Рішення № 10604132, 20.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2010Справа №2-1/2474-2010 за позовом фізичної особи-підприємця Бантиш Юрія Дмитровича, (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 122-А, корп. 2, кв. 49),

до відповідача Приватного підприємства «Д Холдинг-Трейд», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дерюгіної, 10),

про стягнення 16588,46 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – не з’явився, повідомлений належним чином,

від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: фізична особа-підприємець Бантиш Юрій Дмитрович звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Д Холдинг-Трейд» про стягнення заборгованості у розмірі 14 454,07 грн., пені - 1429,49, 18% річних - 704,90грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором купівлі-продажу № 1237 від 22.12.2009р. в частині своєчасної оплати за поставлену продукцію.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не представив, явку представника у судове засідання не забезпечив.

Проте, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2009р. між фізичною особою – підприємцем Бантиш Ю.Д. (продавець) та Приватним підприємством «Д Холдинг-Трейд» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 1237, (аркуш справи 9, далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти і сплатити на умовах, передбачених дійсним договором, товар (партію товару) у кількості, асортименті і по цінам, зазначеним у накладних на відпуск товару, що є невід’ємною частиною дійсного договору.

Позивач відповідно до умов договору передав ПП «Д Холдинг-Трейд» товар на загальну суму 14454,07грн., що підтверджується накладними №ч-00012450 від 25.12.2009р. на суму 2541,13грн., №ч-00012451 від 25.12.2009р. на суму 2687,56грн., №ч-00012452 від 25.12.2009р. на суму 2514,82грн., №ч-00000466 від 06.01.2010р. на суму 3657,29грн., №ч-00000468 від 06.01.2010р. на суму 2689,47грн., №ч-00000469 від 06.01.2010р. на суму 363,80грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом довіреної особи відповідача (аркуш справи 11) на вищезазначених накладних.

Відповідно статті 664 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, отже, позивач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу виконав належним чином.

У пункті 5.2 договору сторони обумовили, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з дати поставки.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором № 1237 від 22.12.2009р. в частині оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв’язку із чим, заборгованість підприємства становить 14454,07грн.

22.02.2010р. позивачем на адресу підприємства направлена претензія з вимогою погасити суму боргу.

Матеріали справи не містять відомостей щодо розгляду відповідачем вищевказаної претензії.

Так, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 14454,07грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 7.3. договору, в випадку невиконання і/або неналежного виконання покупцем зобов'язань по оплаті за даною угодою, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості несплаченого товару (партії товару), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення до дня фактичної оплати. У разі прострочення оплати товару більш ніж на 3 календарних дня покупець зобов'язується сплатити продавцеві відсотки за користування грошовими средтвамі у розмірі 18% річних від вартості несплаченого в строк товару (партії товару) з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 1429,49грн., та річні у розмірі 704,90грн., які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Д Холдинг-Трейд», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дерюгіної, 10; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 36478503) на користь фізичної особи-підприємця Бантиш Юрія Дмитровича, (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 122-А, корп. 2, кв. 49; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний номер 2332810417) заборгованість в сумі 14454,07грн, пеню в сумі 1429,49грн., річні у розмірі 704,90грн., державне мито в розмірі 165,90грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.