Ухвала суду № 106041078, 01.09.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1752/22

Провадження 1-кп/711/315/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Константина В.М.

за участю секретаря Подуфали О.В.

прокурора Штомпеля М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Руденко М.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021250310003159 від 12.11.2021 року по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021250310003159 від 12.11.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.07.2022 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.09.2022 року включно.

В судовому засіданні прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Штомпель М.А. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що заявлені при обранні та продовжені обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання, ризики продовжують існувати і по даний час, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тобто є тяжким злочином у відповідності до вимог ст.12 КК України.

У зв`язку з цим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення необхідно звести до мінімуму можливість ОСОБА_1 переховуватись від прокурора та суду та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, оскільки ОСОБА_1 є особою, раніше судимою за тяжкі злочини, що свідчить про системність вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про стійку злочинну поведінку обвинуваченого.

Разом з цим, на думку прокурора існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. Так, вказаний ризик обумовлений тим, по даному кримінального провадження наявні свідки, які відомі підозрюваному, а отже існує ризик що ОСОБА_1 користуючись своїми злочинними зв`язками, може впливати на свідків та чинити перешкоди для встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Руденко М.О. щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання та сталі соціальні зв`язки, а тому не має наміру ухилятися від суду чи перешкоджати встановленню об`єктивної істини по кримінальному провадженню, оскільки бажає довести свою непричетність до вчинення кримінального правопорушення по якому йому пред`явлено обвинувачення.

Заслухавши обґрунтування прокурора Штомпеля М.А., пояснення та заперечення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвокат Руденко М.О. суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.ч.1 - 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.05.2022 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.07.2022 року включно.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.07.2022 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.09.2022 року включно.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

На думку суду, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за тяжкі злочини, останній раз Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.186 та ч.2 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст.75 КК України відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, та перебуваючи на іспитовому строці знову обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що свідчить про стійку схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, а тому ризики, про які зазначає прокурор, щодо можливості продовження злочинної діяльності у якій ОСОБА_1 обвинувачується чи вчинення інших кримінальних правопорушень є обґрунтованими та на даний час не зменшилися.

Також, суд враховує посилання прокурора на можливість ОСОБА_1 впливати на свідків, які ще не допитувалися судом, чи іншим чином здійснювати перешкоди для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, або переховуватись від суду, зважаючи на характеризуючі дані про особу обвинуваченого та тяжкість санкції кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

За таких обставин, суд вважає, що ризики які були підставою для застосування та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без шкоди вказаному кримінальному провадженню, на думку суду не вбачається за можливе на даній стадії судового розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Штомпеля М.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 30.10.2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно до положень ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 02.09.2022 року о 14:00 годині.

Головуючий: В.М. Константин