 18.09.2002 року: основну суму – 345000,00 грн., пеню – 200335,52 грн., 3% річних – 60200,00 грн., суму інфляційних збитків – 290717,40 грн., разом на суму 896252,92 грн., за Договором № 22/11-1 від 22.11.2002 року: основну суму боргу – 22551467,41 грн., суму по неповернутим матеріалам – 221137,01 грн., пеню – 13 721 054,18 грн., 3% річних – 4339149,47 грн., суму інфляційних збитків – 22 145 541 грн., разом на суму 62978349,07 грн., за Договором № 71 від 28.07.2003 року: основну суму – 56104,00 грн., 3 % річних – 11592,77 грн., інфляційні збитки – 53130,49 грн., разом на загальну суму: 120827,26 грн.; суму необґрунтовано оплаченої вартості робіт у відповідності з висновками акту перевірки КРУ в АР Крим від 12.10.2004 року № 05-21/63 з питання правильності витрачання бюджетних коштів Фонду соціального захисту інвалідів, спрямованих на капітальний ремонт, реконструкцію та будівництво Підприємства “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України за період з 01.11.2002 року по 01.08.2004 року в розмірі 165280,00 грн.; суму моральної шкоди – 2000000,00 грн., разом на суму: 65874601,99 грн.

ТОВ «Аніс» проти позову заперечує, та вказує, що вимоги не відповідають законодавству, та сам позивач по зустрічному позову не виконав зобов’язань.

Міністерство праці та соціальної політики України у відзиві вказує, що Підприємство «Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів» НКСІУ (відповідач) є отримувачем бюджетних коштів на виконання підрядних робіт за договором підряду від 22.11.2002 року за № 22/11-1, і зазначений договір фінансувався за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач, відповідно, як одержувач коштів Державного бюджету України, одержує бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів, він бере бюджетні зобов’язання та проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, згідно п. 46 Наказу Державного казначейства України від 28.02.02 № 228, та пунктом 3.6. Наказу Державного казначейства України від 25.05.04 за № 89.

Головне Управління державного казначейства України в АР Крим у поясненнях до позовної заяви та зустрічного позову вказує, що згідно зі статтею 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності бюджетного призначення, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні призначення. Згідно з пунктом 6 статті 51 Бюджетного Кодексу України будь-які зобов’язання, взяті юридичними або фізичними особами за кошти Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним Кодексом України та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Отже, витрати Державного бюджету на покриття зобов’язань без відповідних бюджетних зобов’язань не можуть здійснюватися. Відповідно до Положення про Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, воно є самостійною юридичною особою, що забезпечує відповідно до встановлених розмірів асигнувань і касового плану цільове фінансування витрат з державного і місцевого бюджетів і несе відповідальність за зобов’язаннями, прийнятими в межах бюджетних призначень згідно з Бюджетним Кодексом України.

Відділення державного казначейства в м. Євпаторія у відзиві по справі вказує, що Міністерством праці та соціальної політики України «Національному центру параолімпійської і дефолімпійської підготовки і реабілітації інвалідів» по КПК 2507080 в 2003 році затверджено по плану використання (КЄКР 2410-капітальні трансфери отримувачів, тобто, всі капітальні витрати) 21954,801 тис грн., остаток коштів на 01.01.2003 року 6954,801 тис. грн., профінансовано 14999,999 тис. грн., касові витрати 21954,801 тис. грн., у 2004 році затверджено по плану використання 29986,606 тис. грн.. (в тому числі на придбання обладнання та предметів довгострокового використання 2269,4 тис. грн. на капітальне будівництво 8346,094 тис. грн., на капітальний ремонт та реконструкцію 18989,025 тис. грн.), профінансовано 29986,606 тис. грн., касові витрати 29986,606 тис. грн., в 2006 році затверджено по плану використання 26500,0 тис. грн.. (в тому числі на капітальне будівництво 4366,0 тис. грн., на реконструкцію і реставрацію 22134,0 тис. грн.), касові витрати 6653,237 тис. грн.

Позивачем по первісному позову також було заявлене клопотання про тлумачення договору.

Згідно статті 84 ГПК в описовій частині рішення вказуються клопотання сторін, в мотивувальній частині вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання.

В судовому засіданні, що відбулось 14.07.2010 року оголошена перерва до 29.07.2010 року.

Після перерви представник Головного Управління державного казначейства України в АР Крим в засідання суду не з’явився.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Згідно п.1.1. Договору підряду № 18/09 від 18.09.2002 року «Підрядник» (ТОВ «Аніс») зобов’язується своїми силами здійснити роботи з поточного ремонту «Ізолятору», адміністративного корпусу, лікувального корпусу, спортивного залу та благоустрій приналежної території, згідно наданого «Замовником» (Національним центром параолімпійської і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів) опису робіт і у відповідності з будівельними нормами та правилами.

Згідно п. 1.1 договору підряду № 22/11-1 від 22.11.2002 року «Генеральний підрядник» (ТОВ «Аніс») зобов’язується своїми силами здійснити роботи з капітального та поточного ремонту корпусів, будівель і споруд та огорож Національного центру параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів, згідно наданої «Замовником» (Національним центром параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів) опису робіт та у відповідності з будівельними нормами і правилами.

Згідно п. 2.2 Статуту Підприємства «Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів» Національного комітету спорту інвалідів України, воно є правонаступником Підприємства «Національний центр параолімпійської підготовки та реабілітації інвалідів» Національного комітету спорту інвалідів України.

Згідно п. 1.1 договору на виконання авторського нагляду № 1/СЗ від 20 квітня 2003 року «Замовник» (Національний центр параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів) доручає, а «Виконавець» (ТОВ «Аніс») приймає на себе виконання авторського нагляду за капітальним ремонтом спортивно-адмінстративного корпусу в м. Євпаторія.

Згідно договору на виконання авторського нагляду № 2/ДК від 20.04.2003 року «Замовник» (Національний центр параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів) доручає, а «Виконавець» ( ТОВ «Аніс») приймає на себе виконання авторського нагляду за ходом будівельних робіт по об’єкту «Капітальний ремонт частини клубного корпусу (шахматний клуб) по конференц-зал на 100 місць з баром та малим банкетним залом в смт. Заозерне».

Згідно п.1.1 Договору на оказання послуг № 71 від 28.07.2003 року «Виконавець» (Національний центр параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів) зобов’язується оказувати для «Замовника» послуги по забезпеченню харчування та проживання будівників, а «Замовник» зобов’язується оплатити вартість оказаних послуг.

Суд вважає, що як первісний позов, так і зустрічний позов, підлягають задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

Згідно висновків будівельно-технічної експертизи № 2595 від 10 лютого 2006 року документально висновки акту перевірки від 12.10.2004 року за № 05-21/63 КРУ в АР Крим підтверджені частково, загальна сума завищення вартості виконаних генпідрядних ТОВ «Аніс» робіт, складає 26,68 грн. Із загальної суми в ході перевірки відшкодовані на реєстраційний рахунок НЦПіДПіРІ суми необґрунтовано завищених робіт 9,76 тис. грн., додатково збільшені витрати підрядника по відшкодуванню витрат на відряджу вальні витрати – 3,26 тис. грн., проектна документація передана замовнику за актами прийомки на суму 246,241 тис. грн., вартість робіт по авторському нагляду складає 26,097 тис.грн., загальна вартість виконаних ТОВ «Аніс» та прийнятих замовником у встановленому порядку проектних робіт та авторському нагляду по капітальному ремонту (реконструкції) об’єктів Національного центру параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів складає 272337 тис.грн., загальна вартість капітального ремонту (реконструкції) об’єктів Національного центру параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів, використання будівельних матеріалів та експлуатації машин механізмів на дату закінчення строку договору підряду від 22.11.2002 року за № 22/11-1 складає 6693,103 тис.грн.; вартість матеріалів, переданих за актами прийомки-передачі складає 1233,237 тис. грн.; вартість виконаних робіт ТОВ «Аніс» по реконструкції об’єктів Національного центру параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів складає 6693,103 тис.грн.;

Згідно висновків судово-економічної експертизи № 2593 від 15 лютого 2006 року документально висновки акту перевірки від 12.10.2004 року за № 05-21/63 КРУ в АР Крим у «Національному центрі параолімпійської і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів Національного комітету спорту інвалідів України» з питання правильності витрат бюджетних коштів фонду соціального захисту інвалідів, спрямованих на капітальний ремонт, реконструкцію і будівництво Національного центру за період з 01.11.2002 року по 01.08.2004 року, і в акті зустрічної перевірки від 12.10.2004 року за № 02-21/63-5 КРУ в АР Крим у ТОВ «Аніс» з питання правильності визначення вартості виконаних робіт на об’єктах Національного центру параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів та проведення взаєморозрахунків за період з 01.11.2001 року по 01.08.2004 року підтверджуються у частині щодо проведення взаєморозрахунків за період з 01.11.2001 року по 31.12.2004 року в сумі 1 116 063,29 грн.; документально підтверджується списання будівельних матеріалів та нарахування заробітної плати згідно актам виконаних робіт (форма КБ-2В) Товариством з обмеженою відповідальністю «Аніс» за період з грудня 2002 року по грудень 2004 року в сумі 5 459 865,76 грн., при визначенні вартості виконаних робіт, підрядником і замовником були допущені порушення, які привели до завищення вартості робіт. Вказані порушення були виключені з вартості виконаних робіт шляхом підписання додаткових двосторонніх актів за формою КБ-2В, в яких виявлені порушення були відкоректовані. Розмір матеріальної шкоди, встановлений КРУ, і завданий Національному центру параолімпійської підготовки і дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів ТОВ «Аніс» у зв’язку із завищенням ТОВ «Аніс» обсягу і вартості виконаних робіт не підтверджується.

Згідно висновків повторної судової будівельно-технічної експертизи (висновок № 9945/9946) від 18 лютого 2008 року вартість проектних робіт по капітальному ремонту (реконструкції) об’єктів НЦПІДТтаРІ у відповідності до актів здачі-приймання науково-технічної продукції, складених та завірених у встановленому порядку, становить 246240,6 грн., загальна фактична вартість капітального ремонту (реконструкції) об’єктів НЦПІДТтаРІ становить: з урахуванням актів виконаних робіт, підписаних та затверджених Замовником та Підрядником до 31.12.2003 року – 6 556 456 грн., з урахуванням актів виконаних робіт, підписаних Підрядником та затверджених Замовником після 31.12.2003 року – 382 816 грн., з урахуванням актів виконаних робіт, підписаних Підрядником та незатверджених Замовником – 728 565 грн., вартість будівельно-монтажних робіт по періодах становить: з урахуванням актів виконаних робіт, підписаних та затверджених Замовником та Підрядником до 31.12.2003 року – 4565 969 грн., в тому числі заробітна плата – 608822 грн., матеріальні ресурси – 2195074 грн. та ЕММ 195982 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 161 ЦК УССР зобов’язання мають виконуватись відповідно не тільки договору, і відповідно вимог діючого законодавства.

Відповідно ст. 854 ЦК України, ст. 345 ЦК УССР роботи підлягають сплаті по їх виконанню.

Окрім цього, в ст. 3 ЦК України закріплені основні принципи цивільного права – принципи справедливості, добросовісності та розумності. Виходячи із вказаних принципів суд вважає, що виконані роботи повинні бути оплачені, особа не повинна безпідставно отримувати матеріальні блага, якщо їх надавач не заявив про це.

Ст. 509 ЦК України також передбачено, що зобов’язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Заборгованість за фактично виконані, але не сплачені будівельні роботи в сумі 978985,96 грн. підтверджується висновками вищезазначених будівельних та економічної експертиз.

При викладених обставинах заперечення відповідача не мають правового значення.

На указану суму боргу нараховані інфляційні в сумі 751 861,22 грн. за період з січня 2005 року лютий 2010 року.

Стягнення інфляційних і річних передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, інфляційні, нараховані на указаний борг підлягають стягненню в сумі 751861, 22 грн. згідно розрахунку.

На суму боргу 978985,96 грн. нараховані 3% річних в сумі 155618,54 грн., які також підлягають стягненню згідно розрахунку.

Вимога про стягнення банківських відсотків задоволенню не підлягає, оскільки позивач не є банківською установою.

Вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Пеня в сумі 945 700,44 грн. щодо вказаної суми стягненню не підлягає ні на підставі п. 4.1 Договору, ні на підставі ст. 231 ГК України.

Так, згідно абзацу 2 ч. 5 Прикінцевих положень ГК України положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

Встановлена ст. 231 ЦК України пеня відповідність не пом’якшує.

Відносно стягнення пені на підставі п. 4.1 Договору необхідно відмітити, що рішенням Господарського суду АР Крим від 01-08 квітня 2004 року по справі № 2-2/2681-2004 встановлено, що Договір підряду № 22/11-1 від 22.11.2002 року припинив свою дію 31.12.2003 року.

Згідно ст. 35 ГПК України вказаний факт доведенню не підлягає.

Відповідно, з вказаної дати позивач мав право щодо стягнення пені за невиконання зобов’язань.

Однак, згідно розрахунку пеня розрахована з 01.01.2005 року, після спливу позовної давності.

Заборгованість за сплачену, але не використану електричну енергію на суму 39243,47 грн. також підтверджується експертизою, та не стягувати її суд підстав не вбачає.

При цьому також необхідно відмітити, що відповідач не є постачальником електроенергії, та, відповідно, користування його електроенергією можливе лише при відносинах, пов’язаних з Договором № 22/11-1 від 22.11.2002 року.

Таким чином, інфляційні, нараховані на указаний борг підлягають стягненню в сумі 30138,98 грн. згідно розрахунку.

На суму боргу 39243,47 грн. нараховані 3% річних, які також підлягають стягненню згідно розрахунку.

Пеня стягненню не підлягає з тих же підстав, що і відносно пені по сумі боргу – 978985,96 грн.

Вимога про стягнення заборгованості за сплату ціни договору із-за неможливості виконання робіт з вини замовника – 22551467,41 грн. задоволенню не підлягає, при цьому суд виходить з наступних обставин:

Згідно ст. 165 ЦК УССР та ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Однак, позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою про надання дозволу ГАСКу, чим позивач обґрунтовує неможливість виконання робіт з випни відповідача.

Таким чином, вважати, що у відповідача виникли обов’язки щодо вказаного дозволу, не існує.

Оскільки указана сума основного боргу не стягується, відповідно, немає підстав для стягнення інфляційних, річних, пені та штрафу (далі – інші нарахування).

Вимога про стягнення заборгованості за покриття витрат, понесених договором № 18/09 – 187989 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довів, що на момент опечатування складів у нього знаходились матеріали по спірній сумі.

Відповідно, немає підстав для стягнення інших нарахувань на вказану суму.

Вимога про стягнення заборгованості за сплату ціни договору № 18/09 через неможливість виконання робіт з вини замовника – 1655000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довів, що саме по цьому договору поніс затрати.

Більш того, при розгляді справи позивач вказав про те, що техніка використовувалась також по іншому договору.

Однак, суд не вправі з власної ініціативи розглядати інші підстави, якими вимога не обґрунтовується.

При цьому необхідно відмітити, що зміна підстав позову або позовних вимог згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України можлива лише до прийняття рішення.

Вимога про стягнення заборгованості по розрахункам за виконані проектні роботи та роботи з авторського нагляду – 97833,96 грн. підлягає задоволенню, оскільки виконання робіт підтверджується експертизою.

Згідно розрахунку інфляційні, нараховані на указаний борг підлягають стягненню в сумі 75136,48 грн.

На суму боргу 97833,96 грн. також нараховані 3% річних, які підлягають стягненню в сумі 15 551,58 грн. згідно розрахунку.

Вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, оскільки вона обґрунтовується п. 4.1 Договору № 22/11-1 від 22 листопада 2002 року.

Однак, роботи виконані по іншим договорам, а не по договорам, по яким виконувались роботи.

При цьому суд не вправі з власної ініціативи змінювати підстави позову.

Штраф по усім нарахуванням стягненню не підлягає, оскільки він не передбачений договором.

Посилання на Господарський кодекс України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки договори укладені до 2004 року, а Господарський кодекс України діє з 2004 року.

У даному випадку Закон не має зворотної сили.

Окрім цього, в Перехідним положення Цивільного кодексу України вказується про те, що штраф не застосовується до обов’язків, які виникли до його прийняття.

Так, Договори укладені до прийняття Цивільного кодексу України.

Вимога позивача про стягнення 2000000,00 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Так, в позовній заяві ця сума не обґрунтовується, та відсутній її обґрунтований розрахунок, а також не вказується, у чому конкретно виражена моральна шкода на суму 2000000,00 грн.

Згідно ст. 54 ГПК України обґрунтування позову покладається на позивача.

При цьому необхідно відмітити, що рішення суду не може бути засновано на припущенні.

Більш того, прийняття рішення на підставі припущень, а також розгляд судом вимог, які не заявлені у встановленому Законом порядку, буде грубим порушенням прав відповідача, який вправі знати про обґрунтування позову, та про позовні вимоги і заперечувати щодо них.

Окрім цього, суд вважає недоказаним заподіяння моральної шкоди.

Тобто, те, що викладені позивачем обставини заподіяли моральну шкоду.

Окрім цього норми ГК України є спеціальними нормами відносно господарських відносин.

Розділом 5 Господарського кодексу України відшкодування моральної шкоди не передбачене.

В роз’ясненнях Вищого Господарського Суду України також вказується про те, що при виконанні господарських операцій відшкодування моральної шкоди не передбачене.

Таким чином, з первісного позову стягненню підлягають: заборгованість за фактично виконані, але не сплачені будівельні роботи – 978985,96 грн., інфляційні в сумі – 751861,22 грн., та 3 % річних – 155618,54 грн. нарахованих на вказану суму; заборгованість за сплачену, але не використану електричну енергію – 39243,47 грн., інфляційні – 30138, 98 грн., та 3 % річних – 6238,10 грн. нарахованих на вказану суму; заборгованість по розрахунку за виконані проектні роботи та роботи з авторського нагляду – 97833,96 грн., інфляційні – 75136,48 грн., та 3 % річних – 15551,58 грн. нарахованих на вказану суму.

Зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Вимога про стягнення за договором № 18/09 від 18.09.2002 року основної суми боргу в розмірі 345000 грн. підлягає задоволенню.

Перерахування позивачем по зустрічному позову відповідачу по Договору № 18/09 від 18.09.2002 року 345000 грн. підтверджується платіжним дорученням, що відповідач також підтверджує. (платіжне доручення № 52 від 30.10.2002 року на суму 45000 грн., та платіжне доручення 3 46 від 15.10.2002 року на суму 300000 грн.) (л.с. 97,98, том № 5).

Однак, відповідачем по зустрічному позову не представлено доказів того, що ним виконані роботи саме за Договором № 18/09 від 18.09.2002 року.

Посилання відповідача на те, що ним виконані переддоговірні роботи на суму 187989 грн. не може бути прийняте до уваги, оскільки відсутні докази того, що роботи виконані саме за цим договором.

Не може бути прийняте до уваги посилання відповідача по зустрічному позову на те, що позивач не перерахував всієї суми, оскільки це не перешкоджало виконанню відповідачем зобов’язань. Так, відповідачем не була освоєна перерахована сума в розмірі 345000 грн.

Згідно ст. 1212 ЦК України сторона зобов’язана повернути кошти, підстави щодо отримання яких відпали.

Оскільки строк дії договору № 18/09 від 19.09.2002 року закінчився 31.12.2002 року, відповідна підстава відпала.

За Договором № 18/09 від 19.09.2002 року інфляційні та річні підлягають стягненню згідно розрахунку в сумах: інфляційні – 290717,40 грн., 3 % річних – 60200,00 грн. згідно розрахунків.

Пеня стягненню не підлягає, з тих же підстав, що і до первісного позову.

Також згідно ч. 10 Прикінцевих та Перехідних Положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦК УССР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Позивач по зустрічному позову не обґрунтував поважності причин пропуску строку, а суд, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України не повинен це робити.

Таким чином, поважних причин пропуску позовної давності не існує.

Згідно статті 72 ЦК УССР щодо неустойки строк позовної давності складає 6 місяців.

Таким чином, в указаній частині пені сплила позовна давність, та в цій частині у позові відмовляється.

Вказані обставини також відносяться до вимог по пені з первісного позову.

Вимога про стягнення за договором № 22/11-1 від 22.11.2002 року боргу в сумі 22551467,41 грн. задоволенню не підлягає, при цьому суд виходить з наступних обставин:

Вимога обґрунтовуються тим, що відповідач по зустрічному позову повинен був зробити роботи на вказану суму, однак цього не зробив.

Однак, в даному випадку боргом може бути виконання робіт, а не сплата грошей.

При цьому необхідно відмітити, що суд не вправі, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін з власної ініціативи змінювати позовні вимоги, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім господарським судом України (постанова Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 по справі № Д 12/12).

При цьому необхідно відмітити, що зміна підстав позову або позовних вимог згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України можлива лише до прийняття рішення.

Окрім цього, у даному випадку суд вважає, що збитки позивачем по зустрічному позову не понесені.

Так, невиконання робіт ще не означає завдання збитків.

Позивачем також не надано доказів завдання збитків згідно заявлених вимог.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Таким чином, по тій підставі, якою обґрунтовуються ця вимога, вона задоволена бути не може.

Відсутні також докази щодо вказаної вимоги.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Оскільки вказана сума не стягується, не існує підстав для стягнення інших нарахувань.

Сума 221137,01 грн. підлягає стягненню, оскільки відповідачем по зустрічному позову не надано доказів повернення матеріалів на вказану суму.

Передача йому матеріалів підтверджена висновком судово економічної експертизи (висновок експерта № 695 від 27 листопада 2009 року).

ТОВ «Аніс» не надав доказів того, що на час опечатування складів у нього знаходились відповідні матеріальні цінності.

Сума 56104 грн. підлягає стягненню.

Так, сам відповідач по зустрічному позову згоден з сумою заборгованості, однак вказує, що не повинен її оплачувати, оскільки позивач по зустрічному позову не сплатив йому борг по первісному позову.

Однак, вказане посилання не має правової підстави.

Інфляційні, нараховані на указаний борг підлягають стягненню в сумі 53130,49 грн. згідно розрахунку.

На суму боргу 56104 грн. нараховані 3% річних, які також підлягають стягненню в сумі 11592,77 грн. згідно розрахунку.

Сума 165280 грн. стягненню не підлягає, оскільки не підтверджена висновками експертизи. (висновок експерта № 695 від 27 листопада 2009 року).

Моральна шкода в сумі 2000000 грн. стягненню не підлягає з тих же підстав, що і по первісному позову.

Таким чином, по зустрічному позову стягненню підлягають: сума по неповерненим матеріалам – 221137,01 грн., основна сума боргу за Договором № 71 від 28.07.2003 року – 56104,00 грн., інфляційні збитки – 53130,49 грн., 3 % річних – 11592,77 грн., основна сума боргу за Договором № 18/09 від 18.09.2002 року - 345000 грн., інфляційні в сумі 290717,40 грн., 3 % річних в сумі 60200 грн.

Клопотання про тлумачення договору суд відхиляє, оскільки свій інтерес особа захищає в судовому порядку шляхом подання позову.

Судові витрати ТОВ «Аніс» з первісного позову підтверджуються платіжним дорученням № 359 від 30.06.2005 року з державного мита на суму 25500,00 грн., платіжним дорученням № 360 від 30.06.2005 року з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118,00 грн., платіжним дорученням № 458 від 16.09.2005 року на суму 85,00 грн. з державного мита, платіжним дорученням від 03.11.2005 року на суму 1046,40 грн. (за будівельно-технічну та судово-економічну експертизи згідно рахунку № 3595 від 01.11.2005 року).

Судові витрати Підприємства “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України підтверджуються платіжним дорученням № 115 від 11.04.2006 року на суму 1778,88 грн. (за будівельно-технічну експертизу по рахунку № 140 від 11.04.2006 року), платіжним дорученням № 874 від 03.11.2006 року на суму 1805,04 грн. (за проведення експертизи).

Оскільки первісний та зустрічний позови взаємопов’язані, та експертизи призначались не по конкретному позову, а по справі в цілому, витрати за проведення експертиз підлягають розподілу наступним чином:

Загальна сума вартості експертиз складає 10 522,32 грн.

Оскільки позови взаємопов’язані, на кожен позов приходиться половина указаної вартості – по 5261,16 грн.

Коефіцієнт пропорційності щодо задоволених вимог від суми первісного позову складає: 90757039,19:2150608,29 = 42,2006367277.

Таким чином, відповідач (Підприємство “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України) повинен нести витрати по експертизам по первісному позову в сумі 124,69 грн. (5261,16:42,2006367277).

Відповідно, позивач (ТОВ «Аніс») повинен нести витрати по експертизам по первісному позову в сумі 5136,47 грн. (5261,16 – 124,69).

По зустрічному позову коефіцієнт пропорційності складає: 63,4702431829 (65874601,99:1037881,67).

Таким чином, відповідач по зустрічному позову (ТОВ «Аніс») повинен сплатити по експертизам 82,89 грн. (5261,16:63,4702431829).

Відповідно, позивач по зустрічному позову (Підприємство “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України) повинен сплатити по експертизам: 5178,27 грн. (5261,16-82,89).

Таким чином, ТОВ «Аніс» за експертизи повинен сплатити 5219,36 грн. (5136,47+82,89).

Відповідно, Підприємство “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України за експертизи повинно сплатити 5302,96 грн. (5178,27+124,69).

ТОВ «Аніс» сплачено за експертизи 1046, 4 грн.

Таким чином, ТОВ «Аніс» повинен сплатити на користь експертної установи суму неоплачених експертиз: 4172,96 грн. (5219,36 – 1046,4).

Підприємством “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України за експертизи оплачено 1778,88 грн. та 1805,04 грн.

Відповідно, Підприємство “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів” Національного комітету спорту інвалідів спорту інвалідів України повинен доплатити 1719,04 грн. (5302,96 - 1778,88 - 1805,04).

Оскільки експертиза, яка проведена Київським НІІСЕ оплачена, указані суми підлягають оплаті Кримському НІІСЕ, відносно якого є неоплачені суми.

Вартість будівельно-технічної експертизи (висновок експерта № 2595 від 10 лютого 2006 року) згідно калькуляції складає 2563,68 грн.

Вартість судово-економічної експертизи (висновок експерта № 2594 від 15 лютого 2006 року) згідно калькуляції складає 523,20 грн.

Вартість повторної судової будівельно-технічної експертизи (висновок № 9945/9946 від 18 лютого 2008 року) згідно Акту № 9945/9946 складає 1805,04 грн.

Вартість судово-економічної експертизи (висновок експерта № 695 від 27 листопада 2009 року) згідно калькуляції складає 5630,40 грн.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х1500 = 25500 грн.).

Відповідно до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Оскільки судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються як за матеріальні вимоги, так і за нематеріальні вимоги, відповідно, на кожну вимогу відноситься по 59, 00 грн.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу з первісного позову відповідачем пропорційно задоволеним позовним вимогам матеріального характеру, та складають по державному миту у сумі 617,87 грн. (стягнута сума помножена на суму сплаченого позивачем державного мита за вимоги матеріального характеру та поділено на заявлену суму позову матеріального характеру, а саме: (2150608,29*25500:88 757039,19 = 617,87 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 1,43 грн. (стягнута сума помножена на 59, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (2150608,29 *59: 88 757039,19 = 1,43 грн.)).

Судові витрати згідно ч. 3, ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню по зустрічному позову до Державного бюджету відповідачем по зустрічному позову (ТОВ «Аніс») пропорційно задоволеним позовним вимогам матеріального характеру, та складають по державному миту у сумі 414,34 грн. (стягнута сума помножена на суму, підлягаючу сплаті позивачем державного мита та поділено на заявлену суму позову матеріального характеру, а саме: (1037881,67*25500:63 874 601,99 = 414,34 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 0,96 грн. (стягнута сума помножена на 118, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (1037881,67*59:63 874 601,99 = 0,96 грн.)).

Відповідно до п. 28 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач по зустрічному позову звільняється від сплати державного мита.

Відповідно щодо повернення помилково сплачених судових витрат зацікавлена особа вправі звернутись згідно Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної Державної податкової інспекції України 22.04.1993 року за № 15, зареєєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44,46,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШІВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства «Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів» Національного комітету спорту інвалідів України (97493, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Алея Дружби 1, п/р № 26007443110011 в Кримському РУ «Приватбанк», МФО 384436, код ЄДРПОУ 31871926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська 14, п/р № 26000115919001 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31685074) заборгованість за фактично виконані, але не сплачені будівельні роботи – 978985,96 грн., інфляційні в сумі – 751861,22 грн., та 3 % річних – 155618,54 грн. нарахованих на вказану суму; заборгованість за сплачену, але не використану електричну енергію – 39243,47 грн., інфляційні – 30138, 98 грн., та 3 % річних – 6238,10 грн. нарахованих на вказану суму; заборгованість по розрахунку за виконані проектні роботи та роботи з авторського нагляду – 97833,96 грн., інфляційні – 75136,48 грн., та 3 % річних – 15551,58 грн. нарахованих на вказану суму, судові витрати з державного мита на суму 617,87 грн., судові витрати по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 1,43 грн.

Видати наказ.

В частині стягнення 88 606 430,9 грн. – у первісному позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська 14, п/р № 26000115919001 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31685074) на користь Підприємства «Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів» Національного комітету спорту інвалідів України (97493, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Алея Дружби 1, п/р № 26007443110011 в Кримському РУ «Приватбанк», МФО 384436, код ЄДРПОУ 31871926) суму по неповерненим матеріалам – 221137,01 грн., основна сума боргу за Договором № 71 від 28.07.2003 року – 56104,00 грн., інфляційні втрати – 53130,49 грн., та 3 % річних – 11592,77 грн., нарахованих на вказану суму, основну суму боргу за Договором № 18/09 від 18.09.2002 року - 345000 грн., інфляційні втрати в сумі 290717,40 грн., та 3 % річних в сумі 60200 грн., нарахованих на вказану суму.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська 14, п/р № 26000115919001 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31685074) на користь Державного бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Держказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) судові витрати з державного мита на суму 414,34 грн., судові витрати по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 0,96 грн.

Видати наказ.

В частині стягнення 64 836 720,32 грн. – у зустрічному позові відмовити.

Стягнути з Підприємства «Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів» Національного комітету спорту інвалідів України (97493, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Алея Дружби 1, п/р № 26007443110011 в Кримському РУ «Приватбанк», МФО 384436, код ЄДРПОУ 31871926) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова 55-А; р/р № 35224001000218, ЗКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач: Крим НІІСЕ) 1719,04 грн. за проведення судових експертиз.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська 14, п/р № 26000115919001 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31685074) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова 55-А; р/р № 35224001000218, ЗКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач: Крим НІІСЕ) 4172,96 грн. за проведення судових експертиз.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.