Рішення № 10608147, 31.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.10 Справа № 1/50/10

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СК Булат”, 69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 11; поштова адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27/84;

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс”, 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, кв. 104; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77;

про стягнення 8189,53 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Ватрушкін О.С., дор. від 06.05.2010 р.;

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

31.03.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “СК Булат” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс” про стягнення 8189,53 грн. основного боргу, на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України.

31.03.2010 р. порушено провадження у справі № 1/50/10, судове засідання призначено на 20.04.2010 р. Ухвала була отримана представником відповідача 19.04.2010 р., про що свідчать поштові повідомлення №№ 7064853, 7064845, які містяться в матеріалах справи.

Розгляд справи відкладався на 25.05.2010 р. та 31.05.2010 р.

Судове засідання закінчено 31.05.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Представник позивача підтримав вимоги про стягнення 8189,53 грн. основного боргу, з підстав викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Документи, відзив, що були витребувані ухвалами суду не надіслав.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі усної домовленості здійснив поставку щебеню 5/20 відповідачу в кількості 117.000 т на загальну суму 8189,53 грн. Для оплати замовленого відповідачем товару позивач направив йому рахунок № СФ-0000124 від 30.06.2009 р. Кількість товару та його вартість відображається в податковій накладній № 118 від 30.06.2009 р.

Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом уповноваженої особи Целякова М.М. (довіреність ЯОШ № 247761 від 30.06.2009 р.) на видатковій накладній № РН-000068 від 30.06.2009 р.

Відповідач отриманий товар не оплатив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем на суму 8189,53 грн.

24.04.2010 р. позивач на адресу відповідача направив вимогу про сплату заборгованості за переданий товар.

Вимога відповідачем отримана 05.05.2010 р., що підтверджується поштовим повідомленням № 5529568, про вручення рекомендованого листа, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 8189,53 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8189,53 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткової накладної, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, умови його продажу, строки оплати, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Позивач свої зобов’язання виконав, здійснивши поставку товару за вказаною накладною.

Відповідач прийнявши продукцію, зобов’язання по оплаті не виконав.

Факт заборгованості відповідача в сумі 8189,53 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів погашення боргу не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс” (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, кв. 104, код 32923523, р/р 26001868901 в АБ «Металург», МФО 313582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СК Булат” (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 11, р/р 260000106180 в АТ «ПроКредитБанк»в м. Київ, МФО 320984, код 36015273) 8 189 (вісім тисяч сто вісімдесят дев’ять) грн. 53 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 02 червня 2010 року.