Рішення № 10604886, 16.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.10 р.                     Справа № 25/15                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом дочірнього підприємства „Рідна Марка” м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія „Аква Світ” м. Донецьк

про стягнення 8853грн.06коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача:          Коваленко Р.О. – представник (довіреність №б/н від 30.12.2009р.);

від відповідача: Новікова О.В. – бухгалтер (без довіреності)

Позивач – дочірнє підприємство „Рідна Марка” м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія „Аква Світ” м. Донецьк про стягнення 8853грн.06коп, у тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 6013грн.36коп., індекс інфляції в сумі 120грн.27коп., 3% річних в сумі 318грн.91коп., пеня в сумі 2400грн.52коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок пені, індексу інфляції та 3% річних, договір поставки товару № 1487 від 19.09.2008, накладну № ДЦ00026685 від 20.09.2008, банківські виписки в підтвердження часткової оплати відповідачем поставленого товару, накладну на повернення № ДЦ00000025 від 19.02.2009, лист-вимогу № 114 від 27.12.2009.

          Позивач надав заяву, в якій просить долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 181942, уточнений розрахунок пені, індексу інфляції та 3% річних, акт звірки розрахунків, підписаний з боку позивача, докази в підтвердження направлення акту звірки на адресу відповідача.

          Суд розглянув зазначену заяву та задовольнив її, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

          Відповідно до уточненого розрахунку пені, індексу інфляції та 3% річних позивач, на вимогу суду, розрахував пеню з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, дат здійснення часткових оплат та, відповідно, сум, на які нараховується пеня після часткових оплат, також перерахував 3% річних та індекс інфляції з урахуванням дат здійснених часткових оплат, сум, на які нараховуються 3% річних та індекс інфляції після часткових оплат, та періоду їх нарахування. З огляду на уточнений розрахунок, пеня складає 1305,83грн., індекс інфляції – 228,51грн., 3% річних – 385,54грн.

          Представник відповідача - бухгалтер підприємства в судовому засіданні пояснив, що проти наявності суми боргу в розмірі 6013,36грн. не заперечує та від її сплати в подальшому не відмовляється. Зазначив, що сума боргу виникла у зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства, при цьому пояснив, що у 2009р. році добросовісно розраховувався з позивачем та своєчасно здійснював оплати. З огляду на належне виконання обов’язків у попередній період та тяжкий фінансовий стан підприємства на теперішній час, заявив усне клопотання про зменшення розміру пені. Наведені пояснення представника відповідача зафіксовані в протоколі судового засідання від 16.03.2010.

          В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

19.09.2008 між дочірнім підприємством „Рідна Марка” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія „Аква Світ” (Покупець) був укладений договір поставки № 1487, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець – прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до даного договору або накладних, які після підписання Сторонами є невід’ємними частинами даного Договору.

Пункт 1.3. договору визначає, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання (та/або скріплення печатками, штампом) уповноваженими представниками Сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару та є моментом здійснення поставки.

          На виконання умов зазначеного договору позивач за накладною № ДЦ00026685 від 20.09.2008 поставив відповідачу товар, обумовлений договором поставки, на загальну суму 19178грн.40коп.

          Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується зазначеною накладною з відміткою про отримання (підписом уповноваженої особи про отримання).

Відповідно до п. 3.3. договору оплата кожної товарної партії здійснюється Покупцем протягом 14-ти календарних днів з моменту здійснення поставки товару Покупцю.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

          В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлений товар оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат та, з огляду на накладну на повернення товару, становить 6013грн.36коп.

Відповідач заборгованість в сумі 6013грн.36коп. визнає у повному обсязі.

На момент прийняття рішення по справі відповідач суму боргу 6013грн.36коп. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначає, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 5.2. договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 2400грн.52коп.

На вимогу господарського суду, позивач перерахував розмір пені у відповідності з вимогами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, дат здійснених часткових оплат та, відповідно, сум, на які нараховується пеня після часткових оплат. Відповідно до уточненого розрахунку розмір пені становить 1305грн.83коп., період нарахування пені: з 05.10.2008 по 03.04.2009.

Нарахування та розмір пені, який згідно уточненого розрахунку становить 1305грн.83коп., відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996.

Приймаючи до уваги уточнений розрахунок пені, в частині стягнення пені в сумі 1094грн.69коп. відмовити за необґрунтованістю нарахування.

Відповідач, з посиланням на важке фінансове становище підприємства, усно клопотав про зменшення суми пені.

Суд розглянув вказане клопотання відповідача, скористувався правом, наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені, належний до стягнення з відповідача, на 50%.

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 652грн.92коп. (1305грн.83коп.х50%/100%=652,92грн.).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції та 3% річних. Відповідно до уточненого розрахунку індекс інфляції становить 228грн.51коп., 3% річних - 385грн.54коп., період нарахування 3% річних та індексу інфляції - з 05.10.2008 по 30.01.2010.

Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, отже інфляційні в сумі 228грн.51коп. та 3% річних в сумі 385грн.54коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги дочірнього підприємства „Рідна Марка” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія „Аква Світ” м. Донецьк про стягнення 8853грн.06коп, у тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 6013грн.36коп., індекс інфляції в сумі 120грн.27коп., 3% річних в сумі 318грн.91коп., пеня в сумі 2400грн.52коп., задовольнити частково в сумі 7280грн.33коп., у тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 6013грн.36коп., індекс інфляції в сумі 228грн.51коп., 3% річних в сумі 385грн.54коп., пеня в сумі 652грн.92коп.

В частині стягнення пені в сумі 1094грн.69коп. відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія „Аква Світ” (юридична адреса: вул. Скліфосовського, 17, м. Донецьк, 83069, фактична адреса: вул. Заводська, 5, м. Донецьк, 83069, код ЄДРПОУ 34305122) на користь дочірнього підприємства „Рідна Марка” (вул. Електриків, 29А, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 32378225) основний борг в сумі 6013грн.36коп., індекс інфляції в сумі 228грн.51коп., 3% річних в сумі 385грн.54коп., пеню в сумі 652грн.92коп., держмито в сумі 91грн.40коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 211грн.48коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 примірники:

1 прим. – до справи;

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу