Рішення № 10607964, 15.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2010 р. Справа № 12/1364

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від первісного позивача: Степанський С.М., дов. від 22.10.09.

від первісного відповідача: ОСОБА_2- дов. б/н від 09.11.09р.

від третьої особи: не з'явився

Розглянув справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" (смт. Чабани Київська область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного відповідача: ПП "Житомир-Бетон" (м.Житомир)

про стягнення 216420,48 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" (смт. Чабани Київська область)

про стягнення 824126,00 грн.

В порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 цієї статті.

Подано позов про стягнення з відповідача 216420,48 грн., з яких : 160771,96 грн. основний борг, 25075, 44 грн. пеня та 28447,76 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні від 09.02.10 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.73 т.2) та просить стягнути з відповідача 134104,39 грн. без штрафних санкцій.

Відповідач проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.60-62 т.1).

06.11.09 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою (а.с. 121-123 т.1) про стягнення з первісного позивача коштів в сумі 393389,66 грн., сплачених первісному позивачу на виконання умов договору № 102-07 СТ від 16.06.07 як завдатку та 393389,66 грн. додаткової суми в розмірі завдатку.

07.12.09 на адресу суду надійшла заява про збільшення зустрічних позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 412063,00 грн. сплаченого завдатку та 412063,00 грн. додаткової суми в розмірі завдатку (а.с.10 т.2).

Підставою повернення вказаних коштів первісний відповідач вказав невиконання первісним позивачем зобов"язань щодо поставки сільськогосподарської техніки.

Первісний позивач заперечує проти позовних вимог ФОП ОСОБА_3 Вважає, оскільки сторони підписали акт приймання-передачі, то саме первісний відповідач отримала сільськогосподарську техніку, а тому здійснювала її оплату протягом двох років. Договір № 102-07 СТ, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" та ПП "Житомир-бетон", на його думку, є лише договором про намір (а.с. 44-46 т.2).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали спрви, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 102-07 СТ(а.с.9-11 т.1).

Згідно умов п. 1.1 договору позивач зобов"язався передати, а відповідач прийняти та оплати на умовах відстрочкки сплати вартості сільськогосподарську техніку, зокрема:

- зернозбиральний комбайн МF 40 (с.н. 55446, 1998 р.в.) вартістю 353599,99 грн.;

- жатку 7,70 РF для зернозбирального комбайна (с.н. 933212, 1998 р.в.) вартістю 84799,99 грн.;

- візок для жатки (б/н 1998 р.в.) вартістю 3600,00 грн. на загальну суму 441999,98 грн.

Як вказав позивач, ФОП ОСОБА_3 було передано і іншу сільськогосподарську техніку, яку в подальшому остання повернула.

Згідно п. 2.1 договору, ціна за одиницю і загальна вартість техніки, а також еквівалент вартості у валюті по курсу НБУ гривні до євро на день підписання договору вказуються у специфікації до договору.

Якщо курс євро збільшується, то загальна сума по договору може перераховуватись за формулою, яка вказана в п. 2.2 договору.

Крім того, ч . 2 п. 2.2 договору передбачає, що при виставлені продавцем рахунку із застосуванням вищевказаної формули додаткового узгодження сторін не потребує.

Відповідно до п. 3.2 договору купівлі-продажу, кількість платежів, їх розміри та строки оплати визначаються в Специфікації до цього договору.

Згідно графіку платежів (а.с.13 т.1) ОСОБА_3 зобов"язалась здійснити остаточний розрахунок за техніку до 05.12.07.

Пункт 3.3 договору передбачає, що при здійсненні платежів у відповідності до даного договору покупець в платіжних документах робить посилання на договір, на рахунок, який виставлений продавцем, а також на призначення платежу.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог та доданого до неї розрахунку, первісний відповідач за отриману сільськогосподарську техніку сплатила кошти в сумі 412063,00 грн., що є еквівалентом 53105,83 євро. (а.с. 73-75 т.2).

Як на доказ сплати вказаних коштів, первісний позивач посилається на платіжні доручення та банківські виписки (а.с. 16-31, 73, 108, 107, 111 т.1).

Згідно Специфікації, еквівалент вартості техніки в євро становить 65000,00 євро (а.с. 12, 13 т.1).

Таким чином, заборгованість первісного відповідача становить 11894,17 євро, що в гривневому еквіваленті станом на 25.08.09 (дата реєстрації вихідного номеру позовної заяви) становить 134104,39 грн. (а.с.73, 74 т.2).

Первісний відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, вказаних у відзиві на позов, що був поданий у судовому засіданні від 29.10.09.

Вказала, що підпис на договорі № 102-07 СТ від 16.06.07 та акті приймання-передачі техніки не належить їй, довіреність на вчинення дій щодо підписання іншим особам не надавала, сільськогосподарську техніку не отримувала.

Вважає, що первісний позивач заявив вимоги з метою приховування іншого правочину, який був укладений між первісним позивачем та ПП "Житомир-бетон" 13.06.07 № 102-07 СТ.

Згідно вказаного договору, первісний позивач також зобов"язався передати ПП "Житомир-бетон" зернозбиральний комбайн МF 40 (с.н. 55446, 1998 р.в.); жатку 7,70 РF для зернозбирального комбайна (с.н. 933212, 1998 р.в.) та візок для жатки (б/н 1998 р.в.).

Зернозбиральний комбайн МF 40 (с.н. 55446, 1998 р.в.) 01.02.08 був зареєстрований за ПП "Житомир-бетон" і поставлено на облік в Інспекції державного технічного нагляду Житомирської ОДА на підставі договору, про що видано Свідоцтво про реєстрацію АБ 414882 від 01.02.08 і державний номерний знак 11076 АЕ.

У відзиві на первісний позов ФОП ОСОБА_3 вказала, що кошти первісному позивачу перерахувала на виконання умов договору № 127-07 СТ від 05.07.07, також укладеного сторонами щодо поставки зернозбирального комбайна МF 38 (с.н. 54270, 1997 р.в.); жатку для зернозбирального комбайна з візком (с.н. 933212, 1997 р.в.).

06.11.09 ФОП ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" про стягнення 393389,66 грн.

07.12.09 позивач подала заяву про збільшення зустрічних вимог та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" кошти в сумі 412063,00 грн., які були перераховані позивачем за зустрічним позовом та отримані первісним позивачем, згідно платіжних доручень (а.с. 16-31, 73, 108, 107, 111 т.1) і, які, як вважає первісний відповідач, у відповідності до п. 3.6 договору є завдатком у розумінні ст.ст. 570, 571 ЦК України.

ТзОВ "Агробудівельний альянс "Астра" техніку не передав. Натомість, як стало відомо ФОП ОСОБА_3, техніка, що мала бути передана їй, насправді передана ПП "Житомир-бетон" .

28.10.09 факсимільним зв"язком ТзОВ "Агробудівельний альянс "Астра" на адресу ФОП ОСОБА_3 надіслав пропозицію про заміну боржника у зобов"язанні сплати боргу за договором купівлі-продажу № 102-07 СТ від 16.06.07.

Згідно вказаної пропозиції ОСОБА_3 було запропоновано підписати заяву про зарахування коштів, які були сплачені останньою, в якості оплати вартості техніки за договором між ПП "Житомир-бетон" та ТзОВ "Агробудівельний альянс "Астра", що на думку позивача за зустрічним позовом, свідчить про обізнаність первісного позивача про місцезнаходження техніки.

30.10.09 відповідачу за зустрічним позовом направлена вимога про повернення коштів та розірвання договору (а.с. 142 т.1), в зв"язку з втратою інтересу до виконання зобов"язання, на яку відповідь не надійшла.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач порушив умови договору, оскільки не виконав зобов"язання щодо поставки сільськогосподарської техніки, а тому у відповідності до п. 1 ст. 571 ЦК України зобов"язаний повернути завдаток в сумі 412063,00 грн. та 412063,00 грн. додатково суму в розмірі завдатку.

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти зустрічних позовних вимог з підстав, викладених у запереченні до зустрічного позову (а.с.4,5, 44-45а т.2).

Вказав, що дійсно між ТзОВ "Агробудівельний альянс "Астра" та ПП "Житомир-бетон" укладався договір купівлі-продажу № 102-07 СТ від 13.06.07, що був договором про наміри, однак жодних платежів та передання техніки за цим договором не здійснювалось.

Після підписання акта приймання-передачі техніки 28.06.07, ФОП ОСОБА_3 здійснювала оплату отриманої техніки, що на думку первісного позивача, у відповідності до ст. 241 ЦК України, свідчить про прийняття договору до виконання та про отримання техніки.

По незрозумілим для первісного позивача причинам комбайн не був зареєстрований за ФОП ОСОБА_3, а лише через 7 місяців техніка була зареєстрована за ПП "Житомир-бетон".

Первісний позивач зазначив, що між ним та ПП "Житомир-бетон" акт приймання-передачі техніки не підписувався, як вимагалось п. 5.1 Договору купівлі-продажу № 102-07 СТ від 13.06.07, а тому ПП "Житомир-бетон" неправомірно здійснив за собою реєстрацію права власності на зернозбиральний комбайн МF 40 (с.н. 55446, 1998 р.в.).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно з частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір в результаті виконання договору купівлі-продажу № 102-07 СТ (а.с.9-11 т.1) від 16.06.07 щодо реалізації саме зернозбирального комбайну МF 40 (с.н. 55446, 1998 р.в.) вартістю 353599,99 грн.; жатки 7,70 РF для зернозбирального комбайна (с.н. 933212, 1998 р.в.) вартістю 84799,99 грн. та візка для жатки (б/н 1998 р.в.) вартістю 3600,00 грн. на загальну суму 442000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України 11.06.2004 № 221 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 р. за № 772/9371 (які діяли на період виникнення спірних правовідносин між сторонами) власники машин - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати машини протягом 10 діб після придбання, митного оформлення та тимчасового ввезення на територію України або виникнення інших обставин, що є підставою для проведення реєстраційних дій.

Пунктом 4.2. вищезазначених Правил, визначено, що сільськогосподарська техніка, інші механізми реєструються за умови наявності та надання органам Держтехнагляду: заяви власника; акта присвоєння ідентифікаційного номера; акта технічного огляду з метою звірки ідентифікаційних номерів; документів, що підтверджують правомірність придбання, право власності, користування тощо згідно з пунктом 2.2 цих Правил; платіжних документів, що підтверджують сплату послуг органам Держтехнагляду (оригінал).

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_3 не вчинялись дії направлені на реєстрацію вищезазначеної техніки. Тоді як матеріали справи вказують, що зернозбиральний комбайн МР 40 (с.н.55446, 1998 року випуску), 28.01.2008р. був знятий позивачем за первісним позовом з обліку в Києво-Святошинській районній інспекції державного технічного нагляду Київської обласної державної адміністрації (лист №10/03/10/1 від 10.03.2010р. а.с. 120 т. 2) та 01.02.2008р. зареєстрований за ПП"Житомир-бекон" і поставлений на облік в Інспекції державного технічного нагляду Житомирської облдержадміністрації, на підставі заяви ПП "Житомир-бетон" від 01.02.2008р., свідоцтва про реєстрацію машини позивача за первісним позовом з відміткою про зняття з обліку машини, договору купівлі - продажу №102-07 СТ від 13.06.2007р., специфікації до договору, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ПП"Житомир-бекон", акту технічного огляду комбайну, квитанції від 01.02.2008р. про сплату послуг реєстрації (лист Інспекції державного технічного нагляду Житомирської облдержадміністрації №95/06-10/01/23-06 від 21.01.2010р. а.с.54-65 т. 2).

Даний факт також підтверджує Приватне підприємство “Житомир-бетон” у своїх поясненнях по справі від 02.02.2010р. (а.с.71 т.2).

З огляду на викладене, вищевказана сільськогосподарська техніка не могла бути об"єктом приймання-передачі між сторонами по справі, про що зазначається в акті від 28 червня 2007 року (а.с. 14 т.1), і на день пред'явлення позову перебувала на праві власності у Приватного підприємства “Житомир-бетон”.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та факти, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно частини 2 статті 22 ГПК України, сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення, поданими суду доказами (частина 2 статті 43 ГПК України), якими відповідно до ст. 32 даного Кодекс,у є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розподіл обовязку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обовязок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Суд вважає, що первісний позивач не довів факту передачі первісному відповідачу сільськогосподарської техніки за договором купівлі - продажу від 16.06.2007р. згідно акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 28.06.2007р., а відтак і не доведено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором, щодо її своєчасної оплати.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що вимоги первісного позивача щодо стягнення з відповідача коштів за отриману сільськогосподарську техніку є безпідставними, а тому в задоволенні первісного позову відмовляє.

Одним із засобів захисту інтересів відповідача в ході процесу по первісному позову є зустрічний позов.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач порушив умови договору, оскільки не виконав зобов"язання щодо поставки сільськогосподарської техніки, а тому у відповідності до пункту 3.6. договору купівлі-продажу від 16.06.2007р. та, керуючись п. 1 ст. 571 ЦК України зобов'язаний повернути завдаток та додатково суму в розмірі завдатку.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Отже, завдаток виконує функції:

- платіжну, тому щол видається в рахунок належних за договором платежів;

- підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання);

- забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком , гарантує виконання такого зобов'язання).

Оскільки завдаток виконує забезпечувальну фукнкцію, угода про завдаток має бути укладена в письмовій формі, як вимагає ст. 547 ЦК України. В такій угоді повинно бути чітко визначено, що сума, яка передається в рахунок належних за договором платежів, є саме завдатком.

Однак, аналізуючи в сукупності умови договору, суд вважає помилковим бачення позивача за зустрічним позовом в частині визначення правової природи коштів, які були перераховані позивачу за первісним позовом. Вказаного висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

Обгрунтовуючи свою позицію, ФОП ОСОБА_3 посилається на пункт 3.6. договору купівлі-продажу, згідно якого у випадку, якщо покупець не здійснив будь-який із платежів у строки, встановлені даним договором, і договір буде розірвано, суми платежів, які сплатив покупець з метою виконання даного договору, не підлягають поверненню покупцю, оскільки сторони вважають суми платежів, виплачених покупцем продавцю, завдатком, в розумінні ст.ст.570, 571 ЦК України.

Тобто, вказаний пункт наголошує про настання негативних наслідків в разі невиконання основного зобов"язання покупцем (відповідачем за первісним позовом).

Разом з тим, умови договору не містять положень, які б вказували про настання негативних наслідків невиконання зобов"язання первісним позивачем.

До того ж, відповідно до п. 1.2 договору ціна, кількість строки та порядок оплати, найменування, завод-виробник та стан техніки, а також умови поставки зазначаються в специфікації до даного договору, яка являється його невід"ємною частиною.

За приписами п.п. 3.2, 3.3 договору, кількість платежів, їх розмір і строки оплати вказуються в специфікації до даного договору.

При здійснені платежів покупець в платіжних доручення посилається на договір, на рахунок , який виставлений продавцем, та на призначення здійснюваних платежів.

Відповідно до специфікації (а.с. 12, 13 т.1) первісний відповідач мав здійснювати платежі за наступним графіком:

1. до 20.06.07 в розмірі 10% від загальної суми договору;

2. до 20.07.07 в розмірі 10% від загальної суми договору;

3. до 20.08.07 в розмірі 20% від загальної суми договору;

4. до 10.09.07 в розмірі 20% від загальної суми договору;

5. до 05.10.07 в розмірі 15% від загальної суми договору;

6. до 05.11.07 в розмірі 10% від загальної суми договору, які сторони назвали завдатком.

Остаточний платіж мав бути здійснений до 05.12.07 в розмірі 15% від загальної суми договору.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, первісному відповідачу для оплати за вказаним договором був виставлений рахунок від 15.06.07 (а.с. 77, 139 т.2) № 20692 на суму 884000,00 грн. (а.с. 139 т.2), оскільки включав вартість двох комплектів сільськогосподарської техніки, який в подальшому був відкоригований на суму 442000,00 грн. (а.с. 77 т.2), що відповідало вартості сільськогосподарської техніки, про яку наголошує позивач за первісним позовом.

Крім цього, як встановив суд, ОСОБА_3 був вручений рахунок № 20971 від 21.06.07 (а.с. 19 т.3) на оплату вартості комбайна МF38 с.н. 54270, 1997 р., зернової жатки 933212 і транспортного візка до комбайна MF38 с.н. 54270, які не були предметом купівлі-продажу за договором від 16.06.07 № 102-07 СТ. Натомість вказана сільськогосподарська техніка була предметом купівлі-продажу за договором № 127-07 СТ від 05.07.07 (а.с.89-91 т.1) і, згідно повідомлення Держтехнагляду Житомирської ОДА від 26.02.10 (а.с. 89 т.1), комбайн за вказаним серійним номером зареєстрований за ОСОБА_3 Однак, як встановив суд, комбайн за вказаним серійним номером, до реєстрації його права власності за ОСОБА_3 належав ТОВ Об"єднана агровиробнича компанія" (а.с. 101, 103-106 т.2).

Підприємець частково здійснювала платежі з посиланням на рахунок № 20971 від 21.06.07, зокрема, 05.07.07 на суму 20000,00 грн. (а.с. 18 т.1); 16.07.07 на суму 20000,00 грн. (а.с. 19 т.1); 24.07.07 на суму 22000,00 грн. (а.с. 21 т.1); 03.08.07 на суму 45000,00 грн. (а.с. 22. т.1), а ТзОВ. Однак, "Агробудівельний альянс "Астра" кошти, отримані за вказаними платіжними дорученнями заніс в рахунок оплати техніки за договором від 16.06.07 № 102-07 СТ, що вбачається і з розрахунку позовних вимог і з пояснень первісного позивача..

Судом встановлено, що ОСОБА_3, всупереч умовам договору, розрахунки здійснювала не притримуючись графіку платежів (частково розрахунки були здійснені в 2007 році, а частково в 2009 році). При цьому в призначенні платежу платіжних доручень зазначала, що перераховані кошти є оплатою за комбайн і жодного разу не вказала про завдаток.

З огляду на викладене, суд вважає, що кошти, які були перераховані ОСОБА_3 не є завдатком в розумінні ст.ст. 547, 570, 571 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК УКраїни, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. В розумінні ст 693 ЦК України перераховані кошти є попередньою оплатою за товар, оскільки, сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до умов специфікації (а.с. 12 т.1) поставка техніки мала бути здійснена протягом 5 банківських днів після здійснення передоплати.

Оскільки, як наголошувалось вище, 28.01.08 комбайн первісним позивачем був знятий з реєстраційного обліку та зареєстрований 01.02.08 за ПП "Житомир-бетон", а тому не міг бути переданий ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

30.10.09 позивач за первісним позовом направила на адресу первісного позивача лист (а.с.142 т.2) з провозицією повернення коштів та розірвання договору, що відповідає приписам норм ст. 693 ЦК України.

За таких обставин, стягненню з первісного позивача підлягає сума перерахованих йому платежів ОСОБА_3, яка становить 395900,00 грн., що, в тому числі, підтверджується довідкою ВАТ "Перший інвестиційний банк" від 19.11.09 (а.с. 25 т.2) та доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с. 16-31, 73, 108, 107, 111 т.1).

Однак, як вбачається із платіжного доручення №2 від 20.01.2009р. (а.с.73 т.1) у рядку "Платник" зазначено, що платіж в сумі 16163,00 грн. було здійснено ФОП ОСОБА_4

Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом отриманих коштів, згідно платіжного доручення №2 від 20.01.2009р. на суму 16163,00 грн. задоволенню не підлягає.

Оскільки, суд дійшов висновку, що перераховані кошти не являються завдатком, тому не підлягає і задоволенню вимога про стягнення 412063,00 грн. - додаткової суми в розмірі завдатку.

З урахування вищевикладеного, на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню сума 395900,00 грн.

Судові витрати в частині первісних позовних вимог покладаються на первісного позивача, в частині зустрічних позовних вимог на первісного позивача пропорційнорозміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49, 82,84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра", Київська область, Києво-Святошинський район, смт.Чабани, вул. Машинобудівників,1, ідентифікаційний код 30050930

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4

- 395900,00 грн. попередньої оплати;

- 3959,00 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 113,37 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3- сторонам

4- третій особі (с.Оліївка 132 кл., об'єкт №2, Житомирський район, Житомирська область