Рішення № 10606440, 29.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2010Справа №2-22/2002-2010 За позовом ТОВ «Євпаторія – Дон», м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5; м. Севастополь, вул. Лоцманська, 3, кв. 51

до відповідача Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко», м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –

1.          Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, вул. Леніна, 2

2.          Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, вул. Леніна, 2

3.          Міністерства охорони здоров’я України, м. Київ, вул. Грушевського, 7

про визнання відсутності права оперативного управління майном

за участю Прокуратури АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Молчанов А.О., представник, дов від 09.04.2010 року

від відповідача – Круглов В.Б., представник, дов від 27.04.2010 року

від третіх осіб - не з'явились

від Прокуратури АР Крим – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Євпаторія – Дон» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко», просить суд визнати відсутність права оперативного управління майном у Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» на будівлю спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м., розташовану за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право загальнодержавної власності Міністерства охорони здоров’я України та право оперативного управління Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» у відношенні будівлі кліматопавільйону літер «К» припинено внаслідок знищення вказаного нерухомого майна; підстави для виникнення такого права загальнодержавної власності та права оперативного управління Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» щодо знов збудованої позивачем будівлі малого пансіонату літер «К» по вул. Маяковського, 5, м. Євпаторія, загальною площею 294,1 кв.м. відсутні.

Однак, позивач вказує на те, що йому стало відомо, що згідно свідоцтва про право власності від 26.05.2000 року, виданого Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради на підставі рішення № 462 від 10.11.1999 року, об'єкт – «будівля кліматопавільйону літер «К» названий в адресній схемі як «спальний корпус, літер «К», по вул. Маяковського, 5, м. Євпаторія» в числі будівель та споруд, які є загальнодержавною власність та знаходяться в оперативному управлінні Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко», органом управління даним майном визначено Міністерство охорони здоров’я України, чим, на думку позивача, порушені його права на знов збудовану позивачем будівлю малого пансіонату літер «К» по вул. Маяковського, 5, м. Євпаторія, загальною площею 294,1 кв.м. на підставі чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.04.2010 року до участі у справі № 2-22/2002-2010 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Євпаторійську міську раду, Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради, Міністерство охорони здоров'я України.

12.05.2010 року до суду надійшли письмові пояснення позивача по суті спору, позивач просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

18.05.2010 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява начальника управління Прокуратури АР Крим про вступ у процес по даній справі прокурора, в порядку, передбаченому статтею 29 Господарського процесуального кодексу України.

20.05.2010 року третя особа – Євпаторійська міська рада надала суду пояснення, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись, крім того, на те, що приписами чинного законодавства України не передбачений обраний позивачем спосіб захисту порушеного права. Крім того, на думку третьої особи, позивачем не вказано як саме були порушені його права правом оперативного управління у відповідача на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5. Більш того, Євпаторійська міська рада посилається на те, що рішенням Господарського суду АР Крим від 22.09.2009 року у справі № 2-21/459.1-2009, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010 року, позивачу – ТОВ «Євпаторія – Дон» було відмовлено в задоволенні вимог про скасування рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 10.11.1999 року № 462, свідоцтва про право власності, визнання права власності на міні пансіонат літер «К», розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5 у повному обсязі.

20.05.2010 року відповідач заявив клопотання про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, згідно приписів ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

20.05.2010 року третя особа – Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради надала суду пояснення по справі.

Третя особа – Міністерство охорони здоров'я України надала суду пояснення по справі, проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Крім того, третя особа наполягає на застосуванні судом строків позовної давності.

20.05.2010 року відповідач надав суду заперечення проти позову, просить суд в задоволенні позову відмовити.

02.06.2010 року відповідач надав суду додаткові пояснення по справі.

Крім того, 02.06.2010 року суду надані додаткові пояснення третьої особи – Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до яких третя особа вважає, що позивач по справі не є ані власником спірного майна, ані користувачем спірного майна на підставі будь – яких дійсних цивільно – правових угод.

09.06.2010 року представником відповідача - Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» заявлене клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке задоволено судом, яке задоволено судом.

15.06.2010 року до суду надійшла заява третьої особи – Євпаторійської міської ради про розгляд справи у відсутність представника, за матеріалами, наявними у справі.

Треті особи та прокурор в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

встановив:

05.11.1996 року між ПП «Євпаторія-Дон» (правонаступником якого є ТОВ «Євпаторія-Дон») (Орендар) та Санаторієм «Південний» (правонаступником якого є Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко») (Орендодавець) був укладений договір оренди, відповідно до п. 1.3. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування корпус № 1 літер «К» (кліматопавільйон), площею 159,6 кв.м., інвентарний № 01010013.

Відповідно до акту прийому-передачі нежилого приміщення від 09.01.1997 року вказана будівля кліматопавільйону не використовувалась впродовж тривалого часу, для подальшої експлуатації не придатна.

Позивач стверджує, що з лютого 1997 року по червень 1997 року Орендарем ним проведені роботи з демонтажу (зносу) вказаної будівлі кліматопавільйону, що підтверджується: зведеним кошторисним розрахунком будівництва від 19.01.1997 року на суму 88532,00 грн., затвердженим головним лікарем санаторію «Орлятко»; актом приймання виконаних робіт (форма КБ № 2) за лютий 1997 року, в якому безпосередньо вказується про вивіз за межі санаторію «Південний» 10 тонн будівельного сміття - залишків демонтованої будівлі кліматопавільйону.

Крім того, позивач вказує на те, що факт демонтажу будівлі кліматопавільйону за рахунок сил і засобів ТОВ «Євпаторія-Дон» належним чином підтверджується актом про завершення робіт з реконструкції корпусу № 1 літер «К» (кліматопавільйону) від 10.06.1997 року, затвердженим головним лікарем головного санаторію «Орлятко», відповідно до якого позивачем, зокрема, були виконані роботи із знесення будівлі кліматопавільйону.

10.06.1997 року між Орендодавцем та Орендарем було укладено додаткову угоду до договору оренди від 05.11.1996 року, узгоджену з головним лікарем головного санаторію «Орлятко», відповідно до якої у зв'язку з тим, що ТОВ «Євпаторія-Дон» здійснило будівництво нової будівлі на місці колишньої будівлі кліматопавільйону літер «К» та є одноособовим власником засобів, вкладених в його будівництво, у випадку закінчення дії Договору, за умови виконання Орендарем умов даного Договору, засоби, вкладені Орендарем в будівництво та реконструкцію приміщення, що орендується, залишаються власністю Орендаря у вигляді знов створеного майна (п. 16.1 Договори в новій редакції).

При розірванні Договору засоби, вкладені в будівництво та реконструкцію приміщення, що орендується, повертаються Орендареві у вигляді знов створеного майна (п. 16.4 Договору в новій редакції).

Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України №231 від 24 липня 1997 року, санаторій “Південний” реорганізовано шляхом приєднання до санаторію “Орлятко”, останній визнаний правонаступником майнових прав та обов’язків санаторію “Південний”.

15 січня 1998 року між Головним санаторієм “Орлятко” та ТОВ “Євпаторія-Дон” укладено договір оренди нежитлового приміщення, яким викладено в новій редакції договір оренди від 05 листопада 1996 року та передано в оренду позивачеві будівлю з підсобними спорудами площею 294,1 кв.м., розташовану за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5.

20 грудня 2004 року між Фондом майна АР Крим та ТОВ “Євпаторія-Дон” укладено договір оренди державного нерухомого майна, згідно якого в оренду позивачеві передано корпус №8 (колишній кліматопавильйон літер “К”) площею 294,1 кв.м., що знаходиться на балансі головного санаторію “Орлятко” та розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5.

ТОВ “Євпаторія-Дон” вказує на те, що без повідомлення позивача, рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 462 від 10.11.1999 року, що стало підставою для оформлення відповідного свідоцтва про право власності, будівлю малого пансіонату - літер «К» по вул. Маяковського, 5, м. Євпаторія, загальною площею 294,1 кв.м. було віднесено до загальнодержавної власності, що знаходиться у оперативному управлінні відповідача.

Виходячи із змісту свідоцтва про право власності, виданого 26.05.2000 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради, будівля малого пансіонату літер «К» визначена як «спальний корпус, літер «К», вулиця Маяковського, 5, м. Євпаторія».

Отже, позивач вважає, що на момент демонтажу (зносу) будівлі кліматопавільйону право загальнодержавної власності та право оперативного управління на дане нерухоме майно (будівля кліматопавільйону площею 159,6 кв.м.), яке виступало предметом за первинним договором оренди, припинилися з 10.06.1997 року, тобто з моменту підписання орендарем та орендодавцем акту про завершення робіт у зв'язку зі знищенням (зносом) даного майна.

Відповідач та треті особи проти задоволення позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що питання стосовно наявності права державної власності та права оперативного управління у Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» на будівлю спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м., розташовану за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5. вже вирішувалось господарським судом та в задоволені позовних вимог ТОВ “Євпаторія-Дон” про визнання права власності відмовлено, крім того Санаторій “Південний” та Головний санаторій “Орлятко” не мали права самостійно укладати договори оренди нерухомого майна від 05.11.1996 та 15.01.1998, головний лікар санаторію “Південний” та Головний лікар санаторію “Орлятко” не мали права відчужувати об’єкт нерухомості, що знаходиться у державній власності, в ході проведення реконструкції та поліпшень об’єкту оренди ТОВ “Євпаторі-Дон” не дотримані вимоги законодавства щодо розроблення проектної документації та отримання відповідного дозволу, земельна ділянка для будівництва позивачеві не відводилась, відповідно до статей 23, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” позивач має залишити за собою лише ті поліпшення орендованого майна, які можуть бути відокремлені без заподіяння йому шкоди; позивачем пропущені строки позовної давності та обраний неналежний спосіб захисту прав та законних інтересів.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У справі №2-21/459.1-2009 розглядались позовні вимоги ТОВ “Євпаторія Дон” до Євпаторійської міської ради, Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, Міністерства охорони здоров’я, Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій “Орлятко” МОЗ України про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №462 від 10.11.1999 р. “Про порядок оформлення правової реєстрації на об’єкти нерухомого майна, заснованого на загальнодержавній власності, віднесеної до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України та такого, що знаходиться в оперативному управлінні Головного санаторію “Орлятко” в частині оформлення права власності держави на будівлю малого пансіонату (корпус №8 літер “К” по вул. Маяковського, 5 у місті Євпаторія; визнання права власності на будівлю малого пансіонату літер “К” з прибудовою літер “К1”, загальною площею 294,1 кв. м., розташованого по вул. Маяковського, 5 в місті Євпаторія, АР Крим.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 22 вересня 2009 року, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 10 березня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 84 ГПК України в мотивувальній частині рішення зазначають обставини справи, встановлені господарським судом.

          Таким чином, господарський суд виходить з того, що поняття “факт” та “обставина справи” є тотожними за змістом відповідних положень ГПК України. При цьому суд звертає увагу сторін, що до фактів встановлених в ходів розгляду справи не можна віднести тлумачення норм чинного законодавства, яке запропоновано судовим органом.

          Рішенням Господарського суду АР Крим від 22 вересня 2009 року у справі №2-21\459.1-2009 (т.1 а.с. 130) встановлені наступні обставини:

          між позивачем та Санаторієм “Південний” укладався договір оренди нерухомого майна від 05.11.1996 р., за яким в оренду було передано корпус 1 літер “К” (кліматопавільон) площею 159,6 кв.м., розташований за адресою: м. Євпаторія, Маяковського, 6 (абз. 1,2 мотивувальної частини рішення);

                    приміщення знаходилось у аварійному стані і до подальшої експлуатації було не придатне та цілком підлягало знесенню (абз. 3 мотивувальної частини рішення);

          приміщення кліматопавільону на підставі акту прийому-передачі від 09.01.1997 р. було передано позивачу (абз. 5 мотивувальної частини рішення);

          10 січня 1997 року умови договору оренди від 05.11.1996 (п. 16.1) змінені, передбачено, що у разі закінчення дії даного договору, за умови виконання орендарем пунктів договору, затрачені ним кошти на будівництво та реконструкцію приміщення, що орендується залишаються власністю орендаря, як новостворене майно (абз. 7 мотивувальної частини рішення);

          10 червня 1997 р. сторонами змінені умови договору від 05.11.1996 (п. 16.1.), передбачено, що по закінченні дії даного договору, кошти, що витрачені орендарем на будівництво та реконструкцію об’єкту оренди, залишаються власністю орендаря у вигляді новоствореного майна (абз. 8 мотивувальної частини рішення);

          вартість проведених будівельних робіт склала 80172,00 грн., про що підписаний акт про закінчення робіт (абз. 8 мотивувальної частини рішення);

          ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій “Орлятко” є правонаступником санаторію «Південний» (абз. 10, 11 мотивувальної частини рішення).

          15 січня 1998 року між ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій “Орлятко” та ТОВ «Євпаторія-Дон» укладено договір оренди на будівлю, що стоїть окремо, з підсобними спорудами, за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5 загальною площею 294,1 кв.м., яке є часткою майна у складі цілісного майнового комплексу санаторію, що належить Міністерству охорони здоров’я на праві загальнодержавної власності (абз. 12, 13, 14, 15 мотивувальної частини рішення).

          Головний лікар санаторію «Південний» не мав права на вирішення питань щодо відчуження майна, яке знаходиться у державній власності (абз. 16 – 20 мотивувальної частини рішення).

          Позивачем ТОВ «Євпаторія-Дон» не одержано у встановленому порядку земельну ділянку під спірним об’єктом (абз. 21 мотивувальної частини рішення).

          Позивач не забезпечив прийняття до експлуатації збудованого об’єкту, як новоствореного майна (абз. 22 мотивувальної частини рішення).

          Рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №462 від 10.11.1999 р. про правову реєстрацію об’єкту визначено, що об’єкт за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5 складається з дванадцяти будівель у цілому і належить Міністерству охорони здоров’я, на підставі свідоцтва про право власності, яке видане 26 травня 2000 року (абз.24 мотивувальної частини рішення).

          20 грудня 2004 року між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Євпаторія-Дон» укладено договір оренди, за яким позивачеві в оренду передано корпус №8 (колишнього кліматопавільону літ. «К») площею 294,1 кв.м., розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5. (абз. 25, 26 мотивувальної частини рішення).

          Згідно умов зазначеного договору, також Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ТОВ «Євпаторія-Дон» як орендар не набуває власності на невід’ємні поліпшення, та має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені без заподіяння його шкоди (абз. 27 – 33 мотивувальної частини рішення).

          Спірний об’єкт нерухомого майна не включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації (абз. 34 мотивувальної частини рішення).

          Оскільки в ході розгляду справи №2-21/459.1-2009 судом не встановлювались та не досліджувались обставини щодо того, яким чином об’єкт - корпус 1 літер “К” (кліматопавільон) площею 159,6 кв.м. перетворився на об’єкт - будівлю, що стоїть окремо, з підсобними спорудами, за адресою: м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5 загальною площею 294,1 кв.м., не оцінювався характер будівельних робіт та їх матеріальні наслідки, господарський суд вважає за необхідне дослідити зазначені питання, оскільки вони має істотне значення для вирішення спору.

          В матеріалах справи знаходиться засвідчена БТІ копія журналу внутрішніх обмірів та підрахунків площі приміщень будівлі літер «К» по вул. Маяковського (частина матеріалів інвентаризаційної справи) згідно якого, на момент проведення обмірів 11 лютого 1958 року спірний об’єкт мав наступні характеристики – загальна площа 169,2 кв.м., в тому числі: уборна – 1,7 кв.м., коридор – 3,0 кв.м., коридор – 3,8 кв.м., ванна – 5,1 кв.м. навіс – 64,3 кв.м., чергова (сторожова) – 7,0 кв.м., коридор – 7.1 кв.м., навіс – 63,6 кв.м., ванна – 13,6 кв.м. Після проведення реєстрації поточних змін 28 листопада 1980 року, площу навісу зменшено з 64,3 кв.м. до 59,2 кв.м., площу навісу зменшено з 63,6 кв.м. до 58,6 кв.м., площу ванни збільшено з 13,6 кв.м. до 14,1 кв.м., загальна площа зменшилась до 159,6 кв.м. (площа, зазначена у договорі оренди від 05.11.1996 р.).

          Таким чином, після завершення будівництва у 1958 році та змін, проведених у 1980 році будівля літер «К» (навіс, кліматопавільйон) мала загальну площу 159,6 кв.м. та фактично складалася з двох коридорів, двох ванних кімнат, одного санітарного вузлу, навісу та сторожового приміщення (т.2. а.с. 75).

          На підставі листа Головного санаторію «Орлятко» МОЗ від 06 липня 1998 року вих. №177/01-06 проведено поточну інвентаризацію будівель та споруд на території №2 та №3 санаторію «Орлятко» (колишній санаторій «Південний») (т.2 а.с. 101).

          Згідно запису в акті поточних змін (частина матеріалів інвентаризаційної справи) від 17 липня 1998 року при обстежені встановлено, що літ. «К» переобладнано; зроблено прибудову літер «К1» та «К2» (т.2. а.с. 95).

          Згідно експлікації внутрішніх площ до будівлі літер «К» по вул. Маяковського 5 (т.2 а.с. 109) зазначена будівля складається з наступних приміщень: кімната – 14,3 кв.м., кімната – 14,4 кв.м., санвузол – 2,4 кв.м., санвузол – 2,7 кв.м., кімната – 11,3 кв.м., кімната 17,8 кв.м., кімната – 17,7 кв.м., кімната – 9,8 кв.м., санвузол – 2,5 кв.м., санвузол – 2,6 кв.м., кімната – 17,7 кв.м., кімната – 13,9 кв.м., підсобне приміщення – 3,3 кв.м., кімната – 12,0 кв.м., кімната – 17,2 кв.м., кімната – 13,7 кв.м., санвузол – 2,6 кв.м., санвузол – 2,3 кв.м., кімната – 11,3 кв.м., кімната – 17,7 кв.м., кімната – 17,5 кв.м., кімната – 9,5 кв.м., санвузол – 2,6 кв.м., санвузол – 2,6 кв.м., кімната – 14,4 кв.м., кімната – 14,1 кв.м., мансарда – 1,9 кв.м., мансарда – 11,0 кв.м., мансарда – 13,3 кв.м. Загальна площа будівлі літер «К» складає 294,1 кв.м.

          З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення договору оренди між ТОВ «Євпаторія-Дон» з Санаторієм «Південний» від 05 листопада 1996 року предметом договору виступала будівля, яка мала площу 159,6 кв.м., складалась з шести закритих приміщень та навісу та виконувала функцію кліпатопавильйону, тобто будівлі призначеної для прийняття відпочиваючими повітряних та сонячних ванн, проведення фізкультурних вправ на відкритому повітрі.

В той же час, на момент укладення договору оренди від 15 січня 1998 року предметом договору виступала будівля, яка має площу на 45,73% більше (294,1 кв.м.), складається з двадцяти дев’яти приміщень та має інше призначення – спальний корпус, оскільки призначена для постійного розміщення відпочиваючих у закритих приміщеннях.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

ТОВ «Євпаторія-Дон» наданий суду висновок судової будівельно-технічної експертизи №2759 від 31 травня 2007 року, яка була призначена під час розгляду адміністративної справи №2-13/12648-2006А, провадження у якій закрито ухвалою від 19.07.2007 у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На запитання щодо можливості здійснити будівництво об’єкта, загаданого у договорі оренди від 15 січня 1998 року без попереднього демонтажу об’єкта, зазначеного у договорі оренди від 05 листопада 1996 року експерт надав відповідь про те, що виконати будівельні роботи з влаштування існуючого малого пансіонату літ. «К» на тому ж місті, де знаходилась будівля кліматопавільйону, враховуючи технічний стан останнього, без попереднього демонтажу кліматопавільону неможливо.

На запитання щодо характеру робіт з будівництва об’єкту, згаданого у договорі оренди від 15 січня 1998 року експерт надав відповідь, що проведені будівельні роботи по зведенню будівлі літ. «К» по вул. Маяковського, 5 у місті Євпаторія, яка існує на момент проведення експертизи, є роботами з будівництва нового об’єкту.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 22 вересня 2009 року у справі №2-21\459.1-2009 встановлено, що приміщення знаходилось у аварійному стані і до подальшої експлуатації було не придатне та цілком підлягало знесенню (абз. 3 мотивувальної частини рішення), будівельні роботи проведені, а їх вартість склала 80172,00 грн., про що підписаний акт про закінчення робіт (абз. 8 мотивувальної частини рішення).

Також ТОВ “Євпаторія-Дон” на підтвердження характеру проведених будівельних робіт наданий суду зведений кошторисний розрахунок будівництва від 19.01.1997 року, затверджений головним лікарем санаторію «Орлятко»; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за лютий 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за березень 1997 року; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за квітень 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за квітень 1997 року; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за травень 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за травень 1997 року; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за червень 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за червень 1997 року; акт про завершення робіт від 10.06.1997 року.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Такі обставини, як поява на місці розташування кліматопавільйону корпус 1 літер “К” (кліматопавільон) площею 159,6 кв.м. об’єкта з суттєво іншою площею, суттєво іншим внутрішнім влаштуванням, інших цільовим призначення, неможливість проведення будівельних робіт із створення будівлю спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. без попереднього демонтажу кліматопавільйону, наявність відповідної документації з будівництва, дозволяє однозначно стверджувати, в акті про завершення робіт з реконструкції корпусу № 1 літер «К» (кліматопавільйону) від 10.06.1997 року, що затверджений головним лікарем головного санаторію «Орлятко», містяться достовірні відомості про те, що об’єкт - корпус 1 літер “К” (кліматопавильон) площею 159,6 кв.м., що зазначений у договорі від 05.11.1996 в якості об’єкту оренди був фізично знищений як об’єкт права власності, а об’єкт - будівля спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. є новоствореним (новозбудованим) майном.

          Рішенням Господарського суду АР Крим від 22 вересня 2009 року у справі №2-21/459.1-2009 встановлено, що Головний лікар санаторію «Південний» не мав права на вирішення питань щодо відчуження майна, яке знаходиться у державній власності (абз. 16 – 20 мотивувальної частини рішення).

          Відповідно до статей 2, 4 Закону України “Про власність” що діяв під час проведення будівельних робіт ТОВ “Євпаторія-Дон”, право власності, це право особи володіти, користуватись та розпоряджатись майном на свій розсуд.

          Об’єктом права власності виступають речі, як предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати права та обов’язки, фізичне знищення речі призводить до того, що права власності не має відповідного об’єкту та не може здійснюватися власником, отже припиняє своє існування. Знищення речі, як підстава припинення права власності прямо зазначене у статті 349 ЦК України, які діє на момент розгляду спору.

          Знищення речі призводить припинення права власності на неї незалежно від того внаслідок яких дій (правомірних або неправомірних) відбулось її знищення.

          Суд звертає увагу сторін, що поняття “відчуження майна” передбачає перехід права власності на річ від одного суб’єкта (відчужувача) до іншого суб’єкта (набувача), в той час, як знищення об’єкту права власності призводить лише до припинення права власності без переходу цього права до інших осіб.

          Зазначене вище також стосується права оперативного управління майном, яке є обмеженим речовим правом, похідним від права власності.

          Суд виходить з того, що Головний лікар санаторію «Південний» не мав права надавати згоди на демонтаж (знищення) об’єкту оренди, оскільки це призводило до припинення права державної власності та права оперативного управління на об’єкт - кліматопавільйону корпус 1 літер “К” (кліматопавільон) площею 159,6 кв.м.

          За таких умов ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій “Орлятко” не позбавлений права пред’явити позовні вимоги про відшкодування завданої шкоди, в порядку статті 1166 ЦК України.

Щодо особи, яка набула право власності на новостворене майно - будівлю спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м.

На момент проведення будівельних робіт, порядок прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію регулювалось ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення», затвердженим наказом Держкоммістобудування №48 від 05.10.1994.

ДБН встановлював порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від їх форми власності та призначення, способів проведення будівельних робіт і поширювався на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт (далі-будівництво) об'єктів - будівель, споруд, приміщень підприємств, їх окремих черг, пускових комплексів.

Згідно пункту 2.7. ДБН А.3.1-3-94 генеральний підрядчик подає робочим комісіям таку документацію: перелік організацій, які брали участь у виконанні будівельно-монтажних робіт, з зазначенням видів виконаних ними робіт і прізвищ інженерно-технічних працівників, відповідальних за їх виконання; комплект робочих креслень, по яких здійснювалось будівництво об'єкта, що приймається, з внесеними в них у процесі будівництва змінами у встановленому порядку; документи, що свідчать про якість матеріалів, конструкцій і виробів, які застосовувались при виконанні будівельно-монтажних робіт; акти на заховані роботи і акти про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій; акти про випробування змонтованого устаткування, акти про

випробування технологічних трубопроводів, внутрішніх систем холодного і гарячого водопостачання, каналізації і вентиляції; зовнішніх мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання та улаштування дренажу; акти про ущільнення (герметизацію) вводів і випусків інженерних комунікацій в місцях їх проходження крізь стіни підвалів; акти про випробування внутрішніх і зовнішніх електроустановок і електромереж; акти про випробування обладнання телефонізації, радіофікації, телебачення, сигналізації і автоматизації; акти про випробування обладнання пожежобезпеки, вибухобезпеки, блискавко-захисту; акти радіаційного обстеження об'єкта; акти про виконання протисейсмічних заходів, передбачених проектом для будівництва в сейсмічних районах; акти про виконання заходів при будівництві на територіях з просідаючими грунтами, підземними виробками, карстами; журнали виконання робіт, авторського нагляду, матеріали перевірок органами державного нагляду в процесі будівництва.

Замовник подає державним приймальним комісіям документацію, перелічену в пункті 2.7, а також: довідку про усунення недоробок, які виявлені робочими комісіями; затверджену проектно-кошторисну документацію і довідку про основні техніко-економічні показники об'єкта, що приймається в експлуатацію; перелік проектних, наукових та інших організацій, які брали участь у проектуванні об'єкта, що приймається в експлуатацію; документи на відведення земельних ділянок і дозвіл органів державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельно-монтажних робіт; документи на геодезичну розбивочну основу для будівництва, а також документи на геодезичні роботи в процесі будівництва, які виконані замовником; документи про геологію і гідрогеологію будівельного майданчика, про результати випробування ґрунту та аналізу ґрунтових вод; геодезичну схему фактичного розташування інженерних мереж, яка передається також в місцеві органи містобудування і архітектури; паспорти на устаткування та механізми; акти на прийняття будівель, споруд і приміщень, змонтованого устаткування, які складені робочими комісіями; акти на прийняття будівель, споруд і приміщень, зазначених в пункті 2.4; довідки міських експлуатаційних організацій про те, що зовнішні комунікації холодного і гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, енергопостачання та зв'язку забезпечать нормальну експлуатацію об'єкта і прийняті ними на обслуговування; довідку на відповідність потужностей, що вводяться (для початкового періоду освоєння проектних потужностей), тим потужностям, які передбачені Проектом; довідку про фактичну вартість будівництва, підписану замовником і підрядчиком; зведені матеріали робочої комісії про готовність об'єкта в цілому до прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією.

Порядок одержання дозволу на будівництво, а також дозволу на виконання будівельних робіт визначався Законом України «Про основи містобудівництва» та ДБН А.3.1-2-93 «Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженими наказом Держбуду України від 10.08.1993 № 136.

Статті 22 Закону України “Про основи містобудування” передбачала, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

На момент проведення будівельних робіт, питання самовільного будівництва регулювалось положеннями статті 105 ЦК УРСР 1963 року, яка передбачала, що громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

За позовом виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів такий будинок або частина його можуть бути безоплатно вилучені судом і зараховані до фонду місцевої Ради народних депутатів або за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів знесені громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок. Знесення чи вилучення будинку, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, провадиться, коли громадянин не привів його, після попередження, у відповідність з проектом чи зазначеними нормами і правилами.

Господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням

виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок.

Одержані при знесенні жилого будинку або частини його, господарських і побутових будівель та споруд будівельні матеріали залишаються у власності громадянина, який провадив самовільне будівництво.

Зазначеною нормою питання самовільного будівництва з боку юридичних осіб не врегульовано, але суд вважає за необхідне застосовувати це положення за аналогією закону.

На момент розгляду цього спору, починаючи з 01.01.2004 р., питання набуття права власності на об’єкти нерухомості регулюються положеннями ЦК України (статті 331 та 376 ЦК України).

Відповідно до статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Аналіз зазначених вище норм дозволяє дійти висновку, що для набуття права власності на об’єкт будівництва як об’єкт нерухомості, особі необхідно не тільки фактично завершити створення об’єкту, але й реалізувати певні юридичні процедури, передбачені законом: прийняття об’єкту в експлуатацію та реєстрація права власності; відведення земельної ділянки, одержання відповідних дозволів, затвердження проектної документації, дотримання будівельних норм та правил. Якщо ці юридичні процедури не реалізовані, особа є власником сукупності рухомих речей, які використовувались під час будівництва - будівельних матеріалів, устаткування тощо.

Згідно пункту 3.2. статуту ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» майно та кошти санаторію є державною власністю та належать йому на праві оперативного управління.

Згідно пункту 3.3. статуту джерелами формування майна санаторію є: майно, передано йому МОЗ України; кошти Державного бюджету України; кошти, а також інше майно, набуте санаторієм внаслідок своєї діяльності; благодійна допомога; власні надходження санаторію, які надійшли як плата за послуги, що надаються в порядку, встановленому чинним законодавством України; плата за оренду майна санаторію; надходження від реалізації, в установленому порядку, майна санаторію; інвестиції, внесені ЗАТ «Белгородський цемент».

Відповідно до статті 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Судом встановлено, що ТОВ «Євпаторія-Дон» земельна ділянка для будівництва об’єкту - будівлі спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. позивачеві не надавалась, проектно-кошторисна документація позивачем не розроблялась та не проходила державної експертизи у встановленому порядку, дозволу на будівництвом об’єкту та на виконання будівельних робіт позивачем не одержано, ведення об’єкту в експлуатацію позивачем не проводилось, тому він не міг набути права власності на будівлю спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. як завершений будівництвом об’єкт нерухомості, як це встановлено Рішенням Господарського суду АР Крим від 22 вересня 2009 року у справі №2-21/459.1-2009.

Судом також встановлено, що ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» проектно-кошторисну документацію на для будівництва об’єкту - будівлі спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. не розробляв, зазначена документацію державну експертизу не проходила, відповідач не одержував дозволу на будівництво та дозволу на проведення будівельних робіт, самі будівельні роботи не організовував, не проводив та не фінансував. За таких обставин, держава в особі МОЗ України не могла набути права власності на на будівлю спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. як завершений будівництвом об’єкт нерухомості та закріпити зазначене майно на праві оперативного управління за ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко».

          Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Суд виходить з того, що рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №462 від 10.11.1999 р. “Про порядок оформлення правової реєстрації на об’єкти нерухомого майна, заснованого на загальнодержавній власності, віднесеної до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України та такого, що знаходиться в оперативному управлінні Головного санаторію “Орлятко” не можна розглядати ані як рішення щодо фактичного прийняття об’єкту будівництва до експлуатації, ані як рішення, прийняте в порядку статті 137 ЦК УРСР 1963 року на що посилається представник відповідача.

Зазначеним рішенням лише доручено КРП «Євпаторійське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести оформлення правової реєстрації на об’єкти нерухомого майна згідно додатку №1, одночасно в рішенні не йдеться при прийняття спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. до експлуатації або про передачу зазначеного об’єкту у державну власність в порядку статті 137 ЦК УРСР 1963 року.

Слід зазначити окремо, що у рішенні Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №462 від 10.11.1999 р. міститься пряме посилання на акти державної приймальної комісії про прийняття до експлуатацію окремих об’єктів, що належать відповідачеві на праві оперативного управління, як підставу для оформлення реєстрації, однак посилання на акт прийняття в експлуатацію спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. відсутні.

Щодо стверджень відповідача та третіх осіб про визнання законним рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №462 від 10.11.1999 р. у судовому порядку у зв’язку з відмовою позивачу у задоволені позовних вимог про визнання його недійсним, господарський суд звертає увагу сторін на те, що у задоволені позовних вимог було відмовлено не у зв’язку з встановленням законності та повній відповідності зазначеного рішення вимогам законодавства, а у зв’язку з відсутністю у ТОВ «Євпаторія-Дон» суб’єктивного права, яке це рішення могло б порушувати.

Стосовно посилань відповідача на відсутність юридичної зацікавленості позивача у розгляді позовних вимог про відсутність права оперативного управління у зв’язку з відмовою у задоволені його вимог про визнання права власності на спірний об’єкт, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд звертає особливу увагу відповідача та третіх осіб на те, що не набуття права власності на об’єкт нерухомості у зв’язку з самовільним будівництвом не позбавляє особу, яка проводила будівництво права власності на будівельні матеріали, обладнання, конструкції тощо, тобто матеріальні ресурси, яки використовувались під час проведення будівельних робіт, адже ці ресурси мають певну вартість та економічну цінність. Це прямо випливає з положень частини 4 статті 105 ЦК УРСР, частини 3 статті 331 ЦК України, які кореспондують положенням статті 3, 321 ЦК України щодо недопустимості позбавлення права власності, крім випадків, прямо передбачених законом.

ТОВ “Євпаторія-Дон” наданий суду зведений кошторисний розрахунок будівництва від 19.01.1997 року, затверджений головним лікарем санаторію «Орлятко»; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за лютий 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за березень 1997 року; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за квітень 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за квітень 1997 року; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за травень 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за травень 1997 року; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ № 2) за червень 1997 року; довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ № 3) за червень 1997 року; акт про завершення робіт від 10.06.1997 року.

З урахуванням того, що ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» не надано жодного документу в якості доказу організації та фінансування будівництва спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв. м., суд виходить з того, що право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, яку були використані в процесі будівництва належить організатору будівництва зазначеного об’єкту - ТОВ “Євпаторія-Дон”, якій має можливість розпорядитись ними на свій розсуд.

Суд приймає до уваги послання ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» на те, що позивачем не надані банківські документи, що підтверджують перерахування коштів підряднику, але звертає увагу відповідача, що згідно наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України №41 від 20.07.1998 року, яким затверджено Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів касові та банківські документи повинні зберігатись підприємством протягом 3 років з моменту проведення відповідної операції.

Відповідно до статті 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються в тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Згідно рекомендації президії Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2010 року «Про застосування законодавства при розгляді спорі щодо здійснення захисту порушених прав» вирішуючи питання щодо того, чи є визнання відсутності права належним способом захисту порушених прав, господарський судам слід виходити з того, що норми Господарського кодексу України є спеціальними та підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України, отже, такий спосіб захисту прав як визнання відсутності права є належним у господарському судочинстві.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

20 травня 2010 року ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» подано суду клопотання про застосування до заявлених позовних вимог строків позовної давності, в якому зазначено, що ТОВ “Євпаторія-Дон” строк позовної давності пропущений, адже він сплинув ще у 2007 році.

Господарський суд вважає доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності необґрунтованими з огляду на те, що питання щодо належності спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв.м. не як об’єкту нерухомості завершеного будівництвом, а як сукупності будівельних матеріалів, обладнання тощо (об’єкт незавершеного будівництва) у правовідносинах між сторонами, в тому числі в ході розгляду судових справ, не порушувалось та виникло лише після набрання рішенням Господарського суду АР Крим від 22.09.2009 р. по справі №2-21/459.1-2009 законної сили, тобто 10 березня 2010 року. Це питання також не було врегульовано у договорах оренди від 05.11.1996 р., 15.01.1998 р., 20.12.2004 р.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 липня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

          1. Позов задовольнити.

          2. Визнати відсутність права оперативного управління у Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» на будівлю спального корпусу літер «К» з прибудовою літер «К1», загальною площею 294,1 кв. м., розташовану за адресою: вул. Маяковського, 5, м. Євпаторія, АР Крим.

          3. Стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» (м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 01995947) на користь ТОВ «Євпаторія – Дон» (м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 24498921) 85,00 грн. державного мита.

          4. Стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Орлятко» (м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 01995947) на користь ТОВ «Євпаторія – Дон» (м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 24498921) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6. Повернути ТОВ «Євпаторія – Дон» (м. Євпаторія, вул. Маяковського, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 24498921) з Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 85,00 грн. надлишково сплаченого державного мита.

          5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.