Рішення № 10608142, 27.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.10 Справа № 21/152/09-19/79/10

Суддя

За позовом - Військового прокурора Запорізького гарнізону (69063, м. Запоріжжя, вул.Анголенка, 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

позивач-1 –Міністерство оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6)

позивач-2 - Державне підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (в/частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1)

до відповідача - Приватного підприємства “Глан Трейд” (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення 98 000 грн. 00 коп.

Суддя Даценко Л.І.

Представники сторін:

Від позивача 1 –не з’явився

Від позивача 2 –не з’явився

Від відповідача –Ніквас В.В., дов. № б/н від 19.01.10р.;

Від військової прокуратури –Чалий М.Г., посвід. № 033 від 26.09.08р.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 22.02.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Військовий прокурор Запорізького гарнізону звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах Міністерства оборони України, м. Київ-168 та Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (в/частина А0652), м. Запоріжжя про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 р. та стягнення з Приватного підприємства “ГЛАН ТРЕйД”, м. Запоріжжя грошових коштів в розмірі 98 000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 19.10.2009 р. порушено провадження у справі № 21/152/09 .

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області № 285 від 23.04.2010 р., у зв’язку із скасуванням постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010р. рішення господарського суду Запорізької області по справі № 21/152/09 передано на новий розгляд судді Даценко Л.І.

Ухвалою суду від 28.04.2010 р. справу № 21/152/09 прийнято до провадження суддею Даценко Л.І., присвоєно № 21/152/09-19/79/10 та призначено судове засідання на 17.05.2010 р.

Ухвалою суду від 17.05.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України на 27.05.2010 р.

Заявник та позивач 1 у судовому засіданні 27.05.2010р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на ст.. 241 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку щодо задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 28 липня 2008 р. між Приватним підприємством “Глан Трейд” (продавцем) та Державним підприємством Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 11 (надалі –договір).

Згідно п. 1.1., 2.1 та 2.2 договору, відповідач зобов’язався передати у власність, а позивач-2 прийняти та оплатити товар –лист сталевий гарячокатаний, h =3 мм, 14 тон,за ціною 7000 грн. (з ПДВ) за тону на загальну суму 98 000грн. протягом місяця після отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок.

За платіжним дорученням № 27 від 30.07.2008 р. позивач-2 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 98 000грн.

Визнання недійсним договору купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 року, укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) і Приватним підприємством “Глан Трейд”та стягнення з Приватного підприємства “Глан Трейд”на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) грошових коштів у сумі 98 000 грн. було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Згідно ст.121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру”від 05.11.91р. №1789-XII передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Для виконання покладених функцій Міністерство оборони України, зокрема, засновує державні підприємства на державній власності і підпорядкованим Міністерству оборони України, до яких відноситься Державне підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(військова частина А0652), що здійснює ремонт військової техніки за державним замовленням та виконує завдання, у тому числі - й за міжнародними зобов'язаннями України.

Статтею 8 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”№1076-ХІУ від 21.09.1999 року, передбачено, що кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Невиконання або неналежне виконання суб'єктами підприємницької діяльності умов договорів, укладених з державними підприємствами Міністерства оборони України, завдає шкоди економічним інтересам держави.

Проведеною прокурорською перевіркою на Державному підприємстві Міністерства Оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(військовій частині А0652) встановлені обставини, які є підставою для представництва військовим прокурором Запорізького гарнізону в господарському суді інтересів держави, в особі Міністерства оборони України, у формі звернення до суду з цією позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованим подання прокуратурою позову по цій справі.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, п. 4 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”і обґрунтовано тим, що оскаржуваний договір укладено з боку покупця особою з перевищенням посадових обов'язків, оскільки керуючим санацією на час укладення договору була інша особа.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України: 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 цього ж кодексу передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд погоджується із доводами позивача, що оскаржуваний договір слід визнати недійсним, оскільки особа, яка вчинила цей правочин з боку покупця, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 року порушено провадження у справі № 25/38 про банкрутство ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”.

Ухвалою від 18.01.2007 р. у справі №25/38 відповідно до ст. 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”задоволено клопотання комітету кредиторів, введено процедуру санації ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, керуючим санацією призначено директора підприємства - боржника Подбєрьозкіна В.В., який приступив до виконання своїх обов'язків, передбачених ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

20 вересня 2007 року ухвалою господарського суду Запорізької області по справі №25/38 було затверджено план санації ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, яким відповідно до статті 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника, передбачено реалізацію активів останнього з метою погашення заборгованості перед кредиторами.

За результатами продажу в червні 2008 року частини майна, ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод” отримало 2263400,30 грн. (без врахування ПДВ). При цьому, частина коштів була спрямована на погашення вимог кредиторів, а інша частина близько 1млн.500тис. грн. на закупівлю запчастин та матеріалів для проведення виробничої діяльності, відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 16 червня 2008 року.

Згідно ст. 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керуючий санацією - керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом, з урахуванням обмежень, встановлених частиною тринадцятою статті 13 цього Закону (зокрема, ці обмеження стосуються укладення угод).

Також, ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що саме керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим законом.

Як вже зазначалося, керуючим санацією ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”було призначено директора підприємства - боржника Подбєрьозкіна В.В., який приступив до виконання своїх обов'язків, передбачених ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно протоколу засідання комітету кредиторів ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”від 16.06.2008 року комітетом кредиторів дозволено саме керуючому санацією Подбєрьозкіну В.В. здійснити закупівлю запчастин та матеріалів для проведення виробничої діяльності на суму близько 1,5 млн.грн. за договорами купівлі-продажу з Приватним підприємцем “Глан Трейд”.

Наказом № 23 від 15.07.2008 року керуючим санацією Подбєрьозкіним В.В. тимчасово на час щорічної відпустки з 21.07.2008 року по 17.09.2008 року обов’язки керуючого санацією ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(в/ч А 0652) покладено на заступника начальника заводу Борковських В.А.

Заступником начальника Борковських В.А. і було підписано оскаржуваний договір від імені директора заводу Подбєрьозкіна В.В., як зазначено у преамбулі договору.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами позивача, що оскаржуваний договір підписаний з боку ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод” особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки: по-перше - керуючий санацією призначається тільки судом і призначений судом керуючий санацією не мав права передавати свої повноваження саме як керуючого санацією іншій особі, у тому числі і заступнику директора; по-друге: комітет кредиторів надав згоду на укладення спірного договору саме керуючому санацією і лише керуючий санацією мав право на укладення спірного договору; по-третє: спірний договір укладений з боку ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”в особі директора Подбєрьозкіна В.В., діючого на підставі статуту, а підписаний заступником директора Борковських В.А. Факт підписання договору визнано Борковським в засіданні суду.

Окрім того, згідно пояснень директора та керуючого санацією ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(в/ч А 0652) Подбєрьозкіна В.В. наданих прокурору, про укладений від його імені оскаржуваний договір, йому стало відомо після повернення з відпустки.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що підставою для визнання оскаржуваного договору недійсним, є той факт, що договір підписаний від імені позивача-2 особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності

Посилання позивача-2 у справі на посадову інструкцію заступника директора та введення цієї посади за погодженням з комітетом кредиторів, судом до уваги не приймаються, оскільки в даному випадку, оскаржуваний договір повинен був бути підписаний саме керуючим санацією.

В якості доказу виконання умов договору та додаткової угоди до нього від 29.05.2009р. і поставки відповідачем позивачу-2 замість листа сталевого гарячокатаного, h =3 мм на спірну суму сторонами до матеріалів справи надано акт приймання –передачі від 03.06.2009р. розподільчої шафи U2 у кількості, 1 шт. Однак, зазначений акт судом до уваги не приймається оскільки, він не має доказової сили.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення до справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України наказом №88 від 24.05.95р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа(форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з акту приймання передачі від 03.06.09р. в ньому відсутній такий необхідний реквізит, як вартісна оцінка господарської операції. Отже, наданий позивачем -2 та відповідачем доказ не є належним.

Щодо наданого сторонами акту звірки суд вважає, що зазначений документ є лише документом по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами.

На підставі ст. 216 Цивільного кодексу України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем-2 відповідачу оплати за договором в сумі 98 000грн. і відсутні належні докази в підтвердження поставки відповідачем позивачу-2 товару за цим договором, також вважає правомірними вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача-2 суми 98 000грн.00коп., отриманої на виконання договору.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з Приватного підприємства “Глан Трейд”та Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) в доход Державного бюджету України по 532 грн.50 коп. державного мита та по 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 року, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) та Приватним підприємством “Глан Трейд”.

Стягнути з Приватного підприємства “Глан Трейд”(69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575, р/р № 2600139305343 у Дирекції АБ “Діамант”, МФО 320854) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078, р/р № 26006006750001 в Запорізькій філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 313805) суму 98 000 грн. Видати наказ.

Зобов’язати Державне підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) (69600, м. Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078) повернути Приватному підприємству “Глан Трейд”(69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575) розподільчу шафу U2 у кількості, 1 шт., загальною вартістю 98 000 грн. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “Глан Трейд”(69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575, р/р № 2600139305343 у Дирекції АБ “Діамант”, МФО 320854) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) суму 532 грн.50 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078, р/р № 26006006750001 в Запорізькій філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 313805) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) суму 532 грн.50 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “Глан Трейд”(69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575, р/р № 2600139305343 у Дирекції АБ “Діамант”, МФО 320854) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000; символ звітності банку –259) 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(Військова частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078, р/р № 26006006750001 в Запорізькій філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 313805) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000; символ звітності банку –259) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.І.Даценко

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 27.05.2010р.)