Рішення № 10610260, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/32621.07.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особаМойсеєнко Олександр Сергійович

простягнення 10011,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Паляниця О.М.

від відповідача:Марко О.В.

від третьої особи:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» (надалі –ПАТ «СК «АХА Україна») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі – ВАТ «НАСК «Оранта») про стягнення 10011,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «АХА Україна»на підставі договору страхування наземного транспорту №2116767/05АК від 03.12.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Опель Астра», реєстраційний номер АА 0214 СВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Форд», реєстраційний номер АА 8676 НТ, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4343895), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мойсеєнка Олександра Сергійовича, розгляд справи призначено на 16.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2010 р. у зв’язку із неявкою третьої особи розгляд справи відкладено до 21.07.2010 р.

19.07.2010 р. Ронжиною Ксенією Юріївною на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2010 р. було подано письмове пояснення згідно тексту якого підтвердила своє перебування в салоні автомобіля під час скоєння ДТП та вказала, що Мойсеєнко Олександр Сергійович керував автомобілем на законних підставах.

У судове засідання 21.07.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.07.2010 р. з'явився, надав відзив на позовну заяву відповідно до тексту якого позовні вимоги визнав частково у розмірі 8867,71 грн.

Мойсеєнко Олександр Сергійович, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.07.2010 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 16.06.2010 р. виконав, подав через загальний відділ суду письмове пояснення відповідно до тексту якого стверджує, що на момент скоєння ДТП керував автомобілем на законних підставах, оскільки в салоні автомобіля «Форд»перебувала його власниця, а також просив розглядати справу за його відсутності.

За згодою представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2008 р. між ЗАТ «СК «Український страховий альянс»(після зміни назви та правонаступництва –ПАТ «СК «АХА Україна») та Козлюк Сергієм Анатолійовичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №2116767/05АК, об’єктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки «Опель Астра», реєстраційний номер АА 0214 СВ на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 11 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження транспортного засобу; стихійні лиха; пожежі чи самозаймання транспортного засобу; незаконне заволодіння транспортним засобом (угон) у будь-якому місці знаходження.

05.03.2009 р. близько 14 год. 00 хв. по вулиці Сирецькій в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Опель Астра»та автомобіля «Форд», а саме: Мойсеєнко О.С. керуючи автомобілем «Форд»перед початком руху не переконався в безпеці маневру внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Опель Астра», реєстраційний номер АА 0214 СВ, під керуванням Козлюк С.А.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Мойсеєко О.С. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Оболонського району м. Києва №10/1021 від 10.03.2009 р. та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 31.03.2009 р. у адміністративній справі №3-3218/09, відповідно до якої Мойсеєнка О.С. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту №4231 про оцінку автомобіля «Опель Астра», реєстраційний номер АА 0214 СВ, складеного 13.03.2009 р. експертами (оцінювачами) Українського Центру Післяаварійного Захисту «Експерт-Сервіс»Конноровим Костянтином Леонардовичем (свідоцтво №427) та Диким Володимиром Петровичем (свідоцтво №416) вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Опель Астра», реєстраційний номер АА 0214 СВ в результаті його пошкодження при ДТП складає 17844,20 грн.

На підставі страхового акту, затвердженого 14.04.2009 р. ПАТ «СК «АХА Україна», виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту №2116767/05АК від 03.12.2008 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 8803,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5632 від 15.04.2009 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ПАТ «СК «АХА Україна»були понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 495,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10810 від 13.07.2009 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «АХА Україна»перейшло в межах суми 8803,96 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобов’язання по відшкодуванню шкоди у розмірі 495,00 грн.

Із довідки відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Оболонського району м. Києва №10/1021 від 10.03.2009 р. та тимчасового реєстраційного талону №762693 виданого 07.10.2008 р. вбачається. що автомобіль «Форд», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Опель Астра»належить Ронжиній Ксенії Юріївні, та знаходився під керуванням Мойсеєнка О.С.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Матеріалами справи, а саме поясненнями Ронжиної К.Ю. та Мойсеєнка О.С. підтверджується, що на момент скоєння ДТП Ронжина К.Ю. перебувала в салоні автомобіля, а тому Мойсеєнко О.С. керував транспортним засобом на законних підставах.

Вина Мойсеєнко О.С. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Форд», реєстраційний номер АА 8676 НТ відшкодовується Ронжиною К.Ю.

Цивільно-правова відповідальність Ронжиної К.Ю., як власника автомобіля «Форд», реєстраційний номер АА 8676 НТ, застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»згідно із полісом №ВС/4343895.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4343895) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 05.03.2009 р. (0:00) по 04.03.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/4343895 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Ронжина Ксенія Юріївна, судом встановлено, що Мойсеєнко О.С. користувався транспортним засобом на законній підставі (власник знаходився в транспортному засобі), а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Мойсеєнком О.С., належного Ронжиній Ксенії Юріївні автомобіля «Форд», реєстраційний номер АА 8676 НТ була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/4343895) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 000,00 грн., франшиза –нуль (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Опель Астра»в результаті його пошкодження при ДТП становить 17844,20 грн., розмір витрат на проведення автотоварознавчого дослідження становить 495,00 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 8803,96 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою №6274 від 03.12.2009 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 8803,96 грн. Заява отримана відповідачем 07.12.2009 р., що підтверджується декларацією «Альтернативної Служби Доставки-Експрес»№9071789.

Враховуючи визначені полісом №ВС/4343895 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8803,96 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 495,00 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страховик зобов’язаний терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Разом із цим, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавче дослідження для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому позивачем не доведено, що відповідач був у визначений п. 34.1 Закону строк повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2 статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

До того ж, за змістом п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодовуються витрати потерпілого на проведення експертизи, а в даному випадку такі витрати понесені не потерпілим.

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 495,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 712,04 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання якщо це встановлено договором або законом може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивач розраховує пеню за період з 08.01.2010 р. по 31.05.2010 р. за подвійною обліковою ставкою Національного банку України за прострочення по оплаті 8803,96 грн.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 712,04 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м.Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна2 (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код 31235110) суму страхового відшкодування у розмірі 8 803 (вісім тисяч вісімсот три) грн. 96 коп., пеню у розмірі 712 (сімсот дванадцять) грн. 04 коп., державне мито у розмірі 95 (дев’яносто п’ять) грн. 16коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 33 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В.Бойко

Повний текст рішення підписаний 27.07.2010 р.