Рішення № 10606433, 29.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2010Справа №2-22/2098-2010 За позовом – КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Феодосія», м. Феодосія, вул. Земська, 8

до відповідача – ДП «Науково – дослідний інститут аеропружних систем», м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85

про стягнення 228436,24 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Майорова Н.М., представник, дов від 04.01.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП «Науково – дослідний інститут аеропружних систем», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 228436,24 грн., у тому числі: сума основного боргу – 39235,31 грн., пеню – 3438,88 грн., збитки від інфляції – 152308,31 грн., 3% річних – 33453,74 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача зобов’язань з оплати наданих позивачем послуг за укладеним між сторонами договором № 449/05/12/05 від 31.03.2005 року.

07.07.2010 року відповідач надав суду заяву про застосування строків позовної давності про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочку зобов’язання та збитків від інфляції за період з січня 2001 року.

Крім того, відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.

22.07.2010 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 203145,25 грн., у тому числі: сума основного боргу за період з січня 2009 року по 01.04.2010 року – 66487,49 грн., пеня за період з 10.04.2009 року по 10.04.2010 року – 4789,93 грн., збитки від інфляції за період з квітня 2007 року по 31.03.2010 року в сумі 112378,14 грн., 3% річних за період з квітня 2007 року по 31.03.2010 року – 19489,69 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Згідно договору № 449/05/12/05 від 31.03.2005 року позивач надає послуги з комунального водопостачання і водовідведення відповідачу, який зобов'язався своєчасно оплачувати ці послуги та виконувати зобов'язання, передбачені договором.

22.11.2007 року між сторонами було підписано додаткову угоду до договору на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації, а.с. 10.

Так, на підставі п.3 договору абоненти самостійно проводять щомісячні платежі згідно виставленому рахунку в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Але, як вказує позивач, неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, призвело до утворення заборгованості за надані послуги у розмірі 39235,31 грн. за період з січня 2009 року по 30 листопада 2009 року.

24.02.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату суми основного боргу у розмірі 39235,35 грн., пені за період з 11.02.2009 року по 10.12.2009 року – 3438,88 грн., інфляційних витрат – 152308,31 грн., 3% річних - 33453,74 грн.

Слід звернути увагу на те, що під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 203145,25 грн., у тому числі: сума основного боргу за період з січня 2009 року по 01.04.2010 року – 66487,49 грн., пеня за період з 10.04.2009 року по 10.04.2010 року – 4789,93 грн., збитки від інфляції за період з квітня 2007 року по 31.03.2010 року в сумі 112378,14 грн., 3% річних за період з квітня 2007 року по 31.03.2010 року – 19489,69 грн.

Таким чином, на момент вирішення даного спору, сума основного боргу відповідача складає 66487,49 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 66487,49 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеня за період з 10.04.2009 року по 10.04.2010 року – 4789,93 грн., збитки від інфляції за період з квітня 2007 року по 31.03.2010 року в сумі 112378,14 грн., 3% річних за період з квітня 2007 року по 31.03.2010 року – 19489,69 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 14.1. договору за затримку розрахунків абонент оплачує водоканалу за кожен день прострочки пеню, яка нараховується від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який оплачується пеня, але, не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за кожним періодом прострочки, з урахуванням ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С – сума заборгованості за період,

2УСД – подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д – кількість днів прострочення.

Так, згідно перерахунку, зробленого судом, сума пені, яка повинна бути нарахована відповідачу, складає 4159,95 грн., яка на думку суду підлягає задоволенню.

В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 629,98 грн. нарахованої пені слід відмовити.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частково, з урахуванням розрахунку пені, зробленого судом.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 липня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ДП «Науково – дослідний інститут аеропружних систем» (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, рахунок № 26000527257642 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 16502169) на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000525514741 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 03348086) заборгованість в сумі 202515,27 грн., у тому числі: сума основного боргу – 66487,49 грн., пеня – 4159,95 грн., збитки від інфляції в сумі 112378,14 грн., 3% річних – 19489,69 грн.

3.          Стягнути з ДП «Науково – дослідний інститут аеропружних систем» (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, рахунок № 26000527257642 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 16502169) на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000525514741 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 03348086) 2025,15 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ДП «Науково – дослідний інститут аеропружних систем» (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, рахунок № 26000527257642 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 16502169) на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000525514741 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 03348086) 209,22 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 629,98 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.