Рішення № 10609347, 24.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10 Справа № 18/146/10

Суддя

За позовом: приватного підприємства “ТЕРЕК ПЛЮС”, (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 34, кв. 32)

До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (71630, АДРЕСА_2)

Про стягнення 300 000 грн.

Суддя Носівець В.В.

За участю представників:

Від позивача Ковальов В.С. довіреність б/н від 17.06.2010 р. (паспорт серія НОМЕР_2 від 16.12.1998 р.)

Від відповідача в судовому засіданні 17.06.2010 р. ОСОБА_1, свідоцтво серія НОМЕР_3

21.05.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося приватне підприємство “ТЕРЕК ПЛЮС”, м. Дніпропетровськ (ПП ТЕРЕК ПЛЮС”) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне (ФОП ОСОБА_1) про стягнення 300 000,00 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2010 р. порушено провадження у справі № 18/146/10, судове засідання призначено на 17.06.2010 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

З метою витребування у сторін додаткових документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного всебічного та обєктивного вирішення спору по суті в судовому засідання на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 24.06.2010 р.

В судовому засіданні 26.06.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 17.06.2010 р. не прибув, про поважність причин неявки суд не попередив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 11, 509, 526 ЦК України і полягають в тому, що 12.03.2007 р. фізичною особою ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір безвідсоткової позики, за умовами якого ОСОБА_3 на умовах безвідсоткової позики надав відповідачу грошові кошти в сумі 300 000,00 грн., а відповідач зобовязався повернути позикодавцеві зазначену суму позики. Відповідно до п. 3 договору безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. позика надається до 12.09.2008 р. і по закінченню вказаного строку має бути повернута позикодавцю протягом 1-го календарного дня. У вказаний строк позика відповідачем ОСОБА_3 повернута не була. 22.04.2010 р. ОСОБА_3 та ПП “ТЕРЕК ПЛЮС” був укладений договір уступки вимоги (цесії) № 22-04-10, відповідно до якого, право вимоги повернення боргу в сумі 300 000,00 грн. за договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. відступлені ОСОБА_3 на користь ПП “ТЕРК ПЛЮС”. На виконання умов договору уступки вимоги (цесії) № 22-04-10 від 22.04.2010 р. позивач 23.04.2010 р. за вих. № 1-26 направив відповідачу (боржнику) повідомлення-вимогу про необхідність сплати заборгованості за договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. в розмірі 300 000,00 грн. протягом 10-ти днів з моменту отримання повідомлення. Відповідач заборгованість в добровільному порядку не погасив, посилаючись на скрутне фінансове становище. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства. У звязку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобовязань позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 300 000,00 грн. заборгованості за договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву від 17.06.2010 р., в якому суму боргу в розмірі 300 000,00 грн. визнав.

Також сторонами надано суду оригінал Акту звірки взаємних розрахунків, який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності станом на 17.06.2010 р. заборгованості ФОП ОСОБА_1 на користь ПП “ТЕРЕК ПЛЮС” в сумі 300 000,00 грн.

До матеріалів справи № 18/146/10 судом залучено письмове пояснення ОСОБА_3 від 21.06.2010 р., яким останній підтвердив, що ним з ФОП ОСОБА_1 12.03.2007 р. був укладений договір безвідсоткової позики, за яким ФОП ОСОБА_1 була надана позика в розмірі 300 000,00 грн. зі строком повернення 12.09.2008 р. ФОП ОСОБА_1 розрахунок з ОСОБА_3 за вказаним договором не здійснив. 22.04.2010 р. ОСОБА_3 та ПП “ТЕРЕК ПЛЮС” був укладений договір уступки вимоги (цесії) № 22-04-10, відповідно до якого право вимоги повернення боргу в сумі 300 000,00 грн. за договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. відступлені ОСОБА_3 на користь ПП “ТЕРК ПЛЮС”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2007 р. ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 (відповідачем у справі) був укладений договір безвідсоткової позики (далі за текстом Договір позики).

За умовами Договору позики ОСОБА_3 (позикодавець) на умовах безвідсоткової позики передав грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн. відповідачу (позичальникові) в день підписання Договору, у спосіб дозволений чинним законодавством, а відповідач зобовязався повернути позикодавцеві вказану суму позики.

Згідно з п. 3 Договору позики позикодавець надає позику в день підписання Договору. Грошові кошти передаються відповідачу у спосіб дозволений чинним законодавством України. Позика надається до 12.09.2008 р. По закінченню вказаного строку позика має бути повернута позикодавцю у спосіб дозволений законодавством України протягом 1-го календарного дня.

Факт отримання відповідачем позики в розмірі 300 000,00 грн. підтверджується розпискою від 12.03.2007 р. про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 300 000,00 грн., написаною власноруч ФОП ОСОБА_1

У відповідності до п. 2 Договору позики відповідач прийняв на себе зобовязання повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначений родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У вказаний п. 3 Договору позики строк (12.09.2008 р.) позика відповідачем ОСОБА_3 повернута не була.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору позики від 12.03.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства та взятого на себе зобовязання.

22.04.2010 р. ПП “ТЕРЕК ПЛЮС” (позивачем у справі) та ОСОБА_3 був укладений договір уступки вимоги (цесії) № 22-04-10 (далі за текстом Договір уступки вимоги), відповідно до якого, право вимоги повернення боргу в сумі 300 000,00 грн. за Договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. відступлені ОСОБА_3 (цедентом) на користь ПП “ТЕРК ПЛЮС” (цесіонарія). (пункти 1 3 Договору уступки вимоги).

Відповідно до п. 4 Договору уступки вимоги ОСОБА_3 передано позивачу Договір безвідсоткової позики від 12.03.2007 р., який є невідємною частиною Договору уступки вимоги.

Згідно з п. 8 Договору уступки вимоги позивач зобовязаний повідомити відповідача (боржника) про уступку вимоги протягом 20 днів з моменту підписання договору.

На виконання умов Договору уступки вимоги позивач 23.04.2010 р. за вих. № 1-26 направив відповідачу (боржнику) повідомлення-вимогу про необхідність сплати заборгованості за договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. в розмірі 300 000,00 грн. протягом 10-ти днів з моменту отримання повідомлення.

Листом від 06.05.2010 р. відповідач заборгованість в розмірі 300 000,00 грн. визнав, але в добровільному порядку борг не погасив, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст., ст. 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час проведення судового засідання відповідачем грошові зобовязання за Договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. на користь позивача здійснені не були.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 4 Договір безвідсоткової позики вступає в дію з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Отже, зобов'язання відповідача повернути суму позики не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач ні на користь Бєлкіна І.Д., ні на користь ПП ТЕРК ПЛЮС” повернення позики в сумі 300 000,00 грн. не здійснив , факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 300 000,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 300 000,00 грн. заборгованості за договором безвідсоткової позики від 12.03.2007 р. предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у звязку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП “ТЕРЕК ПЛЮС” 300 000,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 509, 512-514, 525, 526, 599, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (71630, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства “ТЕРЕК ПЛЮС”, (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 34, кв. 32, код ЄДРПОУ 35807292) 300 000 грн. 00 коп. основного боргу, 3 000 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “06” липня 2010 р.