Рішення № 10607777, 22.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.10 р.                     Справа № 13/88                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.

при секретарі Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Маріупольської міської ради, м.Маріуполь

до відповідача Приватного підприємства „Володимир” м. Маріуполь Донецької області.

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 25947,26грн. та приведення договору оренди земельної ділянки у відповідності із законодавством.

За участю представників сторін:

від позивача: Горбань К.С., дов. № 031-273 від 13.07.2009р. гол. спец.-юрисконс.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Маріупольська міська рада звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства „Володимир”, м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 25947,26грн. станом на 09.03.2010р. та приведення договору оренди земельної ділянки у відповідності із законодавством.

В обґрунтування позовних вимог Маріупольська міська рада посилається на виникнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 27.10.2005р.(зареєстрований 02.11.2005р.), у підтвердження представник позивача надав засвідчені копії: зазначеного договору, акту приймання-передачі земельної ділянки від 02.11.2005р., рішення виконкому міськради № 1374 від 16.09.2005р., розрахунок вимог, зроблений фінансовим управлінням Маріупольської міської ради станом на 17.05.2010р.

Нормативно позивач посилається на Закон України „Про плату за землю”, Закон України „Про оренду землі”, Земельний кодекс України, Господарський кодекс України, Декрет КМУ „Про державне мито”.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

На підставі ч.3ст.69 ГПК України ухвалою суду від 14.06.2010р. розгляд справи було продовжено на 1 місяць.

Представник позивача під час судових засідань підтримав позовні вимоги, у судовому засіданні 01.06.2010р. надав уточнення до позовної заяви, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31’683грн.28коп. та пеню в сумі 1’697грн.28коп., фактично це є заявою про збільшення позовних вимог, одночасно позивач змінив первісно заявлений код МФО банка отримувача коштів 834026 на код 834016. У судовому засіданні 14.06.2010р. суду представлений доказ направлення уточнених позовних вимог відповідачу.

Отже, суд приймає до розгляду остаточні позовні вимоги позивача: стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31’683грн.28коп. та пені в сумі 1’697грн.28коп., перерахувавши кошти на рахунок 33214812700054, код 13050200, отримувач місцевий бюджет Орджонікідзевського району, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

У виконання вимог суду позивачем під час судового засідання 22.07.2010р. надана довідка ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя № 12243/10/24-013 від 29.06.2010р. щодо заборгованості відповідача з орендної плати станом на 25.06.2010р.

Слухання справи неодноразово відкладалось з метою витребування нових доказів та за причин відсутності відповідача.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.04.2010р. та про відкладення розгляду справи від 18.05.2010р. надсилалися на адресу відповідача по справі рекомендованими листами з повідомленням на адресу, яка зазначена у позові: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Адмірала Луніна, 11-в, але на запит суду від Головного управління статистики у Донецькій області надійшла відповідь про те, що станом на 21.05.2010р. ПП „Володимир” знаходиться за іншою адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський р-н, проспект Перемоги, буд. 51, кв. 41.

У подальшому ухвали суду надсилалися підприємству за належною адресою, зазначеною у довідці статуправління. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить відмітки про отримання ухвал суду від 01.06.2010р, від 14.06.2010р., від 08.07.2010р., але своїх представників у судові засідання ПП „Володимир” не направило, відзив на позов не надіслало, про поважність відсутності представника суд не повідомлений. Отже, відповідач не скористався своїм правом на захист.

Виходячи з викладеного, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ради, суд ВСТАНОВИВ:

Між Маріупольською міською радою та Приватним підприємством „Володимир”, м.Маріуполь, на підставі рішення Маріупольської міської ради від 16.09.2005р. № 1374, був укладений договір оренди земельної ділянки від 27.10.2005р.(далі-договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у мікрорайоні „Східний” в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, загальною площею 0,3890 га. (п.п.1,2 договору). Договір укладено на десять років, до 16.09.2015р.

Відповідно до п. 8 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 80,11грн./м2.

Згідно зі змістом п.10 договору орендна плата за землю (платіж) вноситься орендарем щорічно у грошовій формі: у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на вказаний рахунок. Одночасно договором обумовлено, що розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки, у разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов’язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації. Сторони домовились, що орендна плата вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.11 договору). За пунктом 36 договору орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 02.11.2006р. вчинено запис №04.05.162.00329. Договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу. Між сторонами 02.11.2005р. підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки.

У позовній заяві міська рада посилається на те, що відповідач порушив вимоги ст.ст.2, 5,17,19,22 Закону України „Про плату за землю”, ст.14 Закон України „Про оренду землі”, та ст.ст. 12,20 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 629, 762 Цивільного кодексу України, а саме, орендні платежі своєчасно не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

З розрахунку суми заборгованості з орендної плати землі, зробленого фінансовим управлінням Маріупольської міськради станом на 17.05.2010р., які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що заборгованість утворилася за період нарахувань з червня 2009 року по березень 2010 року в сумі 31’683грн.28коп., яка і заявлена до стягнення.

Відповідно до п. 18 договору відповідачу за неналежне виконання умов договору позивачем нарахована пеня у розмірі 1’697грн.28коп., яка і заявлена до стягнення.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд вважає, що позов Маріупольської міської ради підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічний припис міститься у ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526Цивільного кодексу України).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на те, що належні докази відсутності заборгованості за договором суду не надані, більш того, відповідно до довідки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя № 12243/10/24-013 від 29.06.2010р. станом на 25.06.2010р. заборгованість відповідача збільшилась до 76’854грн.36коп., вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 31’683грн.28коп. є документально підтвердженими, обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в цьому обсязі.

Позивачем також висунуто вимогу щодо стягнення пені в розмірі 1697грн.28коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, яка відповідно до розрахунку фінансового управління Маріупольської міської ради нарахована за період з 31.07.2009р. по 17.05.2010р. на суму боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний день прострочення у його сплаті, з посиланням на ст. 16 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Так, у пункті 18. договору сторонами письмово передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором справляється пеня у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочення, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено, але не більше 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення, в залежності від того, яка з цих величин більше.

Враховуючи, що розрахунок пені, наданий позивачем, не перебільшує розмір пені, визначений сторонами у договорі, суд приймає до розгляду розрахунок пені у редакції фінансового управління Маріупольської міської ради.

Але слід зазначити, що відповідно до постанови Правління НБУ від 10 серпня 2009 року N 468 (втратила чинність з 08.06.2010року згідно з постановою Правління НБУвід 07.06.2010року N 259) встановлена з 12.08.2009 року облікова ставка в розмірі 10,25 % річних, проте, відповідно до даних розрахунку, позивачем за весь заявлений період нарахування пені застосована річна облікова ставка НБУ у розмірі 11,00%.

Викладене призвело до необґрунтованого розрахунку суми пені, яка підлягає перерахуванню.

З урахуванням викладеного, за підрахунком суду розмір пені за заявлений період з 31.07.2009р. по 17.05.2010р. складає 1550грн.51коп.

Отже, суд задовольняє вимоги в частині стягнення суми пені в розмірі 1550грн.51коп. та відмовляє Маріупольської міській раді в стягненні з ПП „Володимир” м. Маріуполь пені в розмірі 146грн.77коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним наявним в матеріалах справи доказом.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Беручи до уваги вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основного боргу 31’683грн. 28коп. та пені в сумі 1550грн.51коп.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до вимог ст. 49 Господарсько-процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 551, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, до Приватного підприємства „Володимир” м. Маріуполь про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Володимир” (87543, м. Маріуполь, Орджонікідзевський р-н, пр.Премоги, буд 51, кв.41, ЄДРПОУ 13520617) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ЄДРПОУ 2604200655) заборгованість з орендної плати у розмірі 31’683грн.28коп. та пеню в сумі 1550грн.51коп.

Стягнути з Приватного підприємства „Володимир” 87543, м. Маріуполь, Орджонікідзевський р-н, пр.Премоги, буд 51, кв.41, ЄДРПОУ 13520617) на користь держави державне мито в сумі 332грн. 33коп.

Стягнути з Приватного підприємства „Володимир” (83000, м. Маріуполь, пр.Премоги 1, кв.51, ЄДРПОУ 13520617) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету в сумі 234грн.96коп.

В частині стягнення пені у розмірі 146грн.77коп. відмовити.

                    Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.07.2010р. оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя