Рішення № 10610510, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/25826.07.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит"

Прозобов’язання повернути товар

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЛітвінова О.В. Від відповідача не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" звернулося до суду з позовом, відповідно до якого просить зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит"повернути йому товар (алкогольні напої), переданий на зберігання за договором від 15.05.2009 р. Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/258 від 17.06.2010 р., яку призначено до розгляду на 26.07.2010 р. У судове засідання, призначене на 26.07.2010 р., з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду у справі № 46/258 від 17.06.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін. Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд — ВСТАНОВИВ: 15.05.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" в якості поклажодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит"в якості зберігача укладено договір зберігання, за умовами якого відповідач зобов’язався зберігати у приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, алкогольні напої, належні позивачу і повернути ці товари у схоронності за вимогою позивача або за спливом строку зберігання. Відповідно до п. 1.1 договору повне найменування, кількість та вартість товарів вказується в акті приймання-передачі на зберігання.

Термін зберігання за цим договором –до 30 листопада 2009 року (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору товари передаються на зберігання шляхом оформлення сторонами акту приймання-передачі на зберігання.

Згідно з актом приймання-передачі від 15.05.2009 р. позивач передав відповідачу на зберігання товари (алкогольні напої) загальною вартістю 163620,38 грн., а саме: горілка ТМ «Люботин»пшенична 0,5 л. кількістю 1740 шт.; горілка ТМ «Люботин»пшенична 0,25 л. кількістю 20130 шт.; настоянка ТМ «Люботин»з перцем 0,25 л., кількістю 4410 шт.

Як передбачається п. 1.1 договору після спливу строку зберігання, позивач звернувся до відповідача з листом від 19.04.2010 р. № 19/04-01 про повернення зазначеного вище товару. Але всупереч умовам договору відповідач товар не повернув.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).

У відповідності з діючим законодавством за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився ( ст. 953 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги встановлені судом обставини справи, вимоги чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги про зобов’язання відповідача повернути товар, переданий йому за договором від 15.05.2009 р., є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв’язку з чим підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 34476834) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (62414, Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, ідентифікаційний код 35288465) в строк два календарний дні з дня набрання чинності цього рішення, алкогольні напої виробництва Закритого акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»на загальну суму 163620,38 грн., а саме: горілка ТМ «Люботин»пшенична 0,5 л. кількістю 1740 шт.; горілка ТМ «Люботин»пшенична 0,25 л. кількістю 20130 шт.; настоянка ТМ «Люботин»Укр. з перцем 0,25 л., кількістю 4410 шт.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 34476834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (62414, Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, ідентифікаційний код 35288465) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 28.07.10