Постанова № 10609233, 10.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2010 року 17:39 № 2а-844/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача: Савченко С.І., Змієвської С.О.;

відповідача: Терлецької А.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Ганза”

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 січня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Закрите акціонерне товариство “Ганза” (далі по тексту позивач, ЗАТ “Ганза”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 18листопада 2009 року №0009182305 повністю у розмірі 62 684,80 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-844/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 березня 2010 року.

В судовому засіданні 23 березня 2010 року позивач подав уточнення позовних вимог, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 18 листопада 2009 року №0009182305 повністю у розмірі 62 684, 80 гривні.

23 березня 2010 року судом оголошено перерву до 13 травня 2010 року. В судовому засіданні 13 травня 2010 року оголошено перерву до 10 червня 2010 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 18 листопада 2009 року №0009182305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (далі по тексту рішення) до ЗАТ “Ганза” на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, згідно з абзацом 3 статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 62 684,80 грн.

Зазначене рішення прийняте на підставі акта перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 03 листопада 2009 року за №1067/26/54/23/16283454, складеного співробітниками Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області, (далі по тексту Акт перевірки).

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що проведено перевірку аптечного кіоску ЗАТ “Ганза”, розташованого за адресою смт. Каланчак, вул. Леніна, 4.

В підпункті 2.2.14 Акта перевірки встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів у КОРО згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів) від 29 жовтня 2009 року №0265 на суму у розмірі 3 382,57 грн.; Z-звіту від 30 жовтня 2009 року №0266 на суму у розмірі 3589,89 грн.; Z-звіту від 31 жовтня 2009 року №0267 на суму у розмірі 2 477,68 грн., Z-звіту від 02 листопада 2009 року №0268 на суму 3 086,82 грн. Всього на загальну суму у розмірі 12536,96 грн. Зазначені Z-звіти в КОРО у відповідний розділ не оприбутковані. Про факт даного порушення зроблено відповідний запис у КОРО.

Враховуючи викладене, в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

В зауваженні до Акта перевірки фармацевт перевіреного аптечного кіоску Тетяненко Н.С. зазначила про відсутність зауважень та зобовязання приклеїти Z-звіти та записати у відповідні розділи.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з висновками Акту перевірки та з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року №0009182305, прийнятим на підставі такої перевірки, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Оприбуткування готівки, відповідно до пункту 1.2 глави 1 вказаного Положення, - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до визначення цього ж пункту, книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Як вбачається з обставин справи, позивач в перевіреному аптечному кіоску проводив готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, таким чином, оприбуткуванням готівки для нього є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

На думку позивача, єдине порушення, виявлене під час перевірки, - це не вклеєні Z-звіти до книги обліку розрахункових операцій.

Однак таке твердження не заслуговує на увагу суду, оскільки спростовується матеріалами справи та самим порядком використання книги обліку розрахункових операцій.

Так, суд звертає увагу, що в Акті перевірки, який в силу положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 (пункт 1.3) є носієм доказової інформації при виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарювання, встановлено, що Z-звіти не оприбутковані у відповідний розділ книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2004 року, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Таким чином, оприбуткуванням готівки для перевіреного аптечного кіоску ЗАТ “Ганза” є облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій, який передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків у такій книзі.

Доказом не оприбуткування готівки також є пояснення фармацевта аптечного кіоску ЗАТ “Ганза”, зафіксовані в Акті перевірки, згідно яких фармацевт зобовязувався не тільки підклеїти Z-звіти, а й записати у відповідні розділи книги обліку розрахункових операцій.

У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зі своєї сторони позивач жодним чином не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, та не надав суду доказів, які б могли підтвердити доводи, викладені у позові, зокрема, книгу обліку розрахункових операцій чи копію відповідних її розділів.

За таких підстав Окружний адміністративний суд міста Києва вважає факт не оприбуткування позивачем готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів) від 29 жовтня 2009 року №0265 на суму у розмірі 3382,57грн.; від 30 жовтня 2009 року №0266 на суму у розмірі 3589,89 грн.; від 31 жовтня 2009 року №0267 на суму у розмірі 2 477,68 грн., від 02 листопада 2009 року №0268 на суму 3 086,82 грн., на загальну суму у розмірі 12 536,96 гривень, доведеним.

Твердження позивача стосовно невірного визначення податковим органом обєкту та обєктивної сторони спірного порушення, не заслуговують на увагу з огляду на встановлення судом порушення ЗАТ “Ганза” пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме неоприбуткування готівки.

Помилковою є також думка позивача про порушення ним вимог пункту 9 статті 3 Закону України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, який встановлює обовязок субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Суть такого порушення передбачає невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

В свою чергу в Акті перевірки не встановлено такого порушення позивача як невиконання ним щоденного друку фіскального звітного чеку чи незберігання такого чеку в книзі обліку розрахункових операцій/

Окружним адміністративним судом міст Києва не приймаються до уваги посилання позивача на те, що в аптечному пункті ЗАТ “Ганза” касова книга не ведеться і прибуткові та видаткові касові ордери не оформлюються, адже в межах даного спору питання ведення касової книги не досліджується, більше того, в Акті перевірки не встановлено будь-яких порушень з боку позивача стосовно ведення касової книги чи оформлення касових ордерів.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, на думку суду застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у розмірі 62 684,80 гривні є правомірним.

Стосовно твердження позивача про неправомірність застосування ДПІ у Оболонському районі м. Києва штрафних санкцій відповідно до Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки” від 12 червня 1995 року №436/95, оскільки даний акт не є Законом, суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до преамбули Господарського кодексу України (який набув чинності 01січня 2004 року) цей кодекс встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності субєктів господарювання різних форм власності.

Відповідно до Прикінцевих положень Конституції України, вона набуває чинності з моменту її прийняття - з 28 червня 1996 року. Згідно з пунктом 1 Перехідних положень Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Президент України, згідно з частиною третьою статті 106 Конституції України, на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обовязковими до виконання на території України.

Указ Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” розроблено з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням субєктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобовязань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Указ Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” набув чинності 15червня 1995 року, станом на час проведення перевірки та час розгляду даної справи не визнавався неконституційним та є чинним, а отже вищезазначений Указ Президента України не суперечить Конституції України, Господарському кодексу України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та є обовязковим до виконання на території України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Право органів державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку передбачене пунктом 2 чистини першої статті 11 цього Закону.

Враховуючи викладене, застосування органом державної податкової служби штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі нормативно-правового акта, який визначає відповідальність за таке порушення, а саме Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, здійснене в межах його компетенції та у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі м. Києва доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009року №0009182305 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову ЗАТ “Ганза” має бути відмовлено повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Закритому акціонерному товариству “Ганза” у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.А. Кузьменко