Рішення № 10610321, 28.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/31328.07.10 За позовомПриватного підприємства "Енерго-сервіс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М."

простягнення 70 827,99 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Бобрусь П.М.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Енерго-сервіс" (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." (надалі –"Товариство") про стягнення 70 827,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №1 від 28.01.2008 р. позивач виконав комплекс проектних, монтажних робіт по монтажу підсвічування фасаду на будівництві житлового дому на перехресті вулиць Я.Коласа та П.Чаадаєва, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 51 284,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 137,27 грн., інфляційних збитків у розмірі 10923,59грн. та 3% річних у розмірі 2 482,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.06.2010 р.

В судовому засіданні 09.06.2010 р. у зв’язку із клопотанням відповідача оголошено перерву до 23.06.2010 р.

23.06.2010 р. через канцелярію суду представником відповідача подано заяву про пропущення позивачем строків позовної давності стосовно вимоги про стягнення пені та подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити повністю, посилаючись на скрутне фінансове становище.

В судовому засіданні 23.06.2010 р. оголошено перерву до 21.07.2010 р.

14.07.2010 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло заперечення на відзив відповідача, в якому вказував, що посилання відповідача на тяжке фінансове становище не є винятковими обставинами, які звільняються відповідача від виконання грошового зобов’язання.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, в задоволенні позову просив відмовити повністю.

У судовому засіданні 21.07.2010 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення до 28.07.2010 р.

В судовому засіданні 28.07.2010 р. оголошено повний текст судового рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2008 р. між Підприємством (підрядник) та Товариством (замовник) було укладено договір №1 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання виконати комплекс проектних, монтажних робіт по монтажу підсвічування фасаду на будівництві житлового дому на перехресті вулиць Я.Коласа та П.Чаадаєва.

Положеннями п.п. 2.1, 2.4, 2.5 Договору визначено, що загальна вартість робіт, виконуваних підрядником, становить 235 680,00 грн. Розрахунки між сторонами за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі підписаної сторонами форми КБ-2в, КБ-3 до п’ятого числа місяця, слідуючого за звітним. Підрядник зобов’язаний оплатити замовнику послуги генпідряду в розмірі 2% від вартості виконаних робіт.

Із змісту п.п. 3.1, 3.2, 3.6 Договору вбачається, що строки виконання робіт по даному договору: початок – лютий 2008 року, закінчення –30 травня 2008 року. Після закінчення робіт сторони підписують акт здачі-приймання виконаних робіт. Датою виконання підрядником своїх зобов’язань по даному договору рахується дата приймання-здачі виконаних робіт.

Згідно із п. 4.2.2 Договору замовник зобов’язаний здійснювати фінансування робіт, виконуваних підрядником на умовах даного договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.3 Договору замовник зобов’язаний провести кінцевий розрахунок за виконані роботи на протязі 5 (п’яти) днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків по даному договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов Договору, виконав та передав, а відповідач прийняв та оплатив проект зовнішнього освітлення будинку на перехресті вулиць Я.Коласа та П.Чаадаєва в м. Києві на загальну суму 3 000,00 грн., що підтверджується актом приймання проектних робіт від 25.04.2008 р. та банківською випискою з рахунку позивача.

На виконання умов Договору, у вересні 2008 року, позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 52 330,80 грн., а відповідачем надано послуги ген підряду на суму 1046,40 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року від 30.09.2008р., актом від 30.09.2008 р.

Сторонами було проведено взаємозалік зустрічних вимог, що зумовило припинення зобов’язання відповідача по оплаті виконаних позивачем у вересні 2008 року підрядних робіт у розмірі 1 046,40 грн., що підтверджується актом заліку взаємної заборгованості між Підприємством та Товариством від 30.09.2008 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних на підставі Договору робіт, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 51 248,40 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року від 30.09.2008р.) підтверджується виконання позивачем робіт за Договором на загальну суму 52 330,80 грн.

Вказані акт та довідка містять підписи повноважного представника та відтиск печатки відповідача.

Доказів існування будь-яких зауважень до виконаних робіт відповідачем не надано.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п.п. 2.4, 5.3 Договору відповідач був зобов’язаний розрахуватися за виконанні позивачем згідно Договору роботи до 06.10.2008 р. (понеділок, оскільки останній день виконання грошового зобов’язання припадає на вихідний день (05.10.2008 р. –неділя)).

Шляхом проведення між сторонами взаємозаліку зустрічних вимог, заборгованість відповідача по оплаті виконаних позивачем у вересні 2008 року підрядних робіт зменшилася на 1 046,40 грн., що підтверджується актом заліку взаємної заборгованості між Підприємством та Товариством від 30.09.2008 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем згідно Договору роботи становить 51 284,40 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 51 284,40 грн. за виконанні згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 51 284,40 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Посилання відповідача на не оплату виконаних позивачем робіт за Договором у зв’язку із тяжким фінансовим становищем та "фінансову кризу" в країні, не є винятковими обставинами, які звільняють боржника від виконання свого грошового зобов’язання, а доказів існування обставин непереборної сили, відповідачем не надано.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 6 137,27 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 06.10.2008 р. по 06.04.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 07.10.2008 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.4 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт по даному договору замовник сплачує пеню підряднику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такої несплати за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої за період визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 06.10.2008 р. по 06.04.2009 р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

Отже, з урахуванням встановленого судом дня, з якого відповідач є таким, що прострочив (07.10.2008 р.) та враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, правомірним є нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті виконаних робіт, нарахованої за період з 07.10.2008р. по 06.04.2009 р. у розмірі 6 125,11 грн.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальний строк позовної давності в один рік.

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Позовна заява у даній справі подана до суду 19.05.2010 р., а тому вимоги про стягнення пені, нарахованої до 19.05.2009 р. ( включно) заявлено з пропуском строку позовної давності.

Таким чином, в задоволенні вимоги позивача про стягнення пені необхідно відмови, оскільки така вимога заявлена позивачем з пропуском строку позовної давності, а відповідачем заявлено про його застосування.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків у розмірі 10923,59грн., нарахованих за період з жовтня 2008 року по травень 2010 року та 3% річних у розмірі 2 481,73грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 06.10.2008р. по 17.05.2010 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків та 3% річних виходячи з встановленого дня, з якого відповідач є таким, що прострочив (07.10.2008 р.).

Здійснивши перерахунок, суд вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 10 923,59грн.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 2478,51грн.

В задоволенні вимоги позивача про стягнення 3% річних, нарахованих за 06.10.2008 р. необхідно відмовити, оскільки цей день є останнім днем виконання відповідачем грошового зобов’язання.

При цьому суд відзначає, що до вимог про стягнення заборгованості, інфляційних збитків та 3% річних застосовується загальний строк позовної давності (3 роки).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 51284,40 грн., інфляційних збитків у розмірі 10 923,59 грн. та 3% річних у розмірі 2 478,51 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 6 137,27 грн. та 3% річних у розмірі 4,22 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства "Енерго-сервіс" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." (03146, м.Київ, вул.Чаадаєва,2-Б; ідентифікаційний код 14073675) на користь Приватного підприємства "Енерго-сервіс" (03162, м. Київ, вул. Зодчих, 60/1, кв. 115; ідентифікаційний код 25642805) заборгованість у розмірі 51 284 (п’ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 40 коп., інфляційні збитки у розмірі 10 923 (десять тисяч дев’ятсот двадцять три) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 51 коп., державне мито у розмірі 646 (шістсот сорок шість) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 215 (двісті п'ятнадцять)грн. 54 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко