Рішення № 10605639, 06.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.10 р.                     Справа № 29/7                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В. Джарти

При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Багликова Т.О., довіреність

від відповідача не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 4432,76 грн., у тому числі 3639,92 грн. – сума боргу, 93,67 грн. – 3 % річних, 289,19 грн. – інфляційної складової, 409,98 грн. – пені.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4432,76 грн., у тому числі 3639,92 грн. – сума боргу, 93,67 грн. – 3 % річних, 289,19 грн. – інфляційної складової, 409,98 грн. – пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії № 79004 від 01.10.2005 р., рішення Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.06, № 23/19 від 19.09.08, № 28/4 від 20.02.09, рахунки № 79004 від 25.04.08, № 79004 від 28.11.08, № 79004 від 24.12.08, № 79004 від 28.01.09, № 79004 від 25.02.09, № 79004 від 26.03.09, № 79004 від 25.04.09, платіжну вимогу-доручення від 25.04.08, акти від 15.11.08, 15.12.08, 15.01.09, 13.02.09, 16.03.09, 15.04.09, вимогу № 902-сб від 14.08.09, акт на надання теплопостачання від 15.10.08, акт на відключення теплопостачання від 17.04.09, розрахунки заборгованості.

01.02.2010 року від відповідача надійшло клопотання щодо відкладення розгляду справи, яке судом задоволено.

25.02.2010 року відповідачем було надано відзив, яким заперечує проти позову. Зазначив, що при укладанні договору була помилково вказана опалювальна площа – 113,0 кв.м. На підставі свідоцтва на право власності на приміщення, що видане Виконкомом Донецької міськради, ТОВ „ДАК” належить приміщення в м. Донецьку, вул. Челюскінців, 107 загальною площею 67,20 кв.м. Тому, з моменту укладення договору, відповідач переплачує за надані послуги тепломережі. Зайво оплачувана площ в розмірі 45,8 кв.м. ніколи не використовувалась відповідачем, а використовувалась Кисельовим А.А., як фізичною особою, з яким необхідно було своєчасно укласти такий же договір на надання теплової енергії.

На що позивач надав письмові заперечення від 18.03.10 р. на відзив, в яких зазначив, що договір № 79004 від 01.10.2005 р. на надання теплової енергії, в якому вказана опалювальна площа 113 кв.м., підписаний сторонами з обох сторін та скріплений печатками підприємств. Отже, підписання договору свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх умов договору, тому вказаний договір вважається укладений з урахуванням норм діючого законодавства і являється підставою для виникнення зобов’язання. Відповідач же не звертався до позивача з письмовою пропозицією змінити чи доповнити умови укладеного між ними договору та не надав ніяких документів про зміну обсягів споживання тепла.

06.04.2010 року від позивача надійшли письмові пояснення по справі, де останній зробив більш детальний розрахунок суми боргу.

25.02.2010 року судом зроблено запит до БТІ м. Донецька, яким просить надати інформацію щодо того, хто є власником приміщення загальною площею 113 м3, що знаходиться за адресою: 83054, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 107, а також витяг зі свідоцтва права власності.

На що 16.03.2010 року було отримано відповідь, відповідно до якої вбачається що первісно право власності на цілий жилий будинок, що розташований за адресою м. Донецьк, вул. Челюскінців, 107 було зареєстровано за Куйбишевським УЖКГ п/о „Донецьвугілля” на підставі реєстраційного посвідчення від 03.09.1992 р., яке видане Донецьким БТІ. Також повідомлено, що в даному жилому будинку зареєстровані наступні об’єкти нерухомого майна: приміщення площею 67,2 кв.м. за ТОВ „ДАК” на підставі свідоцтва про право власності від 25.05.2001 р. та приміщення площею 556,3 кв.м. зареєстрованого за АП „Шахта ім. А.Ф. Засядька” на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2003 р. Приміщення площею 113,0 кв.м., яке розташоване в жилому будинку за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 107 по комп’ютерним та даним реєстру прав власності КП БТІ м. Донецька станом на 15.03.2010 р. не зареєстровано.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 25.01.2010 р. № 14/4-20/432, яка направлена за запитом господарського суду, зазначено, що за ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 30998193 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю „ДАК” м. Донецьк, яке на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як юридична особа.

Ухвалою суду від 25.02.2010 року, в порядку ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи на 1 місяць.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк (Постачальник) та ТОВ „ДАК” м. Донецьк (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії №79004 від 01.10.2005 р.., який діє в частині постачання теплової енергії до 01.05.2010 р. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

          Відповідно до умов, позивач зобов’язується постачати відповідачу теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного власником будинку, а відповідач, в свою чергу зобов’язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Теплова енергія, що постачається по договору, використовується Абонентом виключно для теплопостачання приміщень, згідно дислокації.

Пунктом 3.5 Договору передбачені тарифи на момент підписання договору.

В залежності від цін на енергоносії, що встановлені КМУ, іншими органами влади, або постачальниками енергоносіїв, тариф може змінюватися в більшу або меншу сторону без згоди зі Споживачем.

З 01.10.2006 р. рішенням Донецької міської ради № 4/2 вд 11.09.06 тариф затверджений на опалення для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 5,81 грн. за 1 кв.м. без ПДВ., при наявності приладів споживання теплової енергії – у розмірі 197,56 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

З 01.10.2008 р. відповідно до рішення Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.08, тариф затверджений на опалення для усіх споживачів (крім населення) – у розмірі 9,98 грн. за 1 кв.м. без ПДВ, при наявності приладів обліку споживання теплової енергії – у розмірі 343,34 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

З 01.03.2009 р. рішенням Донецької міської ради № 28/4 від 20.02.09 тариф затверджений на опалення для усіх споживачів (крім населення) – у розмірі 14,36 грн. за 1 кв.м. без ПДВ, при наявності приладів обліку споживання теплової енергії – у розмірі 494,2 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

Слід зазначити, що відповідно до п. 3.1 Договору, Споживач здійснює оплату за опалювання приміщень, які належать йому на праві власності, находяться у нього в оперативному управлінні, або орендовані ним приміщення.

Постачання теплової енергії здійснюється Споживачем при умові 100% передплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно встановленим тарифам. (п. 3.2 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, поставив відповідачу теплову енергію та пред’явив рахунки на оплату № 79004 від 25.04.08, № 79004 від 28.11.08, № 79004 від 24.12.08, № 79004 від 28.01.09, № 79004 від 25.02.09, № 79004 від 26.03.09, № 79004 від 25.04.09, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом на включення опалення від 15.10.08.

У зв’язку із несвоєчасною оплатою відповідачем наданих послуг з теплопостачання, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ТОВ „ДАК” 3639,92 грн. боргу, 93,67грн. 3 % річних, 289,19 грн. інфляційної складової, 409,98 грн. пені.

Відповідач у відзиві зазначив, що при укладанні договору ним була помилково вказана опалювальна площа – 113,0 кв.м. На підставі свідоцтва на право власності на приміщення, що видане Виконкомом Донецької міськради, ТОВ „ДАК” належить приміщення в м. Донецьку, вул. Челюскінців, 107 загальною площею 67,20 кв.м. Тому з моменту укладення договору відповідач переплачує за надані послуги тепломережі. Зайво оплачувана площа в розмірі 45,8 кв.м. ніколи не використовувалась відповідачем, а використовувалась Кисельовим А.А., як фізичною особою, з яким необхідно було своєчасно укласти такий же договір на надання теплової енергії.

На що позивач надав письмові заперечення від 18.03.10 р. на відзив, в яких зазначив, що договір № 79004 від 01.10.2005 р. на надання теплової енергії, в якому вказана опалювальна площа 113 кв.м., підписаний сторонами з обох сторін та скріплений печатками підприємств. Отже, підписання договору свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх умов договору, тому вказаний договір вважається укладений з урахуванням норм діючого законодавства і являється підставою для виникнення зобов’язання. Відповідач же не звертався до позивача з письмовою пропозицією змінити чи доповнити умови укладеного між ними договору та не надав ніяких документів про зміну обсягів споживання тепла.

Слід зазначити, що в матеріалах справи є технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок № 107 по вул. Челюскінців в м. Челюскінців, що виготовлений КП БТІ м.Донецька 15.08.2003 р., де зазначено, що власником приміщення є ТОВ „ДАК”. В розділі „Загальна вартість квартирного (багатоповерхового) будинку, господарських будівель та споруджень” вказано нежиле приміщення, площею 113,0 кв.м., в тому числі самовільно збудоване приміщення, площею 45,90кв.м.

Таким чином, заперечення відповідача щодо невикористання останнім зайво оплачуваної площі в розмірі 45,8 кв.м., судом до уваги не приймається з огляду на необґрунтованість та безпідставність.

Виходячи з наведеного, зазначена заборгованість в сумі 8164,92 грн. за період з 15.10.2008 р. по 15.04.2009 р. підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.12.08 по 10.01.10 3% річних в сумі 93,67 грн. та інфляційну складову в розмірі 289,19грн. з грудня 2008 р. по грудень 2009 р., які нараховані вірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.4 Договору, пеня в розмірі 0,75% за кожний день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової встановленої НБУ, нараховується позивачем на протязі 1 року, з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Згідно зі ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 409,98 грн. пені за період з 25.01.09 по 11.11.09.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму пені.

Таким чином, суд задовольняє суму пені:

-          з 25.01.09 по 12.07.09 на суму 822,16 грн. в розмірі 90,10 грн.,

-          з 11.02.09 по 11.08.09 на суму 839,02 грн. в розмірі 97,74 грн.,

-          з 11.03.09 по 09.09.09 на суму 634,26 грн. в розмірі 72,54 грн.,

-          з 11.04.09 по 10.10.09 на суму 874,97 грн. в розмірі 97,47 грн.,

-          з 11.05.09 по 09.11.09 на суму 405,76 грн. в розмірі 44,03 грн. Всього 401,88 грн.

У задоволенні пені в сумі 8,10 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

          Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4432,76 грн., у тому числі 3639,92 грн. – сума боргу, 93,67 грн. – 3 % річних, 289,19 грн. – інфляційної складової, 409,98 грн. – пені - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК” (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1; опалюваний об’єкт: 83054, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 107, р/р2600001514083 в Донецькому відділенні „Укрексімбанк”, МФО 334817, ЄДРПОУ 30998193, ІПН 309981905644) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621, свідоцтво № 07301801) 3639,92 грн. – боргу, 93,67 грн. - 3% річних, 289,19 грн. - індексу інфляції, 401,88 грн. - пені, 101,81 грн.– державного мита, 235,57 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У задоволені вимог щодо стягнення пені в сумі 8,10 грн. з ТОВ „ДАК” - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя