Рішення № 10610253, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/36621.07.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"

доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

простягнення 7794,67 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не зявився

від відповідача:Москаленко І.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" (надалі ПАТ "СК "АХА Україна") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (надалі ВАТ НАСК "Оранта") про стягнення 7794,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "АХА Україна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №2013637/05 АП від 24.09.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Деу", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ЗИЛ", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/6445955), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.07.2010 р.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.07.2010 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 21.06.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 21.07.2010 р. з'явився, вимог ухвали суду від 21.06.2010 р. не виконав, заборгованість визнав частково в розмірі 7232,67 грн., а тому просив справу розглянути в даному судовому засіданні.

Належне повідомлення позивача підтверджується відміткою на зворотній стороні ухвали суду від 21.06.2010 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №10476864 відповідно до якого ухвала отримана позивачем 01.07.2010 р.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений,

а також враховуючи, що відповідач визнав наявність заборгованості, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та вирішує розглядати справу згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.

За згодою представника відповідача, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007 р. між ЗАТ "СК "Український страховий альянс" (після зміни назви та правонаступництва ПАТ "СК "АХА Україна") та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №2013637/05 АП, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіль марки DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 9 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження транспортного засобу; стихійні лиха; пожежа чи самозаймання транспортного засобу; незаконне заволодіння транспортним засобом (угон) у будь-якому місці знаходження.

17.09.2008 р. близько 13 год. 30 хв. по Столичному шосе у м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля DAEWOO Lanos та автомобіля "ЗИЛ", а саме: ОСОБА_3 керуючи автомобілем "ЗИЛ" перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, у звязку із чим під час руху у вказаного автомобіля відпали задні колеса, що призвело до зіткнення з автомобілем DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 2.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Відділу Державної автомобільної інспекції Голосіївського району ГУМВС України в м. Києві №6866 від 01.10.2008 р. та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2008 р. у адміністративній справі №3-39129/08, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту спеціаліста №1078/10/08 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 09.10.2008 р. оцінювачем ТОВ "Сател Груп" ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №6222 від 19.07.2008 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 19.08.2008р.) та калькуляцій ремонту, вартість відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 7639,17 грн.

На підставі страхового акта №10623/08/05/11 затвердженого 16.12.2008 р. та наказу №13772 від 16.12.2008 р. ЗАТ "СК "Український страховий альянс", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №2013637/05 АП від 24.09.2007 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 7386,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12137 від 18.12.2008 р. та відомістю виплат №273 від 18.12.2008 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ЗАТ "СК "Український страховий альянс" (ПАТ "СК "АХА Україна") були понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 408,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9516 від 21.10.2008 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ "СК "АХА Україна" перейшло в межах суми 7386,67 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди у розмірі 408,00 грн.

Із довідки Відділу Державної автомобільної інспекції Голосіївського району ГУМВС України в м. Києві №6866 від 01.10.2008 р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль "ЗИЛ", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить громадянину ОСОБА_5 та знаходився під керуванням ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "ЗИЛ", реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, як власника автомобіля ЗИЛ", реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ НАСК "Оранта" згідно із полісом №ВА/6445955.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/6445955) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 15.01.20086 р. по 14.01.2009 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВА/6445955 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_5, судом встановлено, а відповідач підтвердив, що ОСОБА_3 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_3, належного ОСОБА_5 автомобіля "ЗИЛ", реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ВАТ НАСК "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/6445955) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза нуль (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO Lanos, становить 7232,67 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 7794,67 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією №РГ/10623/08/05 від 15.02.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 7794,67 грн. Претензія отримана відповідачем 22.02.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4438064.

Враховуючи визначені полісом №ВА/6445955 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7232,67 грн.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст.29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення відповідальності на відповідача за витрати згідно калькуляції ремонту автомобіля у розмірі 154,00 грн. (7386,67 грн. 7232,67 грн.) відсутні.

Стосовно заявленої до стягнення суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи суд відзначає наступне.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобовязаний терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Разом із цим, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавче дослідження для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому позивачем не доведено, що відповідач був у визначений п. 34.1 Закону строк повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2 статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

До того ж, за змістом п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовуються витрати потерпілого на проведення експертизи, а в даному випадку такі витрати понесені не потерпілим.

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 408,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код 31235110) суму страхового відшкодування у розмірі 7 232 (сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 67 коп., державне мито у розмірі 94 (девяносто чотири) грн. 64коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 98 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 27.07.2010 р.