Постанова № 10609234, 25.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2010 року           14:15           № 2а-14754/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача:                     не з’явились;

відповідача:                     не з’явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбудтехнологія”

доЧаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області в особі Каланчацького відділення

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 листопада 2009 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромбудтехнологія”" (далі по тексту –позивач, ТОВ “Укрпромбудтехнологія”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області в особі Каланчацького відділення (далі по тексту –відповідач, Чаплинська МДПІ), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2009 року №0001881550/0 на загальну суму у розмірі 67279,63грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-14754/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 21 грудня 2009 року.

Відповідно до ухвали суду від 21 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04 лютого 2010 року.

В судовому засіданні 04 лютого 2010 року розгляд справи відкладено в зв’язку з неявкою сторін на 09 березня 2010 року. 09 березня 2010 року судом оголошено перерву до 23 березня 2010 року. В судовому засіданні 23 березня 2010 року розгляд справи відкладено, в зв’язку з необхідністю надання доказів на 13 травня 2010 року. 13 травня 2010 року судом оголошено перерву до 25 червня 2010 року. В судовому засіданні 25 червня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням Чаплинської МДПІ від 28жовтня 2009 року №0001881550/0 згідно з підпунктом “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено ТОВ “Укрпромбудтехнологія” суму податкового зобов’язання за платежем орендна плата юридичних осіб у розмірі 67279,63 грн., в тому числі 51730,34 грн. основного платежу та 15 549, 29 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 28жовтня 2009 року №0001881550/0 прийнято на підставі висновків акта від 13жовтня 2009 року №80/150-35454214 “Про результати невиїзної документальної перевірки неподання податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності” (далі по тексту –Акт перевірки).

В Акті перевірки відповідач зазначає, що в порушення статті 14 Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про оренду землі” платником орендної плати не подано до податкового органу податкову декларацію по орендній платі за землю на 2009 рік.

У зв’язку з цим відповідачем в Акті перевірки зроблено висновок про заниження ТОВ “Укрпромбудтехнологія” суми податкового зобов’язання по орендній платі за землю на суму у розмірі 51 730,34 грн., в тому числі за період квітень, травень, червень, липень та серпень 2009 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки Акту перевірки та податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки, є цілком правомірними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 квітня 2009 року між Хорлівською сільською радою (орендодавець) та ТОВ “Укрпромбудтехнологія” (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського використання земель запасу Хорлівської сільської ради, яка знаходиться в селі Хорли по вул. Першотравнева, площею 15,1585 га.

Пунктом 9 Договору визначено, що загальна сума орендної плати за рік використання земельної ділянки становить 125 830, 58 грн., щомісяця по 10 485, 88 грн.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про плату за землю”, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов’язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ТОВ “Укрпромбудтехнологія” на дату проведення перевірки (13 жовтня 2009 року) не подало таку податкову декларацію до податкового органу.

Про необхідність подання такої податкової декларації відповідач повідомив ТОВ “Укрпромбудтехнологія” листом від 10 червня 2009 року №2332, який позивач отримав 19червня 2009 року (підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №267572).

У відповідності до підпункту “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно зі статтею 13 Закону України “Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Виконуючи обов’язок, визначений Законом, Чаплинська МДПІ самостійно визначила позивачу суму податкового зобов’язання, використавши при цьому дані Договору оренди землі від 03 квітня 2009 року, зокрема розмір орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про плату за землю”, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

В даному випадку право користування земельною ділянкою виникає після державної реєстрації договору оренди землі, тобто з 03 квітня 2009 року.

Таким чином, позивач як землекористувач має сплачувати орендну плату за земельну ділянку починаючи з 03 квітня 2009 року.

Як було встановлено вище, сума орендної плати за використання земельної ділянки становить 125830,58 гривень, щомісяця по 10485,88 грн.

З Акту перевірки вбачається, що податкове зобов’язання визначено за квітень, травень, червень, липень та серпень 2009 року.

При цьому, згідно пояснень відповідача, сума орендної плати за квітень 2009 року обчислена за фактичний період користування земельною ділянкою, а саме: 10485,88 грн. / 30днів х 28 днів = 9 786,82 грн.

Загальна сума податкового зобов’язання становить 10485,88 грн. х 4 місяці + 9786,82 грн. = 51730 34 грн.

З урахуванням викладеного, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з розміром податкового зобов’язання з орендної плати, визначеного в Акті перевірки.

Стосовно застосування до позивача штрафних санкцій згідно з підпунктами 17.1.1 та 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до Акту перевірки відповідачем встановлено один випадок неподання податкової декларації, а тому, згідно з цим підпунктом, до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. правомірно.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п’ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року №110, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п’ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій: 1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені; 2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції; 3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.

З метою обрахування штрафів відповідно до цього пункту Інструкції під базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та податку з власників транспортних засобів береться календарний місяць.

Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що виходячи зсистемного аналізу наведених норм права, ТОВ “Укрпромбудтехнологія” має сплатити штрафні санкції, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата (з травня, червня, липня, серпня, вересня 2009 року), та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу (жовтень 2009 року), сукупно за весь строк недоплати, в такому розмірі:

- за квітень 2009 року: 9 786,82 грн. х 5 податкових періодів х 10% = 4 893,41 грн.;

- за травень 2009 року: 10 485,88 грн. х 4 податкових періоди х 10% = 4 194,35 грн.;

- за червень 2009 року: 10 485,88 грн. х 3 податкових періоди х 10% = 3145,76грн.;

- за липень 2009 року: 10 485,88 грн. х 2 податкових періоди х 10% = 2 097,18 грн.;

- за серпень 2009 року: 10 485, 88 грн. х 1 податковий період х 10% = 1 048,59 грн. Всього на суму 15 379,29 грн.

З Розрахунку штрафних санкцій доданого до Акту перевірки, копія якого знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що відповідач здійснював розрахунок штрафних санкцій правомірно, у відповідності до 17.1.2 пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та у порядку, визначеному Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року №110.

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з розміром штрафних санкцій 15 549,29 грн. (170 + 15 379,29), визначених Чаплинською МДПІ у спірному податковому повідомленні - рішенні.

Крім того, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з твердженням позивача стосовно проведення відповідачем невиїзної перевірки без законних підстав, виходячи з наступного.

Так, згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Тобто, документальні невиїзні перевірки здійснюються органами державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до статті 25 Закону України “Про оренду землі” орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Позивач як орендар земельної ділянки зобов’язаний був подати до відповідного податкового органу, яким є Чаплинська МДПІ, копію договору оренди земельної ділянки від 03 квітня 2009 року протягом п’яти днів.

Згідно зі статтею 13 Закону України “Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

За твердженням відповідача, що не заперечується позивачем, ТОВ“Укрпромбудтехнологія” подало до Чаплинської МДПІ копію договору оренди землі від 03 квітня 2009 року, на підставі якого й було проведено перевірку.

Крім того, згідно пояснень відповідача, податковий орган під час взаємодії з органами виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення та справляння плати за землю отримує повну інформацію про суб’єктів, які оформили орендні відносини та території Каланчацького району.

Таким чином, в межах спірних правовідносин відповідач провів невиїзну документальну перевірку ТОВ “Укрпромбудтехнологія” за наявності законних на те підстав.

Окружним адміністративним судом міста Києва не приймаються до уваги доводи позивача про неправомірність застосування відповідачем в спірних правовідносинах норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в тому числі в частині прийняття податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Так, згідно абзацу першого преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 8 частини першої статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” прямо передбачено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.9 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до статті 27 Закону України “Про плату за землю”, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, в силу вимог Закону, відноситься до переліку загальнодержавних податків і зборів, а органи державної податкової служби наділені правом контролю за правильністю обчислення і справляння такої орендної плати, то застосування податковим органом процедури погашення зобов’язань стосовно орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є правомірним.

При цьому, суд враховує, що позивачем сплачено частину орендної плати за землю у розмірі 10 485,88 гривень та звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 20 Закону України “Про плату за землю”, платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеномуБюджетним кодексом України для плати за землю.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення від 30 червня 2009року №3 позивач сплатив частину орендної плати на рахунок ГУ ДКУ у Херсонській області, міста Херсон за №33216812700197, разом з тим в спірному податковому повідомленні-рішенні вимагається сплатити суму податкового зобов’язання з орендної плати за землю на аналогічний рахунок. Тобто, сплачена позивачем сума орендної плати зарахована до відповідного місцевого бюджету, а не на рахунок Чаплинської МДПІ, як зазначає позивач.

Крім того, суд доводить до відома позивача, що надміру сплачені суми податку, згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України “Про плату за землю”, підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Чаплинською МДПІ доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2009 року №0001881550/0 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову ТОВ “Укрпромбудтехнологія” має бути відмовлено повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрпромбудтехнологія” у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 В.А. Кузьменко