Рішення № 10606983, 27.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.10 р.                     Справа № 18/66                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИЩА СТУПІНЬ БЕЗПЕКИ” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк

про стягнення 112676,88 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Колода А.А.– дов.

від відповідача: Ваніна О.В. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВИЩА СТУПІНЬ БЕЗПЕКИ” звернулось з позовом про стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” 96624,00 грн. боргу, 6118,06 грн. пені, 502,85 грн. річних, 2668,29 грн. індексу інфляції та 6763,68 грн. штрафу, а всього 112676,88 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач з ним не розрахувався, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані річні, індекс інфляції, пеня та штраф.

Уточненням до позовних вимог від 27.04.2010 р. позивач зменшив суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 96624,00 грн. боргу, 3436,16 грн. пені нарахованої у межах подвійної облікової ставки НБУ, 502,85 грн. річних, 2668,29 грн. індексу інфляції та 6763,68 грн. штрафу, а всього 109994,98 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд розцінює це уточнення як заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач суму боргу визнав, а проти нарахування індексу інфляції, річних, пені та штрафу заперечує з доводів викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12.11.2009 р. сторонами був укладений договір про надання послуг з охорони майна ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” № 5/1440, згідно з п. 1.1. якого Виконавець (позивач) зобов’язався надавати послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (охорона 1-ого західного повітряподавального та 2-ого західного вентиляційного стволів Відокремленого Підрозділу „Шахта імені О.О. Скочинського” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”) за адресою: 83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова, а Замовник (відповідач) зобов’язався ці послуги прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 5.1. договора (у редакції Додаткової угоди № 1 від 11.12.2009 р.) строк його дії встановлений – з 01 грудня 2009 р. до 04 лютого 2010 р.

Відповідно до п. 4.1. договора обсяг фактично наданих послуг по охороні підлягає оформленню Актом здачі – прийому робіт (надання послуг), який набуває юридичної сили після підписання його обома сторонами. Замовник зобов’язався підписати Акт здачі – прийому робіт (надання послуг), наданий Виконавцем до 10 числа місяця, наступного за звітним, протягом 5 робочих днів.

Позивач свої зобов’язання за договором виконував, що підтверджується актами здачі – прийомки робіт (надання послуг): № ВС – 00398 від 31.12.2009 р. на суму 45384,00 грн., № ВС – 0000103 від 31.01.2010 р. на суму 45384,00 грн. та № ВС – 0000104 від 04.02.2010 р. на суму 5856,00 грн., а всього на суму 96624,00 грн. підписаними у двохсторонньому порядку.

Згідно з п. 4.3. договора оплата послуг проводиться Замовником на протязі 5 банківських днів з дня підписання Акту здачі – прийому робіт (надання послуг) у двохсторонньому порядку.

Фактично зобов’язання по оплаті відповідачем не були виконані.

Таким чином за відповідачем налічується борг у сумі 96624,00 грн. Актом звірки розрахунків станом на 06.04.2010 р. факт наявності боргу підтверджений.

25.02.2010 р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 16 з вимогою оплати суму боргу. У відповіді на претензію № 19-11/515 від 16.03.2010 р. відповідач зобов’язався сплатити борг при наявності фінансових коштів, але взяті зобов’язання так і не виконав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Фактично, взяті за договором зобов’язання, відповідачем порушені, доказів оплати послуг ним не подано, тому борг у сумі 96624,00 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

За підрахунком позивача індекс інфляції за січень – лютий 2010 р. складає 2668,29 грн, а річні – 502,85 грн. за період з 12.01. по 29.03.2010 р.

Пунктом 3.2.2. договора сторони передбачили відповідальність за порушення строку оплати наданих послуг у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочку понад 30 діб додатково - штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем нарахована пеня в сумі 3436,16 грн. за період прострочки з 12.01.2010 р. по 29.03.2010 р.

Враховуючи, що факт прострочки платежу щодо оплати послуг мав місце понад 30 діб, а саме: з січня по березень 2010 р. (відповідно до розрахунку), позивач правомірно нарахував штраф у розмірі 7 % від суми несплаченої вартості послуг. Оскільки сума порушеного відповідачем зобов’язання складає 96624,00 грн. штраф підлягає стягненню у сумі 6763,68 грн.

Заперечення відповідача проти нарахування річних, індексу інфляції, пені та штрафу судом відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИЩА СТУПІНЬ БЕЗПЕКИ” м. Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення 109994,98 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26003000527001 у філії Донецької дирекції АО «Індекс-банк», МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИЩА СТУПІНЬ БЕЗПЕКИ” м. Донецьк (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, ЄДРПОУ 35951935, р/р 26000234598001 в ОАО АКБ «Капітал», МФО 334828) 96624,00 грн. боргу, 2668,29 грн. індексу інфляції, 502,85 грн. річних, 3436,16 грн. пені, 6763,68 грн. штрафу, 1099,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 27.04.2010 р. і набирає чинності через десять днів.

Суддя