Рішення № 10606424, 19.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2010Справа №2-14/1799-2010

За позовом: Фізичної особи – підприємця Пасєчника Сергія Васильовича (98112, м.Феодосія, вул. Чкалова, 179, кв. 52)

до відповідачів: 1) Феодосійського казенного оптичного заводу (98100, м. Феодосія, вул. Московська, 11);

2) Міністерства промислової політики України (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3)

за участю третьої особи Відділу Державної Виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції (98100, м. Феодосія, вул. Морська, 5)

про стягнення 9364,58 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – Пасєчник С.В., паспорт; Нестеренко В.М., представник, довіреність від 12.04.2010р.

від відповідачів – не з’явились.

від третьої особи – не з’явився.

Обставини справи: Фізична особа – підприємець Пасєчник Сергій Васильович звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Феодосійського казенного оптичного заводу та Міністерства промислової політики України про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість Феодосійського казенного оптичного заводу, що визнана рішенням господарського суду АР Крим від 17.04.2006р. по справі №2-30/5973-2006 у розмірі 9364,58 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

В ході судового розгляду справи, позивач, користуючись своїм правом, наданим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідною заявою, яка прийнята судом до розгляду, зменшив суму позовних вимог у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу та просить суд стягнути субсідіарно з відповідачів заборгованість Феодосійського казенного оптичного заводу, що визнана рішенням господарського суду АР Крим від 17.04.2006р. по справі №2-30/5973-2006 у розмірі 7864,58 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Надалі позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог якою, користуючись своїм правом наданим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшив суму позову та просить суд стягнути субсидіарно з відповідачів суму основної заборгованості Феодосійського казенного оптичного заводу, що визнана рішенням господарського суду АР Крим від 17.04.2006р. по справі №2-30/5973-2006 у розмірі 7864,58 грн., індекс інфляції за період прострочення з 01.03.2006 р. по 01.05.2010р. у розмірі 7406,00 грн., 3% річних за період прострочення з 01.11.2002 р. по 01.05.2010 р. у розмірі 1449,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 190,55 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. Судом прийнята вказана заява позивача до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані фактичним невиконанням рішення господарського суду АРК від 17.04.2006 р. по справі № 2-30/5973-2006 у зв’язку з чим позивач просить суд застосувати субсидіарну відповідальність та стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу та Міністерства промислової політики України суму боргу стягнутого судовим рішенням у розмірі 7864,58 грн., нарахований індекс інфляції за період прострочення з 01.03.2006 р. по 01.05.2010 р. у розмірі 7406,00 грн. та 3% річних за період прострочення з 01.11.2002 р. по 01.05.2010 р. у розмірі 1449,00 грн.

У судове засідання 27.04.2010 р. від Феодосійського казенного оптичного заводу до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просив суд припинити провадження по справі на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 14.06.2010 р. від Феодосійського казенного оптичного заводу до суду надійшла заява (вх. №4299 від 07.06.2010р.) про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 7864,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №632 від 03.06 .2010р. (а. с. 84, том 2). Представник позивача проти припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 7864,58грн. боргу по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не заперечував.

Також у вказаному судовому засіданні представником відповідача подано суду заяву, в якій відповідач просить раніше подане клопотання про припинення провадження по справі на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу АРК не розглядати, у зв’язку з його відхиленням.

Ухвалою господарського суду АРК від 14.06.2010р. провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 7864,58грн. припинено у зв’язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 7864,58 грн.

У судові засідання призначені судом на 06.07.2010 р., 19.07.2010 р., відповідач – Феодосійський казенний оптичний завод явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовні вимоги з урахуванням їх збільшення суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 14.06.2010 р. та від 06.07.2010 р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою.

Від відповідача – Міністерства промислової політики України до суду надійшли заперечення на уточнення до позовної заяви (вх. № 3873 від 21.05.2010 р.), згідно яких позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки Міністерство буде нести субсидіарну відповідальність перед фізичною особою-підприємцем Пасічником С.В. за суму заборгованості Феодосійського казенного оптичного заводу лише у тому разі, якщо належних підприємству коштів буде недостатньо для погашення боргу.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд –

В С Т А Н О В И В :

У 2006 р. суб’єкт підприємницької діяльності Пасєчник С.В. звернувся до господарського суду АРК з позовом до відповідача - Феодосійського казенного оптичного заводу про стягнення заборгованості у розмірі 6440,00 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем за поставлений йому по накладним № 46 від 25.10.2002 р. та № 47 від 01.11.2002 р. товар – картоплю.

У наступному суб’єкт підприємницької діяльності Пасєчник С.В. збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 6440,00 грн. заборгованості, індекс інфляції у сумі 2588,88 грн., пені та штрафу в сумі 1628,52 грн.

Рішенням господарського суду АРК від 17.04.2006 р. у справі № 2-30/5973-2006 за позовом суб’єкта підприємницької діяльності Пасєчніка С.В. до відповідача Феодосійського казенного оптичного заводу позовні вимоги задоволені частково та судом стягнуто з відповідача 6400 грн. заборгованості, 64,00 грн. державного мита та 71,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення індексу інфляції у сумі 2588,88 грн. позов залишений без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. В інший частині у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця Пасєчника Сергія Васильовича задоволено частково. Рішення господарського суду АРК від 17.04.2006р. змінено та стягнуто з Феодосійського казенного оптичного заводу 6440,00 грн. заборгованості, 2588,88 грн. індексу інфляції, 64,40 грн. державного мита, 71,30 грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказаними судовими рішеннями встановлено наявність заборгованості Феодосійського казенного оптичного заводу перед суб’єктом підприємницької діяльності Пасєчник С.В. за отриманий по накладним № 46 від 25.10.2002 р. та № 47 від 01.11.2002 р. товар – картоплю у сумі 6440,00 грн.

Згідно із ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На примусове виконання рішення господарського суду від 17.04.2006 р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 р. по справі № 2-30/5973-2006р. господарським судом АРК виданий відповідний наказ від 03.08.2006 р.

19.09.2006 р. Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Постановою відкрив виконавче провадження № 1411 від 19.09.2006 р. про примусове виконання наказу господарського суду АРК від 03.08.2006 р. по справі № 2-30/5973-2006 про стягнення з відповідача – Феодосійського казенного оптичного заводу 9364,58 грн.(а.с. 21).

27.09.2006 р. Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Постановою приєднав виконавче провадження № 1411 від 19.09.2006 р. до зведеного виконавчого провадження (а.с. 22).

Як вбачається з пояснень відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції (вх. №5774 від 21.04.2010р.), наданих до суду, станом на 20.04.2010р. на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №9393 від 21.11.2001р. по стягненню з Феодосійського казенного оптичного заводу заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб по 140 виконавчим провадженням на загальну суму 11837697, 09 грн., з них 18 виконавчих проваджень по стягненню заробітної платні на суму 178744, 00 грн., 7 виконавчих проваджень на користь ПФУ на суму 4356093, 91 грн. 19.09.2006р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу – наказу господарського суду АРК №2-30/5973-2006 по виконанню рішення від 17.04.2006р. про стягнення з Феодосійського казенного оптичного заводу на користь СПД Пасєчника Сергія Васильовича 9364, 58 грн. Боржником у встановлений строк для добровільного виконання вказаного рішення суду не виконано у зв’язку з чим, державним виконавцем у порядку ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.09.2006р. 27.09.2006р. державним виконавцем у порядку ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про приєднання вказаних виконавчих проваджень до складу зведеного виконавчого провадження. Також третя особа вказує, що протягом 2001-2008рр. стягнення відбувається за рахунок примусового списання грошових коштів з арештованих розрахункових рахунків, стягненні грошові кошти розподіляються в порядку Закону України «Про виконавче провадження» та які на даний час розподіляються між стягувачами по заробітній платі. Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 04.09.2008р. по справі №2-а-71/08, від 22.12.2008р. по справі №2-а-71/08 (ухвала про роз’яснення) зведене виконавче провадження зупинене. Вказана судова ухвала на даний час оскаржена в апеляційному порядку, розгляд скарги триває.

ВДВС Феодосійського МУЮ також зазначив, що враховуючи дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію державного майна», вимоги ч. 7 ст. 77 Господарського кодексу України, а також знаходження на виконанні виконавчих документів про стягнення з боржника Феодосійського казенного оптичного заводу заборгованості, пов’язаної з трудовими правовідносинами на користь Управління Пенсійного фонду в м. Феодосії, заборгованість по наказу ГСАРК № 2-30/5973 на користь СПД Пасєчника С.В. не може бути стягнута.

У зв’язку з фактичним невиконанням рішення господарського суду АРК від 17.04.2006 р. у справі № 2-30/5973-2006 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується відповідачем та підтверджується поясненнями третьої особи, на час розгляду даної справи, Феодосійський казенний оптичний завод має значну кредиторську заборгованість, яка знаходиться на стадії виконавчого провадження, внаслідок чого завод не мав можливості своєчасно розрахуватись з позивачем.

Листом (вих. № 01/3-1-2-144 від 07.04.2010 р.) Міністерство промислової політики України повідомило СПД Пасєчника С.В., що вважає неприпустимим невиконання судового рішення та зобов’язало Феодосійський казенний оптичний завод найближчим часом сплатити борг, а також вказало на особисту відповідальність директора заводу Литвиненка О.І. з цього питання (т.1, а.с.85).

В ході розгляду справи, Феодосійський казенний оптичний завод платіжним дорученням № 632 від 03.06.2010 р. сплатив на користь позивача 7864,58 грн. боргу, зазначивши у графі «призначення платежу» - погашення кредиторської заборгованості згідно листа б/н від 28.04.2010 р., у зв’язку з чим суд, ухвалою від 14.06.2010 р. припинив провадження по справі в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 7864,58грн. у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Згідно збільшеним позовним вимогам, позивачем на суму заборгованості у розмірі 6400 грн., встановлену рішенням господарського суду АРК від 17.04.2006 р. у справі № 2-30/5973-2006, нарахований індекс інфляції за період з 01.03.2006 р. по 01.05.2010 р. у сумі 7406 грн. та 3% річних за період прострочки з 01.11.2002 р. по 01.05.2010 р. у сумі 1449 грн. При цьому позивач просить суд застосувати субсидіарну відповідальність та стягнути вказані суми індексу інфляції та 3% річних субсідіарно з відповідачів - Феодосійського казенного оптичного заводу та Міністерства промислової політики України.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Основні критерії належності виконання зобов’язання містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов’язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Чинне законодавство не забезпечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із статтями 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Водночас приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Із змісту Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. №62-97р., слідує, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, отже потрібно вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за цій місяць, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази сплати Феодосийським казенним оптичним заводом на користь позивача суми боргу у розмірі 6400,00 грн. у період до 01.05.2010 р., суд вважає правомірним застосування позивачем періоду стягнення індексу інфляції за прострочку оплати суми боргу з 01.03.2006 р. по 01.05.2010 р. та 3% річних – з 01.11.2002 р. по 01.05.2010 р.

Однак, розглянув наданий позивачем розрахунок суми індексу інфляції у розмірі 7406 грн. за період прострочки з 01.03.2006 р. по 01.05.2010 р., суд вважає його зробленим з арифметичними помилками.

А відтак, розмір інфляційних витрат складає 5119,90 грн. (6400,00 грн. х (99,7%х99,6%х100,5%х100,1%х100,9%х100,0%х102,0%х102,6%х101,8%х100,9%х100,5%х100,6%х100,2%х100,0%х100,6%х102,2%х101,4%х100,6%х102,2%х102,9%х102,2%х102,1%х102,9%х102,7%х103,8%х103,1%х101,3%х100,8%х99,5%х99,9%х101,1%х101,7%х101,5%х102,1%х102,9%х101,5%х101,4%х100,9%х100,5%х101,1%х99,9%х99,8%х100,8%х100,9%х

101,1%х100,9%х101,8%х101,9%х 100,9%х99,7%)/100% - 6400,00 грн.).

          При цьому загальні розміри індексу інфляції встановлені листами Департаменту статистики та звітності Національного банку України (за даними Державного комітету статистики України) від 05.04.2006 N 62-211/352, від 04.05.2006 N 62-211/474, від 05.06.2006 N 62-211/565, від 09.07.2007 N 62-211/677, від 06.08.2007 N 62-211/771, від 07.12.2007 N 62-211/1224, від 08.01.2008 N 62-211/20, від 07.03.2008 N 62-211/265, від 07.04.2008 N 62-211/389, від 08.07.2008 N 62-211/721, від 06.08.2008 N 62-211/843, від 10.03.2009 N 62-211/241, від 09.06.2009 N 62-211/562, від 07.07.2009 N 62-211/661, від 07.10.2009 N 62-211/949 відповідно.

Розмір 3% річних складає 1449,00 грн. (6400,00 грн. х 3% х 2738)/365).

Відповідно довідки Відділу статистики у м. Феодосії № 03-06а/587 від 12.04.2010р. (а.с. 70) Феодосійський казенний оптичний завод зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа з організаційно-правовою формою господарювання – казенне підприємство.

Згідно з вимогами статті 76 Господарського кодексу України казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному у статуті підприємства. Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням. Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл. Частиною 7 статті 77 Господарського кодексу визначено, що казенне підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями казенного підприємства.

Відповідно до ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред’явлену вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Органом управління Феодосійського казенного оптичного заводу є Міністерство промислової політики України (а.с. 23, т.1).

Матеріалами справі підтверджується, що позивач неодноразово звертався й до Феодосійського казенного оптичного заводу й до Міністерства промислової політики України з вимогами погасити існуючу заборгованість та нараховані за прострочку виконання грошового зобов’язання суми індексу інфляції та 3% річних (а.с. 56-58, т. 1, а.с. 56-57, т. 2, а.с. 132-134, т.2).

Враховуючи обставини даної справи та вказані положення чинного законодавства, суд вважає за можливе застосувати субсидіарну відповідальність та стягнути субсидіарно з Феодосійського казенного оптичного заводу та Міністерства промислової політики України індекс інфляції у розмірі 5119,90 грн. за період прострочки виконання грошового зобов’язання по сплаті 6400,00 грн. заборгованості, встановленої рішенням господарського суду АР Крим від 17.04.2006 р. по справі №2-30/5973-2006, з 01.03.2006 р. по 01.05.2010 р. та 3% річних у розмірі 1449,00 грн. за період прострочки вказаного грошового зобов’язання з 01.11.2002 р. по 01.05.2010 р. В частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 2286,10 грн. суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 19.07.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 23.07.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу (98100, м. Феодосія, вул. Московська, 11, р/р 26005301330262 в ПІБ м.Феодосія, МФО 324388, ЄДРПОУ 14310649) та субсидіарно з Міністерства промислової політики України (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, ЄДРПОУ 00013942) на користь фізичної особи – підприємця Пасєчника Сергія Васильовича (98112, м.Феодосія, вул. Чкалова, 179, кв. 52, р/р 26007501979 у Феодосійському відділенні Ощадбанку № 4550, МФО 384049, ЄДРПОУ 1818807637) 5119,90 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1449,00 грн., 75,66 грн. державного мита та 175,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення індексу інфляції у розмірі 2286,10 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін та третьої особи рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лагутіна Н.М.