Рішення № 10607036, 23.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.10 р.                     Справа № 43/42                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”, м. Іллічівськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна транспортно-експедиторська компанія “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь

про стягнення 6096457грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 791329,06грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115803,81грн. – 3% річних від простроченої суми.

За участю представників:

від позивача: представник не з’явився

від відповідача: представник не з’явився

          СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт”, м. Іллічівськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна транспортно-експедиторська компанія “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь про стягнення 19449832,40грн. заборгованості по оплаті за надані послуги, суми штрафних санкцій, яка складає 791329,06грн., 308514,22грн. інфляційних, 3% річних від простроченої суми, які складають 115803,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №278/э від 29.12.2007р., в частині сплати вартості наданих послуг за період з вересень 2009р. по грудень 2009р.

В підтвердження своїх доводів позивачем надано договір №278/э від 29.12.2007р. з додатком; додаткову угоду від 31.12.2008р. до договору №278/э від 29.12.2007р.; акти прийому-передачі виконаних робіт до рахунку №Э/18119 від 30.09.2009р., №Э/18124 від 30.09.2009р., №Э/18772 від 12.10.2009р., №Э/18786 від 14.10.2009р., №Э/19286 від 15.10.2009р., №Э/19580 від 16.10.2009р., №Э/19918 від 20.10.2009р., №Э/20653 від 23.10.2009р., №Э/21191 від 28.10.2009р., №Э/23508 від 20.11.2009р., №Э/24243 від 25.11.2009р., №Э/25175 від 30.11.2009р., №Э/25682 від 30.11.2009р., №Э/26533 від 15.12.2009р., №Э/28866 від 31.12.2009р.; рахунки №Э/18119 від 01.10.2009р., №Э/18124 від 01.10.2009р., №Э/18772 від 13.10.2009р., №Э/18772 від 13.10.2009р., №Э/18786 від 14.10.2009р., №Э/19286 від 15.10.2009р., №Э/19580 від 19.10.2009р., №Э/19918 від 20.10.2009р., №Э/20653 від 23.10.2009р., №Э/21191 від 28.10.2009р., №Э/23508 від 20.11.2009р., №Э/24243 від 25.11.2009р., №Э/25175 від 02.12.2009р., №Э/25682 від 07.12.2009р., №Э/26533 від 31.12.2009р., №Э/28866 від 31.12.2009р.; підсумкові відомості №Э/18119 від 01.10.2009р., №Э/18124 від 01.10.2009р., №Э/18786 від 14.10.2009р., №Э/19286 від 15.10.2009р., №Э/19580 від 19.10.2009р., №Э/19918 від 20.10.2009р., №Э/20653 від 23.10.2009р., №Э/21191 від 28.10.2009р., №Э/23508 від 20.11.2009р., №Э/24243 від 25.11.2009р., №Э/25175 від 02.12.2009р., №Э/25682 від 07.12.2009р., №Э/26533 від 15.12.2009р., №Э/28866 від 05.01.2010р.; реєстр наданих рахунків; довіреність на отримання фінансових документів №285/483 від 28.03.2008р.; довіреність №3; банківську виписку за 28.01.2010р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/42.

Заявою про зменшення позовних вимог №20.3/7-263 від 30.03.2010р., враховуючи те, що відповідач сплатив заборгованість у розмірі 10602607,12грн., позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 10602607,12грн. та просив суд стягнути з ТОВ “МТЕК “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь на користь ДП “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ 8847225,28грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 791329,06грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115803,81грн. – 3% річних від простроченої суми.

В підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості у сумі 10602607,12грн. позивач представив банківські виписки за 29.01.2010р., 01.02.2010р., 02.02.2010р., 04.02.2010р., 05.02.2010р., 08.02.2010р., 09.02.2010р., 11.02.2010р., 12.02.2010р., 15.02.2010р., 17.02.2010р., 18.02.2010р., 23.02.2010р., 01.03.2010р., 03.03.2010р., 05.03.2010р., 10.03.2010р., 17.03.2010р., 18.03.2010р.

Заявою про збільшення позовних вимог №20.3/7-264 від 30.03.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог на 5528430,15грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 80025,77грн. – суми штрафних санкцій, 11711,09грн. – 3% від простроченої суми та просив суд стягнути з ТОВ “МТЕК “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь на користь ДП “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ 14375655,43грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 871354,83грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 127514,90грн. – 3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування збільшених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №278/э від 29.12.2007р., в частині сплати вартості наданих послуг за період з січня 2010р. по лютий 2010р.

В підтвердження своїх доводів позивачем надано додаткову угоду від 31.12.2009р. до договору №278/э від 29.12.2007р.; реєстр наданих рахунків; акти прийому-здачі виконаних робіт до рахунку №Э/962 від 18.01.2010р., №Э/2466 від 28.01.2010р., №Э/2833 від 29.01.2010р., №Э/4768 від 16.02.2010р., №Э/5527 від 19.02.2010р.; рахунки №Э/962 від 18.01.2010р., №Э/2466 від 28.01.2010р., №Э/2833 від 01.02.2010р., №Э/4768 від 16.02.2010р., №Э/5527 від 19.02.2010р.; підсумкові відомості №Э/962 від 18.01.2010р., №Э/2466 від 28.01.2010р., №Э/2833 від 01.02.2010р., №Э/4768 від 16.02.2010р., №Э/5527 від 19.02.2010р.

Заявою про зменшення позовних вимог №20.3/7-327 від 08.04.2010р., враховуючи те, що відповідач сплатив заборгованість у розмірі 4801937,44грн., позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 4801937,44грн. та просив суд стягнути з ТОВ “МТЕК “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь на користь ДП “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ 9573717,99грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 791329,06грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115803,81грн. – 3% річних від простроченої суми.

В підтвердження зазначено позивачем надано банківські виписки за 19.03.2010р., 22.03.2010р., 23.03.2010р., 24.03.2010р., 29.03.2010р., 31.03.2010р., 02.04.2010р., 06.04.2010р., 07.04.2010р.

Заявою про зменшення позовних вимог №20.3/7-345 від 21.04.2010р., враховуючи те, що відповідач часткового сплатив заборгованість у сумі 2976710,58грн., позивач зменшив розмір позовних вимог до відповідача на суму 2976710,58грн., та просив суд стягнути з ТОВ “МТЕК “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь на користь ДП “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ 6597007,41грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 791329,06грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115803,81грн. – 3% річних від простроченої суми.

В підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості у сумі 2976710,58грн. позивач представив банківські виписки за 09.04.2010р., 12.04.2010р., 14.04.2010р., 15.04.2010р., 16.04.2010р., 19.04.2010р.

Заявою про зменшення позовних вимог №20.2/7-345-2 від 21.04.2010р., враховуючи те, що відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 500550,41грн., позивач остаточно зменшив розмір позовних вимог до відповідача на суму 500550,41грн., та просив суд стягнути з ТОВ “МТЕК “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь на користь ДП “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ 6096457грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 791329,06грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115803,81грн. – 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заяви приймаються судом і справа розглядається з урахуванням остаточно зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву №285/104 від 21.04.2010р. визнав наявність заборгованості перед позивачем за послуги надані у період вересень 2009р. по грудень 2009р. та зазначив, що погасив заборгованість за вказаний період у повному обсязі; заперечив проти стягнення заборгованості за послуги надані у період з січня 2010р. по лютий 2010р., оскільки позивачем не надсилались на його адресу заяви про зміну розміру позовних вимог; просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В підтвердження оплати наданих послуг відповідач представив суду банківські виписки, на яких відсутня відмітка банківської установи про проведення грошових коштів.

У клопотанні №285/105 від 21.04.2010р відповідач просив суд відмовити позивачу у позовних вимогах в частині стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 791329,06грн., суми інфляції у розмірі 308514,22грн. та суми 3% річних у розмірі 115803,81грн.. Своє клопотання відповідач обґрунтовує ч.3 ст.551 ЦК України, п.1 ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України, та тим, що вплив мирової фінансової кризи безпосередньо в українській економіці пов`язують з другою половиною 2008 року початком 2009 року. Саме з цього періоду почалася негативна динаміка фінансових платежів, зокрема, у позивача це виразилось у рості заборгованості з боку замовників, у наявності фінансових розривів, які не могли перекриватися кредитними ресурсами, оскільки вже були прояви банківської кризи. На момент звернення з позовом до суду, у відповідача перед позивачем дійсно була несплачена сума заборгованості у розмірі 19449832,40грн., проте, на сьогоднішній день, відповідач погасив вказану заборгованість. Разом з тим, відповідач вказав на те, що позивачем не було надано інформації про те, що порушення зобов’язання учасника господарських відносин – ТОВ „МТЕК „ІнтерТрансСервіс” потягло за собою будь-які негативні наслідки, зокрема, у вигляді значних збитків для нього, тому має місце невідповідність розміру пені та суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням відповідача була підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, та фактичних наслідків.

В доповненнях до відзиву №285/106 від 21.04.2010р. відповідач зазначив, що розрахунок пені, який був доданий позивачем до позовної заяви є невірним, оскільки пеня повинна була нараховуватись з 31.12.2009р., тобто з моменту набрання законної сили додатковою угодою від 31.12.2009р. до договору №278/э від 29.12.2007р., якою внесено зміни в п.5.6. договору з приводу стягнення пені, а не з моменту виникнення у відповідача прострочки за грошовим зобов’язанням.

Враховуючи заперечення відповідача щодо ненаправлення йому позивачем заяв про зміну розміру позовних вимог, а також те, що його заперечення проти стягнення заборгованості у сумі 6096457грн. ґрунтуються лише на неознайомленні його з наведеними заявами, враховуючи встановлене ст.69 ГПК України обмеження строку розгляду справи, судом в засіданні суду оголошено перерву з 21.04.2010р. по 23.04.2010р. для надання відповідачу можливості ознайомитись з матеріалами справи, зокрема, із заявами про збільшення розміру позовних вимог та доказами їх направлення на адресу відповідача.

В останнє судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, про що свідчить напис зроблений представниками сторін на третій стороні обкладинки справи №43/42.

Суд скористався наданим йому правом та розглянув справу без участі представників сторін в останньому судовому засіданні, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємтсвом "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна транспортно-експедиторська компанія “ІнтерТрансСервіс” було укладено договір №278/Э від 29.10.2007р. (з подальшими змінами і доповненнями), згідно умов якого Порт зобов’язався вивантажити із залізничних вагонів або інших видів транспорту, прийняти на зберігання та завантажити на судно, а також здійснити документальне оформлення прибуваючої в Порт експортної металопродукції, а Вантажовласник зобов`язався оплатити надані йому Портом послуги в узгодженому даним договором порядку та за тарифами, встановленими договором.

31.12.2008р. сторонами підписано додаткову угоду до договору №278/Э від 29.10.2007р., згідно якої дійсний договір набуває чинності із дня його укладання сторонами та діє до 31.12.2009р.

31.12.20098р. сторонами підписано додаткову угоду до договору №278/Э від 29.10.2007р., згідно якої дійсний договір набуває чинності із дня його укладання сторонами та діє до 31.12.2010р.

На підставі договору Портом здійснено вивантаження з залізничних вагонів, збереження, навантаження на судно, а також документально оформлено експортну металопродукцію.

Факт належного надання портом послуг підтверджується розрахунками по кожній партії відвантаженої продукції та актами прийому-передачі виконаних робіт до рахунку №Э/18119 від 30.09.2009р. у сумі 1989399,07грн., №Э/18124 від 30.09.2009р. у сумі 790685,40грн., №Э/18772 від 12.10.2009р. у сумі 2030291,18грн., №Э/18786 від 14.10.2009р. у сумі 1570551,82грн., №Э/19286 від 15.10.2009р. у сумі 1219123,50грн., №Э/19580 від 16.10.2009р. у сумі 2043556,15грн., №Э/19918 від 20.10.2009р. у сумі 1637326,60грн., №Э/20653 від 23.10.2009р. у сумі 3247631,92грн., №Э/21191 від 28.10.2009р. у сумі 1040978,92грн., №Э/23508 від 20.11.2009р. у сумі 365962,74грн., №Э/24243 від 25.11.2009р. у сумі 63296,99грн., №Э/25175 від 30.11.2009р. у сумі 338702,80грн., №Э/25682 від 30.11.2009р. у сумі 1641748,05грн., №Э/26533 від 15.12.2009р. у сумі 826550,41грн., №Э/28866 від 31.12.2009р. у сумі 981026,85грн., №Э/962 від 18.01.2010р. у сумі 1335897,11грн., №Э/2466 від 28.01.2010р. у сумі 463587,83грн., №Э/2833 від 29.01.2010р. у сумі 2170831,30грн., №Э/4768 від 16.02.2010р. у сумі 424883,96грн., №Э/5527 від 19.02.2010р. у сумі 1133229,95грн.

Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів з прикладанням печатки підприємства повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

Розділом 3 договору були встановлені ціни та порядок проведення розрахунків за договором. Так, відповідно до пункту 3.4. договору вартість послуг Порту по даному договору оплачується попередньо в об`ємі запланованої відправки не пізніше 5 календарних днів до її фактичного здійснення на підставі виставленого Портом рахунку. Остаточний розрахунок Вантажовласник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Портом рахунку. Сторони узгодили, що моментом виставлення рахунку є або дата вручення рахунку представнику Вантажовласника, наділеному повноваженнями у відповідності з оформленою довіреністю (довіреність повинна бути представлена Вантажовласником в бухгалтерію Порта протягом 3 днів з моменту підписання даного договору), або дата направлення рахунку Порта Вантажовласнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом змісту конверту, з відміткою на ньому поштової організації, або вручається уповноваженій посадовій особі Вантажовласника з відміткою про вручення на копії заявки, з розписом цієї посадової особи та печаткою Вантажовласника.

Відповідно до довіреності №285/483 від 28.03.2008р. відповідач надав повноваження отримувати в порту фінансові документи за договором №287/Э ТОВ “Метекс”.

Для оплати вартості наданих послуг відповідачу було виставлено рахунки №Э/18119 від 01.10.2009р., №Э/18124 від 01.10.2009р., №Э/18772 від 13.10.2009р., №Э/18772 від 13.10.2009р., №Э/18786 від 14.10.2009р., №Э/19286 від 15.10.2009р., №Э/19580 від 19.10.2009р., №Э/19918 від 20.10.2009р., №Э/20653 від 23.10.2009р., №Э/21191 від 28.10.2009р., №Э/23508 від 20.11.2009р., №Э/24243 від 25.11.2009р., №Э/25175 від 02.12.2009р., №Э/25682 від 07.12.2009р., №Э/26533 від 31.12.2009р., №Э/28866 від 31.12.2009р., №Э/962 від 18.01.2010р., №Э/2466 від 28.01.2010р., №Э/2833 від 01.02.2010р., №Э/4768 від 16.02.2010р., №Э/5527 від 19.02.2010р. Загальною сумою 25315262,55грн.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами пункту 3.4. договору остаточний розрахунок Вантажовласник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Портом рахунку.

Проте, свої зобов’язання відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав.

Згідно банківських виписок, наявних у матеріалах стправи та пояснень позивача, викладених у його заявах відповідачем сплачено надані послуги частково у сумі 19218805,55грн.

Внаслідок чого, на теперішній час, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 6096457грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 6096457грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 6.6. договору визначено, що за порушення строків оплати, обумовлених в п.3.2. договору, Вантажовласник сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Як встановлено судом, пункт 3.4. договору не містить строків оплати, тому суд припускає можливість припущення описки при друкуванні тексту договору щодо зазначення пункту у якому визначено строки, за порушення яких можливе нарахування пені.

Згідно пункту 3 додаткової угоди від 31.12.2009р. до договору пункт 6.6. договору викладено у наступній редакції: „За порушення строків оплати, обумовлених в договорі, Вантажовласник сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки”.

Враховуючи викладене, суд не приймає заперечення відповідача з приводу нарахування пені лише з 31.12.2009р., тобто набрання законної сили вказаної додаткової угоди, та вважає, що пеня може нараховуватись позивачем з моменту порушення відповідачем строків оплати наданих послуг.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строків оплати наданих послуг, позивачем на підставі 6.6. договору (в порядку встановленому законом) нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення у сумі 791392,06грн. Періоди нарахування пені:

з 23.10.2009р. по 26.01.2010р., де борг - 1682399,07грн., - 760685,40грн.;

з 28.10.2009р. по 28.01.2010р., де борг – 2030291,18грн., - 1570551,82грн.;

з 04.11.2009р. по 28.01.2010р., де борг – 1219123,50грн.;

з 09.11.2009р. по 28.01.2010р., де борг – 2043556,15грн., - 1637326,60грн., - 3247631,92грн.;

з 13.11.2009р. по 29.01.2010р., де борг – 1040978,92грн.;

з 11.12.2009р. по 28.01.2010р., де борг – 365962,74грн., - 63296,99грн.;

з 23.12.2009р. по 28.01.2010р., де борг – 338702,80грн., - 1641748,05грн.;

з 18.01.2010р. по 28.01.2010р., де борг – 826550,41грн.;

з 21.01.2010р. по 28.01.2010р., де борг – 981026,85.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у розмірі 115803,81грн. (див. періоди, на які нараховану пеню) та інфляційні у розмірі 308514,22грн. Періоди нарахування інфляційних:

з 23.10.2009р. по 02.01.2010р., де борг - 1682399,07грн., - 760685,40грн.;

з 28.10.2009р. по 02.01.2010р., де борг – 2030291,18грн., - 1570551,82грн.;

з 04.11.2009р. по 02.01.2010р., де борг – 1219123,50грн.;

з 09.11.2009р. по 02.01.2010р., де борг – 2043556,15грн., - 1637326,60грн., - 3247631,92грн.;

з 13.11.2009р. по 02.01.2010р., де борг – 1040978,92грн.;

з 11.12.2009р. по 02.01.2010р., де борг – 365962,74грн., - 63296,99грн.;

За висновками суду розрахунок пені та 3% річних наданий позивачем суперечить фактичним обставинам та матеріалам справи.

Так, позивачем не прийнято до уваги, що остаточний розрахунок здійснюєтья протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку, внаслідок чого невірно визначено періоди нарахування пені та 3% річних за рахунком №э/26553 від 31.12.2009р. (борг – 826550,41грн.). За висновками суду нарахуванні пені за цим рахунком можливе з 20.01.2010р.

За підрахунками суду, розмір пені, який є аріфметично вірним, становить 790927,83грн., розмір 3% річних – 115735,87грн. Судом перевірено розрахунок інфляційних, представлений позивачем та встановлено, що зазначений порядок нарахування заявлених сум відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку.

За приписами п.3 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як встановлено судом, відповідач під час судового розгляду значно погасив основний борг наявний перед позивачем. Проте, слід зазначити, що тяжке матеріальне положення, недостатність обігових коштів на банківських рахунках, обтяження перед Бюджетом, зростання як кредиторської, так і дебіторської заборгованості, відсутність замовлень, як негативні наслідки світової фінансової кризи є характерними для всіх суб’єктів господарського сектору. Натомість, укладаючи договір відповідач брав на себе обов’язок з належного виконання зобов’язання, при цьому саме право позивача нараховувати в подальшому штрафні санкції (при умові прострочки) було гарантією саме належного виконання зобов’язання з боку відповідача. Також, слід зазначити, що урахуванням вимог ст.625 ЦК та ст.ст.230, 236, 239 ГК України, 3% річних та інфляційні втрати, за своєю суттю, не є санкціями за неналежне виконання зобов’язань боржником, а отже у будь-якому випадку не підлягають зменшенню за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання №285/105 від 21.04.2010р. та, користуючись правом, наданим ГПК України, зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 60%, тобто на 474556,70грн. Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 316371,13грн.

З урахуванням вищевикладеного, позов Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна транспортно-експедиторська компанія “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь про стягнення 6096457грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 791329,06грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115803,81грн. – 3% річних від простроченої суми, підлягає задоволенню частково у сумі 6837078,22грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна транспортно-експедиторська компанія “ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь про стягнення 6096457грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 791329,06грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115803,81грн. – 3% річних від простроченої суми, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна транспортно-експедиторська компанія “ІнтерТрансСервіс” (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, 18; код 33653926, р/р 26005900177722 в Маріупольській філії Першого Українського Міжнародного банку, МФО 335742) на користь Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; код 01125672, р/р 26009114761 філії ВАТ “МТБ” в м. Іллічівську, МФО 388498) 6096457грн. - заборгованості по оплаті за надані послуги, 316371,13грн. – суми штрафних санкцій, 308514,22грн. – інфляційних, 115735,87грн. – 3% річних від простроченої суми., витрати по сплаті державного мита у сумі 25497,45грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,98рн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 474556,70грн. відмовити через зменшення судом суми.

В частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 464,23грн., 3% річних у розмірі 67,94грн. відмовити за недоведеністю.

Суддя