Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1114/22
Номер провадження2/711/1515/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2022 року
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Кондрацької Н.М.
при секретарі: Мелещенко О.В.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Придніпровськогорайонного судум.Черкаси звернувсяз позовом ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
У позові зазначає наступне.
ОСОБА_2 , підполковник поліції, проходив службу в Кам`янському відділенні поліції Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області 07.11.2015 по 31.08.2020 р. на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Кам`янського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 р. у справі № 580/6471/21, ухвалено:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 08.04.2021р. по 28.07.2021р. відповідно до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»..
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2022, ухвалено: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення., апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року залишити без змін.
Станом на час подачі позову заборгованість позивачу не виплачена.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Моральну шкоду, завдану порушенням трудових прав та витраченого часу на їх захист позивач оцінює у розмірі - 100 000 грн.
Обгрунтовує моральну шкоду наступним.
Гідність - це поняття моральної свідомості, що виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості. Поняття гідності вживається у законодавствах численних країн та у міжнародному праві.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У п.13 вказаної постанови роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
У зв`язку із вчиненням Відповідачем протиправних дій, невиконання ним умов трудових договорів, та безпідставного систематичного порушення прав позивача, йому завдано моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідно до ст.ст. 23, 216 ЦК України та яка полягає у наступному:
у спричиненому тяжкому психологічному шоці у момент, коли він дізнався про своє звільнення. Даний психологічний шок можна порівняти зі втратою значної суми грошових коштів. За декілька секунд він згадав майже всі свої зусилля, які прикладав для здійснення та сумлінного виконання своїх обов`язків.
в переживаннях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій та тверджень Відповідача, що передували невиконання ним своїх зобов`язань;
у нехтуванні Відповідачем законних прав на відпустку позивача, заробітну плату за договором;
у незаконності дій Відповідача щодо невиконання умов договору стосовно оплати праці, починаючи із грудня 2016 р. по дату звільнення;
у використанні Відповідачем свого домінуючого положення, що призводе до вчинення ним протиправних дій які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення його власних потреб.
Всі ці обставини значно підсилюють позивача психологічне розчарування можливості відновлення своїх прав, через такі дії Відповідача. З моменту виникнення такого протиправного ставлення Відповідача, позивач перебуває в сумнівах щодо добровільного відновлення порушених Відповідачем законних прав.
Конституцією України (ч.2 ст.19) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно змісту ч.1, 3 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно ч.1 ст.55 Основного Закону кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст.1174 ЦК України_ шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України, який покладає обов`язок доведення відсутності вини на відповідача.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
На підставі викладеного та згідно до ст.ст. 21, 36, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 216 ЦК України, ст.ст. 3, 22 ЗУ «Про оплату праці» та керуючись ст.ст.175- 177 ЦПК України просить у позові стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі - 100 000 грн.
Ухвалою суду від 06.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
19.05.2022 до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема зазначають, що позивач звільнився зі служби за власним бажанням. Грошове забезпечення отримував в межах асигнувань, затверджених кошторисом в межах граничних норм.
Позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог на підставах, викладених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно дост. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із ч. 1ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК Україницивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно п. п. 1 - 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, судом встановлено,що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 (справа №580/6471/21) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 08.04.2021р. по 28.07.2021р. відповідно до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, зобов`язано Головного управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення з 08.04.2021 по 28.07.2021 відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2022 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду у даному випадку має преюдиціальне значення, факти, підтверджені рішенням суду і не підлягають доведенню.
Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Позивачем зазначено, що у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у переживаннях щодо дій відповідача, душевних стражданнях тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд звертає увагу на те, що розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
З огляду на те, що внаслідок дій відповідача, позивач зазнав душевних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості, на думку суду, моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_2 , може бути оцінена в розмірі 1500,00 грн.
Вірішуючи питання щодо стягнення грошових коштів з відповідача - Головного управління Національної поліції в Черкаській області, суд приймає до уваги те, що спір виник з трудових правовідносин між працівником та роботодавцем, яким в даному випадку є саме ГУНП в Черкаській області, тому, і моральну шкоду, завдану працівнику позивача ОСОБА_2 внаслідок порушення його трудових, має відшкодувати саме роботодавець.
Також на підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь держави судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме судового збору в розмірі 15 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст.10,12,81,141,259,263,264,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 грн.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108667) на користь держави 15 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення буде складений 22.08.2022.
Головуючий: Н. М. Кондрацька
Судове рішення № 106046186, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 05.09.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/1114/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: