Рішення № 10610861, 27.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.10                                                                                           Справа№ 10/139(10)

За позовом: Приватного підприємства „Експотер”, м.Тернопіль

до відповідача: Фермерське господарство „Сільван”, с.Бачів Перемишлянський район Львівської області

про стягнення 243094 грн.88 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Авдеєнко В.В. –представник;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства „Експотер”, м.Тернопіль до відповідача - Фермерського господарства „Сільван”, с.Бачів Перемишлянського району Львівської області про стягнення 243094 грн.88 коп.

Ухвалою суду від 16.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.07.2010р.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві .

Відповідач позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. 26.07.2010 р. на адресу суду надійшло письмове клопотання Фермерського господарства „Сільван” про відкладення розгляду справи , у зв”язку з відрядженням голови ФГ „Сільван” Лужного Ю.В.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

У разі нез”явлення представника Відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (ст.77 ГПК України) , вжити заходів , передбачених п.5 ст.83 ГПК України або ст.90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника (ст.75 ГПК України). Вищенаведене узгоджується з положеннями п.3.6 Роз”яснення президії ВАС України від 19\8.09.1997р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування ГПК України” з наступними змінами та доповненнями.

Більше того , клопотання про відкладення розгляду справи не було документально обґрунтованим, що дало суду підставу залишити дане клопотання без задоволення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Судом встановлено:

28 вересня 2009 року між ПП „Експотер” (надалі - Позивач ) та ФГ „Сільван”, с.Бачів (надалі - Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №28/09-1.

За даним договором, Продавець продає, а Покупець купує яловичину, конину та свинину охолоджену і субпродукти охолоджені чи морожені в кількостях , за цінами та суму , вказаних в накладних і на умовах, викладених в даному Договорі ( п.1.1).

Як вбачається із матеріалів справ, на виконання умов Договору №28/09-1 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 195571 грн. 10 коп. Факт поставки підтверджується накладною №01-10 від 01.10.2009р. на суму 98971грн. 70 коп. та накладною №05/10 від 05.10.2009р. на суму 96599грн. 40 коп. , які підписані представниками сторін та скріплені печаткою підприємств ( належно завірені копії долучено до матеріалів справи).

Згідно п.4.2 Договору , Покупець здійснює оплату протягом 10-ти днів з моменту відвантаження товару .

Однак, Відповідач в порушення умов договору оплату за отриманий товар не здійснив, що стало підставою для звернення з позовом в суд.

На день подання позовної заяви сума заборгованості ФГ „Сільван” перед ПП „Експотер” по розрахунках за поставлений товар становить 195571грн.10 коп. основного боргу.

Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати , нараховані за період прострочення , у розмірі 12320 грн. 97 коп. та 35202 грн. 80 коп. пені , нарахованої на підставі п.4.2 Договору.

Суд, заслухавши представника Позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Судом встановлено, що господарське зобов”язанння , яке виникло між сторонами на підставі Договору купівлі-продажу №28/09-1 , в частині оплати за отриманий товар Відповідачем не виконано в десятиденний термін, як це передбачено п.4.2 Договору. Таким чином, на день розгляду спору в суді основний борг ФГ „Сільван”(с.Бачів) становить 195 571 грн. 10 коп.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Правова норма ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку Позивача , наведеного у позовній заяві, за прострочений період інфляційні втрати становлять 12320 грн. 97 коп. Відтак, сума боргу з врахуванням індексу інфляції становить 207892грн. 08 коп.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.

У п. 4.2 Договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, Позивачем нараховано пеню за 180 днів з розрахунку 0,1% від суми заборгованості у розмірі 35202 грн. 80 коп.

Суд провів перерахунок пені, і вважає, що до стягнення підлягає 20100 грн. 95 коп. При цьому суд виходив з наступного.

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Таким чином , за поставлений 01.10.2009р. Товар на суму 98 971 грн. 70 коп. Відповідач повинен був розрахуватись до 11.10.2009р. (включно). Відтак, пеня нараховується за період з 12.10.2009р. по 12.04.2010р. (183 днів) і становить : 98971,70 х20,5%/365х183= 10172, 39.

Поставлений 05.10.2009р. Товар на суму 96599,40 грн. повинен бути оплачений 15.10.2009р. (включно), період прострочки та нарахування пені –16.10.2009р.-16.04.2010р. (183 дні) і становить: 96599,40 х20,5%/365х183= 9928,56.

Загальний розмір пені становить 20 100 грн. 95 коп.

Таким чином, згідно вищенаведених нормативних положень та договірних умов , існують усі підстави для стягнення з Відповідача 207892 грн. 08 коп. боргу з врахуванням індексу інфляції та 20100 грн. 95 коп. пені.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач проти позову у встановленому чинним законодавством порядку не заперечив, доказів проведення розрахунку з Позивачем згідно з Договором №28/09-1 від 28.09.2009р. до матеріалів справи не долучив.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року із змінами та доповненнями , внесеними Законом України від 10 січня 2002 року № 2921-ІІІ, ст.ст. 193,230,231,232 ГК України, ст. ст.11,509,625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Сільван” (81264, с.Бачів, Перемишлянський район Львівської області код ЄДРПОУ 35873564) на користь Приватного підприємства „Експотер” ( м.Тернопіль, вул. Стуса, 1 код ЄДРПОУ 33011957) 207892 грн. 08 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 20100грн. 95 коп. пені, 2279 грн. 93 коп. державного мита та 221,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову –відмовити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя