Рішення № 10609947, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/572-45/10426.07.10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Ганна-Марія”

до відповідача 1: Міністерства оборони України

до відповідача 2:Державне казначейство України

За участю: Військової прокуратури Центрального регіону України

Про: стягнення 3.035.852,47 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: Позивача: Задорожній Ю.В. Відповідача 1:Гомон О.О.

Відповідача 2:Не з’явились

Прокуратури:Хоптюк В.С. Суть спору: стягнення 3.035.852,47 грн. за договором № 246/2/07/19 від 11.06.2007.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 1 4.005.781,58 грн. за договором № 246/2/07/19 від 11.06.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Міністерством оборони України не оплачено вартість наданих у червні –вересні 2008 послуг за договором № 246/2/07/19 від 11.06.2007 про закупівлю послуг з харчування.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив та вказав, що п. 13.1. названого договору відповідачеві 1 надано право в односторонньому порядку відмовитись від договору у випадку порушення позивачем його умов. Відповідач 1 зазначив, що він листом від 16.09.2008 № 271/6/2044 відмовився від договору в односторонньому порядку.

Крім того, відповідач 1 зазначає, що нумерація актів з літерами «ГМ»у Збройних Силах України відсутня, і, на думку відповідача 1, акти з нумерацією «ГМ»командирами військових частин не підписувалися, а тому підстав для оплати зазначених актів на загальну суму 1.101.843,83 грн. немає.

Також відповідач 1 зазначив, що з метою проведення розрахунків з позивачем направляв останньому проекти додаткових угод, які позивач не підписав та не повернув до відповідача 1.

Рішенням від 02.11.2009 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено повністю.

Вищий господарський суд України Постановою від 22.02.2010 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2010, а справу скерував до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва справа 6/572 передана судді Балац С.В. на новий розгляд.

Ухвалою від 19.03.2010 справу 6/572 прийнято до свого провадження судді Балац С.В., присвоєно справі № 6/572-45/104, розгляд справи призначено на 12.04.2010.

Ухвалою суду від 12.04.2010 залучено до участі у справі відповідача 2 Державне казначейство України, а розгляд справи відкладено на 19.05.2010.

Під час нового розгляду справи позивач надав суду письмові пояснення, в яких уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 3.035.852,47 грн. заборгованості за надані послуги по договору № 246/2/07/19 від 11.06.2007 за період з 20.06.2008 по 09.10.2008.

Також позивач зазначив, що відповідачем 1 листом від 16.09.2008 не було розірвано договір № 246/2/07/19, оскільки після надіслання вказаного листа відповідач 1 звернувся до позивача з іншим листом від 17.09.2008 № 271/6/2069 з вимогою про продовження харчування військових частин до 24-26 вересня 2008, а також те, що представниками відповідача 1 (командирами військовий частин) на адресу позивача направлялися щоденні заявки на приготування їжі. Отже, на думку позивача, договір № 246/2/07/19 не було розірвано.

Відповідач 1 підтримав свої заперечення на позов, зазначені останнім під час первісного розгляду справи.

Відповідач 2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до ст. 48, 51 Бюджетного кодексу України та Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232 казначейство, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Також відповідач 2 зазначив, що станом на 04.06.2010 в обліку Державного казначейства України кредиторська заборгованість за даним договором відсутня.

Ухвалами від 19.05.2010 та від 14.06.2010 розгляд справи відкладався на 14.06.2010 та на 05.07.2010 відповідно.

В судовому засіданні 05.07.2010 сторони звернулися до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору. А позивач також просив залучити до участі у справі ТОВ «Мезон-К». В судовому засіданні 05.07.2010 в задоволенні клопотання про залучення ТОВ «Мезон-К»відмовлено, у зв’язку з його необґрунтованістю. Ухвалою від 05.07.2010 клопотання сторін про продовження строку вирішення спору задоволено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2010 для підготовки повного тексту рішення, про що учасники судового процесу повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2007 між відповідачем 1 (замовником) та позивачем (виконавцем) було укладено договір № 246/2/07/19 про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин А 0284, А 2166, А 2602, А 4514, А 3870, А 1590 (м.Львів), А 1587 ( смт. Дубляни), А 4324, А 0780 ( смт. Пустомити, м.Львів), А 4560 (м.Львів, смт. Давидів), А 0508, А 2595 (м.Броди), А 1108 ( м.Дрогобич), А 1022 (м. Золочів), А 2123 ( м.Воля-Висоцька), А 2678 ( смт. Куликів), А 1642 (м.Радехів), А 1524 (м.Рава Руська), А 2847 (м.Стрий), А 4623 ( м.Кам’янка-Бузька), А 1463 (м.Кам’янка-Бузька, с. Новий став, с. Батячі, смт. Івано-Франково), А 0807 , А 3817, А 3913 ( м. Самбір), А 1859 (с.Бисковичі), А 0998 ( м.Яворів), А 1491, А 4150 (смт. Старичі), А 2989, А 1349 ( м. Івано-Франківськ), А 1807 (смт. Делятин), А 1267 ( м. Коломия), 1220 Центрального військового клінічного госпіталю, Військового інституту Національного державного університету “Львівська політехніка, Центру забезпечення навчального процессу Військового інституту Національного державного університету “Львівська політехніка”, Навчальної бази літніх видів спорту, 124 Центру забезпечення продовольством (м.Львів), Навчальної бази зимових видів спорту (смт. Тисовець) за кошти Державного бюджету України (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) виконавець зобов’язується надавати послуги з харчування особового складу військових частин А 0284, А 2166, А 2602, А 4514, А 3870, А 1590 (м.Львів), А 1587 ( смт. Дубляни), А 4324, А 0780 ( смт. Пустомити, м.Львів), А 4560 (м.Львів, смт. Давидів), А 0508, А 2595 (м.Броди), А 1108 ( м.Дрогобич), А 1022 (м. Золочів), А 2123 (м.Воля-Висоцька), А 2678 (смт. Куликів), А 1642 (м.Радехів), А 1524 (м.Рава Руська), А 2847 (м.Стрий), А 4623 (м.Кам’янка-Бузька), А 1463 (м.Кам’янка-Бузька, с. Новий став, с. Батячі, смт. Івано-Франково), А 0807 , А 3817, А 3913 (м. Самбір), А 1859 (с.Бисковичі), А 0998 ( м.Яворів), А 1491, А 4150 (смт. Старичі), А 2989, А 1349 (м. Івано-Франківськ), А 1807 (смт. Делятин), А 1267 (м. Коломия), 1220 Центрального військового клінічного госпіталю, Військового інституту Національного державного університету “Львівська політехніка”, Центру забезпечення навчального процессу Військового інституту Національного державного університету “Львівська політехніка”, Навчальної бази літніх видів спорту, 124 Центру забезпечення продовольством (м.Львів), Навчальної бази зимових видів спорту (смт. Тисовець) в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин ( закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства.

Згідно з п. 1.2. Договору замовник зобов’язався прийняти послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України, та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього Договору та специфікацією.

Відповідно до п. 3.1 Договору, приймання кількості та якості послуг здійснюють посадові особи представників замовника у відповідності з вимогами діючого законодавства за відповідними документами у присутності уповноваженого представника виконавця.

Згідно з п. 3.2 Договору кількість та якість наданих послуг з харчування оформляється актом (за формою додатку № 2), який складається повноважними особами виконавця та представника замовника щоденно у трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю. В акті приймання наданих послуг, у випадку встановлення фактів надання послуг, які не відповідають встановленим вимогам за кількістю та якістю, конкретно відображається їх кількість та вартість, яка оплаті не підлягає. На підставі оформлених актів, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт (за формою додатку № 3) прийому наданих послуг з харчування, який засвідчує виконання виконавцем своїх зобов’язань за відповідний період, та підписується виконавцем і представником замовника.

Пунктом 4.1. Договору, передбачено, що платником за Договором є Міністерство оборони України.

Пунктом 4.5 Договору передбачено порядок розрахунку за Договором, а саме: оплата проводиться за фактично надані виконавцем та прийняті представником замовника послуги протягом 10 діб з дня надходження до замовника належним чином оформлених зведених актів прийому наданих послуг та рахунків - фактур.

Згідно п. 5.2.1. Договору замовник (відповідач 1) зобов’язаний вчасно і у повному обсязі оплачувати (на підставі зведених актів та рахунку-фактури) послуги з харчування особового складу, які надані виконавцем відповідно до умов цього Договору.

Пунктом п. 12.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 31.12.2007) визначено, що він діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2008.

Умовою п. 13.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 31.12.2007) передбачено, що у разі порушення виконавцем (позивачем) умов Договору замовник (відповідач 1) в односторонньому порядку має право: відмовитися від надання послуг виконавцем за договором та розірвати цей договір; відмовитися від встановлення на майбутнє господарських відносин з виконавцем.

Відповідно до зведених актів кількості та якості наданих послуг за Договором, які підписані представниками виконавця та представниками замовника, за період з 20.06.2008 по 09.10.2008 позивач надав відповідачу 1 послуги на загальну суму 3.035.852,47 грн..

Позивач листами від 11.06.2008 № 421, від 24.06.2008 № 467, 16.07.2008 № 509 просив оплатити надані відповідачеві послуги.

Відповідач 1 надіслав позивачеві лист від 16.09.2008 № 271/6/2044, в якому вказав, що відповідно до п. 13. Договору за систематичні порушення умов зазначеного договору, неякісне надання послуг з харчування, що призвело до харчового отруєння військовослужбовців відповідач 1 в односторонньому порядку відмовляється від надання позивачем послуг з харчування особового складу та розриває договір.

Листом від 17.09.2008 № 271/6/2069 відповідач 1 в доповнення до листа від 16.09.2008 № 271/6/2044 надав графік запровадження харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Львівській та Івано-Франківській областях.

Також в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії заявок на приготування їжі за нормами харчування та додатковими нормами, складених у період після листа від 16.09.2008 № 271/6/2044 про розірвання Договору в односторонньому порядку.

Доказів оплати вартості вищевказаних послуг суду не надано.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Щодо відмови відповідача 1 від Договору.

Нормою п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Умовами Договору (п. 13.1. в редакції додаткової угоди № 10 від 31.12.2007), передбачено, що у разі порушення виконавцем (позивачем) умов Договору, відповідач 1 має право в односторонньому порядку відмовитися від надання послуг виконавцем за договором та розірвати цей договір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2008 № 6/398, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009, постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 та ухвалою Господарського суду міста Києва про перегляд рішення від 13.11.2008 за нововиявленими обставинами, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 встановлено факт порушення позивачем умов Договору, а саме наявність випадків невідповідності харчування військовослужбовців Збройних сил вимогам щодо якості та безпеки та відповідності такого харчування вимогам санітарно-гігієнічних правил і норм для громадського харчування.

Оскільки позивачем у справі № 6/398 було ТОВ «Ганна-Марія», а відповідачем Міністерство оборони України, то зазначений факт відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню знову.

Відповідач 1 мав право та підстави для відмови від Договору. Натомість, оцінку дій відповідача 1 по відмові від Договору слід здійснювати у сукупності листів відповідача 1 від 16.09.2008 № 271/6/2044 та від 17.09.2008 № 271/6/2069, оскільки один надіслано на доповнення до іншого, про що вказано в тесті листа від 17.09.2008 № 271/6/2069.

Оскільки, відповідач 1 листом від 17.09.2008 № 271/6/2069, який складено на наступний день після листа в якому відповідач 1 відмовився від Договору, запровадив графік харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Львівській та Івано-Франківській області, то відповідач 1 фактично листом від 17.09.2008 № 271/6/2069 змінив свою позицію щодо відмови від Договору, викладену в листі від 16.09.2008 № 271/6/2044.

Враховуючи те, що у період після листа від 16.09.2008 № 271/6/2044 про розірвання Договору в односторонньому порядку, командири військових частин (які відповідно до п. 3.1. Договору є представниками відповідача 1) складали заявки на приготування їжі, отримували послуги з харчування від позивача та підписували зведені акти щодо кількості та якості наданих послуг, то відповідачем не реалізовано свого права на відмову від Договору.

Отже, відповідач 1 зобов’язаний оплатити вартість отриманих від позивача послуг, за підписаними позивачем та відповідачем 1, зведеними актами кількості та якості наданих послуг за Договором, за період з 20.06.2008 по 09.10.2008 на загальну суму 3.035.852,47 грн.

Доказів оплати вартості вищевказаних послуг суду не надано.

Відповідач 1 належним чином свої зобов’язання щодо оплати товару за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості за Договором в розмірі 3.035.852,47 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо відповідача 2, то останній відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України та Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Державне казначейство України не є учасником спірних відносин по оплаті вартості наданих позивачем відповідачеві 1 послуг з харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Львівській та Івано-Франківській області і не може надати будь яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору. Відповідач 2 не порушував прав або охоронюваних законом інтересів позивача, а тому вимоги до відповідача 2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код 00034022, з рахунку визначено Державним казначейством України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна-Марія»(81110, львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. ДК-9 км., код 31001601, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –3.035.852 (три мільйони тридцять п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дві) грн. 47 коп. –основного боргу, 25.500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В задоволенні вимог до Державного казначейства України відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               С.Балац