Рішення № 10609365, 23.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.10 Справа № 5/44/09

Суддя

За позовом Публічного акціонерного товариства “МетаБанк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30)

До відповідача: Приватного підприємства “Колос –Техсервіс” (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Леніна, 39)

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 у розмірі 199 441, 79 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача : Бєлашков О.А., довіреність № 10/10-138 від 02.03.2010

Від відповідача: Не з’явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.04.2009 Акціонерний банк “Металург” звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “Колос –Техсервіс” заборгованості за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 у розмірі 202 441, 79 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2009 порушено провадження у справі № 5/44/09, розгляд якої призначено на 13.05.2009. Ухвалою суду від 30.06.2009 № 5/44/09 провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Пологівським районними судом Запорізької області цивільної справи за позовом АБ “Металург” з однорідними вимогами як у справі № 5/44/09 разом з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 та набрання нею законної сили. Ухвалою суду від 06.05.2010 провадження у справі № 5/44/09 поновлено, розгляд справи призначено на 03.06.2010. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 03.06.3010 № 5/44/10 строк розгляду справи було продовжено строком на 1 місяць –до 07.07.2010. Розгляд справи відкладався. За згодою представника позивача у судовому засіданні 23.06.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Здійснюється звукозапис судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Позивачем було заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 199 441, 79 грн., з яких: 108 675, 18 грн. – заборгованість за кредитом, 90 739, 63 грн. –пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 26, 98 грн. –пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Клопотання позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, уточнені позовні вимоги прийнято судом до розгляду.

Позивач підтримує позовні вимоги (з урахуванням уточнень) в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 199 441, 79 грн. Позивач пояснив, що 10.10.2007 між ним та Приватним підприємством “Колос –Техсервіс” було укладено кредитний договір № 32-19-07/0010-К, відповідно до умов якого позивач (кредитодавець) відкрив відповідачу (позичальник) відновлювальну кредитну лінію у розмірі 220 800, 00 грн. на строк по 07.10.2008 включно зі сплатою 16, 5 % річних за користування кредитом на фінансування поточної підприємницької діяльності. Відповідач взяті на себе договірні зобов’язання належним чином не виконав і порушив умови кредитного договору, а саме - не виконав зобов’язання, щодо повернення кредиту, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 199 441, 79 грн.

В обґрунтування позову посилається на умови кредитного договору № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007, ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 2, 54, 56 Господарського процесуального кодексу України. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 23.06.2010 вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 06.05.2010, 03.06.2010 відповідачем суду не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. В матеріалах справи міститься письмовий відзив № б/н від б/д, відповідно до якого відповідач в повнму обсязі заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки кредитний договір № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 є недійсним та укладений під впливом тяжких обставин.

Також, в судовому засіданні 23.06.2010 з’ясовано, що було здійснено реорганізацію позивача у справі. Позивачем у справі є Публічне акціонерне товариство “МетаБанк”.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2007 між Акціонерним банком “Металург” та Приватним підприємством “Колос –Техсервіс” укладено кредитний договір № 32-19-07/0010-К (далі –Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями), згідно п.п. 1.1, 1.2. якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (ліміт кредитування) у розмірі 220 000, 00 грн. на термін по 07.10.2008 включно у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Лімітом кредитування є сума, в межах якої банк здійснює кредитування позичальника. Банк відкриває позичальнику ліміт кредитування відповідно до п. 2.1.1. цього договору у день набуття чинності відповідних договорів, зазначених у п. 1.3. цього договору. (п. 1.1.).

Кредит надається позичальнику на цілі: фінансування поточної підприємницької діяльності (п. 1.2).

Підпунктами 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4. п. 3.1. договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повністю погасити банку кредит, отриманий за цим договором, у перший робочий день, наступний за днем, передбаченим у п. 1.1. цього договору (п. 3.1.1.).

Позичальник зобов’язаний сплатити банку відсотки за користування кредитом та комісію за управління кредитом в розмірі та порядку, встановленому у п.п. 4.2. –4.6. цього договору (п. 3.1.2.).

З метою здійснення банком контролю за позичальником протягом дії цього договору:

·          здійснювати бухгалтерський облік та складання податкової звітності відповідно до законодавства України;

·          надавати банку щоквартально, до 20 лютого, 25 квітня, 25 липня, 25 жовтня, а також на вимогу банку, протягом 5 робочих днів з дня отримання вимоги, інформацію про надходження грошових коштів на всі поточні рахунки позичальника у формі, визначеної банком, та податкову звітність (баланс, звіт про фінансові результати та інші документи, визначені банком), складену позичальником станом на 31 березня, 30 червні, 30 вересня, 31 грудня, а також на день отримання позичальником вимоги від банку. Крім того, позичальник зобов’язується надавати банку, за його вимогою, протягом 5 робочих днів з дня отримання вимоги, податкову звітність (декларації про прибуток та податок на додану вартість, інші документи, визначені банком) розшифровки або пояснення до окремих статей балансу та звіту про фінансові результати. Факт надання позичальником банку документів, зазначених цим абзацом, підтверджується відміткою працівника банку, обов’язками якого є супроводження кредитних операцій, на супровідному листі позичальника або наданих документах, з зазначенням посади, П.І.Б. та дати надання документів;

·          допускати працівників банку для проведення перевірок та надавати їм документи з питань цільового використання кредиту, а у разі несвоєчасних виплат за цим договором –з питань фінансового стану позичальника та реальності погашення ним кредиту, відсотків та виконання інших зобов’язань щодо цього договору;

·          до отримання кредиту надавати банку, за його вимогою, копії документів, які підтверджують цільове направлення коштів, які отримуються позичальником за цим договором, а саме: договори, рахунки, акти приймання-передачі майна або послуг та інші документи, необхідні для оплати згідно з законодавством України (п. 3.1.4.).

Відповідно до п. 4.1. договору банк надає позичальнику кредит шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника згідно наданих останнім платіжних документів, які мають бути сплачені за рахунок кредитних коштів та в межіх наявного ліміту кредитування. Платіжні документи, які мають сплачуватися за рахунок кредитних коштів, повинні містити вказівку на номер позичкового рахунку, і в разі недотримання цієї вимоги повертається банком без виконання.

З метою попередження використання позичальником кредитних коштів не за цільовим призначенням банк має право у будь-який час почати здійснення кредитування позичальника шляхом сплати його платіжних документів з позичкового рахунку, про що позичальнику направляється відповідне письмове повідомлення.

Датою видачі кредиту вважається дата перерахування грошових коштівіз позичкового рахунку позичальника на його поточний рахунок, яке здійснюється банком в день укладання цього договору, але не раніше часу набрання чинності договорами, зазначеними у п.п. 1.1.1., 1.3. цього договору, або дата сплати банком платіжного документу позичальника з пощичкового рахунку.

Датою погашення кредиту вважається дата зарахування грошових коштів на позичковий рахунок позичальника (п. 4.1.).

Частиною 1 п. 4.2. договору передбачено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 16, 5 % річних. Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником за весь час фактичного користування кредитом за період з дня видачі кредиту по день, зазначений в п. 1.1. цього договору.

Пунктами 5.3., 5.4. договору передбачено, що в разі порушення позичальником строку сплати відсотків, зазначеного у п. 3.1.2. цього договору або у письмовому повідомленні банку згідно п.п. 2.2.1. та 3.1.6. цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 5.3.).

В разі порушення позичальником строку сплати відсотків, передбачених п. 4.2. цього договору, строків сплати комісій, передбачених п.п. 4.2., 4.3., 4.4. та 4.5. цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 5.4.).

Як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідачем було отримано грошові кошти в сумі 220 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № КР 10121031 від 10.10.2007.

В матеріалах справи містятися листування сторін щодо можливості пролонгації кредиту за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 (листи відповідача № 160 від 27.11.2008 та № 33 від 06.05.2009).

Також, в матеріалах справи міститься Акт про відмову пролонгації кредитного договору № б/н від 15.05.2009, підписаний відповідачем та поручителями.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 належним чином не виконав, зобов’язання щодо повернення кредиту не виконав.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов’язкову силу для сторін. Будучи пов’язаними взаємними правами та обов’язками (зобов’язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов’язання.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України, передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов’язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Також, згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007, а Приватне підприємство “Колос –Техсервіс” (відповідач) фактично отримав грошові кошти в сумі 220 000, 00 грн.

Станом на 23.06.2010 позивачем нараховано 108 675, 18 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, яка підлягає стягненню та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Пунктами 5.3., 5.4. договору передбачено, що в разі порушення позичальником строку сплати відсотків, зазначеного у п. 3.1.2. цього договору або у письмовому повідомленні банку згідно п.п. 2.2.1. та 3.1.6. цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 5.3.).

В разі порушення позичальником строку сплати відсотків, передбачених п. 4.2. цього договору, строків сплати комісій, передбачених п.п. 4.2., 4.3., 4.4. та 4.5. цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 5.4.).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Розрахований позивачем станом на 23.06.2010 розмір пені за період з 09.10.2008 по 11.03.2009, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 90 766, 61 грн. та відповідає вимога законодавства.

Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 199441, 79 грн. та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Доказів виконання взятих на себе зобов’язань за кредитним договором від 10.10.2007 №32-19-07/0010-К у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Крім того, приймаючи рішення суд враховує, що відповідно до рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 27.11.2009 у справі № 2-448 (за позовом Публічного акціонерного товариства “МетаБанк” до Петрової Надії Олексіївни, Петрова Петра Павловича, Петрова Юрія Петровича про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 та зустрічним позовом Петрова Юрія Петровчиа, треті особи Петрова Надія Олексіївна, Петров Петро Павлович до ПАТ “МетаБанк” про визнання кредитного договору № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 недійсним), яким позов ПАТ “МетаБанк” було задоволено частково (стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 у розмірі 108 675, 18 грн.) та відмовлено Петрову Ю.П. у задоволенні позову до ПАТ “МетаБанк” про визнання кредитного договору № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 недійсним.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22-1049 від 15.03.2010 рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 27.11.2009 в частині стягнення на користь ПАТ “МетаБанк” солідарно з Петрової Надії Олексіївни, Петрова Петра Петровича, Петрова Юрія Петровича заборгованості ПП “Колос –Техсервіс” за кредитним договором у розмірі 108 675, 18 грн. скасовано та ухвалено нове рішення насутпного змісту: “Стягнути на користь ПАТ “МетаБанк” з Петрової НадіїОлексіївни, з Петрова Петра Петровича, з Петрова Юрія Петровича заборгованість приватного підприємства “Колос –Техсервіс” за кредитним договором у розмірі 199 441, 79 грн. з кожного, а також по 576, 00 грн. компенсації судових витрат з кожного”.

Ваказаним судовим рішенням встановлені факти, які мають преюдиціальне значення для вирішення цього спору.

Так, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15.03.2010 № 22-1049 встановлено, що на забезпечення виконання кредитного договору від 10.10.2007 № 32-19-07/0010-К банком було укладено три окремі договори поруки з Петровим Ю.П. (договір поруки № 32-19-07/0010-К/П-3 від 10.10.2007), Петровим П.П. (договір поруки № 32-19-07/0010-К/П-2 від 10.10.2007) та Петровою Н.О. (договір поруки № 32-19-07/0010-К/П-1 від 10.10.2007). У кожному договорі була визначена солідарна відповідальність із позичальником і за умовами договорів кожен поручитель зобов’язувався у разі невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором погасити борг підприємства у сумі наданого кредиту, сплатити відсотки за кредитом, комісії, суми неустойки і нанесених збитків та інші платежі за договором. Суд прийшов до висновку, оскільки з відповідачами був укладений не один спільний,а окремі договори поруки, це виключає застосування до спірних правовідновин положення ч. 3 ст. 554 ЦК України щодо солідарної відповідальності. Таким чином, відповідачі не мають спільну поруку і солідарну відповідальність між собою не несуть.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки станом на 23.06.2010 кредитний договір № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 у судовому порядку не визнаний недійсним.

У зв’язку з тим, що спір доведений до суду з вини відповідача, судові витрати покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 25, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Здійснити процесуальне правонаступництво.

2.          Позивачем по справі № 5/44/09 вважати - Публічне акціонерне товариство “МетаБанк”.

3.          Позов задовольнити.

4.          Стягнути з Приватного підприємства “Колос –Техсервіс” (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Леніна, 39, код ЄДРПОУ 33327564) на користь Публічного акціонерного товариства “МетаБанк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, рахунок № 29092648740 в АТ “МетаБанк”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496061) заборгованість за кредитним договором № 32-19-07/0010-К від 10.10.2007 в сумі 108 675 (сто вісім тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 18 коп., пеню у сумі 90 766 (дев’яносто тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 61 коп., 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 42 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.07.2010