Рішення № 10608150, 31.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.10 Справа № 1/51/10

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВИМА”, 50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, 3, оф. 209; поштова адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27/84

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс”, 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, кв. 104; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77

про стягнення 51490,85 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Ватрушкін О.С., дор. від 26.05.2010 р.

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

31.03.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ВИМА” з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс” 51490,85 грн., в тому числі 42000,00 грн. основного боргу, 4032,00 грн. втрат від інфляції, 1353,21 грн. –3 % річних, 4105,64 грн. пені на підставі договору поставки № 3п Б В 03-09 від 05.03.2009 р., також ст. ст. 258, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

31.03.2010 р. порушено провадження у справі № 1/50/10, судове засідання призначено на 20.04.2010 р. Ухвала про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 19.04.2010 р., про що свідчать поштові повідомлення № № 7064800, 7064810, які містяться в матеріалах справи.

Розгляд справи відкладався на 25.05.2010 р. та 31.05.2010 р.

Судове засідання закінчено 31.05.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

25.05.2010 р. позивач надав додаткові письмові пояснення до позову. В судовому засіданні 31.05.2010 р. підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 3п Б В 03-09 (надалі –Договір).

Згідно п. 1.1 Договору постачальник - позивач зобов’язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором систематично поставляти Покупцю визначений цим Договором товар, а покупець –відповідач зобов’язується приймати названий товар та оплачувати його.

Кількість та асортимент товару, що є предметом поставки, визначається у специфікації № 1 (щебінь 5-20 в кількості 600.000 т на суму 42000,00 грн. з ПДВ), яка є Додатком та невід’ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору).

Постачальник поставляє покупцю товар, що є предметом поставки за цим Договором залізничним транспортом на умовах FCA (згідно ІНКОТЕРМ - 2000), або, за домовленістю Сторін цього Договору, автотранспортом, у термін –1 день після одержання 100% попередньої оплати, транспортні витрати за рахунок покупця (п. 4.1. Договору).

Порядок розрахунків за поставлений товар сторони передбачили у п. 6.1. Договору, де зазначено, що розрахунки на поставку партії товару здійснюються в безготівковому порядку у розмірі 100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку на попередню оплату продукції та послуг.

Як свідчать матеріали справи, позивач 05.03.2009 р. вистав для оплати відповідачу рахунок-фактуру № 13 від 05.03.2009 р. на суму 42000,00 грн.

05.03.2009 р. позивач поставив відповідачу продукцію вказану у Специфікації № 1 –щебінь 5-20, кількістю та вартістю яка повністю відповідає зазначеному сторонами у специфікації: у кількості 600.000 т на загальну суму 42000,00 грн. Факт отримання зазначеної продукції підтверджується підписом уповноваженої відповідачем особи Носенка О.М. (довіреність на отримання матеріальних цінностей серії ЯПН № 215904 від 05.03.2009 р.) на видатковій накладній № 13 від 05.03.2009 р.

З наданих до матеріалів справи документів суд робить висновок, що зазначена вище поставка відбувалась саме за Договором № 3п Б В 03-09 від 05.03.2009 р., оскільки, найменування товару, його кількість та ціна повністю ідентичні у специфікації, що є невід’ємною частиною Договору, рахунку-фактурі № 13 від 05.03.2009 р, довіреності на отримання матеріальних цінностей серії ЯПН № 215904 від 05.03.2009 р., та безпосередньо у видатковій накладній № 13 від 05.03.2009 р.

Отже, відповідач має перед позивачем заборгованість за отриманий товар за Договором № 3п Б В 03-09 від 05.03.2009 р. у сумі 42000,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 42000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором –поставив відповідачу продукцію в строк передбачений Договором.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті належним чином не виконав, отриману продукцію в повному обсязі не оплатив.

Факт заборгованості відповідача в сумі 42000,00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні 31.05.2010 р.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 42000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4105,64 грн. пені за період часу з 01.04.2009 р. по 04.09.2009 р. за несвоєчасну оплату продукції. Таку вимогу позивач обґрунтовує п. 8.3. Договору, де передбачена відповідальність покупця за порушення термінів оплати.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 8.3. Договору обумовили, що у випадку порушення терміну оплати покупець сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 %, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня, від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

          Розрахунок пені перевірений судом, та є вірним. Вимога позивача щодо стягнення пені за період з 01.04.2009 р. по 04.09.2009 р. на суму 4105,64 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4032,00 грн. втрат від інфляції та 1353,21 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних за період часу з 06.03.2009 р. по 01.04.2010 р. складають 1353,21 грн., а втрати від інфляції за період з квітня 2009 р. по лютий 2009 р. –4032,00 грн. Надані розрахунки є вірними та обґрунтованими. Вимога позивача щодо стягнення 1353,21 грн. 3% річних та 4032,00 грн. втрат від інфляції обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс”, (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, кв. 104, р/р 26001868901 в АБ «Металург»м. Запоріжжя, МФО 313582, код 32923528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВИМА” (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, 3, оф. 209, р/р 26004300010994 в АКБ «Форум», м. Кривий Ріг, МФО 307060, код ЄДРПОУ 360420104828) 42000 (сорок п’ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4105 (чотири тисячі сто п’ять) грн. 64 коп. пені, 1353 (одна тисяча триста п’ятдесят три) грн. 21 коп. - 3% річних, 4 032 (чотири тисячі тридцять дві) грн. 00 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 514 (п’ятсот чотирнадцять) грн. 91 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 03 червня 2010 року.