Рішення № 10605669, 06.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.10 р.                     Справа № 40/329                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Тітовій С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ”, м.Донецьк

до першого відповідача відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Іллічівське” м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Ільченко Данила Григоровича м. Донецьк

про стягнення 100 164 грн.

за участю:

від позивача: Кудель К.Г. - юрисконсульт

від відповідача: Остапченко О.В. - юрисконсульт

З метою витребування від учасників судового процесу додаткових доказів, наявність котрих стало відомо безпосередньо у судовому засіданні, за клопотанням обох сторін, спір було вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст. 69 ГПК України.

З урахуванням складності та категорії спору відповідно до вимог частини 3 статті 69 ГПК України строк розгляду спору по даній справі було продовжено додатково на один місяць.

Також, з метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судових засіданнях відповідно до вимог частини 4 статті 77 ГПК України з 12 год 00 хвил. 01.12.09р. до 11 год. 40 хвил. 14. 12.09р., та з 11 год 40 хвил. 04.03.10р. до 11 год. 40 хвил. 09.03.10р. були оголошені перерви, без винесення процесуального документу суду, що знайшло своє відображення у протоколах судових засідань по справі.

Судом з власної ініціативи на підставі статті 27 ГПК України було залучено до участі у спарві третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ільченко Данила Григоровича. Підставою залучення третьої особи було наявність її юридичного інтересу до справи та вплив на подальші відносини з позивачем та відповідачем.

Для дослідження факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 01.07.09р. за участю автомобілю марки Rolls-Royce Phantom, державний номер АН 49-71, який належить товариству з обмеженою відповідальністю “ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ”, і який рухався у напрямку сполученням: Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь, у судове засідання згідно вимог пункту 8 статті 65 ГПК України було викликано сержанта міліції Пушкаря Анатолія Олександровича, котрий проходе службу у взводі ДПС батальйону ДПС щодо обслуговування доріг державного значення при УДІ ГУМВС України в Донецькій області. Суд зобов’язав його надати письмові пояснення відносно дій учасників події, причини виникнення витрат у позивача, у зв’язку із пошкодження транспортного засобу, яке відбулося 01.07.09р. Однак, представник взводу до судового засідання не з’явився.

Для дослідження висновків експертизи №479 від 17.07.09р., необхідністю застосування спеціальних знань відносно спірних питань по даній справі, у судове засіданні було викликано експертів Науково-дослідницького експериментально – криміналістичного центру Головного управління МВД України по Донецькій області Борисова В.А. та Попкова В.А., які приймали участь у з’ясуванні обставин скоєння пригоди, яка відбулася 01.07.09р. у напрямку Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь (автомобіль марки Rolls-Royce Phantom, державний номер АН 49-71 СТ. Експерт Науково-дослідницького експериментально – криміналістичного центру Головного управління МВД України по Донецькій області Попков В.А. повідомив суд про те, що наданий ним висновок експертизи відповідає вимогам закону та зроблено саме на запитання відповідача у справі.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Іллічівське” м. Київ в особі Донецької філії про стягнення страхового відшкодування у сумі 100164 грн. згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №ДФ-05-00060 від 23.06.09р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          закон та договір про добровільне страхування не передбачають умови для стягнення з нього страхового відшкодування;

-           відсутність вини у його діях відносно заподіяння позивачеві пошкоджень транспортного засобу, є підставою для не виплати позивачу страхового відшкодування за договором про добровільне страхування наземного транспорту № ДФ-05-00060 від 23.06.09р. та Правил добровільного страхування наземного транспорту ( крім залізничного) від 25.01.06р.;

-           у зв’язку з тим, що експерт – автотехнік не зміг чітко визначити неможливість втрати фірмового знаку автомобілю при вказаних обставинах, відповідач визнав втрату цього знаку, а також факт пошкодження лакофарбового покриття лівої сторони кузова автомобіля. На підставі результатів проведеної експертизи, зрозуміло що зазначені в заяві про подію відомості щодо пошкодження лобового скла є неправдивими та недостовірними. Таким чином, позивачем порушені вимоги пункту 3 статті 26 Закону України „ Про страхування” та пункт 21.3.3 договору добровільного страхування наземного транспорту;

-          згідно контррозрахунку сума відшкодування дорівнює 4106 грн. 10 коп.

Третя особа письмово на листі повідомила суд, що під час руху автомобіля по правої смузі дорожнього шляху, де відбувався ремонт дороги, сталося пошкодження його транспортного засобу, яким він керував. Водієм були прийняті всі необхідні заходи щодо уникнення від заподіяння автомобілю шкоди та настання страхового випадку.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та відповідача, третьої особи, суд встановив:

           Позов мотивовано тим, що 23.06.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ, далі – Страхувальник, та відкритим акціонернимо товариством “Страхове товариство “Іллічівське” м. Київ в особі Донецької філії”, далі – Страховик, був укладений договір №ДФ – 05-00060 добровільного страхування наземного транспорту.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що на підставі вказаного вище договору було застраховано автомобіль марки Rolls-Royce Phantom, державний номер АН 49-71 СТ, 2005 року випуску, який належить товариству з обмеженою відповідальністю “ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ”. В результаті проведених страхових дій страхова сума склала 1052252 грн., страховий тариф 0,882 %, безумовна франшиза 0,5 % страхової суми, Строк дії договору з 25.06.09р. по 09.07.09р.

Згідно платіжного доручення №161 від 25.06.09р. позивачем у повному обсязі здійснено оплату страхового платежу по договору. Втім, 01.07.09р. застрахований автомобіль став учасником ДПП, внаслідок чого отримав ушкодження ( частина 2 статті 8 Закону України „ Про страхування”, пункт 4.1.3 Правил добровільного страхування наземного транспорту ( крім залізничного), затверджених підприємством відповідача, надалі - Правила.

Розмір вартості ремонту автомобіля було попередньо визначено у розмірі 93750 грн., без урахування ПДВ, що підтверджується рахунком-фактурою № ПП – 0000065 від 12.08.09р. Пізніше розмір відновлювальних робіт був уточнений офіційним СТО АВТ „БАВАРІЯ” у листі №461 від 05.10.09р., та відображене у рахунку-фактурі № 894630 від 21.09.09р., що відповідає вимогам пункту 14.4 договору добровільного страхування.

Виконуючи умови пункту 20.1 договору добровільного страхування, позивач надіслав на адресу відповідача перелік документів ( пункт 18.2.8) для отримання страхового відшкодування. Однак, відповідач прийнявши вказані документи не повідомив позивача щодо дій відносно можливого чи не можливого відшкодування суми під час страхового випадку.

Під час узгодження суми, яка підлягає страховому відшкодуванню, відповідач листом №135-д від 23.07.09р. направив дані по страховому випадку на узгодження Вигодонабувачу ( ГУ ПІБ в Донецькій області), визначивши суму страхового відшкодування, що підлягає сплаті в розмірі 56849 грн. 50 коп. У відповіді листом №16-10/228 від 07.08.09р., Вигодонабувач дав згоду на виплату страхового відшкодування в розмірі, запропонованого відповідачем.

5 липня 2009року позивач листом №4236 звернувся до відповідача із вимогою про виконання ним умов договору, та направив на його адресу належним чином оформлену копію страхового акту з зазначенням суми відшкодування та документ, що пояснює розмір та методику розрахунку суми страхового відшкодування. Станом на 26.08.09р. відшкодування відповідачем не було проведено. 26 серпня 2009 року позивачем було отримано листа відповідача від 19.08.09р. за № 347 6- рв „ Про прийняття рішення щодо звернення про виплату страхового відшкодування” за змістом вказаного листа вбачається, що відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування.

Згідно пункту 20.2 договору, Страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів з дня отримання документів ( до 20.07.09р.) Не склавши акт та не повідомивши позивача про результати розгляду заяви про відшкодування, відповідач фактично затягнув строки розгляду заяви, передбачені законом та договором, чим унеможливив своєчасне здійснення страхового відшкодування. Умови договору про добровільне страхування та вимоги пункту 11.6 Правил передбачають, що страхове відшкодування виплачується протягом 10-ти робочих днів з дня складення страхового акту та на його підставі ( до 01.08.09р.).

Порушуючи права Страхувальника, Страховик не звернув увагу на дійсну вартість пошкоджень, встановлених довідкою АВТ „БАВАРІЯ” за №461 від 05.10.09, як авторизованої СТО, із додатком рахунком –фактурою № 894630 від 21.09.09р.), згідно якої визначені збитки та вартість відновлювальних робіт в сумі 100164 грн.

Наведені обставини справи надають право суду дійти висновку, що доводи позивача обґрунтовані, а заперечення відповідача є хибними, оскільки:

Судом надана належна правова кваліфікація правовідносин сторін. Так, між ними у письмової формі було укладено договір страхування, і який є угодою між страхувальником і страховиком, відповідно до якого страховик бере на себе зобов’язання сплатити страхову виплату страхувальнику або іншої особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, у разі настання страхового випадку.

Сторони досягли суттєвих умов договору страхування, а саме відносно його предмету, встановили страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства, а тому відповідно до вимог статті 638 ЦК України та вимог статей 180,181 ГК України він вважається укладеним.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Статті 979, 980 ЦК України як загальні норми права, а статті 352, 354 ГК України як норми спеціальні визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог частини 2 статті 988 ЦК України Страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Вимоги частини 3 цієї статті вказують на те, що Страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, що відповідає вимогам статей 1, 3, 6, 8, 9, 20, 21 Закону України „ Про страхування”.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідач протягом 3-х робочих днів ( до 09.07.09р.) не повідомив про відмову у відшкодуванні, та протягом 10-ти робочих днів ( до 20.07.09р.) не прийняв рішення про відшкодування, чим грубо порушив вимоги пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України, пункт 3 частини 1 статті 20 Закону України „ Про страхування”, п. п. 8.1.2, 8.1.3, 8.1.4 Правил п. п. 18.4.2, 21.7 договору про добровільне страхування та пункт 2.15 Ліцензійних умов здійснення страхової діяльності, затверджених Розпорядженням державної комісії по регулюванню фінансових послуг України від 23.08.03р. за № 40.

Свої зобов’язання щодо своєчасного здійснення страхової виплати відповідачем не виконані, про прийняте рішення позивача не було належним чином повідомлено. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 100 164 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

За згодою представників сторін присутніх у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, а тому згідно ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно вимог статті 84 ГПК України.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись 1, 3, 6, 8, 9, 20, 21, 26 Закону України „ Про страхування”, ст.ст. 599, 638, 979, 980, 988 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 352, 354 ГК України, ст. ст.22, 27, 33, 44, 49, п. 8 ст. 65, ст. ст. 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ” до відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Іллічівське” м. Київ в особі Донецької філії задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „ Іллічівське”, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 - б, ід. код 25186738, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ”, 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, р/р 26003040100021 у ВАТ „ ВІЕЙБІБАНК” м. Києва, МФО 380537, ід. код 30962146, суму страхового відшкодування в розмірі 100 164 грн., витрати по держмиту в сумі 1 001 грн. 64 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя