Рішення № 10608143, 01.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10 Справа № 6/106д/10

Суддя

За позовом           Бердянської міської ради м. Бердянськ Запорізька область

До           Відкритого акціонерного товариства „Бердянський райагропромпостач” м. Бердянськ Запорізька область

Третя особа ,           яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бердянський районний відділ Запорізької філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України” м. Бердянськ, Запорізька область

Про внесення змін до договору оренди

Суддя                    Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Огуз І.А. –дов. № 609 від 11.01.2010р.

Від відповідача:          Гетманенко Б.С. –дов. від 16.04.2010р.

Від третьої особи: не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Бердянської міської ради м. Бердянськ, Запорізька область до ВАТ „Бердянський райагропромпостач” м. Бердянськ Запорізька область, третя особа ,           яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бердянський районний відділ Запорізької філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України” м. Бердянськ, Запорізька область про внесення змін до договору оренди , суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив: 1) зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Бердянський райагропромпостач" укласти додаткову угоду до договору оренди землі укладеного між Бердянською міською радою та ЗАТ „Приазовкурорт" від 01.08.2007р., зареєстрованого у державному реєстрі земель 11.09.2007р. за № 040726500329 в наступній редакції: „Орендодавець (уповноважена ним особа): Бердянська міська рада (м. Бердянськ , пл. І Бердянської ради, 2) в особі міського голови Шаповалова Євгенія Івановича, діючого на підставі ст.ст. 33, 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст. З Статуту територіальної громади м. Бердянськ, з одного боку, та Орендар: Відкрите акціонерне товариство „Бердянський райагропромпостач" (Мелітопольське шосе, 84/1) в особі голови правління гр. Пономарьова Олександра Сергійовича, що діє на підставі Статуту підприємства, код ЄДРПОУ 00904167, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстрованого за № 10791200000000134 від 16.07.1996р., з другого боку, уклали цю додаткову угоду про таке.

На підставі абзаців першого, третього п.п.5 п.2 Розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. № 309-УІ, ч.4,5 ст.21 Закону України „Про оренду землі" внести у Договір оренди земельної ділянки від 01.08.2007р., зареєстрованого у державному реєстрі земель 11.09.2007р. за № 040726500329 наступні зміни:

1)          В пункті 9 Договору „Орендна плата" замість слів „у розмірі 1% (один відсоток) від її нормативної грошової оцінки" читати: „у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки" і далі читати за текстом.

2) Доповнити розділ „Інші права та обов'язки сторін" Договору наступним пунктом: ,.Розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору."

Умови цієї додаткової угоди, у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України, застосовуються до відносин між Сторонами за Договором з 01.01.2008 р.

Ця додаткова угода про зміни до Договору оренди земельної ділянки від 01.08.2007р., зареєстрованого у державному реєстрі земель 11.09.2007р. за № 040726500329 є невід'ємною частиною цього договору.

Ця додаткова угода складена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу і видаються сторонам."

2. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Бердянський райагропромпостач" зареєструвати додаткову угоду до договору оренди землі укладеного між Бердянською міською радою та ВАТ „Бердянський райагропромпостач" від 01.08.2007р., зареєстрованого у державному реєстрі земель 11.09.2007р. за № 040726500329 у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України"

Позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просить: внести зміни до договору оренди землі укладеного між Бердянською міською радою та Відкритим акціонерним товариством Бердянський райагропромпостач", від 01.08.2007р., зареєстрованого, у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України" 11.09.2007р. за №040726500329 наступного змісту. Пункт 9 договору „Орендна плата" замість слів „в розмірі 1% (одного відсотка) грошової оцінки" читати: „у розмірі 3% (трьох відсотків) від її грошової оцінки" і далі читати за текстом.

Доповнити Договір Розділом „Інші права та обов'язки сторін" Договору наступного змісту: „Розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору."

Внесені зміни до договору оренди землі укладеного між Бердянською міською радою та Відкритим акціонерним товариством Бердянський райагропромпостач" 01.08.2007р., зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України" 11.09.2007р. за №040726500329 застосувати до відносин між Сторонами за Договором з 01.01.2008р., у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України."

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення мотивує тим, що 01.08.2007р. між Бердянською міською радою (орендодавець) та ВАТ «Бердянський райагропромпостач»(орендар) було укладено договір оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.09.2007р. за № 040726500329. Відповідно до п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування дитячого дошкільного закладу, яка знаходиться у місті Бердянськ, Запорізької області, вул. Піонерська, 164. Відповідно до п. 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,214 га. Згідно із п. 2 договору земельна ділянка надається на підставі п. 2.1 рішення двадцять п’ятої сесії V скликання Бердянської міської ради від 26 липня 2007 р. №15 «Про передачу в оренду земельних ділянок». Договір укладено строком до 24.01.2056 р. (п. 8 договору). Відповідно до п. 9 договору та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»річна орендна плата становить 1 % (один відсоток) від її грошової оцінки та вноситься орендарем у грошовій формі. Листом від 04.11.2009 р. № 05-5513/40 за підписом заступника міського голови М.І. Сергієнко відповідачу Виконавчим комітетом Бердянської міської ради (який не є стороною по договору оренди) було запропоновано укласти додану до листа додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, вже датовану 20.10.2009р. та не підписаною міським головою. У самій додатковій угоді позивач зазначав, що вона укладається на підставі абзаців першого, третього п. п. 5 п.2 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. № 309-VI, ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі». Зміст проекту додаткової угоди був аналогічний змісту, відображеному у позовній заяві. Листом від 13.11.2009 р. № 630/07 відповідач відмовився від укладання зазначеної додаткової угоди як такої, що суперечить діючому законодавству України, та запропонована не уповноваженою особою. Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі»та п. 32 договору оренди землі зміна договору допускається виключно за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Аналогічний порядок передбачений також ст. 19 Закону України «Про плату за землю». Укладеним договором оренди землі не передбачено право орендодавця в односторонньому порядку змінювати умови договору. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. № 309-VI (на який посилається позивач) або яким-небудь іншим законом також не передбачене таке право. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. № 309-VI, на який посилається позивач як на підставу збільшення, вступив в силу з моменту його офіційного опублікування, тобто з 04.06.2008р. («Голос України», 2008, 06, 04.06.2008 N 105; «Урядовий кур'єр», 2008, 06, 04.06.2008 N 101). Позивач пропонує зміни в проектах додаткових угод з 01.01.2008 року. Згідно ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Згідно ст. 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно Рішення Конституційного Суду від 09.02.1999р. № 1-рп/99 «У справі по конституційному зверненню Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів) роз’яснено, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. У самому Законі № 309- VI нема прямої вказівки про зворотну дію його положень у часі. Вищенаведені положення законів дають підстави стверджувати, що зміна ставки орендної плати, яка затверджена Законом № 309- VI, не може бути підставою для зміни умов укладених між нами договорів на той строк, на який по взаємній згоді був установлений конкретний розмір орендної плати. Зміни умов укладених договорів оренди землі можливо лише при наявності згоди обох сторін по договору. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Таким чином, правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах, передбачених договором. Такі правовідносини, а, отже, і зобов’язання щодо оплатної передачі та зобов’язання щодо користування і сплати орендної плати виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди. У даному випадку остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2007 році, тому на них, а тим більше з 01.01.2008 як того вимагає позивач, не можливо поширити дію Закону України від 03.06.2008 № 309-VI з огляду на наведені приписи Конституції України. Відтак, положення Закону України від 03.06.2008 № 309-VI щодо внесення змін до частин четвертої та п’ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі»можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинності зазначеним законом. Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом прямо встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду. Укладений між позивачем і відповідачем договір оренди землі містить пункт 12, який передбачає підстави перегляду розміру орендної плати, зокрема: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом. Отже, умовою перегляду розміру орендної плати сторони визначили саме зміну розміру земельного податку, але ж ніяк не зміну граничного розміру мінімальної ставки орендної плати, як було запроваджено Законом України від 03.06.2008р. № 309-VI. Після набрання чинності Законом України від 03.06.2008р. № 309-VI середня ставка земельного податку, що встановлена ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»(1 %) залишилася незмінною, що виключає наявність підстав для збільшення розміру орендної плати згідно з п. 12 договору оренди. Порядок зміни орендної плати встановлений статтею 23 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Наведений перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить у собі такої підстави для зміни розміру орендної плати, як зміна встановлених статтею 21 цього закону граничних розмірів орендної плати. Враховуючи відсутність у Законі України від 03.06.2008р. № 309-VI вимог щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати) у відповідність з цим Законом та в силу вимог ст. 58 Конституції України норма, ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»(в редакції Закону України від 03.06.2008р. № 309-VI) не має зворотної дії до спірних орендних правовідносин, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності. Аналогічної позиції неодноразово дотримується і Вищий господарський суд України, який у подібних спорах відмовив у підвищенні ставки орендної плати саме з тих же підстав, які зазначені відповідачем у цьому відзиві, наприклад: Постанова ВГСУ від 08.12.2009р. по справі № 13/175-09; Постанова ВГСУ від 16.12.2009р. по справі № 4/188-09; Постанова ВГСУ від 16.12.2009р. по справі № 3/183-09; Постанова ВГСУ від 22.12.2009р. по справі № 2-1/10068-2008; Постанова ВГСУ від 18.03.2010р. по справі № 41/28пд; Постанова ВГСУ від 18.03.2010р. по справі № 41/38пд. Згідно положень ч. 2 ст. 652 ЦК України встановлено наступний порядок зміни договору за рішенням суду у зв’язку з істотною зміною обставин. Так, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Тобто, законом встановлено, що договір може бути змінений за рішенням суду виключно з підстав передбачених частиною четвертою наведеної статті, за наявності одночасно всіх чотирьох умов, визначених цією статтею. Втім, позивачем у позові не визначені ні такі умови, ані докази їх існування. Таким чином, ні умовами укладеного між сторонами договору оренди землі, ані приписами діючого законодавства не передбачено таких підстав для зміни розміру орендної плати за землю, на яких наполягає позивач. Позивачем не додержана процедура внесення змін до договору. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 ГК України. Відповідно до її положень зміна договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. По-перше, пропозицію про внесення змін до договору оренди надіслав Виконавчий комітет Бердянської міської ради, а не орендодавець –сторона по договору. По-друге, лист підписаний не уповноваженою особою –заступником міського голови (доказів його уповноваження на підписання таких листів додано не було). Втретє, додаткова угода до договору оренди землі вже була датована 20.10.2009р. та не підписана з боку Бердянської міської ради, тобто тим самим вже порушено порядок укладання додаткових угод. Відповідач також не погоджується з запропонованою редакцією Бердянської міської ради і в частині доповнення розділу «Інші права та обов'язки сторін»пунктом щодо порядку зміни орендної плати без внесення змін та доповнень до договору, тобто фактично в односторонньому порядку. Відповідач вважає редакцію Бердянської міської ради протизаконною, такою, яка порушує вимоги ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 19 Закону України «Про плату за землю». Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 13, ч.1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї. До речі, умови щодо автоматичної зміни орендної плати без додаткового укладення угоди до договору Закон України від 04.06.2008р. № 309- VI (і ніякий інший закон) не містить, тому у порядку ст. 652 ЦКУ у суду нема законодавчо визначених підстав вносити зміни в договір оренди землі з зазначеною умовою. Відповідач також не погоджується з запропонованою редакцією Бердянської міської ради додаткової угоди і в частині застосування її умов з 01.01.2008р. По-перше, як вже зазначалося вище, Закон України від 04.06.2008р. № 309- VI в силу ст. 58 Конституції України зворотної дії в часі не має. По-друге, відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 640, 654 ЦК України, п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98р. договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації. У разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Згідно ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами. Згідно ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й сам договір, якщо інше не встановлено договором або Законом. При зміні договорів, що підлягають обов'язковій державній реєстрації, відповідні дані щодо їх зміни повинні бути внесені до державного реєстру і набувають чинності тільки після такої державної реєстрації. Втретє, згідно з ч. 3 ст. 653 ЦКУ якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов’язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили. Таким чином, позиція позивача в проекті додаткової угоди про те, що її умови застосовуються до відносин між сторонами з 01.01.2008р. не відповідає чинному законодавству. І взагалі, з невідомих причин позивач надіслав відповідачу свою пропозицію про внесення змін до договору оренди землі тільки 04.11.2009р., тобто після спливу майже півтора роки з дня набрання чинності Закону від 04.06.2008р. № 309-VI, при цьому позивач чомусь вважає, що господарська діяльність відповідача в умовах фінансової кризи дозволить сплачувати більшу орендну плату за попередні два роки. Позивач просить суд зобов’язати відповідача укласти та зареєструвати додаткову угоду до договору оренди землі. Своїм листом від 01.01.2010р. Вищий господарський суд України «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ по спорах, пов’язаних з земельними правовідносинами»(пункт в) зазначив, що у вирішенні спору про внесення змін до договору зацікавлена сторона повинна ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов’язання відповідача внести такі зміни. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦКУ договір є домовленістю двох або більше сторін, зобов’язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни позбавлено правового сенсу і не сприяє реальному захисту прав та охоронюваних законом інтересів. Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача зареєструвати додаткову угоду до договору, то позивачем не зазначено у чому саме полягає порушення його прав для заявлення такої вимоги та не надано доказів ухилення відповідача від реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки така вимога є передчасно заявленою, т. я. у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»до вирішення питання про укладання додаткової угоди до договору оренди землі взагалі відсутні правові підставі для реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Посилання позивача на п. 5 рішення Бердянської міської ради від 11.12.2008р. № 9 «Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за землю в м. Бердянськ»також не повинно бути прийнято судом до уваги, тому що враховуючи відсутність у Законі України від 03.06.2008р. № 309-VI вимог щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати) у відповідність з цим Законом та в силу вимог ст. 58 Конституції України норма, ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»(в редакції Закону України від 03.06.2008р. № 309-VI) не має зворотної дії до спірних орендних правовідносин, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності, цей пункт рішення Бердянської міської ради прийнятий з порушенням норм діючого законодавства. В п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»судам надано право на підставі ст. 144 Конституції України визнавати такими, що не відповідають законам України рішення органів місцевого самоврядування (яким є п. 5 рішення Бердянської міської ради від 11.12.2008р. № 9 «Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за землю в м. Бердянськ»). Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Посилання позивача у позовній заяві на ч. 3 ст. 290 Господарського кодексу України не може бути прийнято судом до уваги, тому що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 11.06.2009р. № 1509-VI ст. 290 Господарського кодексу України виключено. Просить в позовній заяві Бердянської міської ради повністю відмовити.

В відзиву на уточнені позовні вимоги відповідач зазначив наступне: ВАТ «Бердянський райагропромпостач»розглянув заяву про зміну позовних вимог вих..№295 від 14.05.2010р. Принципово позиція відповідача щодо уточнених позовних вимог не змінилася, ВАТ "Бердянський райагропромснаб»вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Детальне обґрунтування своєї позиції щодо зміни орендної ставки в бік збільшення відповідач наводив в запереченні (відзиві) на позов. Додатково, з урахуванням змін позовних вимог позивачем, звертає увагу суду на наступне : Редакція договору, запропонована Бердянською міською радою, в частині доповнення розділу «Інші права та обов'язки сторін»передбачає односторонню, автоматичну зміну орендної плати без внесення змін та доповнень до договору, тобто фактично в односторонньому порядку. Відповідач вважає редакцію Бердянської міської ради протизаконною, такою, яка порушує вимоги ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 21, ЗО Закону України «Про оренду землі», ст. 19 Закону України «Про плату за землю». Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 13, ч.1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. До речі, умови щодо автоматичної зміни орендної плати без додаткового укладення угоди до договору Закон України від 04.06.2008р. № 309- VI (і ніякий інший закон) не містить, розмір орендної плати є суттєвою умовою договору оренди, повинен відображатися при реєстрації в органах Державного земельного кадастру , тому у порядку ст. 652 ЦКУ у суду нема законодавчо визначених підстав вносити зміни в договір оренди землі з зазначеною умовою. До того ж Договір оренди землі має типову форму, затверджену Постановою Кабінету Міністрів № 220 від 03.03.2004 року. Односторонні зміни умов Договору не передбачені типовою формою, цивільне законодавство передбачає подібну умови тільки за згодою сторін, тому вважаємо що в разі задоволення даних вимог, у позивача з'явиться можливість зловживання даними правами, закріпленими в Договорі. До того ж наочним є той факт, що в даному спорі позивач вже здійснює не обґрунтовану та незаконну спробу внести зміни в орендну ставку з 01.01.2008 року, при існуванні в договорі автоматичної зміни орендної ставки це стане можливим, і права орендаря будуть суттєво ущемлені. Відповідач також не погоджується з запропонованою редакцією Бердянської міської ради в частині застосування змін Договору з 01.01.2008р. По-перше, згідно Рішення Конституційного Суду від 09.02.1999р. № 1-рп/99 «У справі по конституційному зверненню Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів) роз'яснено, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. У самому Законі № 309- VI нема прямої вказівки про зворотну дію його положень у часі. По-друге, відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 640, 654 ЦК України, п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98р. договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації. У разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Згідно ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами. Згідно ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й сам договір, якщо інше не встановлено договором або Законом. При зміні договорів, що підлягають обов'язковій державній реєстрації, відповідні дані щодо їх зміни повинні бути внесені до державного реєстру і набувають чинності тільки після такої державної реєстрації. Втретє, згідно з ч. З ст. 653 ЦКУ якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили (про це йдеться як в рекомендаціях Президії ВГС України № 04-06М5 від 02.02.2010р, Лист ВГСУ від 01.01.2010 року «Узагальнення судової практики по спорам, пов’язаним із земельними правовідносинами»). Посилання позивача на ст.631 ЦК, також не мають підстав для задоволення його вимог, т. я. у частині 3 даної статті, обумовлено, що існує право сторін надати договору зворотної дії, таким чином розповсюдити дію його умов на відношення, які виникли до моменту його укладання. Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відношення між сторонами виникли перед їх юридичним оформленням. У даному випадку остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2007 році (дата укладення та реєстрації договору - його юридичне оформлення), тому на них, а тим більше з 01.01.2008 як того вимагає позивач, не можливо поширити дію Закону України від 03.06.2008 № 309-УІ. Таким чином, позиція позивача про внесення змін до договору, про застосування ставки у 3% до відносин між сторонами з 01.01.2008р. не відповідає чинному законодавству. Просить в позовній заяві Бердянської міської ради повністю відмовити.

Третя особа надала суду письмові пояснення наступного змісту: 24.09.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, що знаходиться у м. Бердянськ по вул. Гагаріна, 7-а, площею 0,1217га. Договір був зареєстрований у Бердянському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що було здійснено відмітку у книзі записів реєстрації договорів оренди землі за реєстраційним №040826500051 від 11.02.2008р. Стосовно надання суду вказаного договору оренди землі від 01.08.2007р., то третій примірник договору оренди землі був передані за актом приймання-передавання до територіального органу земельних ресурсів. У разі надання до Бердянського районного відділу ЗРФ ДП «Центр ДЗК»додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.09.2007р., зареєстрованого за № 040826500051 від 11.02.2008р., у випадку його відповідності усім вимогам ст.15 ЗУ «Про оренду землі»та проходження передбаченої "Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель" процедури реєстрації - у Бердянського районного відділу ЗРФ ДП «Центр ДЗК»не буде законних підстав у відмові в реєстрації додаткової угоди та вона буде відповідним чином зареєстрована. Відомості стосовно того хто є власником земельної ділянки площею 1,214га по вул. Піонерській, 164 в м. Бердянськ, Запорізької області в базі даних автоматизованої системи ДЗК не містяться (база даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру формується з січня 2003 року у заявному порядку).

Розгляд справи двічі відкладався, в зв’язку з неявкою позивача.

01.06.2010р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Третя особа, належним чином повідомлена про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання тричі не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, в зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

На підставі рішення 25 сесії Y скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 15 від 26.07.2007р., 01.08.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі , який зареєстрований в Державному реєстрі земель 11.09.2007р. за № 040726500329 (далі –договір).

На підставі вказаного договору орендодавець (позивач по справі) надає, а орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування дитячого дошкільного закладу, яка знаходиться у місті Бердянську Запорізької області, вул.. Піонерська, 164.

В пункті 8 договору передбачено, що договір укладений строком до 24.01.2056р.

В пункті 9 договору оренди вказано, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1% (відсоток) від її грошової оцінки - у гривнях зі зазначення способів внесення за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності також і з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Відповідно до пункту 12 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

В статті 15 Закону України “Про оренду землі” вказано, що орендна плата –це істотна умова договору. Істотні умови договору визначаються в договорі за згодою сторін.

Оскільки Законом України № 309-У1 від 03.06.2008р. були внесені зміни до частин четвертої та п’ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”, вимоги позивача про внесення змін до пункту 9 договору „Орендна плата", а саме: замість слів „в розмірі 1% (одного відсотка) грошової оцінки" читати: „у розмірі 3% (трьох відсотків) від її грошової оцінки" і далі читати за текстом, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, в цієї частині, судом не приймаються, в зв’язку з вищевикладеним, а також з наступних підстав:

Згідно статі 188 ХК України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором .

В статті 651 ЦК України також вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інше не передбачено ні законом, ні договором.

В пункті 32 договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмової формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

Стаття 23 Закону України “Про оренду землі” також передбачає, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Таким чином, і в договорі і в Законі прямо передбачено, що зміна умов договору, в тому числі орендна плата, переглядаються виключно за згодою сторін.

За таких обставин, договором та Законом вже визначено, що зміни вносяться у письмової формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для доповнення договір розділом “Інші права та обов’язки сторін”.

Позивач не вказав норму законодавства, згідно з якою слід доповнити договір розділом “Інші права та обов’язки сторін”, в редакції, яку запропонував позивач.

Також слід відмітити, що розмір орендної плати земельної ділянки не може змінюватись без внесення змін та доповнень до договору, у разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, як того вимагає Бердянська міська рада.

Відповідно до ч. 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В частині 3 статті 631 ЦК України вказано, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

З вищевикладеного вбачається, що лише сторони можуть (але не зобов’язані), а не суд, встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. В даному випадку сторони таке не передбачили. Більш того, в частині 3 статті 631 ЦК України не вказано, що суд зобов’язаний передбачати таке.

Бердянська міська рада не обґрунтувала суду, чому саме з 01.01.2008р. умови цієї додаткової угоди повинні застосовуються до відносин між сторонами за договором .

Також слід відмітити, що зміни в Закон України “Про оренду землі” були внесені Законом України № 309 –У1 від 03.06.2008р., який набрав законної сили лише 04.06.2008р.., а тому умови цієї додаткової угоди не можна застосовувати з 01.01.2008р., як того просить Бердянська міська рада .

Згідно рішенню Конституційного Суду від 09.02.1999р. № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. У самому Законі № 309- VI нема прямої вказівки про зворотну дію його положення у часі.

Враховуючи все вищевикладене, відсутні підстави для доповнення договору розділом “Інші права та обов’язки сторін” та для застосування внесених змін для відносин між сторонами договору з 01.01.2008р. Позовні вимоги позивача в цієї частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Бердянською міською радою та Відкритим акціонерним товариством Бердянський райагропромпостач", від 01.08.2007р., зареєстрованому у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України" 11.09.2007р. за №040726500329 наступного змісту: пункт 9 договору „Орендна плата" замість слів „в розмірі 1% (одного відсотка) грошової оцінки" читати: „у розмірі 3% (трьох відсотків) від її грошової оцінки" і далі читати за текстом.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Бердянський райагропромпостач” (м. Бердянськ Запорізька область, вул. Мелітопольське шосе, 84/1) на користь Бердянської міської радою (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 1 Бердянської ради, 2) витрати по держмиту в сумі 42 грн. 50 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. Надати наказ.

В інший частині позову відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано : 01.06.2010р.