Рішення № 10611942, 29.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2010Справа №2-22/1459-2010 За позовом – ДАТ «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, пр. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1

до відповідача – Державне підприємство Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Батуріна, 13

третя особа – ТОВ «Радіо-Сервіс», м. Севастополь, вул. Героїв Бресту, 3 кв. 51

про стягнення 90288,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Мізінова С.О., представник, дов від 09.11.2009 року

від відповідача – Полєтаєва Г.І., представник, дов від 10.11.2009 року; Гордєєв Г.Г., представник, дов від 09.10.2009 року

від третьої особи – не з'явилась

Обставини справи:

Позивач - ДАТ «Чорноморнафтогаз» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – Державного підприємства радіотелевізійний передавальний центр АР Крим, просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 90288,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідачем, всупереч умовам договору № 2305 від 01 липня 2004 року, відповідач не здійснив у повному обсязі повернення позивачу прийнятого на зберігання обладнання, у зв’язку з чим позивачу були спричинені збитки на суму 90288,00 грн.

06 квітня 2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06 квітня 2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, модеми АЦТ-17-8/2 знаходяться у відповідача і можуть бути передані позивача, про що Державне підприємство Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим, про що відповідач неодноразово повідомляло позивача.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.06.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ «Радіо – Сервіс».

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини відсутності суду не повідомила. Про дату розгляду справи повідомлена належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

встановив:

01 липня 2004 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір № 2305, відповідно до п. 1.1. якого предметом даного договору предметом даного договору є надання виконавцем у користування замовнику аналогового дуплексного радіорелейного стволу між апаратною виконавця, розташованою на вул. Студентська, 14 в м. Сімферополь, та апаратною виконавця, розташованою на вул. Орджонікідзе, 144 в м. Керч. Вказаний ствол використовується замовником для ведення виробничої та комерційної діяльності.

Крім того, пунктом 2.10. договору встановлено, що встановлене замовником обладнання приймається виконавцем на відповідальне зберігання за окремими актами.

Відповідно до п. 3.1.2. виконавець гарантує недоторканість та зберігання всього обладнання виконавця.

Так, за актами приймання – передачі обладнання від 01 липня 2004 року, а.с. 8-9, замовник передав виконавцю обладнання – модеми № 438, 439, 313, 396, 312, 316, загальною вартістю 270864,00 грн.

Позивач зазначив, що 4 модеми з номерами 439, 313, 396, 312 були повернені відповідачем позивачу, а 2 модеми вартістю 90288,00 грн. за номером 438 та номером 316 позивачу повернені не були.

27 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 2 модеми №№ 438, 316, вартістю 90288,00 грн.

Крім того, 22 грудня 2009 року комісією був складений акт, а.с. 14, яким було встановлено, що модеми за номером 438 та номером 316 на підприємстві - Державний радіотелевізійний передавальний центр АР Крим - відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Згідно статті 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Суд виходить з того, модеми АЦТ 17-8/2, які передавалась на відповідальне зберігання відповідачу слід вважати речами, які визначені індивідуальними ознаками – унікальними заводськими номерами, оскільки модеми передавались не партією продукції, а як індивідуально-визначені речі, які згідно статті 184 ЦК України заміні не підлягають.

На вимогу суду, відповідачем були надані у судове засідання модеми АЦТ 17-8/2, які він пропонує повернути позивачу, однак в результаті їх огляду у присутності представників сторін встановлено, що відповідні заводські номери, вказані в акті приймання – передачі обладнання від 01 липня 2004 року на них відсутні.

Одночасно, як вбачається з рішення Господарського суду від 05.10.2009 у справі №2-26/3347-2009 на позивача покладений обов’язок повернути в натурі ТОВ «Радіо-Сервіс» модеми АЦТ 17-8/2 саме з заводськими номерами 438 та 316.

За таких умов господарський суд виходить з того, що модеми моделі АЦТ 17-8/2, які запропоновані позивачу не можуть замінити модеми, що були передані на відповідальне зберігання.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Позовні вимоги про стягнення збитків заявлені позивачем виходячи з вартості модемів, яка зазначена в акті приймання – передачі обладнання від 01 липня 2004 року, додатково позивачем наданий суду акт консультації Севастопольської торгово-промислової палати №С-113 від 13 жовтня 2009 року, згідно якого вартість модемів АЦТ 17-8/2 у кількості 2 шт. на території України складає 362000 російський рублів, що за офіційним курсом НБУ на момент надання консультації складало 97400 грн.

На пропозиції суду надати доказі іншої вартості модемів, відповідач надав лист ЗАТ «Укомлайн» вих.№1264/к від 12.07.2010 р., в якому зазначено, що вартість модемів АЦТ 17-8/2, що були в експлуатації, складає 3390,81 грн. без НДС.

Однак суд вважає, що цій лист не може бути доказом ринкової ціни модему, адже ЗАТ «Укомлайн» не здійснює господарську діяльність з продажу телекомунікаційного обладнання, а надає телекомунікаційні послуг, крім того в листа не вбачається строку експлуатації відповідних модемів.

В той же час, суд звертає увагу відповідача на те, що модеми передавалась йому на відповідальне зберігання згідно пункту 2.10. договору №2305 від 01.01.2004, змісту акту приймання – передачі обладнання від 01 липня 2004 року. Правовідносини із зберігання передбачають користування річчю у вигляді виключення, та лише за згодою поклажедавця, тому посилання відповідача на зношення модемів та надання відповідного розрахунку також є необґрунтованими.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства радіотелевізійний передавальний центр АР Крим (м. Сімферополь, вул. Батуріна, 13, рахунок № 26004257621001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 01190126) на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пр. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26000000131709 АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 00153117) збитки в сумі 90288,00 грн.

3.          Стягнути з Державного підприємства радіотелевізійний передавальний центр АР Крим (м. Сімферополь, вул. Батуріна, 13, рахунок № 26004257621001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 01190126) на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пр. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26000000131709 АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 00153117) 902,88 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Державного підприємства радіотелевізійний передавальний центр АР Крим (м. Сімферополь, вул. Батуріна, 13, рахунок № 26004257621001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 01190126) на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пр. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26000000131709 АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 00153117) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.