Рішення № 10610511, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/29322.06.10 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» До Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Про стягнення 23003,93 грн. в порядку регресу

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:          

від позивача Орінко О.Л. –представник за довіреністю

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 23003,93 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –230,14 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2010 було порушено провадження у справі № 47/293, розгляд справи було призначено на 08.06.2010.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2010 розгляд справи відкладено до 22.06.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 08.06.2010 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком по договору страхування наземного транспорту № 09/02-05561 від 09.01.2008 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 20906,80 грн. та сплачено вартість автотоварознавчого дослідження в сумі 350,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача згідно полісу № ВА 2303585, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Відповідач в судове засідання 22.06.2010 представників –не направив, причин неявки представників –суд не повідомив, але в минулому судовому засіданні представник відповідача визнав суму страхового відшкодування з відрахуванням франшизи, однак заперечував проти сплати витрат по оплаті послуг експерта по складанню експертного дослідження та пені.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2008 між Доліним О.О., як страхувальником, та позивачем - ТзДВ «СК «Провіта», як страховиком, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 09/02-05561 (далі –договір № 09/02-05561 від 09.01.2008), згідно умов якого предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ (п. 2.1).

Зокрема договором № 09/02-05561 від 09.01.2008 до переліку страхових випадків включено пошкодження чи знищення застрахованого транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП з вини водія або без його вини, страхова сума погоджена в розмірі 93425,00 грн.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ є Долін О.О.

Згідно полісу загальнообов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА № 2303585 від 19.07.2008, між відповідачем, як страховиком, та Краснокутською Мариною Іванівною, як страхувальником, було укладено договір загальнообов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 19.07.2008 по 18.07.2009 включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25500,00 грн., розмір франшизи –510,00 грн., забезпечений транспортний засіб –автомобіль ВАЗ, державний номерний знак СА 4681 АР.

Згідно довідки управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві від 17.09.2008, 12.09.2008 в м.Києві по проспекту Ватутіна сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ, під керуванням водія Доліна О.О. (власника), та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак СА 4681 АР, що належить Краснокутській М.І. і яким керував водій Краснокутський Олексій Юрійович (зазначено, що місцем проживання якого є м.Київ, вул. Автозаводська, 22, кВ. 29), внаслідок якої відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 15.09.2008 по справі № 3-40943, Краснокутського О.Ю., який проживає за адресою: м.Київ, вул. Автозаводська. 52, кв. 29, визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки його вина у здійсненні зіткнення та порушенні п. 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 31.12.1993 № 1094, підтверджується зібраними по справі доказами.

Згідно з звітом № 3375 від 24.09.2008 з визначення вартості матеріального збитку, складеного СПД Бережнюком О.В. , завданий власнику транспортного засобу марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ –Доліну О.О. збиток (пошкодження автомобіля) при ДТП складає 22656,14 грн.

Також, позивачем для доручення до матеріалів справи додано належним чином засвідчену відповідь Укрпошти на адресу СПД Бережнюка О.В. про те, що подана ним телеграма на вул. Автозаводську, 22. кв. 29 Краснокутському –не доставлена, оскільки такого номеру на зазначеній вулиці такого номеру будинку немає.

Згідно платіжного доручення № А31230 від 09.10.2008, позивачем було перераховано на рахунок СПД Бережнюк О.В. загалом 350,00 грн. з призначенням платежу : «оплата за послуги експерта зг. р. № 3375 від 24.09.2008».

Відповідно до калькуляції вартості ремонту транспортного засобу марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ, який належить Доліну О.О., внаслідок пошкодження автомобіля при ДТП визначено в розмірі 29892,53 грн.

12.09.2008 Долін О.О. звернувся до позивача з повідомленням про настання страхового випадку по договору страхування № 09/02-05561 від 09.01.2008, а 09.10.2008 з заявою про виплату страхового відшкодування готівкою через касу позивача.

Згідно страхового акту № 02-3397-08 по договору страхування № 09/02-05561 від 09.01.2008, затвердженого директором ТДВ «СК «Провіта»09.10.2008, пошкодження транспортного засобу марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ внаслідок ДТП, яке сталося 12.09.2008 в м.Києві по проспекту Ватутіна сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ, під керуванням водія Доліна О.О. (власника), та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак СА 4681 АР, що належить Краснокутській М.І. і яким керував водій Краснокутський Олексій Юрійович, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 20906,80 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру № 1363 від 23.10.2008, позивачем було виплачено Доліну О.О. 20906,80 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № 02-3397-08 по договору страхування № 09/02-05561 від 09.01.2008.

08.04.2009 позивачем на адресу відповідача було направлено письмову претензію № 227/10, в якій позивач просив відповідача на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України сплатити суму в розмірі 21256,80 грн. (20906,80 грн. страхового відшкодування та 350,00 грн. вартості експертного дослідження).

Відповідно до листа відповідача від 04.08.2009 № 3542, адресованого позивачу, відповідач зазначав, що дійсно, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність Краснокутського О.Ю. була застрахована в ЗАТ «Європейський страховий альянс»згідно полісу ВА № 2303585 від 19.07.2008, але відповідач просив позивача для виплати страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 21256,80 грн. (20906,80 грн. страхового відшкодування та 350,00 грн. вартості експертного дослідження) надати певні документи для прийняття відповідного рішення.

Ст. 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В ст.1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із аб.18 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначає що, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів, затверджені Укрстрахнаглядом від 25 березня 1997 р. N 19-1 (далі- Правила), а саме п. 7.1.4 Страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 9.6.3 Правил, до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на рятування транспортного засобу і приведення його у порядок у зв'язку з настанням страхового випадку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ч. 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між Доліним О.О, як страхувальником, та позивачем - ТзДВ «СК «Провіта», як страховиком, було укладено договір № 09/02-05561 від 09.01.2008, згідно умов якого предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ, який належить страхувальнику.

Внаслідок ДТП (зіткнення), яке сталося 12.09.2008 в м.Києві по проспекту Ватутіна за участю застрахованого автомобіля марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ, під керуванням водія Доліна О.О. (власника), та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак СА 4681 АР, що належить Краснокутській М.І. і яким керував водій Краснокутський Олексій Юрійович, внаслідок якої відбулось пошкодження автомобілів, а Краснокутського О.Ю. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15.09.2008 по справі № 3-40943.

На виконання умов укладеного договору № 09/02-05561 від 09.01.2008 та на підставі страхового акту № 02-3397-08, затвердженого директором ТДВ «СК «Провіта»09.10.2008, пошкодження транспортного засобу марки BMV 5201, 1999 року випуску, державний номерний знак АА 4299 ВТ внаслідок ДТП, яке сталося 12.09.2008 в м.Києві по проспекту Ватутіна за участю застрахованого автомобіля під керуванням водія Доліна О.О., та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак СА 4681 АР, що належить Краснокутській М.І. і яким керував водій Краснокутський Олексій Юрійович, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 20906,80 грн., яке було виплачено позивачем у повному обсязі в сумі 20906,80 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1363 від 23.10.2008.

В свою чергу, оскільки автомобіль ВАЗ, державний номерний знак СА 4681 АР, є джерелом підвищеної небезпеки, яким під час ДТП керував водій Краснокутській О.Ю., і зазначений автомобіль належить Краснокутській М.І., цивільно-правова відповідальність якої застрахована в обсязі 25500,00 грн. у відповідача згідно полісу загальнообов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА № 2303585 від 19.07.2008, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України та статті 27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем фактичних витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 20906,80 грн. та 350,00 вартості експертного дослідження.

Враховуючи викладене, суд вбачає по-перше: наявність вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, у спричиненні позивачу збитків саме в розмірі 21256,80 грн. (20906,80 грн. страхового відшкодування та 350,00 грн. вартості експертного дослідження), по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), зокрема сплата позивачем 21256,80 грн. (20906,80 грн. страхового відшкодування та 350,00 грн. вартості експертного дослідження), а по-третє: наявний причинно-наслідковий зв’язок між діями особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, відносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазначених дій для позивача - понесення реальних збитків в розмірі 21256,80 грн. (20906,80 грн. страхового відшкодування та 350,00 грн. вартості експертного дослідження), право на відшкодування яких позивач отримав в порядку регресу в межах фактичних витрат на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України та статті 27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу загалом 21256,80 грн., а саме: 20906,80 грн. страхового відшкодування та 350,00 грн. вартості експертного дослідження - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 2257,13 грн. пені, яка була нарахована позивачем на підставі п. 37.1 , 37.2 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Судом встановлено, що згідно п. 37.1. статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно пункту 37.2. статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 38.1. статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

Враховуючи викладене, судом встановлено, що пеня на підставі п. 37.1 , 37.2 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»сплачується у випадку, коли страховик здійснює несвоєчасно виплату страхового відшкодування страхувальнику, тобто у даному випадку право на пред’явлення вимоги про стягнення пені належало б Доліну О.О., як страхувальнику, у випадку, якщо б позивач –страховик несвоєчасно виплатив страхове відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відшкодування шкоди в порядку регресу не є договірним зобов’язанням саме між позивачем та відповідачем, адже воно виникло внаслідок вимог закону, зокрема статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», яка встановлює умови звернення з регресним позовом і якою не встановлено такого виду відповідальності як стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування в порядку регресу, як не передбачено це і умовами статті 1187 Цивільного кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2257,13 грн. пені –задоволенню не підлягає.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача в порядку регресу загалом 21256,80 грн. (20906,80 грн. страхового відшкодування та 350,00 грн. вартості експертного дослідження). Вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає .

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути в порядку регресу з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(код ЄДРПОУ 19411125, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-В) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(код ЄДРПОУ 31704186, місцезнаходження: 02100 м. Київ, вул. Дубового,18) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 20906 (двадцять тисяч дев’ятсот шість) грн. 80 коп., 350 (триста п’ятдесят) грн. 00 коп. вартості експертного дослідження, а також 212 (двісті дванадцять) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення –29.07.2010