Рішення № 10607660, 26.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.10 р.                     Справа № 23/126                               

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ферма три порося” смт. Старомихайлівка

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу ”Костянтинівська ковбасна фабрика” м. Костянтинівка

про стягнення 15170, 08 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Назаров В.Д. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 20.07.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 26.07.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Ферма три порося” смт. Старомихайлівка, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, акціонерного товариства закритого типу ”Костянтинівська ковбасна фабрика” м. Костянтинівка, 13196 грн. боргу, 525, 33 грн. інфляційних, 44 грн. річних та 1404, 75 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 118 від 22.09.2009р. щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у відповідача за видатковими накладними № РН-2509 від 25.09.2009р. та № РН-1612 від 16.12.2009р. перед позивачем виник борг в сумі 13 196 грн.;

-          рахунки-фактури № СФ-2409 від 24.09.2009р. та № СФ-1512 від 15.12.2009р.

-          направлення на адресу відповідача вимоги № 09-01/10 від 09.06.2010р. про сплату боргу, яка залишена без відповіді;

-          нарахування відповідачу на підставі п.6.2. договору № 118 від 22.09.2009р. пені в сумі 1404, 75 грн. і на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 525, 33 грн. інфляційних та 44 грн. річних;

-          ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач в судовому засіданні 20.07.2010р. визнав позовні вимоги лише щодо стягнення боргу в сумі 13 196 грн. боргу і зазначив, що у відзиві на позов № 310 від 05.07.2010р. ним помилково було вказано, що сума боргу станом на 06.07.2010р. складає 11000 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 118 від 22.09.2009р. (далі - договір № 118), за умовами якого продавець (позивач) зобов’язується поставити крупну рогату худобу або свиней живою вагою, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту поставки відповідно до цін, які діють на момент поставки та зазначені у товарно-транспортних накладних.

Пунктом 7.1. договору № 118 встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє по 31.12. 2009р.

На виконання умов договору № 118 позивачем за видатковими накладними № РН-2509 від 25.09.2009р. та № РН-1612 від 16.12.2009р. здійснено поставку товару на загальну суму 219064, 3 грн., який відповідачем прийнятий без заперечень відповідно до ст.689 ЦК України, що підтверджено довіреностями № 322 від 24.09.2009р. та № 420 від 15.12.2009р. та не спростовано відповідачем.

З урахуванням умов п.3.1. договору відповідач зобов’язаний оплатити товар, одержаний ним за накладною № РН-2509 по 30.09.2009р., а за накладною № РН-1612 - по 21.12.2009р., оскільки строк оплати становить 3 банківських дні з моменту поставки, а не 3 календарних дня, як помилково рахує позивач.

Відповідач в порушення ст.ст. 509, 526, 530, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України у встановлений строк не виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, внаслідок чого у АТЗТ ”Костянтинівська ковбасна фабрика” перед ТОВ ”Ферма три порося” виник борг в сумі 13196 грн., який до теперішнього часу ним не погашений (виставлені позивачем рахунки-фактури № СФ-2409 від 24.09.2009р. та № СФ-1512 від 15.12.2009р. відповідачем оплачені частково в загальній сумі 205 868, 3 грн., що підтверджується банківськими виписками АБ ”УкрБізнесБанк” від 24.09.2009р. на суму 129 536 грн., від 15.12.2009р. на суму 60 000 грн. та від 17.12 2009р. на суму 16332, 3 грн.).

Посилання відповідача на сплату ним позивачу платіжним дорученням № 599 від 05.07.2010р. грошових коштів в сумі 2 196 грн. в рахунок погашення боргу за договором № 118 суд до уваги не приймає з огляду на наступне. В графі ”призначення платежу” вищевказаного платіжного доручення зазначено ”оплата за свиней согл. сч. №СФ-202/1 від 02.02.2010р.” (належним чином засвідчена копія цього рахунку долучена до матеріалів справи). Позивач зазначив, що між сторонами, крім договору № 118 від 22.09.2009р., було також укладено договір поставки № б/н від 01.02.2010р., на виконання умов якого позивачем за видатковою накладною № РН-302 від 03.02.2010р. здійснено поставку товару на суму 101216, 8 грн., який відповідачем прийнятий без заперечень за довіреністю № 36 від 02.02.2010р. (належним чином засвідчені копії вказаних документів долучені до матеріалів справи). Отже, враховуючи факт існування інших договірних відносин між сторонами, крім договору № 118, та той факт, що рахунок-фактура № СФ-202/1 виписаний 02.02.2010р., тобто після закінчення строку дії договору № 118 (відповідно до п.7.1. дія договору закінчилась 31.12.2009р.), сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 2198 грн. не можуть бути віднесені на погашення боргу за договором № 118.

В судовому засіданні 20.07.2010р. відповідач визнав борг в сумі 13196 грн., що зафіксовано в протоколі судового засідання. Такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що сума боргу відповідача в розмірі 13 196 грн. підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, а доказів сплати відповідної суми суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 13196 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Умовами договору № 118 сторони передбачили відповідальність покупця (відповідача) за прострочку оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від загальної вартості отриманого товару (п.6.2. договору).

На підставі п.6.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 1404, 75 грн. за період з 28.09.2009р. по 18.06.2010р. (накладна № РН-2509) та за період з 18.12.2009р. по 18.06.2010р. (накладна № РН-1612). Перевіривши розрахунок суми пені, суд зауважує, що позивачем невірно визначено початок перебігу строку нарахування пені та не враховані обмеження, встановлені ч.6 ст.232 ГК України, при нарахуванні пені за накладною № РН-2509. За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в загальній сумі 1323, 92 грн. за період з 01.10.2009р. по 01.04.2010р. (накладна № РН-2509) та за період з 22.12.2009р. по 18.06.2010р. (накладна № РН-1612). В решті вимог позивача щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач вимагає також стягнути з відповідача 525, 33 грн. інфляційних за жовтень 2009р. - червень 2010р. (накладна № РН-2509) та за грудень 2009р. - червень 2010р. (накладна № РН-1612) і 44 грн. річних за період з 28.09.2009р. по 18.06.2010р. (накладна № РН-2509) та за період з 18.12.2009р. по 18.06.2010р. (накладна № РН-1612). Перевіривши правильність арифметичного розрахунку суми інфляційних, суд зазначає, що позивач завищив середній індекс інфляції при розрахунку інфляційних за накладною № РН-2509 та помилково включив до періоду нарахування інфляційних за накладною № РН-1612 грудень 2009р. У зв’язку з цим суд стягує з відповідача на користь позивача 473, 33 грн. інфляційних за жовтень 2009р. - червень 2010р. (накладна № РН-2509) та за січень 2010р. - червень 2010р. (накладна № РН-1612). В решті вимог щодо стягнення інфляційних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Позовні вимоги щодо стягнення річних суд також задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 43, 71 грн. річних, оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання за накладною № РН-2509 почалось з 01.10.2009р., а за накладною № РН-1612 - з 22.12.2009р. При цьому суд зауважує, що при розрахунку річних за накладною № РН-1612 позивач помилково нарахував 18, 05 грн., хоча фактично річні складають 176, 55 грн. (виходити за межі позовних вимог в даному випадку суд не має права). В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 202, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 549, 610, 611, 625, 655, 689, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу ”Костянтинівська ковбасна фабрика” (м. Костянтинівка, вул. Горького, 38, р/р 26001302550615 у відділенні ПАТ Промінвестбанк м. Костянтинівка, МФО 334550, ЄДРПОУ 04541632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Ферма три порося” (смт. Старомихайлівка, вул. Партизанська, 168, р/р 260060752980 в АК ”УкрБізнесБанк” м. Донецьк, МФО 334969, ЄДРПОУ 30616141) - 13 196 грн. боргу, 473 грн. 33 коп. інфляційних, 43 грн. 71 коп. річних, 1323 грн. 92 коп. пені, 150 грн. 37 коп. витрат на сплату держмита та 233 грн. 93 коп.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя