Рішення № 10607998, 01.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" червня 2010 р.Справа № 8/82

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Шевчук Р.О. - дов. від 05.11.09р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (м. Київ)

до Приватного підприємства "УДАЧА" (м. Житомир)

про стягнення 103414,33 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 103414,33 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту, з яких 22513,82грн. - заборгованість за кредитом, 6298,63 грн. - борг по відсотках, 74451,88 грн. - пеня та 150,00 грн. - штраф.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 23812,91 грн. основного боргу з урахуванням відсотків, 32194,76 грн. пені та 150,00 грн. штрафу, а всього на суму 56157,67 грн. Уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві та просив суд задовольнити зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір про надання овердрафту, розрахунки суми боргу, банківські виписки, вимогу, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.08р. між сторонами був укладений договір про надання овердрафту №OD-SМЕ010/052/2008 від 16.09.08р. (а.с.11-14), відповідно до умов якого позивач надає відповідачеві (позичальнику) овердрафт в межах ліміту овердрафту, визначеного в частині №1 цього договору, а відповідач приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, визначені у цьому Договорі (п.1.1 договору).

Овердрафтом, в розумінні даного договору, є банківська послуга з надання позичальнику фінансового кредитування (кредиту) для поповнення обігових коштів позичальника на поточному рахунку та на погашення процентів, що нараховані на непрострочений кредит (п.4 ч.1 договору).

Відповідно до частини 1 даного договору, ліміт овердрафту - 22800,00 грн., строк дії ліміту овердрафту до 31.08.09р., строк користування овердрафтом - 30 календарних днів з дня виникнення заборгованості за овердрафтом. За користування кредитом визначена фіксована процентна ставка в розмірі 22% річних.

Згідно з п.1.4.1.3 договору, нараховані проценти (крім процентів, за прострочений кредит), сплачуються позичальником щомісячно, в перший банківський день кожного календарного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Проценти за користування простроченим кредитом підлягають оплаті одночасно із поверненням простроченого кредиту.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачеві овердрафт в межах обумовленого в договорі ліміту, що підтверджується рішенням банку (протокол засідання кредитного комітету №17 від 10.09.2008р.) та виписками по поточному рахунку (а.с.15-19).

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо погашення заборгованості за овердрафтом не виконав.

20.02.09р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу №22-2/65872 від 19.02.09р. з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.21-22).

Тому, станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем згідно уточненого розрахунку в сумі 23812,91 грн., з яких 22513,82 грн. - заборгованість за кредитом та 1299,09 грн. - борг по відсотках, яку позивач і просить суд стягнути з відповідача в заяві про уточнення розміру позовних вимог.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 23812,91 грн., з яких 22513,82 грн. - борг за кредитом та 1299,09 грн. - борг по відсоткам, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 32194,76 грн. пені та 150,00 грн. штрафу.

Відповідно до п.4.1.1 договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобов'язань позичальником.

Згідно п.п. 4.1.1.1. даного договору, за прострочення виконання боргових зобов'язань понад 15 календарних днів, позичальник, крім пені додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50,00 грн.

За прострочення понад 30 календарних днів позичальник, крім пені та штрафу, передбачених п.4.1.1 та п.4.1.1.1 договору, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 100,00 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши уточнені розрахунки вказаних зобов'язань суд вважає, що пеня нарахована неправильно та підлягає перерахуванню, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки позивач нараховував пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, то суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Тому, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 2105,81 грн., виходячи з такого розрахунку:

за період з 01.02.09р. по 14.06.09р.:

- 24 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 22513,82 грн. (сума боргу) х 134 (кількість днів прострочки) / 100 = 1983,68 грн.

за період з 15.06.09р. по 24.06.09р. (період, вказаний позивачем в уточненому розрахунку):

- 22 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 22513,82 грн. (сума боргу) х 9 (кількість днів прострочки) / 100 = 122,13 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 2105,81 грн. пені та 150,00 грн. штрафу, оскільки вимоги в цій частині обгрунтовані. А в частині стягнення 30088,95 грн. (32194,76 грн. - 2105,81 грн.) пені суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 23812,91 грн. основного боргу, 2105,81 грн. пені та 150,00 грн. штрафу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 30088,95 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Удача", 10025, м. Житомир, вул. Промислова, 4-а, б/р 26005001312567 в Регіональному відділенні "Житомирське" ПАТ "ОТП Банк" в м. Житомир, код ЄДРПОУ 30060415

на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, б/р 29095001900005 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166

- 23812,91 грн. - боргу;

- 2105,81 грн. - пені;

- 150,00 грн. - штрафу;

- 260,69 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 59,49 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 30088,95 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: "_____"__ 2010 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу