Рішення № 10610839, 09.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.08 Справа№ 19/221

за позовом Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі:

Позивача: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів;

До Відповідача:Житлово-експлуатаційна контора "Винники", м.Винники

Про: стягнення 31685,31грн.

В судовому засіданні взяли участь Представники:

Прокуратури:Давидович І.;

Позивача: Кіндрат Б.Я.- юрисконсульт (дов. б/н від 07.08.2008р.)

Відповідача:Гринюк О.І.-юрист-діловод (дов. №414 від 28.10.2008р.)

Представникам Сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Прокурором Сихівського району м.Львова, м.Львів в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів до Відповідача: Житлово-експлуатаційна контора "Винники", м.Винники про стягнення 31695, 31грн.

Обставини справи:

Ухвалою Господарського суду від 15.10.2008р. судом порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2008р.

В судовому засіданні 12.11.2008р. по справі оголошувалася перерва до 09.12.2008р.

В судове засідання Прокурор зявився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Зокрема зазначив, що 16.08.2002р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 2982/Л. Відповідно до зазначеного договору ЛМКП "Львівтеплоенерго" зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді, а Відповідач зобов'язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі, тобто до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Всупереч умовам договору, за період з 01.06.2007р. по 01.08.2008р. Відповідачем не здійснено в повному обсязі оплати за використану теплову енергію на загальну суму 31 685,31грн.

На органи прокуратури, відповідно до вимог ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" та ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Відтак, оскільки ЛМКП "Львівтеплоенерго" створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам держави, а саме в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

Також підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріорітетних та найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача в судове засідання зявився, подав суду Відзив на позовну заяву (вх.№ 24735 від 12.11.2008р.) та визнав заборгованість перед ЛМКП "Львівтеплоенерго". Зокрема, зазначив, що Сторонами був узгоджений порядок проведення розрахунків за отриману теплову енергію, а саме Відповідач до 25 числа місяця наступного за звітним, сплачує ЛМКП "Львівтеплоенерго" вартість спожитої теплової енергії. Порушення умов вказаного договору в частині оплати за спожиту теплову енергію привело до виникнення у відповідача, на час подачі позовної заяви, заборгованості у сумі 31685, 31грн.

Вимогу Позивача про сплату вартості спожитої теплової енергії у визначений Договором термін Відповідач не зміг задоволити повністю з незалежних причин. Позовну заяву позивача в справі №19/221 від15.10.2008р. Відповідач визнає в сумі 31685, 31грн.

Заслухавши пояснення представників Сторін, що взяли участь у справі, оглянувши в судовому засіданні оригінали первинних документів та оцінивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

16.08.2002р. Між Житлово-експлуатаційною конторою м.Винники (Покупець) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (Енергопостачальна організація) укладено Договір №2982/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1 Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Покупцеві теплову енергію в гарячій воді у потрібних останньому обсягах, а Покупець зобовязується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені Договором.

Згідно з п.6.3.Договору Покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

В матеріалах справи знаходиться Акт звірки розрахунків за теплову енергію від 07.11.2008р. між ЛМКП "Львівтеплоенерго" та Житлово-експлуатаційною конторою м.Винники за Договором №2982/Л від 16.08.2002р., який підписано обома сторонами і з якого вбачається, що заборгованість Житлово-експлуатаційної контори м.Винники перед ЛМКП "Львівтеплоенерго" становить 31685, 31 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобовязань.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту правовідносин, що виникли між Позивачем та Відповідачем, за правовою природою Договір №2982/Л від 16.08.2002р., укладений між сторонами, є договором поставки. Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Вимогами ч.2 ст.530 встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вищевказаної статті Відповідач по справі порушив зобовязання, не виконавши його в строк, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України вважається таким, що прострочив виконання зобовязання.

Враховуючи те, що заборгованість Житлово-експлуатаційної контори м.Винники перед ЛМКП "Львівтеплоенерго" підтверджується документами та визнається в повному обсязі Відповідачем, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України Судові витрати покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори м.Винники (79495, м.Львів-Винники, вул. Галицька, 24/1, код ЄДРПОУ 20845413) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул. Д.Апостола,1, код ЄДРПОУ 05506460) заборгованість в сумі 31685,31грн.

3.Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори м.Винники (79495, м.Львів-Винники, вул. Галицька, 24/1, код ЄДРПОУ 20845413) на користь державного бюджету 316,85грн.- державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Виконання рішення розстрочити на 3 місяці.

Наказ видати в порядку, встановленому ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя