Рішення № 10609273, 31.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.10 Справа № 12/82/10

31.05.2010р. Справа № 12/82/10

Позивач - Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4)

Відповідач - Запорізьке міське товариство німців “Відродження”, 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 10/73

про стягнення 12 424,29 грн.

суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача: П'ятковська О.О. –довіреність № 19 від 04.01.2010 р.

Сікора І.В., дов. 3 20 від 04.01.2010р.

від відповідача: Афанасьєва Н.О. –довіреність б/н від 26.04.2010 р.

До господарського суду Запорізької області 31.03.2010 року звернувся позивач –концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району з позовною заявою до відповідача –Запорізького міського товариства німців “Відродження” про стягнення основного боргу у розмірі 12 424,29 грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541 від 30.09.2002р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2010р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/82/10 з призначенням судового засідання на 28.04.2010р.

Ухвалою суду від 28.04.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 27.05.2010р. В судовому засіданні 27.05.2010р. судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 31.05.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані судом, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає позовні вимоги позивача неправомірними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, але надав суду підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 12 424,29 грн.

Крім того на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про повернення позивачу позовної заяви у зв’язку з тим, що позивачем не направлено до позовної заяви деякі документи.

Розглянувши вищезазначене клопотання суд вирішив в задоволенні клопотання відмовити з огляду на таке. В судовому засіданні після порушення провадження по справі позивачем надано відповідачу всі документи, які відсутні у відповідача, крім того 13.05.2010р. відповідач ознайомлювався з матеріалами справи, про що підтверджує відмітка про ознайомлення з матеріалами справи. У зв’язку з викладеним та враховуючи, що провадження вже порушено, тому клопотання відповідача про повернення позовної заяви не підлягає задоволенню.

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 31.05.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2002 року між Концерном “Міські теплові мережі” та Запорізьким міським товариством німців “Відродження” був укладений договір № 1541 про постачання та використання теплової енергії.

Розділом 1 договору визначено, що позивач (далі - Теплопостачальна організація) бере на себе зобов’язання постачати теплову енергію в гарячій          воді відповідачу (далі - Споживач), а останній зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору.

Пунктом 1.2. договору сторонами було узгоджено, що теплова енергія відпускається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду; гаряче водопостачання –протягом року.

Відповідно до підпункту 3.2.2., пункту 3.2. Договору відповідач зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії, передбачені розділом 6 Договору.

Згідно з п.6.4. Договору розрахунковий період за спожиту теплову енергію є календарний місяць.

Згідно п. 6.5. Договору, Споживач зобов’язаний за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість зазначеної в Договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Згідно п.6.6. Договору Споживач розраховується за показанням приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця, у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показаннями приладів обліку.

Відповідно до п.6.7. Договору споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірними навантаженнями розрахунковим методом. Термін оплати визначений у п.п. 6.5, 6.6 цього Договору.

Позивач, на виконання умов договору, за період з 01 листопада 2007 року по 31 березня 2008 року, з 01 серпня 2008 р по 30 червня 2009 р., з 01 листопада 2009 р. по 31 січня 2010 р. поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 12 424,29 грн. та виставив відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2007 р. на суму 417,16грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2007р. на суму 520,15 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2008р. на суму 790,56грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 29.02.2008р. на суму 663,62 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2008 р. на суму 800,39 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2008 р. на суму 101,84 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.09.2008 р. на суму 101,84 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2008 р. на суму 101,88 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2008 р. на суму 682,33 грн., 31.12.2008 р. на суму 889,86 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009 р. на суму 1120,57 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2009 р. на суму 746,80 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2009 р. на суму 1042,42 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2009 р. на суму 405,95 грн., 31.05.2009 р. на суму 111,24 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.06.2009 р. на суму 111,24 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2009 р. на суму 926,87 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2009 р. на суму 1415,57 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2010 р. на суму 1474,00 грн. які направлялись відповідачу відповідно до реєстру направлених рахунків та актів приймання передачі теплової енергії.

Позивач виставив відповідачу на сплату поставленої теплової енергії рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачу неодноразово направлялись Претензії: № 05\500-юр від 20.05.2008 року, № 05\185-юр від 12.02.2009 року, № 05/448-юр від 18.05.2009 р., № 05/939-юр від 17.09.2009 року, № 05/110-юр від 11.02.2010 р., а також Лист № 05/925 від 17.03.10 р., які залишились без розгляду та відповіді.

Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію за період з 01 листопада 2007 р. по 31 березня 2008 р, з 01 серпня 2008 р. по 30 червня 2009 р., з 01 листопада 2009 р. по 31 січня 2010 р. , на день подання заяви, складає 12 424,29 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 12 424,29 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача спростовується вищевикладеним.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького міського товариства німців “Відродження”, 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 10/73; р/р 2600630011651 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 20501900) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69137, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДПРОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 12 424 (дванадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 29 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 01.06.2010р.

Суддя           Владимиренко І.В.

Суддя